Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 296/1093/16-ц

провадження № 61-48873св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Житомирська міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Корольовський районний відділ у м. Житомирі Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , на постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І., від 20 листопада 2018 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У лютому 2016 року Житомирська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Корольовський районний відділ у м. Житомирі Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, про визнання ордеру недійсним та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на балансі ДП «ЖЕК»

ВАТ «Верстатуніверсалмаш» перебував гуртожиток по АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради

від 09 лютого 2012 року № 299 надано згоду на прийняття у комунальну власність міста житлового будинку АДРЕСА_1

від ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш». На підставі заяви ОСОБА_4 від 14 березня 2014 року виконавчим директором ДП «ЖЕК»

ВАТ «Верстатуніверсалмаш» та арбітражним керуючим видано ордер

від 28 березня 2014 року № 1 на ім`я ОСОБА_4 з сім`єю у складі її та її матері ОСОБА_5 на жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_2 . На підставі вказаного ордеру ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєструвались за вищевказаною адресою. Управління житлового господарства Житомирської міської ради звернулось до прокуратури з листом від 09 липня 2014 року № 3-348 щодо перевірки законності видачі ордерів, наданих ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш» мешканцям квартир у будинках АДРЕСА_1 АДРЕСА_3 . Прокуратурою

м. Житомира внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування за фактом внесення в ордери неправдивих відомостей щодо приміщень у будинках АДРЕСА_1 АДРЕСА_3 . Позивач вказував, що на момент звернення до суду триває досудове розслідування. У той же час відповідно до поверхових планів будинку і журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень вищевказаного будинку, приміщення, яке визначене арбітражним керуючим та виконавчим директором ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш» як зазначена квартира, є коридором, тобто нежитловим приміщенням. Таким чином позивач посилався на те, що арбітражним керуючим - ліквідатором та виконавчим директором ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш» до спірного ордеру було внесено неправдиві відомості про приміщення, на яке його видано, зокрема, ордер виданий на приміщення, яке не є житловим та вільним, у зв`язку з чим порушено права інших мешканців та територіальної громади м. Житомира, як співвласників квартир, на користування цим допоміжним приміщенням, яке знаходиться у їхній спільній власності.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати недійсним ордер від 28 березня 2014 року № 1 на право зайняття приміщення

АДРЕСА_4 , виданий арбітражним керуючим - ліквідатором Ступаком О. М. та виконавчим директором ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш» ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування приміщенням, розташованим за вищевказаною адресою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира, у складі судді

Драча Ю. І., від 30 серпня 2018 року у позові Житомирській міський раді відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що отримавши ордер, ОСОБА_1 зареєструвалася за вказаною адресою разом із своїм сином ОСОБА_2 , а також виготовила технічний паспорт на це приміщення, має розроблену та затверджену проектну документацію на реконструкцію приміщення, отримала декларацію на початок виконання реконструкції у приміщенні НОМЕР_1, іншого житла відповідачі не мають. З огляду на зазначене, місцевий суд дійшов висновку про те, що відповідно до статті 27 Конституції України, статей 125, 132 ЖК УРСР відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу Житомирської міської ради задоволено. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов Житомирської міської ради задоволено. Визнано недійсним ордер від 28 березня 2014 року № 1 на право зайняття приміщення НОМЕР_1, площею 33,5 кв. м, у будинку АДРЕСА_1 , виданий арбітражним керуючим ДП «ЖЕК»

ВАТ «Верстатуніверсалмаш» Ступаком О. М. та виконавчим директором

ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш» ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 . Визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 такими, що втратили право користування приміщенням АДРЕСА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірний ордер було видано з порушенням вимог статті 58 ЖК УРСР на нежитлове приміщення, яке є коридором (міжблоковим переходом), отже на приміщення, яке не є житловим та вільним, яке використовується співвласниками квартир будинку як підсобне, у зв`язку з чим було порушено право позивача, який є балансоутримувачем спірного будинку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що права Житомирської міської ради не порушено, оскільки на момент видачі спірного ордера Житомирська міська рада не була власником спірного будинку. Заявник вказала, що вона не має іншого житла, крім оспорюваного приміщення. Справа розглядалась без будь-якого висновку органу опіки та піклування. Суд апеляційної інстанції ухвалив рішення на підставі копій документів, не перевіривши оригінали, а також на підставі неналежних доказів, не надавши належну оцінку доказам у справі. При вирішенні питання про визнання ордеру недійсним судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про застосування наслідків, передбачених статтею 117 ЖК УРСР, щодо надання іншого житла у зв`язку із визнанням ордеру недійсним.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На балансі у ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш» перебував гуртожиток

АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02 жовтня 2001 року № 588 «Про надання гуртожиткам по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 АДРЕСА_5 статусу житлових будинків», вказаним будинкам надано статус житлових.

Рішенням Житомирської міської ради від 09 лютого 2012 року № 299 «Про прийняття в комунальну власність міста житлових будинків по АДРЕСА_1 АДРЕСА_3 АДРЕСА_5 » надано згоду на прийняття в комунальну власність міста житлового будинку

АДРЕСА_1 від ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш».

01 квітня 2014 року затверджено акт прийому-передачі житловогобудинку за вищевказаною адресою до комунальної власності територіальної громади міста Житомира та передано для виконання ДП «ЖЕК»

ВАТ «Верстатуніверсалмаш» та КП «ВЖРЕП № 16» Житомирської міської ради.

Відповідно до акту прийому-передачі технічної документації на житлові будинки АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 від 04 червня 2014 року виконавчим директором ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш» передано директору

КП «ВЖРЕП № 16» Житомирської міської ради технічну документацію на будинок АДРЕСА_1 .

24 червня 2014 року між виконавчим директором ДП «ЖЕК»

ВАТ «Верстатуніверсалмаш» та директором КП «ВЖРЕП № 16» Житомирської міської ради підписано акт прийому-передачі, згідно з яким на баланс КП «ВЖРЕП № 16» Житомирської міської ради передано дев`ятиповерховий 171-квартирний будинок АДРЕСА_1 , загальною

площею 5 882,59 кв. м.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22 грудня

2015 року у справі № 4/127 «Б» затверджено звіт ліквідатора Мельника В. О. та ліквідаційний баланс ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш». Ліквідовано юридичну особу-банкрута ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш».

ОСОБА_1 працювала у ДП «ЖЕК»

ВАТ «Верстатуніверсалмаш» з 20 липня 2009 року по 08 вересня 2014 року на посаді юриста.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 14 березня 2014 року з метою покращення житлових умов виконавчим директором ДП «ЖЕК»

ВАТ «Верстатуніверсалмаш» ОСОБА_6 та арбітражним керуючим Ступаком О. М. на ім`я ОСОБА_4 з сім`єю в складі її та її матері ОСОБА_5 видано ордер від 28 березня 2014 року № 1 на жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_2 .

На підставі вказаного ордеру ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 . ОСОБА_5 померла, що підтверджено матеріалами справи.

Із інвентаризаційної справи № 17821 на житловий будинок АДРЕСА_1 слідує, що відомості про квартиру НОМЕР_1, загальною площею 33,5 кв. м, відсутні, що підтверджується листом

КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради № 791 від 26 серпня 2014 року. Згідно поверхових планів будинку АДРЕСА_1 і журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень вищевказаного будинку приміщення, яке визначене арбітражним керуючим та виконавчим директором ДП «ЖЕК» ВАТ «Верстатуніверсалмаш» як спірна квартира, є коридором, тобто нежитловим приміщенням.

За результатами проведеного обстеження будинку АДРЕСА_1 працівниками КП «ВЖРЕП № 16» Житомирської міської ради встановлено, що виділена ОСОБА_1 кімната АДРЕСА_8 є міжблоковим переходом, не є житловою і використовується мешканцями будинку як підсобне приміщення, що підтверджується актами від 14 жовтня 2014 року, підписаними мешканцями будинку.

Відповідно до інформації КП «ВЖРЕП № 16» Житомирської міської ради у житловому будинку АДРЕСА_1 всього

172 квартири, неприватизовані 6 квартир (НОМЕР_2, № НОМЕР_3, НОМЕР_4, № НОМЕР_5,

№ НОМЕР_6, № НОМЕР_7).

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (стаття 379 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 11, 15 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини другої статті 128 Житлового кодексу УРСР жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Відповідно до положень статті 129 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Статтею 4 ЖК УРСР передбачено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

За змістом статті 58 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Відповідно до вимог статті 59 ЖК УРСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами недостовірних відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки встановлено, що спірний ордер було видано ДП «ЖЕК»

ВАТ «Верстатуніверсалмаш» на ім`я ОСОБА_1 на нежиле приміщення, яке є допоміжним у багатоквартирному будинку, що є порушенням положень статей 58, 128 ЖК УРСР.

Позивачем доведено, що надане ОСОБА_1 приміщення є частиною коридору, відомості про нього як про жиле приміщення відсутні. Це приміщення використовується мешканцями будинку як підсобне приміщення.

В силу видимих ознак приміщення, яке було передано ДП «ЖЕК»

ВАТ «Верстатуніверсалмаш» ОСОБА_1 , остання не могла не усвідомлювати, що це приміщення не є житловим, а отже ордер не може бути підставою для набуття права користування таким приміщенням.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

У власності територіальної громади перебувають шість квартир у будинку АДРЕСА_1 , а Житомирська міська рада є балансоутримувачем цього будинку, отже остання довела порушення своїх прав внаслідок видачі спірного ордеру на підсобні приміщення у житловому будинку.

Згідно зі статтею 117 ЖК УРСР у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення.

У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого частиною першою цієї статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ордер від 28 березня 2014 року № 1 виданий посадовими особами ДП «ЖЕК»

ВАТ «Верстатуніверсалмаш» неправомірно, дійшов обґрунтованого висновку про визнання відповідачів такими, що втратили право користування приміщенням АДРЕСА_2 . Вимоги про примусове виселення відповідачів із займаного приміщенняне заявлялись.

Орган опіки і піклування, який здійснює діяльність, пов`язану із захистом прав дитини та участь якого у розгляді подібної категорії справ є обов`язковою, приймав участь у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильних висновків судів по суті спору та у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович