Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.04.2019 року у справі №310/2327/18

Постанова

Іменем України

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 310/2327/18

провадження № 61-5173св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Територіальна громада міста Бердянська в особі Бердянської міської ради Запорізької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області

від 26 жовтня 2018 року в складі судді Крамаренка А. І. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року в складі колегії суддів:

Кухаря С. В., Крилової О. В., Бєлки В. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law18~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law19~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law20~.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2, третя особа - Територіальна громада міста Бердянська в особі Бердянської міської ради Запорізької області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_4, який проживав у квартирі

АДРЕСА_1, після якого відкрилася спадщина на вищевказану квартиру. ОСОБА_1 не міг вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки у нього було відсутнє свідоцтво про смерть спадкодавця.

Позивач на час відкриття спадщини не знав про те, що спадкодавцеві на праві приватної власності належала квартира, про вказані обставини він дізнався лише у 2018 році, після чого звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, проте отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того, позивач тривалий час проживав за межами м. Бердянська Запорізької області, тому не міг вчасно звернутися до нотаріуса.

Вважає, що строк для прийняття спадщини після смерті

ОСОБА_4 пропущено з поважних причин, тому цей строк необхідно поновити.

На підставі викладеного ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області

від 26 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку прийняття спадщини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій чи інших обставин, що перешкоджали звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проживання в іншому населеному пункті, необізнаність про наявність спадкового майна не є такими причинами, які позбавляли позивача можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що у справі відсутні докази неможливості звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Проживання в іншому населеному пункті, необізнаність про наявність спадкового майна не

є такими доказами. Позивач не довів наявність у нього як спадкоємця інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу до 2018 року не було відомо про наявність у спадкодавця права власності на квартиру

АДРЕСА_1, тому він не звертався до нотаріуса з відповідною заявою. Крім того, ОСОБА_1 вказував, що він з 2009 року проживає за межами м. Бердянська Запорізької області, тому не міг вчасно звернутися до нотаріуса.

Позивач вказував, що зазначені вище доводи є поважними та об'єктивними підставами для поновлення строку наприйняття спадщини. Суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та залишили поза увагою доводи ОСОБА_1, тому помилково відмовили у задоволенні позову.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що вказані позивачем у касаційній скарзі причини, не є поважними та не можуть бути підставою для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

21 листопада 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4.

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 23 листопада 2010 року Бердянською державною нотаріальною конторою Запорізької області.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бердянську Запорізької області.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області від 06 жовтня 2018 року після померлого ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини

ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась його тітка ОСОБА_2.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності ~law21~) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 1222 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постанові

від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 703/1560/17 (провадження № 61-7643св18).

Так, ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилався на ті обставини, що йому до 2018 року не було відомо про наявність у спадкодавця спадкового майна. Вказував, що він тривалий період проживав поза межами

м. Бердянська Запорізької області. Також позивач у позовній заяві зазначав, що у нього не було свідоцтва про смерть спадкодавця, тому він у визначений законом строк не міг звернутися до нотаріуса з відповідною заявою.

Відповідно до положень частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 1 статті 81 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку про прийняття спадщини.

Відсутність у позивача свідоцтва про смерть спадкодавця та інформації щодо наявності у спадкоємця права власності на спірну квартиру, а також проживання спадкоємця в іншому населеному пункту не може розцінюватися як об'єктивна обставина, яка утруднювала здійснення ним цих дій.

При цьому суди правильно не прийняли до уваги посилання ОСОБА_1 у позовній заяві як на підставу пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на відсутність у нього свідоцтва про смерть спадкодавця, оскільки відсутність зазначеного свідоцтва не є перешкодою для звернення з відповідною заявою до нотаріуса, на якого і покладено обов'язок з'ясування відомостей стосовно факту смерті спадкодавця.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачем надано суду достатньо доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини не заслуговують на увагу, оскільки суди надали належну правову оцінку доводам сторін, висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків місцевого суду та суду апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області

від 26 жовтня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду

від 12 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко