Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.04.2019 року у справі №727/7203/18

Постанова

Іменем України

25 січня 2021 року

м. Київ

справа № 727/7203/18

провадження № 61-7722св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О. Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 листопада 2018 року у складі судді Слободян Г. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 березня 2019 рокуу складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою.

Позов обгрунтований тим, що 31 серпня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю службового автомобіля Управління патрульної поліції в м. Чернівці Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в м. Чернівці ДПП) Тoyota prius, державний номерний знак НОМЕР_1. У період нічної зміни з 30 серпня 2016 року на 31 серпня 2016 року під час чергування на службовому автомобілі Тoyota prius, державний номерний знак НОМЕР_1 (службовий автомобіль), заступили інспектори роти № 3 батальйону УПП в м. Чернівці ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 та молодший лейтенант поліції ОСОБА_2. Близько 04.05 год. 31 серпня 2016 інспектор роти № 3 батальйону УПП в м. Чернівці ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1, керуючи службовим автомобілем на вул. Київській, 2 у м. Чернівці, не врахувавши дорожню обстановку та безпечну швидкість, виїхав на смугу зустрічного руху внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21051, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням громадянина ОСОБА_3, що рухався в зустрічному напрямку, чим порушив пункти 2.3 "б", 11.3 та 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, потерпілі особи відсутні. Стосовно інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Чернівці ДПП лейтенанта поліції Подкоритова Д. С. 31 серпня 2016 року складений протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 986469 за статтею124 КУпАП.

Опитаний під часслужбового розслідування інспектор роти № 3 батальйону УПП в м.

Чернівці ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1, пояснив, що 30 серпня 2016 року він заступив на службу у складі екіпажу "Рута-0101" спільно з інспектором роти № 3 батальйону УПП в м. Чернівці ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2.

Приблизно о 04.05 год. 31серпня 2016 року, рухаючись на службовому автомобілі на вул. Київська, 2 у м. Чернівці його засліпило світло фар зустрічного автомобіля, внаслідок чого він втратив орієнтир та виїхав на смугу зустрічного руху, чим допустив зіткнення з ВАЗ-21051, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням громадянина ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку.

На місце пригоди прибув екіпаж "Рута-0119", який здійснив оформлення ДТП, у складі інспекторів роти № 3 батальйону УПП в м. Чернівці ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4, лейтенанта поліції ОСОБА_5 та лейтенанта поліції ОСОБА_4, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 вересня 2016 року у справі № 727/6906/16, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП.

Оособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до висновку експертного дослідження від 06 квітня 2017 року № 5-Д, проведеного Чернівецьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 189 296,75 грн, яку позивачпросив стягнути з відповідача, а також витрати зі сплати судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26 листопада 2018 року в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щокожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 14 березня 2019 року рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26 листопада 2018 року скасовано, провадження у справі закрито. Роз'яснено позивачу, що розгляд цього спору віднесено до адміністративної юрисдикції.

Судове рішення мотивоване тим, що спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з правовідносинами між суб'єктам владних повноважень та особою, яка перебуває на посаді публічної служби.

Суд, з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з роз'ясненням позивачеві можливості звернення до адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обгрунтована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що оцінку дій ОСОБА_1 при завданні шкоди надано Шевченківським районним судом м. Чернівців 06 вересня 2016 року у справі № 727/6906/16, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП. Тому питання правомірності дій особи при завданні шкоди не підлягає повторному дослідженні при розгляді цієї справи. Отже, позиція Верховного Суду, викладена у справі № 818/1688/16, не могла бути застосована при розгляді цієї справи, оскільки стосується лише тих справ, при розгляді яких суд має встановити не лише обсяг заданої шкоди/збитків, але й дослідити питання правомірності дій особи при завданні такої шкоди.

Суд апеляційної інстанції не зазначив норму Закону, якою встановлено право суб'єкта владних повноважень звернутися до адміністративного суду з вимогою про відшкодування завданої йому майнової шкоди.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що однією із сторін у справі є фізична особа, то спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

До позовів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки необхідно застосовувати статті 1166, 1187 ЦК України.

Аргументи інших учасників справи

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив її залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Суд апеляційної інстанції взяв до уваги частину п'яту розділу І Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року, згідно з якою час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством, тобто річного строку пред'явлення вимог до відповідача, відповідно до частини 3 статті 233 КЗпП України.

У правовідносинах, які виникають при розгляді цієї категорії справ необхідно застосовувати норми трудового законодавства, а не норм про цивільну-правову відповідальність щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

31 серпня 2016 року інспектор роти № 3 батальйону УПП в місті Чернівці ДПП Національної поліції України лейтенант поліції ОСОБА_1, виконуючи службові обов'язки та керуючи службовим автомобілем на вулиці Київській, 2 у м. Чернівці, не врахувавши дорожню обстановку та безпечну швидкість, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21051, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням громадянина ОСОБА_3, що рухався в зустрічному напрямку, чим порушив пункти 2.3 "б", 11.3 та 12.1 ПДР.

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 вересня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні цієї ДТП (а. с. 10).

Згідно з висновком експертного дослідження від 06 квітня 2017 року № 5-Д вартість відновлювального ремонту автомобіля Тoyota prius, державний номерний знак НОМЕР_1, який пошкоджений в результаті ДТП, яке мало місце 31 серпня 2016 року становить 189 296,75 грн (а. с. 17-25).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина 1 статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктами 1 та 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (далі - Положення), це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.

Дія цього Положення поширюється також на осіб рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до Положення відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункти 1, 2, 8 частини 1 статті 4 КАС України).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Стаття 60 Закону визначає, що проходження служби в поліції регулюється статтею 17 Закону України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 якого публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування; а частиною 4 статті 19 КАС установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Таким чином, відповідач у справі, що розглядається, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, завдав шкоду державі в особі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України шляхом пошкодження майна у період здійснення ним повноважень, пов'язаних із виконанням його службових обов'язків.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про закриття провадження в справі з тих підстав, що цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків.

Відповідний правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, провадження № 11-892апп18, від 13 лютого 2019 року № 636/93/14-ц, провадження № 14-524цс18.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до власного тлумачення норм матеріального права та необхідності переоцінки доказів у справі, а встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених частин 1 , 2 статті 377 ЦПК України. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених частин 1 , 2 статті 377 ЦПК України, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України закрив провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, справа по суті в суді апеляційної інстанції не вирішувалася, то суд касаційної інстанції помилково відкрив касаційне провадження в частині оскарження рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Касаційне провадження в частині оскарження рішення суду першої інстанції підлягає закриттю, оскільки відповідно допункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку переглянуто не було.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 листопада 2018 року закрити.

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко