Постанова

Іменем України

25 червня 2018 року

м. Київ

справа № 714/395/17

провадження № 61-9123 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Державне агентство лісових ресурсів,

треті особи: Державне підприємство «Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу», Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного агентства лісових ресурсів на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області у складі судді

Єфтемій С. М. від 22 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області у складі колегії суддів: Височанської Н. К.,

Перепелюк І. Б., Яремка В. В., від 16 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного агентства лісових ресурсів, треті особи: Державне підприємство «Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу» (далі - ДП «Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу»), Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовну заяву мотивовано тим, що він працював виконуючим обов'язки директора ДП «Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу». 22 травня 2017 року його було звільнено з посади на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Посилаючись на те, що до нього раніше не застосовувалися заходи дисциплiнарного стягнення, просив визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 16 листопада 2017 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України від 22 травня 2017 року про звільнення виконуючого директора ДП «Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу» ОСОБА_4 У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що у діях позивача відсутнє систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами трудового розпорядку, що є обов'язковою складовою для звільнення особи за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державне агентство лісових ресурсів України просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що до позивача застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, зокрема наказом від 08 серпня 2016 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення податкового законодавства, а тому наявне систематичне невиконання обов'язків покладених на нього правилами трудового розпорядку. Вказаний наказ не оскаржувався та є чинним.

У квітні 2018 року від ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він посилається на те, що підстава, на якій видано наказ

від 08 серпня 2016 року, скасована судовим рішенням, у зв'язку із чим відсутні підстави для його звільнення за пунктом 3 частини першої статті

40 КЗпП України.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_4 працював виконуючим обов'язки директора ДП «Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу».

Наказом тимчасово виконуючого обов'язки голови Державного агентства лісових ресурсів України від 08 серпня 2016 року позивачу було оголошено догану за порушення вимог статті 16 Податкового кодексу України

(а. с. 66 т. 1).

Наказом заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України від 22 травня 2017 року позивача було звільнено із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, відповідно до пункту 3 частини першої статті

40 КЗпП України.

Підставою для винесення наказу про звільнення став лист Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства

від 19 травня 2017 року; акт про неможливість проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, в тому числі щодо заготівлі та реалізації деревини за 1 квартал 2017 року, а також проведення оперативного адміністративно-громадського контролю з охорони праці IV рівня від 17 травня 2017; акт про відмову від надання пояснень щодо недопущення до проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, в тому числі щодо заготівлі та реалізації деревини державним підприємством за 1 квартал 2017 року, а також проведення оперативного адміністративно-громадського контролю з охорони праці IV рівня від 17 травня 2017; наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 08 серпня

2016 (а. с. 63 т. 1).

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: в тому числі, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичне порушення трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Як вбачається з наказу про звільнення від 22 травня 2017 року, в систему для звільнення увійшов наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани від 08 серпня 2016 року. Підставою для винесення даного наказу став лист-подання Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства від 07 липня 2016 року; лист-подання Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 21 листопада 2016 року; лист-пояснення виконуючого обов'язки директора ДП «Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу» Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 від 01 липня

2016 року (а. с. 66 т. 1).

Судами установлено та не оспорюється відповідачем, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани на позивача було накладено у зв'язку з порушенням ним податкового законодавства, що встановлені актами камеральних перевірок з податку на прибуток Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції від 08 квітня та від 26 травня 2016 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду

від 23 листопада 2016 року, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, визнані протиправними дії Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо проведення камеральних перевірок від 08 квітня та від13 травня 2016 року; визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 08 квітня та 26 травня 2016 року (а. с. 223-225, 226-227 т. 1).

Установивши, що скасована підстава, що слугувала для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги наказ від 08 серпня 2016 року.

Доводи касаційної скарги про те, що зазначений вище наказ не оспорений та є чинним безпідставні, оскільки при оспоренні до суду наказу про звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП Українисуд зобов'язаний перевірити всі накази про накладення дисциплінарного стягнення, які ввійшли в систему для звільнення, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо в установленому законом порядку. Лише правомірно накладені стягнення можуть ураховуватись і бути підставою для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Таким чином, у справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановивши, що у діях ОСОБА_4 відсутнє систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами трудового розпорядку, дійшли обґрунтованого висновку про те, що його звільнення суперечить положенням пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного агентства лісових ресурсів залишити без задоволення, а рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 16 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

Є. В.Синельников

С.Ф. Хопта