Постанова

Іменем України

02 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 463/3644/17

провадження № 61-7994св19

Верховний Суд у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Війтівській",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду

м. Львова від 19 листопада 2018 року у складі судді Леньо С. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі колегії суддів:

Левика Я. А., Струс Л. Б., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Війтівській" (далі - ОСББ "На Війтівській") про визнання неправомочними установчих зборів, визнання недійсними протоколу та статуту.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником квартири

АДРЕСА_1.

23 квітня 2016 року відбулися установчі збори, оформлені протоколом

від 23 квітня 2016 року № 1, на яких власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та будинку АДРЕСА_6 створено ОСББ "На Війтівській".

У порушення вимог закону, її не було повідомлено про проведення установчих зборів, за рішення про створення ОСББ "На Війтівській" проголосувало менше половини загальної кількості усіх співвласників багатоквартирних будинків, що увійшли до його складу. Крім того, будинки, на основі яких створено ОСББ "На Війтівській", не об'єднані спільною прибудинковою територією, у них відсутні спільні елементи благоустрою та обладнання, спільна інженерна інфраструктура.

Посилаючись на те, що наведені порушення у сукупності свідчать про неправомочність установчих зборів і, як наслідок, недійсність протоколу про створення ОСББ "На Війтівській" та його статуту, позивач просила: визнати неправомочними установчі збори по створенню ОСББ "На Війтівській"

від 23 квітня 2016 року; визнати недійсними протокол від 23 квітня 2016 року № 1 установчих зборів ОСББ "На Війтівській" та статут ОСББ "На Війтівській".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що установчі збори співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та багатоквартирного будинку АДРЕСА_6, що відбулися 23 квітня 2016 року, були правомочними для прийняття рішення про створення ОСББ "На Війтівській", затвердження його статуту, обрання органів управління ОСББ та ревізійної комісії, а також визначення особи, уповноваженої представляти інтереси власників квартир під час державної реєстрації ОСББ. Згідно з протоколом від 23 квітня 2016 року № 1, рішення про створення ОСББ "На Війтівській", відповідно до вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", прийнято по кожному будинку окремо більшістю голосів співвласників пропорційно до їх часток у квартирі та/або нежитловому фонді. Зокрема по будинку АДРЕСА_6 участь у голосуванні приймали співвласники квартир: АДРЕСА_7 - ОСОБА_2; АДРЕСА_8 - ОСОБА_3; АДРЕСА_9 - ОСОБА_4; АДРЕСА_10 - ОСОБА_5; АДРЕСА_11 - ОСОБА_6; АДРЕСА_12 - ОСОБА_7; АДРЕСА_13 - ОСОБА_8; АДРЕСА_15 - ОСОБА_9.

Загальна кількість голосів зазначених співвласників становила 65,4 процентів від загальної площі квартир та нежитлових приміщень у будинку. Участь у голосуванні брали або ж одноосібно власники квартир, або ж один із співвласників, яким квартири належать на праві спільної сумісної власності (квартири АДРЕСА_7,АДРЕСА_10) та спільної часткової власності (квартира АДРЕСА_8). Крім цього, співвласники квартир АДРЕСА_8, АДРЕСА_10, АДРЕСА_7, які безпосередньо не брали участь у голосуванні, підтвердили, що особи, які приймали участь у голосуванні, діяли, у тому числі, від їх імені. Про те, що один із співвласників згаданих квартир діяв від імені інших, та в межах вимог закону (зокрема статей 355, 358, 369 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)), окрім згаданих заяв співвласників квартир, свідчить і відсутність з даного приводу звернень, заперечень, позовів тощо осіб, від імені яких діяла уповноважена особа. Сам по собі факт не повідомлення позивача про проведення установчих зборів співвласників зазначених будинків в установлений законом спосіб, не може бути підставою для визнання недійсними протоколу від 23 квітня 2016 року № 1 та статуту ОСББ "На Війтівській", оскільки як установлено судом, представник позивача - ОСОБА_10 був повідомлений про проведення 23 квітня

2016 року установчих зборів і був присутній на них. Крім того, позивач не обгрунтувала, які її права були порушені унаслідок створення ОСББ "На Війтівській", доказів на підтвердження того, що вона несе зобов'язання з утримання інших житлових будинків, не надала.

Зважаючи на те, що ухвалою Львівської міської ради від 16 листопада 2017 року № 2645, відповідачу наданий дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та по АДРЕСА_6, суд першої інстанції вважав необгрунтованими твердження позивача про те, що будинки АДРЕСА_2, АДРЕСА_8, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та будинок АДРЕСА_6 не пов'язані прибудинковою територією.

Постановою Львівського апеляційного суду від 12березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Личаківського районного суду м.

Львова від 19 жовтня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, у якій вона просила скасувати рішення Личаківського районного суду м.

Львова від 19 листопада 2018 року і постанову Львівськогоапеляційного суду від 12 березня 2019 року, та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що при вирішенні справи суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу на її доводи про те, що вона була позбавлена законного права приймати участь в установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку, що відбулися 23 квітня 2016 року, збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 були скликані трьома особам: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які не є співвласниками багатоквартирного будинку. Відсутність співвласників будинку АДРЕСА_6 у складі ініціативної групи є беззаперечним доказом на підтвердження того, що установчі збори щодо створення ОСББ були скликані не у встановлений законом спосіб, що у свою чергу є безумовною підставою для визнання їх неправомочними. Крім того, унаслідок таких дій, зазначені вище особи без її згоди отримали доступ до її персональних даних.

Частина 4 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників квартири у багатоквартирному будинку про проведення установчих зборів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 904/2796/17 виклала правовий висновок, згідно з яким про проведення установчих зборів повинен бути повідомлений саме співвласник, а не його представник; що належним повідомленням про установчі збори є повідомлення саме власника квартири, а не його представника. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на відсутність у матеріалах справи доказів належного її повідомлення про проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, а також доказів про повідомлення інших співвласників будинку, посилання судів на присутність ОСОБА_10, який дійсно мав довіреність на представництво її інтересів у судах, державних установах тощо, не має правового значення за відсутності належного повідомлення її про проведення установчих зборів. Крім того, у суді першої інстанції ОСОБА_10 пояснив, що про скликання установчих зборів не знав до дня їх проведення, повноважень на представництво інтересів позивача на установчих зборах не мав.

Протокол від 23 квітня 2016 року № 1 установчих зборів ОСББ "На Війтівській" не містить переліку усіх власників по кожному із багатоквартирних будинків із зазначенням фактичної частки такого власника у праві власності, підтвердженої документом про право власності на квартиру чи нежитлове приміщення. Суди першої та апеляційної інстанції не надали належної оцінки її доводам про те, що на установчих зборах за створення ОСББ "На Війтівській" по будинку АДРЕСА_6 проголосували лише 40,7 процентів від усіх співвласників; по будинку по АДРЕСА_3-49,57 процентів; по будинку по АДРЕСА_4-23,8 процентів. Зазначене підтверджується і визнаними відповідачем обставинами того, що на момент проведення установчих зборів не існувало доручень від співвласників квартир: АДРЕСА_12 - ОСОБА_14; АДРЕСА_8 - ОСОБА_15; АДРЕСА_10 - ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18; АДРЕСА_7 - ОСОБА_19, на представлення їх інтересів.

Суди попередніх інстанцій також не досліджували протокол від 23 квітня

2016 року № 1 установчих зборів ОСББ "На Війтівській" на предмет його відповідності чинному законодавству за формою та змістом.

На момент проведення установчих зборів було не прийнято рішення Львівської міської ради про відведення однієї земельної ділянки для обслуговування багатоквартирних будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та будинку АДРЕСА_6, що свідчить про відсутність, передбачених частиною 3 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків", передумов для створення ОСББ "На Війтівській" на базі п'яти багатоквартирних житлових будинків. Створення ОСББ у зазначений спосіб порушує її конституційні права, як співвласника лише одного багатоквартирного будинку, оскільки після створення ОСББ "На Війтівській" у неї виникли обов'язки щодо утримання майна ще чотирьох інших багатоквартирних будинків.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_14.

Згідно з протоколом від 23 квітня 2016 року № 1, власниками квартир будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та будинку АДРЕСА_6 прийнято рішення про створення ОСББ "На Війтівській", затверджено його статут, обрано органи управління ОСББ, а також визначено особу, уповноважену представляти інтереси власників квартир під час державної реєстрації ОСББ. Із зазначеного протоколу убачається, що по будинку АДРЕСА_6, участь у голосуванні приймали власники квартир: АДРЕСА_7 - ОСОБА_2, АДРЕСА_8 - ОСОБА_3, АДРЕСА_9 - ОСОБА_4, АДРЕСА_10 - ОСОБА_5, АДРЕСА_11 - ОСОБА_6, АДРЕСА_12 -

ОСОБА_7, АДРЕСА_13 - ОСОБА_8, АДРЕСА_15 - ОСОБА_9 що становить 65,4 процентів від загальної площі квартир та нежитлових приміщень цього будинку -

828,3 кв. м.

10 червня 2016 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Фенчин В. -Я. В. здійснено реєстрацію юридичної особи - ОСББ "На Війтівській".

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов'язано з процесуальним законодавством.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України 2004 року визначено, що особа має право в порядку, встановленому Частиною 1 статті 3 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 15 ЦПК України 2004 року суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 4 частини 1 статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час пред'явлення позову) встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України у чинній редакції.

Згідно з частиною 1 статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається Частиною 2 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та іншими законами України.

Згідно з частиною 1 статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина 1 статті 98, частина 1 статті 99 ЦК України).

Отже, Частиною 2 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння щодо використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

У постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272пп18) Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок, відповідно до якого зазначила, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов'язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини 1 статті 20 ГПК України).

Водночас, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Тобто спір між співвласником нерухомого майна - членом ОСББ та самим ОСББ, створення якого оскаржується, є подібним до корпоративного спору.

Саме такий та подібні до нього правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 26 лютого 2020 року у справі № 473/2005/19 (провадження № 14-634цс19).

Ураховуючи, що позивач є власником квартири у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_6, а спір стосується захисту її прав як співвласника майна зазначеного будинку, порушених, на її думку, створенням ОСББ "На Війтівській", зазначений спір є наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а отже повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Зважаючи на наведене, позов про визнання неправомочними установчих зборів зі створення ОСББ "На Війтівській", визнання недійсними протоколу та статуту зазначеної юридичної особи, не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися у порядку господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1 , 2 статті 414 ЦПК України, у редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених частин 1 , 2 статті 414 ЦПК України. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених частин 1 , 2 статті 414 ЦПК України, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 4 статті 414 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови, передбачено, що у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі Частиною 4 статті 414 ЦПК України, суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Ураховуючи наведене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України та пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, із роз'ясненням позивачеві, на виконання вимог частини 1 статті 256 ЦПК України, у редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови, права протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статями 255, 256, 400, 402, 409, 414, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Війтівській" про визнання неправомочними установчих зборів, визнання недійсними протоколу та статуту, закрити.

Роз'яснити позивачеві, що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції господарського суду та, що протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови, вона може звернутися до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко