Постанова

Іменем України

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 753/13197/18

провадження № 61-19524св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Штепана Назара Вікторовича на постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у складі колегії суддів:

Олійника В. І., Желепи О. В., Кулікової С. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У липні 2018 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

На обґрунтування позову посилався на те, що відповідач на власній сторінці у соціальній мережі та на сайті у мережі Інтернет розповсюдив щодо нього інформацію, яка не відповідає дійсності, порочить його честь, гідність та ділову репутацію, у зв'язку з чим просив зобов'язати відповідача таку інформацію спростувати.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 року у мережі Інтернет ОСОБА_2. на власній сторінці веб-сайту "Fасеbоок" (https://www. facebook. com/) за таким посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2, а також поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 року на веб-сайтах "ОРД", які розміщено на доменних іменах: https:// ord-ua. com/, https://ord-ua. info/, https://ord-ua. biz/, https://ord-ua. org/у статті "ІНФОРМАЦІЯ_4" за такими посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_5/; ІНФОРМАЦІЯ_6/; ІНФОРМАЦІЯ_7/; ІНФОРМАЦІЯ_8/, про: причини і порядок працевлаштування ОСОБА_1 у народного депутата України ОСОБА_3; наявність у Російській Федерації кримінальної справи, у якій ОСОБА_1. або його батько ОСОБА_4 мали будь-який процесуальний статус, оголошення їх у розшук в Російській Федерації, володіння тіткою ОСОБА_1 хлібзаводом; щомісячне відвідування ОСОБА_1 та його дружиною території окупованого Криму та Російської Федерації; зустріч ОСОБА_1 та його дружиною нового 2015-го року у квартирі, яка належить ОСОБА_5; проживання ОСОБА_1 у квартирі, яка належить родині ОСОБА_5; вчинення ОСОБА_1 діянь, що містять ознаки складу злочину "державна зрада":

- на веб-сайтах "ОРД", які розміщено на доменних іменах: https://ord-ua. com/, https://ord-ua. info/, https://ord-ua. biz/, https://ord-ua. org у статті "ІНФОРМАЦІЯ_4" про заселення родини ОСОБА_1 у 2010-му році у квартиру АДРЕСА_1 (тільки на веб-сайтах "ОРД"), і яка міститься у таких фрагментах: "..ІНФОРМАЦІЯ_9";

"ІНФОРМАЦІЯ_9";

"ІНФОРМАЦІЯ_10";

"ІНФОРМАЦІЯ_11";

"ІНФОРМАЦІЯ_11";

"ІНФОРМАЦІЯ_12";

- на веб-сайтах "ОРД", які розміщено на доменних іменах: https://ord-ua. com/, https://ord-ua. info/, https://ord-ua. biz/, https://ord-ua. org/ у фрагменті: "ІНФОРМАЦІЯ_13" (тільки на веб-сайтах "ОРД").

Зобов'язано ОСОБА_2. спростувати недостовірну інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, поширену на власній сторінці ОСОБА_2. веб-сайту "Fасеbоок" (https://www. facebook. com/) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2, а також поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 року на веб-сайтах "ОРД", які розміщено на доменних іменах: https://ord-ua. com/, https://ord-ua. info/, https://ord-ua. biz/, https://ord-ua. org/ у статті "ІНФОРМАЦІЯ_4" за такими посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_5/; ІНФОРМАЦІЯ_14; ІНФОРМАЦІЯ_7/; ІНФОРМАЦІЯ_8/, шляхом опублікування, не пізніше місяця з дня набрання законної сили рішенням суду, повного тексту резолютивної частини рішення суду в цій справі протягом календарного місяця на власній сторінці ІНФОРМАЦІЯ_15 в соціальній мережі на веб-сайті "Fасеbоок" (https://www. facebook. com/), а також веб-сайтах "ОРД", які розміщено на доменних іменах: https://ord-ua. com/, https://ord-ua. info/, https:// ord-ua. biz/, https:// ord-ua. org/.

Зобов'язано ОСОБА_2. не пізніше ніж за тиждень з моменту набрання чинності судовим рішенням у справі вилучити з власної сторінки на веб-сайті з "Fасеbоок" (https://www. facebook. com/) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, а також зі статті "ІНФОРМАЦІЯ_16", яку розміщено на доменних іменах: https://ord-ua. com/, https://ord-ua. info/, https:// ord-ua. biz/, https://ord-ua. org/, за такими посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_5/; ІНФОРМАЦІЯ_14; ІНФОРМАЦІЯ_7/; ІНФОРМАЦІЯ_8/, такі фрагменти і коментарі, які містять недостовірну інформацію та принижуючу честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1:

".ІНФОРМАЦІЯ_16";

"ІНФОРМАЦІЯ_16";

"ІНФОРМАЦІЯ_17";

"ІНФОРМАЦІЯ_18";

"ІНФОРМАЦІЯ_18";

"ІНФОРМАЦІЯ_12";

- з веб-сайтів "ОРД", які розміщено на доменних іменах: https://ord-ua. com/, https://ord-ua. info/, https://ord-ua. biz/, https://ord-ua. org/, зі статті "ІНФОРМАЦІЯ_4", яку розміщено за посиланнями з цього пункту, вилучити фрагмент:

"ІНФОРМАЦІЯ_18" (тільки на веб-сайтах "ОРД").

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що володільцем сторінки на веб-сайті соціальної мережі "Facebook" є ОСОБА_2 Зазначений факт підтверджується експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 23 квітня 2018 року № 85/2018-ЕВ- ЦК. Інформація, яку поширив відповідач у мережі Інтернет щодо позивача, завдає шкоди особистим немайновим правам позивача, зокрема, праву на недоторканість честі, гідності та ділової репутації, тому наявні підстави для задоволення позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що автором оспорюваної інформації, розповсюдженої у мережі Інтернет, є саме відповідач. Наданий позивачем експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 23 квітня 2018 року № 85/2018-ЕВ- ЦК з відомостями про власника веб-сайту не є належним та допустим доказом, оскільки він не містить обов'язкових реквізитів до висновку експерта, всупереч частині 6 статті 106 ЦПК України, а саме коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав.

Всупереч вимогам частини 7 статті 102 та частини 5 статті 106 ЦПК України в наданому позивачем документі не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Позивач не довів факт причетності відповідача до оспорюваної інформації в мережі Інтернет.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Штепан Н. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що факт поширення відповідачем на веб-сайті "Fасеbоок" оспорюваної інформації підтверджується експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 23 квітня 2018 року № 85/2018-ЕВ- ЦК. Суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що цей висновок є неналежним документом, оскільки свідоцтвом про акредитацію від 22 листопада 2017 року Об'єднання підприємств "Український мережевий інформаційний центр" (далі - ОП "УМІЦ") підтверджено компетентність департаменту "Центр компетенції" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" (далі - Центр компетенції УЦПНА) на проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею експертних висновків та на видачу довідок з відомостями про власників веб-сайтів або інформацією про їх встановлення.

У грудні 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник ОСОБА_2. - адвокат Бондаренко І. В. просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року справу призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law26~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law27~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law28~ (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності ~law29~.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набрання чинності ~law30~) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у всесвітній мережі Інтернет на веб-сайті "Facebook" (https://www. facebook. com) на власній сторінці відповідача опубліковано текст за таким посиланням:

ІНФОРМАЦІЯ_2.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року на веб-сайтах "ОРД", які розміщено на доменних іменах: https://ord-ua. com/, http://ord-ua. info/, http://ord-ua. biz/, http://ord-ua. org/від імені відповідача опубліковано статтю "ІНФОРМАЦІЯ_4" (мовою оригіналу) за такими посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_5/; ІНФОРМАЦІЯ_19/; ІНФОРМАЦІЯ_20; ІНФОРМАЦІЯ_21/.

Відповідно до частини 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У пункті 6.5 постанови Великої Палати Верховного Суду 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) зроблено висновок, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про телекомунікації" адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення функціонування технічних засобів підтримки адресування, у тому числі серверів доменних назв українського сегмента мережі Інтернет, реєстру домену. UA в координації з міжнародною системою адміністрування мережі Інтернет, спрямованих на систематизацію та оптимізацію використання, обліку та адміністрування доменів другого рівня, а також створення умов для використання простору доменних імен на принципах рівного доступу, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції. Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для: 1) створення реєстру доменних назв і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет; 2) створення реєстру доменних назв у домені. UA; 3) створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегмента мережі Інтернет; 4) забезпечення унікальності, формування та підтримки простору доменних назв другого рівня в домені. UA; 5) створення умов для використання адресного простору українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції; 6) представництва та захисту у відповідних міжнародних організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі Інтернет.

Адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені. UA здійснюється недержавною організацією, яка утворюється самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та зареєстрована відповідно до міжнародних вимог.

Утворення адресного простору, розподіл і надання адрес, маршрутизація інформації між адресами здійснюються відповідно до міжнародних вимог.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2003 року № 447-р "Про адміністрування домену ".UA " ОП "УМІЦ" створено з метою управління адресним простором українського сегмента мережі Інтернет, обслуговування та адміністрування системного реєстру та системи доменних імен домену верхнього рівня".UA".

ОСОБА_1. стверджував, що інформація, яку він вважає недостовірною, була поширена саме відповідачем, обґрунтовуючи зазначене тим, що власником сторінки на веб-сайті "Facebook", де поширено інформацію, є ОСОБА_2, що підтверджується експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 23 квітня 2018 року № 85/2018-ЕВ- ЦК, складеним Центром компетенції УЦПНА.

Підставою для складання експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 23 квітня 2018 року № 85/2018-ЕВ- ЦК стало свідоцтво про акредитацію від 22 листопада 2017 року, видане ОП "УМІЦ".

У постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 742/3812/18-ц Верховний Суд дійшов висновку, що "ОП "УМІЦ" уповноважено здійснювати адміністрування адресного простору українського сегменту мережі Інтернет і з метою сприяння захисту прав осіб від порушень у мережі Інтернет акредитувало та підтвердило компетентність УЦПНА у здійсненні відповідних функцій щодо українського сегменту мережі Інтернет".

Апеляційний суд зазначив, що експертний висновок, складений за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 23 квітня 2018 року № 85/2018-ЕВ- ЦК, є неналежним доказом, оскільки він не містить обов'язкових реквізитів до висновку експерта, передбачених статтями 106, 102 ЦПК України. Такий висновок апеляційного суду є помилковим з огляду на таке.

У частині 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з пунктом 13 Порядку надання послуг з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею експертних висновків, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів або інформацією про їх встановлення, затвердженого ОП УМІЦ 22 листопада 2017 року (далі - Порядок надання послуг), експертний висновок в обсязі базової послуги включає таке: 1) дата реєстрації заявки на фіксацію та інформація про заявника (додатково про клієнта заявника - за наявності): для фізичної особи, фізичної особи-підприємця та адвоката - прізвище, ім'я, по батькові; для юридичної особи та заявника, що не має статусу юридичної особи - найменування; 2) адреса досліджуваної веб-сторінки, "id" фіксації, час фіксації та дослідження такої веб-сторінки; 3) інформація за результатами проведеної перевірки веб-сайту, який включає досліджувану веб-сторінку: доменне ім'я та доступність за ним веб-сайту для публічного використання у мережі Інтернет; дата та час реєстрації доменного імені, дата внесення останніх змін, дата та час завершення строку реєстрації доменного імені; DNS-сервер (-и); реєстратор доменного імені: для юридичних осіб - найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, адреса для листування, веб-сайт, адреса електронної пошти, телефон, факс; для фізичних осіб-підприємців - прізвище, ім'я, по батькові, домашня адреса, адреса для листування, веб-сайт, адреса електронної пошти, телефон, факс; реєстрант доменного імені: найменування/прізвище, ім'я, по батькові, адреса місцезнаходження, веб-сайт, адреса електронної пошти, телефон, факс;

IР-адреса, якій/яким відповідає доменне ім'я; хостинг-провайдер: найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, адреса для листування, веб-сайт, адреса електронної пошти, телефон, факс; доступність сервера; тип сервера; достовірність/точність відображення змісту досліджуваної веб-сторінки в останніх версіях браузерів; маскування та/або фальсифікація адреси (URL, URI) досліджуваної веб-сторінки.

Відповідно до пункту 15 Порядку надання послуг експертний висновок оформляється в паперовій формі на бланку Центру компетенції УЦПНА, підписується його директором та засвідчуються відбитком печатки Центру компетенції УЦПНА. Після цього експертний висновок прошивається разом з додатками, оформленими в паперовій формі, скріплюється печаткою Центру компетенції УЦПНА на зворотному боці останньої сторінки та видається заявнику.

Отже, саме Порядком надання послуг встановлюються вимоги до форми та змісту експертного висновку, складеного за результатами фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, та порядок його оформлення.

Тому посилання апеляційного суду на невідповідність такого експертного висновку частині 7 статті 102 та частині 6 статті 106 ЦПК України є помилковим, оскільки оспорюваний експертний висновок не є висновком експерта у розумінні статей 102, 106 ЦПК України.

Відповідно до частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених частини 5 статті 12 ЦПК України; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою саме судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено також статтями 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України.

У порушення указаних норм процесуального права суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що експертний висновок Центру компетенції УЦПНА не є належним і допустимим доказом, та передчасно відмовив у задоволенні позову у зв'язку із його пред'явленням до неналежного відповідача.

Тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно з частиною 4 статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно повно та всебічно дослідити обставини справи, дати належну оцінку доказам у справі, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін, ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Штепана Назара Вікторовича задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко