Постанова

Іменем України

13 травня 2019 року

м. Київ

справа № 572/1507/16-ц

провадження № 61-14242св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - уповноважена особа від колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року у складі судді Савчук Н. Ф. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Григоренко М. П., Ковальчук Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У квітні 2016 року уповноважена особа від колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що пилорама - нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності громадянам колишнім членам реформованого КСП «Нива» Сарненського району, відповідно до протоколу зборів співвласників майна (майнових паїв), що находиться в єдиному цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян колишніх членів реформованого КСП «Нива» від 19 лютого 2000 року № 2.

Згодом пилорама вибула із законного володіння позивача не з його волі, всупереч положенням статей 316-319, 321, 346-347 ЦК України, шляхом незаконного та неправомірного передання пилорами у власність ОСОБА_3 на підставі рішення зборів співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» Сарненського району від 02 березня 2008 року, оформленого протоколом № 1, що підтверджуються заочним рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2010 року у справі № 2-811 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2012 року.

У 2010 році ОСОБА_3 передав пилораму як вклад до статутного капіталу TOB «Люхчатрейдінг».

TOB «Люхчатрейдінг» 03 та 08 квітня 2013 року продало пилораму ОСОБА_2 .

Посилаючись на викладене, позивач просив витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 пилораму , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року позов уповноваженої особи від колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» ОСОБА_1 задоволено. Витребувано з володіння ОСОБА_2 нерухоме майно - пилораму, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та повернуто його у володіння колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» с. Люхча Сарненського району Рівненської області.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Люхчатрейдінг», а згодом і ОСОБА_2 незаконно та безпідставно заволоділи нерухомим майном, яке підлягає витребуванню у порядку статті 387 ЦК України.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 11 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про наявність достатніх та правових підстав для витребування майна у ОСОБА_2

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

У березні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що судами обох інстанцій не здобуто жодних доказів реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем чи інших документів, які підтверджують виникнення у нього права власності на спірне майно. Будь-яких судових рішень, що набрали законної сили, якими скасовано право власності ТОВ «Люхчатрейдінг» на предмет спору (пилораму) чи рішень про витребування майна із чужого незаконного володіння ТОВ «Люхчатрейдінг» на даний час не існує. Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду із цим позовом. До матеріалів справи не надано доказів, кого саме із співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» представляє ОСОБА_1

У липні 2018 року уповноважена особа від колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, згідно з яким він представляє інтереси колективу на підставі протоколу зборів співвласників майна від 19 лютого 2002 року № 2. Співвласникам майнових паїв реформованого КСП «Нива» стало відомо про те, що ОСОБА_3 передав у 2010 році до статутного капіталу ТОВ «Люхчатрейдінг» спірну пилораму, а потім вона була у 2013 році відчужена ОСОБА_2 лише у 2016 році, лише коли стали відкритими Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр права власності на нерухоме майно.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судом встановлено, що згідно з протоколом зборів співвласників майна від 19 лютого 2000 року № 2, за наслідками зборів співвласників майна (майнових паїв), що знаходяться в єдиному цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян колишніх членів реформованого КСП «Нива» визначено весь перелік майна, яке належить співвласникам, розподілено його за групами та прийнято рішення про передачу цього майна цим групам від КСП «Нива» через уповноважену особу колективу співвласників - СГПП «Нива» в оренду.

Відповідно до протоколу від 02 березня 2008 року № 1 загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» вбачається, що були проведені збори співвласників реформованого КСП «Нива», внаслідок чого ОСОБА_3 у власність передано нерухоме майно реформованого КСП «Нива», зокрема і пилорама, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Третейського суду при товарній біржі «Західноукраїнська» від 25 липня 2008 року визнано право власності на майно майнового паю та резервного фонду КСП «Нива» за ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Заочним рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2010 року у справі № 2-811/2010, визнано збори колективу співвласників майнових паїв КСП «Нива» Сарненського району від 02 березня 2008 року, оформлені протоколом № 1, такими, що не відбулися; протокол та рішення зборів співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» Сарненського району від 02 березня 2008 року № 1, визнано недійсними; скасовано рішення Третейського суду при товарній біржі «Західноукраїнська» від 25 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності; скасовано свідоцтва про право власності, видані Комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_3, у тому числі, і на пилораму, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Третейського суду при товарній біржі «Західноукраїнська» від 25 липня 2008 року у справі № 22/4/2008.

Рішення Сарненського районного суду від 26 листопада 2010 року, ухвалою Апеляційного осуду Рівненської області від 27 липня 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2012 року, залишено без змін та набрало законної сили.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що ОСОБА_3 є співвласником ТОВ «Люхчатрейдінг».

Згідно з договором купівлі-продажу від 03 квітня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Сарненського районного округу Овдіюком А. В., який зареєстрований у реєстрі за № 450 встановлено, що ТОВ «Люхчатрейдінг» продало ОСОБА_2 1/2 частини нежитлової будівлі пилорами, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 08 квітня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Сарненського районного округу Овдіюком А. В. та зареєстрованого у реєстрі за № 480, ТОВ «Люхчатрейдінг» продало ОСОБА_2 . 1/2 частини нежитлової будівлі пилорами, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Нормативно-правове обґрунтування

Статтею 387 ЦК Українипередбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень. Крім того, згідно з частиною третьою статті 61 ЦПК України 2004 року преюдиційність поширюється не тільки на осіб, що брали участь у справі, а й на особу, щодо якої відповідними рішеннями встановлено певні обставини, незалежно від того, чи брала вона участь у справі.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції, рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши , що судовим рішенням, що набрало законної сили, рішення співвласників майнових паїв КСП «Нива» Сарненського району від 02 березня 2008 року, оформлене протоколом № 1, визнано недійсним, а рішення Третейського суду при товарній біржі «Західноукраїнська» від 25 липня 2008 року, яким визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 право власності на майно майнового паю та резервного фонду КСП «Нива», у тому числі на пилораму, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 - скасовано, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про задоволення позову та витребування майна у ОСОБА_2 , оскільки вказане майно незаконно вибуло з володіння співвласників майнових паїв КСП «Нива».

Твердження заявника про те, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 став власником спірного майна 08 квітня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу, а з позовом про витребування майна, уповноважена особа від колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Нива» звернулася 08 квітня 2016 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

З урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги, є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд надав належну оцінку, висновки суду апеляційної інстанції є достатньо аргументованими, Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, при цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

С. О. Погрібний

Г. І. Усик