Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.03.2021 року у справі №552/5554/20

Постанова

Іменем України

02 червня 2021 року

м. Київ

справа №552/5554/20

провадження №61-4415св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання недійсним та скасування рішення об'єднаної житлової комісії Полтавського обласного військового комісаріату та наказу військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату, зобов'язання поновити на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2020 року у складі судді Самсонової О. А. та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Триголов В. М., Лобов О. А., Дорош А. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки,

представник відповідача - Рогозін Артем Юрійович,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату, який у подальшому переформовано на Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, з позовом, у якому просив:

визнати недійсними та скасувати рішення об'єднаної житлової комісії Полтавського обласного військового комісаріату про зняття з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті, капітана запасу ОСОБА_1, яке оформлене протоколом

від 08 вересня 2020 року № 13 та наказ військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату Д. Губського

від 09 вересня 2020 року № 301 про зняття з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті, капітана запасу ОСОБА_1;

зобов'язати об'єднану житлову комісію Полтавського обласного військового комісаріату поновити капітана запасу ОСОБА_1 на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті з 08 вересня 2020 року.

2. Позовна заява мотивована тим, що з 1981 року він проходив службу в лавах Збройних Сил. З 1994 року знаходився на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, при військовій частині А3972.

3. У 2001 році позивач був звільнений з військової служби в запас за станом здоров'я. Після розформування військової частини А3972 переведений на облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, при Полтавському обласному військовому комісаріаті.

4. У 2015 році після розірвання шлюбу з дружиною вимушений був знятися з реєстраційного обліку в квартирі

АДРЕСА_1.

5.27 березня 2015 року позивач став на реєстраційний облік місця проживання у будинку, належному на праві власності його батькові, ОСОБА_2 за адресою:

АДРЕСА_2.

6. У період з 27 березня 2015 року до 22 вересні 2020 року позивач постійно проживав у м. Полтаві.

7. Указував, що рішенням об'єднаної житлової комісії Полтавського обласного військового комісаріату, оформленого протоколом

від 08 вересня 2020 року № 13, позивача знято з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті. Підставою такого рішення було те, що згідно довідки від 25 серпня 2020 року, виданій головою Терешківської сільської ради Полтавського району, позивач є жителем та зареєстрований в с. Кашубівка Полтавського району Полтавської області. Комісія дійшла висновку, що позивач виїхав на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, а це є підставою для зняття його з обліку потребуючих поліпшення житлових умов.

8. Посилаючись на те, що вказане рішення є незаконним, оскільки прийняте з порушенням чинного законодавства, є таким, що порушує житлові права позивача, просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 грудня

2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

10. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позивач ОСОБА_1 виїхав на постійне місце проживання до іншого населеного пункту - с. Кашубівка Полтавського району Полтавської області, що підтверджується довідками Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, житловою комісією прийнято обґрунтоване рішення щодо зняття його з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, на підставі статей 31, 40 ЖК Української РСР.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

11. Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м.

Полтави від 17 грудня 2020 року залишено без змін.

12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановивши, що позивач виїхав на постійне місце проживання до іншого населеного пункту рішення житловою комісії про зняття його з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, на підставі статей 31, 40 ЖК Української РСР, є обґрунтованим, та таким, що не суперечить вимогам закону.

13. Апеляційний суд указав, що висновки місцевого суду ґрунтуються на законі та встановлених у справі фактичних обставинах, на підставі наданих учасниками справи доказів, яким судом дана відповідна правова оцінка згідно статті 89 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року,

ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Касаційна скарга мотивована відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах з питання застосування пункту 2 частини 2 статті 40 ЖК Української РСР в поєднанні з абзацом 3 пункту 21 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року за № 1020/32472 (далі - Інструкція) при вирішення питання зняття військовослужбовців з обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Пунктом 21 розділу VI Інструкції передбачено, що зняття військовослужбовців з обліку проводиться і в інших випадках, передбачених законодавством. Пункт 2 частини 2 статті 40 ЖК Української РСР передбачає, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.

16. Заявник також указує, що, вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій застосували пункт 21 розділу VI Інструкції яким передбачено, що зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі випадків, передбачених законодавством та як на законодавство, яке є підставою для зняття військовослужбовців з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, послались на пункт 2 частини 2 статті 40 ЖК Української РСР в якому вказано, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту

17. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

18. Особи, звільнені з військової служби із залишенням на обліку для забезпечення їх житлом за рахунок Міноборони, у разі розформування військової частини зараховуються на відповідний облік у військовому комісаріаті, на території обслуговування якого знаходилася розформована військова частина, з правом реєстрації місця проживання (перебування) при військовому комісаріаті (абзац 2 пункту 3 розділу IV Інструкції).

Доводи інших учасників справи

19.11 липня 2020 року надійшов відзив Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

20. Даний відзив колегія суддів не бере до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини 4 статті 395 ЦПК України, так як не містить доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

22. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. З 1981 року позивач ОСОБА_1 перебував на військовій службі.

24. У 2001 році позивач звільнений в запас за станом здоров'я (з 2004 року є особою з інвалідністю І групи, пов'язаної з проходженням військової служби).

25. З 2007 року ОСОБА_1 перебував на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, при Полтавському обласному військовому комісаріаті.

26.08 вересня 2020 року об'єднаною житловою комісією Полтавського ОВК прийнято рішення про зняття ОСОБА_1 з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті.

27. Протокол № 13 засідання об'єднаної житлової комісії Полтавського обласного військового комісаріату від 08 вересня 2020 року затверджено 08 вересня 2020 року військовим комісаром Полтавського обласного військового комісаріату. Згідно вказаного протоколу, на порядок денний засідання житлової комісії було винесено питання про розгляд особової справи капітана запасу ОСОБА_1 у зв'язку з надходженням коштів до Полтавського гарнізону для отримання грошової компенсації за належні житлові приміщення.

28. При цьому комісією зазначено, що при поновленні документів на розгляд житлової комісії Полтавського гарнізону ОСОБА_1 подав довідку від 25 серпня 2020 року № М-734, що видана головою Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області про те, що ОСОБА_1 є жителем та зареєстрованим

в с. Кошубівка Полтавського району Полтавської області. Пунктом 2 абзацу 2 статті 40 Житлового кодексу передбачено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту. Абзацом 3 пункту 21 розділу VI Інструкції передбачено, що зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі випадків, передбачених законодавством.

29. Комісія вирішила: на підставі вимог статей 31, 40 ЖК Української РСР зняти з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті капітана запасу ОСОБА_1

30. Наказом військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату від 09 вересня 2020 року № 301 введено в дію рішення об'єднаної житлової комісії Полтавського ОВК від 08 вересня 2020 року.

31. Вказаним наказом вирішено на підставі вимог статей 31, 40 ЖК Української РСР зняти з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, при Полтавському обласному військовому комісаріаті капітана запасу ОСОБА_1 Про прийняте рішення повідомити капітана запасу ОСОБА_1.

32. Наказом військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 30 жовтня 2020 року №227

з 31 жовтня 2020 року Полтавський обласний військовий комісаріат (місто Полтава) переформовано у Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

33. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

34. Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

35. Згідно із частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

36. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

37. Предметом позову у справі, яка переглядається, є визнання недійсними та скасування рішення об'єднаної житлової комісії Полтавського обласного військового комісаріату про зняття з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті, капітана запасу ОСОБА_1, яке оформлене протоколом

від 08 вересня 2020 року № 13 та наказу військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату Д. Губського

від 09 вересня 2020 року № 301 про зняття з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті, капітана запасу ОСОБА_1; зобов'язання об'єднаної житлової комісії Полтавського обласного військового комісаріату поновити капітана запасу

ОСОБА_1 на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті з 08 вересня 2020 року.

38. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 ЖК Української РСР.

39. За загальним правилом, визначеним статтями 36, 37 ЖК Української РСР, облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік у випадках і в порядку, встановлюваних Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР, громадян може бути взято на облік і не за місцем їх проживання. Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.

40. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

41. Згідно з Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку 08 вересня 2020 року, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

42. На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок).

43. Пунктом 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

44. Аналогічні приписи закріплені й в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

45. Позивач у справі проходив службу в лавах Збройних Сил з 1981 року. Був звільнений з військової служби в запас за станом здоров'я

у 2001 році. З 2004 року є особою з інвалідністю І групи, пов'язаною з проходженням військової служби. Після розформування військової частини А3972 переведений на облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, при Полтавському обласному військовому комісаріаті.

46. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 також указував, що на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов він перебуває з 1994 року.

47. У 1994 році порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок регулювався житловим законодавством і Положенням про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, введеним в дію наказом Міністра оборони України

від 23 грудня 1992 року № 220 з наступними змінами (далі -

Положення № 220).

48. Згідно з пунктом 34 Положення № 220 всі питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби.

49. При цьому датою постановки на квартирний облік вважається день, коли буде прийняте рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця у черзі на одержання житлового приміщення.

50. Військовослужбовці беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим її командиром, і перебувають на такому обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків: поліпшення житлових умов, завдяки якому відпала необхідність у наданні іншого жилого приміщення; переведення до нового місця служби; засудження (крім умовного) до позбавлення волі на строк понад шість місяців; подання таких, що не відповідають дійсності, відомостей, які стали підставою для взяття на облік, або вчинення командуванням неправомірних дій при вирішенні цього питання (пункти 11,13 Положення).

51. Положенням № 220 передбачено, що військовослужбовці та члени їх сімей мають право до одержання жилого приміщення прописатися за адресою військової частини, а також, що на кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа.

52. Суди встановили, що ОСОБА_1 перебував на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті з 2007 року.

53. Згідно довідки № 803, виданої 07 травня 2015 року Микільською сільською радою Полтавського району Полтавської області, в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_1.

54. Відповідно до довідки Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області №02-11/1468, виданої 15 червня 2017 року

ОСОБА_1, він є жителем АДРЕСА_2, один зареєстрований за даною адресою.

55. Згідно витягу з протоколу № 13 засідання об'єднаної житлової комісії Полтавського обласного військового комісаріату від 08 вересня

2020 року відомості у поданій ОСОБА_1 довідці від 25 серпня

2020 року, виданій головою Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області про те, що він є жителем та зареєстрований в с. Кашубівка Полтавського району Полтавської області, були розцінені як такі, що вказують на його виїзд на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, і є підставою для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов.

56. Пунктом 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

57. Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що за весь час проходження військової служби позивач забезпечувався постійним або службовим житлом.

58. Дія пункту 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" безпосередньо пов'язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у частині 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.

59. Звільнення позивача у запас мало місце за станом здоров'я. Згідно висновку Медико-соціальної (експертної) комісії ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 групи, пов'язаною з проходженням військової служби. Потребує постійного стороннього догляду (а. с. 13)

60. Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

61. Згідно пункту 21 розділу VI Інструкції зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік.

62. Пунктом 2 частини 2 статті 40 ЖК України визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.

63. Суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач проходив військову службу, постійним або службовим житлом не забезпечувався, на момент звільнення перебував на обліку для поліпшення житлових умові потребує поліпшення житлових умов. Винятків, встановлених пунктом 30 Порядку та пункту 21 VI Інструкції щодо нього не встановлено.

64. Суди встановили, що позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено факт його проживання в м. Полтаві в період з 27 березня 2015 року по 22 вересня 2020 року.

65. З матеріалів справи слідує, що листом військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату від 14 вересня

2020 року ОСОБА_1 відмовлено в реєстрації місця проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті. Роз'яснено право на звернення до Центру надання адміністративних послуг (а. с. 6).

66. Згідно із листом військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату від 23 вересня 2020 року Полтавський район входить до складу Полтавського гарнізону (а. с. 5).

67. Отже, зміна реєстрації місця проживання позивача з м. Полтави на Полтавський район Полтавської області не потягло зміни військового гарнізону.

68. Крім того, зміна позивачем місця постійного проживання не потягла поліпшення його житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання жилого приміщення.

69. Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення, особи, звільнені з військової служби із залишенням на обліку для забезпечення їх житлом за рахунок Міноборони, у разі розформування військової частини зараховуються на відповідний облік у військовому комісаріаті, на території обслуговування якого знаходилася розформована військова частина, з правом реєстрації місця проживання (перебування) при військовому комісаріаті.

70. Особи, звільнені з військової служби із залишенням на обліку для забезпечення їх житлом за рахунок Міноборони, у разі забезпечення постійним житлом в іншій місцевості зараховуються на відповідний облік у військовому комісаріаті, на території обслуговування якого знаходиться житло, що надається, з правом реєстрації місця проживання (перебування) при військовому комісаріаті.

71. Житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах. Військовослужбовці та члени їх сімей, виключені з обліку, мають право повторно протягом року подати командиру військової частини рапорт та документи, визначені Порядком забезпечення житловими приміщеннями, для зарахування на облік в порядку, визначеному цією Інструкцією, із збереженням попереднього часу перебування на обліку (пункт 16 розділу VI Інструкції).

72.23 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав до Об'єднаної житлової комісії Полтавського обласного військового комісаріату заяву, у якій просив поставити (відновити) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті (а. с. 34).

73. Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло.

Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

74. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частиною 4 статті 10 ЦПК України встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

75. Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним.

76. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

77. Європейський суд з прав людини вказував, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (Kryvitska and Kryvitskyy v.

Ukraine", заява № 30856/03).

78. У пунктах 40-44 рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі "Кривіцька та Кривіцький проти України" (заява № 30856/03) зазначено, що згідно з Конвенцією поняття "житло" не обмежується приміщенням, яке законно займано або створено. Чи є конкретне місце проживання "житлом", яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме - від наявності достатніх та триваючих зв'язків із конкретним місцем (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Прокопович проти Росії" (Prokopovich

v. Russia), заява № 58255/00, пункт 36, ECHR 2004-XI (витяги).

79. Згідно зі статтею 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

80. Пункт 2 статті 8 Конвенції чітко визначає підстави, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених у пункті 1 цієї статті, є виправданим. Таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров'я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Цей перелік підстав для втручання є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Водночас державі надаються широкі межі розсуду, які не є однаковими і в кожному конкретному випадку залежать від цілей, зазначених у пункті 2 статті 8 Конвенції.

81. Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється "згідно із законом" та не може розглядатись як "необхідне в демократичному суспільстві" (див. рішення від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, пункт 47).

82. Крім того, втручання у право заявника на повагу до його житла має бути не лише законним, але й "необхідним у демократичному суспільстві". Інакше кажучи, воно має відповідати "нагальній суспільній необхідності", зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою (див. рішення у справі "Зехентнер проти Австрії"

(Zehentner v. Austria), заява № 20082/02, пункт 56, ECHR 2009..).

83. Принцип пропорційності у розумінні ЄСПЛ полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами особи, пов'язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазначає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

84. Відсутність обґрунтування у судовому рішенні фактичних підстав застосування приписів законодавства, навіть якщо формальні вимоги були дотримані, може серед інших чинників братися до уваги при вирішенні питання про те, чи встановлено справедливий баланс заходом, що оскаржується (рішення ЄСПЛ у справі "Беєлер проти Італії").

85. У справі, яка переглядається, Верховний Суд урахував характер спірних правовідносин, перевірив питання на предмет пропорційності переслідуваній легітимній меті у світлі статті 8 Конвенції, дотримання балансу між захистом житлових прав позивача та дійшов висновку що задоволення позовних вимог відповідатиме статті 8 Конвенції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

86. Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

87. Відповідно до частини 1 статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 412 ЦПК України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

88. Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, але судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення слід скасувати з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог з мотивів, наведених у цій постанові.

Щодо судових витрат

89. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

90. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).

91. Відповідно до дублікату посвідчення ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи довічно.

92. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 141 ЦПК України).

93. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір").

94. Ураховуючи задоволення позовних вимог та зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір за касаційний перегляд даної справи в розмірі 3 363,20 грн стягується в дохід держави.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року скасувати, у справі ухвалити нове судове рішення.

3. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання недійсним та скасування рішення об'єднаної житлової комісії Полтавського обласного військового комісаріату та наказу військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату, зобов'язання поновити на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати рішення об'єднаної житлової комісії Полтавського обласного військового комісаріату про зняття з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті, капітана запасу ОСОБА_1, яке оформлене протоколом від 08 вересня 2020 року № 13 та наказ військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату Д. Губського від 09 вересня 2020 року № 301 про зняття з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті, капітана запасу ОСОБА_1;

Зобов'язати об'єднану житлову комісію Полтавського обласного військового комісаріату поновити капітана запасу ОСОБА_1 на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Полтавському обласному військовому комісаріаті з 08 вересня 2020 року.

Стягнути з Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь держави судовий збір за касаційний перегляд в розмірі 3 363,20 грн

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

О. С. Ткачук