Постанова

Іменем України

26 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 363/3032/16-ц

провадження № 61-17250св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КратаВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Управління капітального будівництва»,

відповідач - ОСОБА_4,

третя особа - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року у складі судді: Чіркова Г. Є. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2017 року у складі суддів: Кашперської Т. Ц., Сержанюка А. С., Фінагєєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Управління капітального будівництва» (далі - ТОВ «Управління капітального будівництва») звернулося до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні майном. Позов мотивований тим, що на підставі свідоцтва про право власності від 20 грудня 2013 року позивачу належить право власності на гараж АДРЕСА_1, між ТОВ «Управління капітального будівництва» та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу гаража від 08 вересня 2014 року. Продаж гаража вчинено за 80 000 грн, станом на 04 серпня 2016 року ОСОБА_5 сплачено 40 000 грн, решта коштів не сплачується у зв'язку з тим, що покупець не має можливості користуватися придбаним майном з причини незаконного заволодіння гаражем ОСОБА_4

Згідно акту обстеження від 16 червня 2016 року, здійснено вихід за адресою знаходження майна і встановлено, що на гаражі АДРЕСА_2, у вищезазначеному гаражі невідомими особами змінено замки, зазначений гараж безпідставно займає відповідач ОСОБА_4 для зберігання автотранспорту та особистих речей. Просив усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні належним ТОВ «Управління капітального будівництва» гаражем АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_4 звільнити його.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2017 року, позов задоволено, усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні належним позивачу гаражем шляхом зобов'язання ОСОБА_4 звільнити вказане приміщення гаражу.

Рішення судів мотивовано тим, що ОСОБА_4 без законних підстав користується гаражем АДРЕСА_1, який належить на праві власності ТОВ «Управління капітального будівництва».

У серпні 2017 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, у якій просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому посилалася на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. На обґрунтування касаційної скарги вказувала, що позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, звернувся до суду не з віндикаційним позовом, а негаторним позовом про усунення про усунення перешкод у користуванні майном у порядку статті 391 ЦК України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У жовтні 2017 року ТОВ «Управління капітального будівництва» подало заперечення на касаційну скаргу, у яких просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Заперечення мотивовані тим, що між сторонами відсутні будь-які договірні відносини щодо користування гаражем НОМЕР_1.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з наступних мотивів.

Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов застосовується для захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння коли право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника. У постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-92цс15 зроблено висновок, що положення статті 391 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору.

Встановивши, що позивач є власником спірного гаражу, відповідачем не оспорюється право власності позивача на спірний гараж, суди зробили правильний висновок про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв'язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Оскільки оскаржені судові рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 серпня 2017 року зупинено виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

З урахуванням того, що касаційна скарга залишена без задоволення, а оскаржені рішення без змін, то на підставі частини третьої статті 436 ЦПК колегія суддів поновлює виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

В.І. Журавель