ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2016 р. м. Київ К/800/27166/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В. Ліпського Д.В.розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення штрафу,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року,

встановив:

У січні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (далі - управління ПФУ) звернулося з позовом про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі - відділ ДВС) від 26.01.2015 р. ВП № 44415152 про накладення штрафу в розмірі 680 грн.

Позов обґрунтувало тим, що оскаржена постанова винесена державним виконавцем неправомірно, оскільки управління ПФУ не в повному обсязі виконало рішення суду з поважної причини - через відсутність відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань не може вважатись як поважною, так і взагалі причиною для невиконання судового рішення, і за практикою Європейського суду з прав людини, така відмова є незаконною.

У касаційній скарзі управління ПФУ, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу ДВС від 14.08.2014р. ВП № 44415152 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 750/11722/13-а, виданого 08.08.2014 р. Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобов'язання управління ПФУ поновити ОСОБА_4 виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з 01 лютого 2012 року.

Листом від 17.10.2014 р. № 17623/06 управління ПФУ повідомило, що на виконання рішення суду управлінням за період з 01.02.2012 року по 31.10.2014 року нараховано різницю до пенсії ОСОБА_4 в розмірі 34053,47 грн, яка включена в додаткову відомість на виплату пенсії та буде виплачена після надходження коштів від підприємства, як передбачено Порядком призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 937 (далі - Порядок від 18.07.2007 р. № 937).

03.11.2014 р. державний виконавець звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду та 04.11.2014 р. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду питання по суті.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 січня 2015 року відмовлено в задоволенні подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

12.01.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчою провадження, копію якої направлено сторонам до відома та виконання.

Листом від 19.01.2015 р. №1415/06 управління ПФУ повідомило, що пенсії можуть бути виплачені після надходження коштів від підприємства.

Постановою державного виконавця відділу ДВС від 26.01.2015 р. за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 680 грн.

Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 квітня 2002 року № 8-2 (далі -Положення) (дійсним на час виникнення спірних правовідносин), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

Отже, невиконання судового рішення Управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Про необхідність такого застосування вказаних норм матеріального права йдеться у постанові Верховного Суду України від 24 березня 2015 року (справа № 21-66а15).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

За наведених обставин та виходячи з приписів статті 229 КАС України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області задовольнити.

Скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 26.01.2015 р. ВП № 44415152 про накладення штрафу.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.