Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.08.2021 року у справі №932/3138/21
Постанова КЦС ВП від 19.01.2022 року у справі №932/3138/21

Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 932/3138/21

провадження № 61-12943св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), Державне підприємство «Сетам»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року у складі судді Лукінової К. С.

та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 20 липня 2021 року

у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Є. Л., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі -ТОВ «ФК «Вектор Плюс»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Д. О., Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) (далі - Шевченківський ВДВС м. Дніпра Південно-Східного МУМЮ), Державне підприємство «Сетам» (далі - ДП «Сетам») про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, вирішено питання стосовно судових витрат, скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

у справі № 932/3138/21 від 22 квітня 2021 року.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановив,

що станом на дату подання цієї позовної заяви 19 квітня 2021 року, позивач вже звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 12 квітня 2021 року з повністю аналогічною позовною заявою, за якою як станом на дату відкриття провадження у справі, так і станом на дату проведення підготовчого судового засідання не вирішено питання про відкриття провадження у справі, повернення позовної заяви, відмову у відкритті провадження тощо. На сьогодні вказана позовна заява перебуває в провадженні судді Кондрашова І. А.

та є такою, що надійшла раніше позовної заяви, за якою відбувається ця судове провадження, що підтверджується копією позовної заяви від 12 квітня 2021 року № 11972, роздруківкою з КП «Д-3» за пошуком справи № 932/2971/21, роздруківкою сайта «Судова влада України - стан розгляду справ».

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 932/3138/21, витребувано її з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами було залишено поза увагою,

що з метою найшвидшого захисту своїх прав ОСОБА_1 подала новий позов, який було розподілено на суддю Лукінову К. С., а позов, який перебував

у провадженні судді Кондрашова І. А. був відкликаний відповідною заявою ОСОБА_1 від 24 квітня 2021 року, про що свідчить відповідна ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року

у справі № 932/2971/21. Також суддя Кондрашов І. А. після лікарняного пішов

у відпустку та перебував там до 07 травня 2021 року. Отже, станом на дату подачі позову у цій справі не була постановлена ухвала іншого судді Кондрашова І. А.

у справі № 932/2971/21, оскільки він перебував на лікарняному та не міг здійснювати правосуддя.

Доводи інших учасників справи

У серпні 2021 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначало,

що твердження скаржника є безпідставними, необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 було подано одинакові позови у всі суди м. Дніпра, з метою зловживання процесуальним правом та завданням шкоди стягувачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно з відомостями КП «Д-3» вказана позовна заява надійшла в провадження суду 19 квітня 2021 року № 12745.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи

від 19 квітня 2021 року для розгляду цієї справи було визначено суддю Лукінову К. С., а справу передано судді 21 квітня 2021 року (а. с. 20).

Ухвалою від 21 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

21 квітня 2021 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 через свого представника адвоката Калюжного Д. Ю. подано уточнену позовну заяву. При цьому представником позивача адвокатом Калюжним Д. Ю. зазначено, що іншого судового розгляду між вищевказаними сторонами та із даного предмету спору не існує.

Ухвалою від 22 квітня 2021 року відкрито загальне позовне провадження

у справі, а її розгляд призначений до підготовчого судового засідання

на 25 травня 2021 року.

Ухвалою Бабушкінського районного суду від 25 травня 2021 року у справі

№ 932/2971/21 (суддя Кондрашов І. А.) заяву ОСОБА_1 про відкликання позовної заяви задоволено, позовну заяву повернено позивачу.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -

ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Пунктом 11 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається,

не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження

у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що станом на дату подання позовної заяви

у справі, яка є предметом розгляду, позивач вже звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 12 квітня 2021 року з повністю аналогічною позовною заявою, за якою як станом на дату відкриття провадження у справі, так і станом на дату проведення підготовчого судового засідання не вирішено питання про відкриття провадження у справі, повернення позовної заяви, відмову у відкритті провадження тощо.

Разом з тим, з таким висновком колегія суддів не може погодитися, виходячи

з такого.

Із матеріалів справи видно, що до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Бронніковою М. М. 12 квітня 2021 року подано позов

до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Осипенко Д. О., ТОВ «ФК «Вектор Плюс», треті особи: Шевченківський ВДВС

м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), ДП «Сетам», про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Цього ж дня зазначену заяву розподілено на суддю Кондрашова І. А. провадження у цивільній справі № 932/2971/21, проте, скориставшись своїм процесуальним правом, 24 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про відкликання цієї позовної заяви, про що свідчить відповідна ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 25 травня 2021 року у справі № 932/2971/21.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини

і громадянина захищаються судом. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (статті 8 129 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право

на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України кожному гарантується право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи законних інтересів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право

на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких -

не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права

в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Недотримання судом права сторони на участь у судовому засіданні

є порушенням принципу рівності сторін та права особи на справедливий суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, що свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

З огляду на викладене, не є обґрунтованим залишення позовної заяви без розгляду з тих мотивів, що до суду ОСОБА_1 подано декілька позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом

та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом

і з аналогічних підстав, оскільки ОСОБА_1 , скориставшись своїм процесуальним правом, подала заяву про відкликання позовної заяви, яка перебувала у провадженні судді Кондрашова І. А.

Оцінивши доводи касаційної скарги та зміст судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року та постанова Дніпропетровського апеляційного суду від 20 липня 2021 року не відповідають основним засадам

і завданню цивільного судочинства (статті 2 4 ЦПК України), а також праву

на справедливий суд, що гарантуються пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 8 55 129 Конституції України,

а тому підлягають скасуванню.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється

на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущення тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року та постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 406 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 20 липня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов