Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.07.2019 року у справі №751/8369/17

Постанова

Іменем України

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 751/8369/17

провадження № 61-7649св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2),

відповідачі: Комунальне підприємство "Чернігівводоканал", Комунальне підприємство "ЖЕК-13", Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради,

треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року в складі колегії суддів: Губар В. С., Вінгаль В.

М., Кузюри Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Чернігівводоканал" (далі - КП "Чернігівводоканал"), Комунального підприємства "ЖЕК-13" (далі - КП "ЖЕК-13"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (далі - ТОВ "Чернігівгаз Збут"), Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради та з урахуванням уточнених позовних вимог просив зобов'язати КП "Чернігівводоканал ", КП "ЖЕК-13 ", ТОВ "Чернігівгаз Збут" перерахувати надану 50-відсоткову знижку на житлово-комунальні послуги згідно соціальних норм за період з 01 грудня 2014 року по 30 грудня 2017 року на всіх членів його сім'ї; продовжувати надавати 50-відсоткову знижку на житлово-комунальні послуги згідно соціальних норм на всіх членів сім'ї; списати борг станом на 01 грудня 2014 року, що за межами позовної давності; та зобов'язати їх повідомити Деснянське управління праці та соціального захисту населення про відсутність боргу за житлово-комунальні послуги.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є особою з інвалідністю І групи у зв'язку із проходженням військової служби й на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він та його дружина отримують 50-відсоткову знижку на оплату жилої площі та житлово-комунальних послуг.

Вказував, що разом з ними постійно однією сім'єю проживають та ведуть спільне господарство двоє дітей та онучка, які згідно з Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 також мають право на отримання 50-відсоткової знижки на оплату жилої площі та житлово-комунальних послуг, однак відповідачі КП "Чернігівводоканал ", КП "ЖЕК-13", ТОВ "Чернігівгаз Збут", які є надавачами житлово-комунальних послуг за їх адресою, не надають на них цю знижку. Окрім цього, пільги надаються не на всю площу квартири (74,1 кв. м), а лише на її частину (52,5 кв. м).

Він неодноразово звертався зі скаргами до відповідачів, однак такі залишені без уваги, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 липня 2018 року замінено позивача ОСОБА_2 його правонаступником - дружиною ОСОБА_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09 жовтня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на пункт 5 статті 51 Бюджетного кодексу України, дійшов висновку, що 50-відсотковою знижкою з оплати житлово-комунальних послуг, як член сім'ї пільговика, має право користуватися лише його дружина - ОСОБА_1, а нарахування пільг повнолітнім дітям та онукам суперечить чинному законодавству.

Щодо вимог про списання боргу станом на 01 грудня 2014 року, що за межами позовної давності, та зобов'язання КП "Чернігівводоканал ", КП "ЖЕК-13", ТОВ "Чернігівгаз Збут" повідомити Деснянське управління праці та соціального захисту населення про відсутність боргу за житлово-комунальні послуги, місцевий суд зазначив, що вони задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено належними доказами відсутність заборгованості перед відповідачами за надані послуги.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09 жовтня 2018 року скасовано й позов задоволено частково.

Зобов'язано КП "Чернігівводоканал ", КП "ЖЕК-13 ", ТОВ "Чернігівгаз Збут" перерахувати надану 50-відсоткову знижку на житлово-комунальні послуги згідно соціальних норм за період з 01 грудня 2014 року по 30 грудня 2017 року на всіх членів сім'ї ОСОБА_2.

Зобов'язано КП "Чернігівводоканал ", КП "ЖЕК-13 ", ТОВ "Чернігівгаз Збут" списати борги станом на 01 грудня 2014 року, які знаходяться за межами позовної давності.

У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд виходив з наявності законних підстав для зобов'язання КП "Чернігівводоканал ", КП "ЖЕК-13 ", ТОВ "Чернігівгаз Збут" провести перерахунок пільги за період з 01 грудня 2014 року по 30 грудня 2017 року з розрахунку 50-відсоткової знижки вартості отриманих послуг з огляду на чотирьох членів сім'ї - ОСОБА_2, ОСОБА_1 та двох їхніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки відповідачами не надано доказів, які б підтверджували, що діти позивача на час виникнення та існування спірних відносин разом з ним не проживали, а тому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали право на пільги за спірний період часу по оплаті за спожиті послуги. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов також висновку про задоволення позовних вимог щодо покладення обов'язку на відповідачів списати борг станом на 01 грудня 2014 року, що за межами позовної давності.

При цьому апеляційний суд вважав, що нарахування пільги на онуку ОСОБА_2 - ОСОБА_5,2016 року народження, яка в квартирі зареєстрована 09 серпня 2016 року, суперечитиме вимогам статті 64 ЖК України та статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей".

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2019 року ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного судувід 12 березня 2019 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надав доказів того, що діти померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебували на його утриманні, а суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", встановивши лише факт проживання за однією адресою з пільговиком та не перевіривши факту перебування на утриманні його повнолітніх дітей.

Окрім цього, апеляційний суд не врахував, що ТОВ "Чернігівгаз Збут" проводить господарську діяльність з постачання природного газу з 01 липня 2015 року, а тому не може здійснювати жодних перерахунків пільг за житлово-комунальні послуги за період з листопада 2014 року по 30 червня 2015 року та здійснювати списання боргів станом на 01 грудня 2014 року, які знаходяться за межами позовної давності, у зв'язку із відсутністю правовідносин з позивачем у цей період.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог до КП "Чернігівводоканал ", КП "ЖЕК-13" та Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, а також в частині відмовлених позовних вимог до ТОВ "Чернігівгаз Збут" в касаційному порядку не оскаржується, а тому в цій частині судом касаційної інстанції не переглядається.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

15 жовтня 2019 року справа № 751/8369/17 надійшла до Верховного Суду.

Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просить скасувати постанову суду апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина 2 статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Установлено, щоКП "Чернігівводоканал ", ТОВ "Чернігівгаз Збут" та КП "ЖЕК-13" є виконавцями комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 24 жовтня 2017 року, станом на 23 жовтня 2017 року в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: наймач ОСОБА_2 - з 08 квітня 1997 року, його дружина ОСОБА_1 - з 08 квітня 1997 року, син ОСОБА_3 - з 23 грудня 2006 року, дочка ОСОБА_4 - з 08 квітня 1997 року та онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, - з 09 серпня 2016 року.

Квартира належить до державного житлового фонду.

Квартиронаймач ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, мав інвалідність І групи через захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Чернігів Збут" перерахувати надану 50-відсоткову знижку на житлово-комунальні послуги

Відповідно до пункту 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижкаплати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.

У пункті 6 рішення Конституційного Суду України №5-рп/99 від 3 червня 1999 року в справі щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин 4 і 5 статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті ~organization24~ Конституційний Суд України виходить з об'єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства. Використаний законодавцем підхід до визначення членів сім'ї стосовно інших правовідносин за аналогією можна застосувати і для тлумачення поняття "член сім'ї" у контексті пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Право на отримання 50-відсоткової знижки на оплату жилої площіта комунальних послуг для дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, який загинув, помер, пропав безвісти або став інвалідом під час проходження військової служби, працівника міліції чи особового складу державної пожежної охорони, виникає за наявності лише однієї умови - належності до сім'ї суб'єкта права на зазначені пільги.

Правовим чинником для визначення кола осіб, яким надається право на пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, є факт їх спільного проживання з суб'єктом права на такі пільги. Це випливає з наведених положень статті 64 Житлового кодексу Української РСР, інших законів України та тих міжнародних угод, які стали невід'ємними складовими національного законодавства.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10 липня 2019 року в справі № 645/1811/16-ц, вирішуючи питання про встановлення кола членів сім'ї, які підпадають під пільги надані військовослужбовцю, в кожному конкретному випадку судам необхідно встановити, окрім родинних зв'язків або шлюбних відносин, також наявність факту постійного проживання з військовослужбовцем та ведення з ним спільного господарства, а також існування інших обставин, які необхідні для встановлення членів сім'ї (перебування повнолітнього на утриманні у військовослужбовця та інше).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ "Чернігівгаз Збут" перерахувати надану 50-відсоткову знижку на житлово-комунальні послуги за період з 01 грудня 2014 року по 30 грудня 2017 року на всіх членів сім'ї пільговика ОСОБА_2, в тому числі на двох його повнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції виходив з факту проживання повнолітніх дітей разом з ОСОБА_2 в зазначений період.

Разом з тим, апеляційний суд не встановив чи перебували в спірний період повнолітні діти пільговика на його утриманні, не перевірив якими доказами підтверджується факт ведення ними спільного господарства, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки сам по собі факт спільного проживання в одній квартирі не є підставою для віднесення осіб до членів сім'ї суб'єкта права на пільги.

Також суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що ТОВ "Чернігівгаз Збут" проводить господарську діяльність з постачання природного газу з 01 липня 2015 року, про що свідчить долучена ним до відзиву на позовну заяву ліцензія від 16 червня 2015 року, видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (т. 1, а. с. 35), та відповідно не надав оцінки вказаній обставині, а тому передчасно вважав наявними підстави для покладення на нього обов'язку здійснити перерахунок пільги на житлово-комунальні послуги, починаючи з 01 грудня 2014 року.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Чернігів Збут" списати заборгованість, яка знаходиться за межами позовної давності

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Наведена норма права свідчить про те, що критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов'язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта.

У частині 1 статті 267 ЦК України закріплено, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Тлумачення частини 1 статті 267 ЦК України дозволяє зробити висновок, що оскільки сплив позовної давності не призводить до припинення суб'єктивного права або інтересу, не припиняється і кореспондуючий обов'язок особи.

Згідно з частиною 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Аналіз глави 50 ЦК України "Припинення зобов'язання" дозволяє стверджувати, що сплив позовної давності не передбачено як підставу припинення зобов'язання.

Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2019 року в справі № 463/3091/16-ц.

Оскільки сплив позовної давності не передбачено як підставу припинення зобов'язання, то звернення до суду з позовом про списання заборгованості, яка знаходиться за межами позовної давності, не є способом захисту порушеного права особи.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 529/613/17-ц зроблено висновок про те, що у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за постачання централізованого опалення споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку.

За викладених обставин, позовні вимоги про зобов'язання ТОВ "Чернігів Збут" списати заборгованість, яка знаходиться за межами позовної давності, не підлягають задоволенню.

Проте, суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, в результаті чого дійшов помилкового висновку про покладення на ТОВ "Чернігів Збут" обов'язку списати заборгованість, яка знаходиться за межами позовної давності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до підпунктів 1 та 3 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази та/або встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Згідно з частиною 1 статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень в оскаржуваній частині з передачею справи в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання ТОВ "Чернігівгаз Збут" перерахувати надану 50-відсоткову знижку на житлово-комунальні послуги на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, та з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання ТОВ "Чернігівгаз Збут" списати заборгованість, яка знаходиться за межами позовної давності, з підстав, наведених вище.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" задовольнити частково.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 березня 2019 рокув частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про зобов'язання перерахувати надану 50-відсоткову знижку на житлово-комунальні послуги скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 березня 2019 рокув частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про зобов'язання списати заборгованість, яка знаходиться за межами позовної давності, скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про зобов'язання списати заборгованість, яка знаходиться за межами позовної давності.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. КратСудді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Ю.

Тітов