Постанова

Іменем України

25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 280/1003/15

провадження № 61-434св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня

2016 року у складі судді Щербаченко І. В. та рішення апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2017 рокуу складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Григорусь Н. Й.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2

про виділ частки майна в натурі, встановлення порядку користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позову зазначав, що сторони у справі в рівних частках

є співвласниками житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Оскільки в добровільному порядку вони не можуть досягти згоди щодо поділу житлового будинку та встановити порядок користування земельною ділянкою, ОСОБА_1 просив суд виділити йому в натурі, як другому співвласнику частини житлового будинку, за варіантом № 1 судової будівельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016, а саме 45/100 частин вказаного вище будинку з надвірними будівлями та спорудами й виділити йому в натурі для доступу до цієї частини будинку, господарських будівель та споруд земельну ділянку за першим варіантом судової земельно-технічної експертизи

№ 286/293/02-2016 площею 508 кв. м (що на схемі зображена під № 2)

та земельну ділянку площею 742 кв. м (що на схемі зображена під № 3), в тому числі земельну ділянку під № 2-1 загальною площею 3,9 кв. м, що передається

з обмеженим використанням співвласнику № 1 для обслуговування та поточного ремонту господарських будівель, виділити йому в натурі за першим варіантом поділу земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства,

як другому співвласнику (що на схемі зображена під № 2) площею 1 557,5 кв. м,

а судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області

від 21 вересня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поділено в натурі будинок АДРЕСА_1 та спірні земельні ділянки між ОСОБА_1

та ОСОБА_2 за першим варіантом висновку судової будівельно-технічної

та земельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016.

ОСОБА_2 в натурі виділено 55/100 частин будинку вартістю 116 044,00 грн.

ОСОБА_1 в натурі виділено 45/100 частин будинку вартістю 94 656,00 грн.

Припинено право спільної часткової власності на спірний будинок.

Сторони зобов`язано провести роботи з ізоляції окремих виділених частин будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Проведено поділ в натурі земельних ділянок з кадастровими номерами 1822583003:02:001:0041 та 1822583003:02:001:0042, на яких розташований будинок, із визначенням точок поділу, відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 5 120,00 грн за проведення експертизи та судовий збір у розмірі 324,00 грн.

Ухвалюючи рішення щодо поділу будинку та земельної ділянки

між співвласниками за першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016, суд першої інстанції керувався положеннями статті 365 ЦК України та виходив з того,

що запропонований експертом перший варіант поділу будинку та відповідний варіант поділу земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва

та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд передбачає відступ від ідеальних часток співвласників. Однак позивач просить виділити йому в натурі частину будинку із господарськими спорудами

та відповідну частину земельної ділянки з цільовим призначенням

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що відповідає арифметичній частці 45/100, тобто менше, ніж його частка у спільній частковій власності, без виплати грошової компенсації відповідачем.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2017 року рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року в частині поділу житлового будинку скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення.

Здійснено поділ в натурі на дві відокремлені квартири

АДРЕСА_2 згідно 2-го варіанту висновку повторної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 02 жовтня 2017 року № 36/48-16-17.

Виділено ОСОБА_2 квартиру № 1 , що складає 51 / 100 частин житлового будинку, загальною площею 34,2 кв. м, вартістю 58 839,00 грн .

Виділено ОСОБА_1 , що складає 49/100 частин житлового будинку загальною площею 33,3 кв. м. вартістю 54 216,00 грн.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на спірне нерухоме майно.

Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями зобов`язано сторони провести ремонтно-будівельні роботи, зазначені у варіанті № 2

до висновку експерта від 28 жовтня 2016 року № 334/10-2016 у приміщеннях,

які виділені в натурі кожному співвласнику будинку.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості часток у житловому будинку в розмірі 2 311,50 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 606,33 грн судового збору

за подання апеляційної скарги та 6 750,00 грн судових витрат за проведення судової експертизи.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд дійшов висновку, що обраний судом першої інстанції варіант поділу будинку з господарськими будівлями та спорудами згідно з висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016 не можна розглядати як такий, що відповідає інтересам обох співвласників, порядку користування спірною нерухомістю

та присадибною земельною ділянкою, що склався між сторонами

З огляду на вказане, апеляційний суд вирішив провести поділ спірного будинку на підставі другого варіанту повторної судової будівельно-технічної експертизи від 02 жовтня 2017 року № 36/48-16-17, дійшовши висновку, що цей варіант

є найбільш наближеним до часток сторін, 51/100 та 49/100/. При цьому

не порушується цілісність каркасу будинку, необхідність проведення, передбачених цим варіантом переобладнань, не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль. Також при поділі за вказаним варіантом не порушуються права та інтереси сторін, їх частки мінімально відрізняються від ідеальних, а зменшення частки однієї із сторін у спірному будинку з господарськими будівлями та спорудами компенсується у грошовому еквіваленті і ця компенсація є незначною, 2 311,50 грн, а відтак не є тягарем

для іншої сторони.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що таким поділом враховується фактичний порядок користування будинком, який вже склався між сторонами.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 19 грудня 2017 року, ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права

й неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня

2016 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2017 року щодо поділу будинку й ухвалити в цій частині нове рішення, яким йому виділити 55/100 часток будинку, а ОСОБА_1 - 45/100 часток, згідно з третім варіантом повторної судової будівельно-технічної експертизи від 02 жовтня

2017 року № 36/48-16-17. Судові рішення в частині поділу земельної ділянки скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди не у повній мірі дослідили докази, які свідчать про усталений порядок користування сторонами будинком, не врахували, що частки сторін є рівними, до того ж не врахували,

що ОСОБА_1 у спірному будинку не проживає і не несе витрат на утримання такого нерухомого майна. Також ОСОБА_2 не погоджується з висновками як первинної, так і повторної експертизи, при цьому вказує, що він не був присутній під час проведення експертом замірів.

Також зазначає, що апеляційний суд помилково погодився з висновками суду першої інстанції про поділ земельних ділянок, не взявши до уваги висновок повторної експертизи від 02 жовтня 2017 року, відповідно до якої встановлено значну розбіжність між зовнішніми межами земельних ділянок з кадастровими номерами 1822583003:02:001:0041 та 1822583003:02:001:0042, розташованих

за адресою:

АДРЕСА_1 , встановлених каталогом координат, внесених

до Поземельної книги Державного земельного кадастру, та фактично існуючими межами на місцевості, для усунення якої необхідно здійснювати відповідні виправлення в технічній документації із землеустрою.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу

Відзивів (заперечень) на касаційну скаргу ОСОБА_2 до Верховного Суду

не надходило.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 280/1003/15-ц

з Коростишівського районного суду Житомирської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судами встановлено, що сторони в рівних частках є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності в порядку спадкування від 19 лютого 2011 року.

До складу спадщини також входять земельна ділянка площею 0,5615 га

з кадастровим номером 1822583003:02:011:0041, що розташована

по АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 1 557,5 кв. м з кадастровим номером 1822583003:011:0042, яка знаходиться за вказаною вище адресою, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Сторони, як співвласники, не можуть у добровільному порядку дійти згоди щодо користування і розпорядження нерухомим майном, яке перебуває у їх спільній частковій власності, тому ОСОБА_1 подано позов на підставі статті 364 ЦК України.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016 поділ житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих по

АДРЕСА_1 , на окремі ізольовані квартири відповідно до ідеальних часток співвласників не вбачається можливим. Експертом запропоновано три варіанти поділу житлового будинку

та господарських будівель, три варіанти поділу земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд до відповідної частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також один варіант поділу земельної ділянки площею 0,3115 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Висновком повторної судової будівельно-технічної експертизи від 02 жовтня 2017 року № 36/48-16-17 пропонувалось три варіанти поділу, які з технічних причин виключають поділ житлового будинку, господарських будівель та споруд на окремі ізольовані квартири відповідно до ідеальних часток співвласників

в розмірі по 1/2 кожному, при цьому другий варіант цього висновку дав найбільш наближений до рівних часток сторін 51/100 та 49/100 результат.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких

не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Коростишевського районного суду Житомирської області від 21 вересня

2016 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2017 року Верховний Суд здійснює у порядку та за правилами ЦПК України

в редакції закону, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_2 , а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, частиною першою статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна,

що є у спільній частковій власності, що полягає у переході частини цього майна

у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється,

та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу

та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України

від 18 червня 2007 року № 55, поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки)

на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно

до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається

як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої

та апеляційної інстанції.

Апеляційний суд, переглядаючи справу, з урахуванням характеру спірних правовідносин, призначив повторну судову будівельно-технічну експертизу,

на підставі висновку якої від 02 жовтня 2017 року № 36/48-16-17 й визначив варіант поділу будинку між сторонами як такий, що визначає поділ з найбільш наближеним розміром часток сторін, а саме: 51/100 та 49/100, таким поділом

не порушується цілісність несучих конструкцій будинку, проведення необхідних переобладнань не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру

та фізичних зусиль, такий поділ не порушує права сторін, їх частки мінімально відрізняються від ідеальних, а зменшення частки однієї із сторін у спірному будинку з господарськими будівлями та спорудами компенсується у грошовому еквіваленті і ця компенсація є незначною - 2311,50 грн., а відтак, не є тягарем для іншої сторони, також цей варіант урахував фактичний порядок користування будинком, який вже склався між сторонами.

Отже, касаційний суд вважає, що апеляційний суд повно та всебічно дослідивши обставини справи на підставі оцінки кожного здобутого доказу окремо і усіх доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, врахувавши технічну можливість виділу співвласникам їх часток у спільній частковій власності, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 саме

у такий спосіб.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою як первинної судової будівельно-технічної експертизи від 19 лютого 2016 року № 286/293/02-2016,

так і з оцінкою повторної судової будівельно-технічної експертизи від 02 жовтня 2017 року № 36/48-16-17, проте такі доводи стосуються переоцінки доказів,

що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, висновків судів першої й апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Доводи, викладені у прохальній частині касаційної скарги, щодо скасування судових рішень в частині поділу земельних ділянок, не містять будь-якого правового обґрунтування, тому касаційним судом до уваги не приймаються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, в не скасованій апеляційним судом частині, а також рішення апеляційного суду - без змін, оскільки судові рішення

є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється

та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції,

а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи

у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2016 року, в не скасованій апеляційним судом частині, та рішення апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська