Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 03.06.2018 року у справі №295/2146/14-ц Ухвала КЦС ВП від 03.06.2018 року у справі №295/21...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 295/2146/14-ц

провадження № 61-26759 св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - публічне акціонерне товариство «Фідобанк», публічне акціонерне товариство «Українська фінансова група» (представництво «Вестерн Юніон Файненшл Сервісес ГмбХ» в Україні), Французьке акціонерне товариство «Вестерн Юніон»,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2015 року в складі судді Корицької В. О. та на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12 липня 2017 року в складі колегії суддів Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ПАТ «Фідобанк», ПАТ «Українська фінансова група» (представництво «Вестерн Юніон Файненшл Сервісес ГмбХ» в Україні), ПКО Банк Польський, Французького акціонерного товариства «Вестерн Юніон» про захист прав споживачів і просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку грошовий переказ у розмірі 1800 доларів США.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 26 вересня 2013 року між ним і Житомирським відділенням № 1 ПАТ «Фідобанк» укладений договір про надання послуг щодо відправлення грошового переказу через компанію «Вестерн Юніон» у розмірі 1800 доларів США, який мала отримати в Республіці Польща його дружина ОСОБА_2 .

Оскільки поїздка була скасована, в жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до банку з вимогою повернути грошовий переказ, однак йому було відмовлено в зв`язку з тим, що грошовий переказ був виплачений належному отримувачу в Республіці Польща 27 вересня 2013 року.

Позивач указував, що дружина скасувала свою поїздку, а тому не могла отримати грошовий переказ у Республіці Польща.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2015 року провадження в справі в частині позовних вимог до ПКО Банк Польський закрито.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджується факт особистого отримання грошового переказу ОСОБА_2 й оскільки отримання переказу було можливе за умови повідомлення індивідуального контрольного номера, який був відомий лише відправнику. Позивач не довів у встановленому законом порядку обставини, на які посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме факт порушення відповідачам умов і правил надсилання та видачі грошових переказів.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 12 липня 2017 року апеляційну скаргу позивача відхилено, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2015 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2015 року та на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12 липня 2017 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» дана справа передана до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач указує, що грошовий переказ виданий неналежному отримувачу, й даний факт підтверджується наданими ним доказами, проте суди безпідставно не врахували, що такий факт є доведеним і тому кошти мають бути стягнуті солідарно зі всіх відповідачів.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення відповідача на дану касаційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 26 вересня 2013 року за заявою ОСОБА_1 на переказ грошових коштів ПАТ «Фідобанк» надав послугу з відправлення за міжнародною платіжною системою «Вестерн Юніон» грошового переказу за контрольним номером 966-253-1660 на суму 1800 дол. США до Республіки Польща. Одержувачем грошового переказу в заяві про відправлення коштів позивачем вказано ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 вніс до каси Житомирського відділення № 1 ПАТ «Фідобанк» 1800 дол. США зі сплатою комісії за переказ готівки в розмірі 727,37 грн.

ПАТ «Фідобанк» через мережу «Вестерн Юніон» здійснив переказ указаних коштів.

Отримання переказу здійснюється за умови повідомлення отримувачем індивідуального контрольного номера, який відомий лише відправникові.

27 вересня 2013 року грошовий переказ ОСОБА_1 в розмірі 1800 дол. США виплачений банком отримувача ПКО Банк Польський особі, зазначеній відправником, а саме ОСОБА_2 , про що свідчить її підпис у квитанції про отримання переказу.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення відповідачами положень Закону України «Про захист персональних даних», унаслідок чого індивідуальний номер переказу міг стати відомим сторонній особі.

16 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського відділення № 1 ПАТ «Фідобанк» із вимогою про повернення грошового переказу в зв`язку зі скасування поїздки ОСОБА_2 в Республіку Польща, однак банк відмовив у задоволенні вимоги з тих підстав, що грошовий переказ виплачений 27 вересня 2013 року особисто ОСОБА_2 відповідно до правил компанії «Вестерн Юніон».

Згідно з пунктами 1.2, 2.2.1, 2.2.5 Агентської угоди від 10 червня 2009 року, укладеної між АТ «Українська фінансова група» та ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ «ФІДОБАНК», банк бере на себе зобов`язання по виплаті клієнтам грошових переказів у іноземній валюті (долари США, євро), ініційованих через систему «Вестерн Юніон» (далі - Система), за рахунок власних готівкових коштів і відправці готівкових коштів у іноземній валюті (долари США) для переказу через Систему у відповідності з термінами і в порядку, обумовленому даною угодою та у відповідності з чинним законодавством України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне

застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» (далі - Закон) переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до положень статті 5 Закону суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем.

Отримувачем є особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.

Неналежним отримувачем в розумінні пункту 1 статті 23 Закону є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до пункту 1 статті 32 Закону банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Установивши, що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, виконали свої обов`язки зі здійснення переказу коштів і належним і допустимим доказом підтверджується факт видачі цього переказу належному отримувачу ОСОБА_2 , а позивач не довів у встановленому законом порядку обставини, на які посилається як на підставу своїх позовних вимог, суди зробили правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову.

У касаційній скарзі позивач уважає доведеним той факт, що грошовий переказ був виданий неналежному отримувачеві, проте інших, ніж наявні в матеріалах справи, доказів не надає, а самі по собі посилання на такі обставини не спростовують установлений судом факт, що ОСОБА_6 особисто отримала грошовий переказ, а тому вказані аргументи підлягають відхиленню.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст