Постанова

Іменем України

7 березня 2018 року

м. Київ

справа № 688/2086/16-ц

провадження № 61-2706 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В.,

Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Полонська міська рада Полонського району Полонської міської об'єднаної територіальної громади, ОСОБА_5, Полонська районна державна адміністрація Хмельницької області, відділ Держгеокадастру у Полонському районі Хмельницької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Хмельницької області у складі суддів: Юзюка О. М., Ярмолюка О. І., Карпусь С. А.,

від 22 вересня 2016 року,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об'єднаної територіальної громади, ОСОБА_5, Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, відділу Держгеокадастру у Полонському районі Хмельницької області про визнання недійсними та скасування рішення.

Позовна заява мотивована тим, що 8 липня 2015 року він подав до Полонської міської ради клопотання, в якому просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, розташовану по пров. АДРЕСА_1 у м. Полонне за цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, з подальшою передачею в приватну власність. ОСОБА_5 29 лютого 2016 року також подала до міської ради заяву, в якій просила затвердити технічну документацію із землеустрою на спірну земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, городництва, сінокосіння і випасання худоби, та передати їй цю земельну ділянку у власність. Рішенням шостої сесії першого скликання Полонської міської ради Полонської міської об'єднаної територіальної громади від 30 березня 2016 року № 40 затверджено технічну документацію із землеустрою, виготовлену 19 травня 2010 року на земельну ділянку розміром 0,10 га розташовану за вказаною адресою та вказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_5 Рішенням цієї ж сесії

№ 43 йому відмовлено у задоволенні заяви та у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Вважав, що прийняті міськрадою рішення слід визнати недійсними і скасувати, оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки є будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а тому міськрада не мала права без проведення процедури зміни цільового призначення, передавати у власність зазначену земельну ділянку ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби.

Крім того, на вказаній земельній ділянці знаходиться споруджена ним капітальна загорожа, про що було достовірно відомо міськраді. Однак, остання попередньо не вирішила питання про долю цього об'єкта нерухомості до прийняття рішення про передачу для ОСОБА_5 земельної ділянки у власність. Більше того, міськрада при прийнятті оскаржуваного рішення не мотивувала, чому саме земельна ділянка, на яку він також претендує, передана у власність для ОСОБА_5, а не навпаки. У своєму клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою він зазначав, що на цій земельній ділянці він спорудив капітальну загорожу, припинення його права власності на неї відбулось не з його вини. Однак, такі обставини при вирішенні питання про те, кому ж саме із претендентів слід надати земельну ділянку, міськрада не врахувала, що також є підставою для визнання незаконними рішень ради №№ 40, 43.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Козачук С. В. від 29 липня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано рішення 6-ї чергової сесії І скликання Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об'єднаної територіальної громади від 30 березня 2016 року № 40 «Про розгляд заяв громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6»; № 43 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затвердження проектів щодо зміни цільового призначення, внесення змін до рішень сесії міської ради» в частині залишення без задоволення заяви ОСОБА_4 від 8 липня 2015 року. Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Полонської районної державної адміністрації від 18 квітня 2016 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на зазначену земельну ділянку.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у випадку передачі громадянам у приватну власність земельної ділянки із земель комунальної власності, цільове призначення якої змінюється, обов'язковим є розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки. Полонською міською радою затверджено технічну документацію із землеустрою на спірну земельну ділянку з цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення та передано її у власність

ОСОБА_5 із земель житлової забудови, тобто без зміни її цільового призначення, що є порушенням вимог статті 20 ЗК України.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 22 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що цільове призначення спірної земельної ділянки відповідно до генерального плану населеного пункту є сільськогосподарським. Фактичне входження земельної ділянки в межі населеного пункту не може бути достатнім свідченням належності її до земель житлової забудови. Належних і допустимих доказів про віднесення земельної ділянки до земель житлової забудови, тобто зміну її цільового призначення матеріали справи не містять, тому вона не може бути надана позивачу цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Наявна техдокументація із землеустрою, виготовлена 19 травня 2010 року на означену земельну ділянку по АДРЕСА_1 як землю сільськогосподарського призначення, не протирічить фактичним обставинам справи та закону.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що генеральний план міста не може бути беззаперечним доказом того, що земельна ділянка на час виникнення спору відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Разом з тим, передача спірної ділянки у власність ОСОБА_5 відбулась у спосіб та за процедурою, які не передбачені статями 116-118 ЗК України, зокрема, міська рада повинна була прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою і, лише після його виготовлення та погодження, вирішувати питання про затвердження і передачу земельної ділянки у власність. Проте міська рада рішенням від 30 березня 2016 року № 40 затвердила ОСОБА_5 технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену ще 19 травня 2010 року, в той час як рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2015 року визнано недійсним та скасовано рішення Полонської міської ради від 26 лютого 2010 року про надання дозволу на виготовлення цієї технічної документації.

У грудні 2016 року від ОСОБА_5 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких вона посилається на те, що права позивача прийняттям рішення міської ради від 30 березня 2016 року № 40 порушені не були, а тому доводи касаційної скарги є безпідставними.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

22 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Полонської міської ради від 30 березня 2016 року № 40 затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку розміром 0,10 га, розташовану по

АДРЕСА_1 - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби - землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства; передано у власність ОСОБА_5 вказану земельну ділянку та вирішено розпочати використання земельної ділянки у м. Полонному по АДРЕСА_1 після її звільнення від об'єктів нерухомого майна.

Рішенням Полонської міської ради Полонського району Полонської міської об'єднаної територіальної громади від 30 березня 2016 року № 43 в розділі V п. 5.1. залишено без задоволення заяву ОСОБА_4 від 8 липня

2015 року про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, у зв'язку з тим, що на дану земельну ділянку затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості для ОСОБА_5 та запропоновано іншу земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Згідно з пунктами «а», «б», «в», «г» ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 19 ЗК України землі України за основних цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі оздоровчого призначення, землі рекреаційного призначення, землі історико-культурного призначення, землі лісогосподарського призначення, землі водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення

(частини 1, 2 ст. 20 ЗК України).

За змістом пункту «а» частини першої статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Полонської міської ради від 23 квітня 2013 року № 15 з урахуванням рішення цієї ж ради від 11 грудня 2014 року № 20, спірна земельна ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення.

Із листа виконавчого комітету Полонської міської ради від 16 квітня

2014 року вбачається, що рішення стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки про пров. АДРЕСА_1 у м. Полонному сесією міської ради не приймалося.

Таким чином, у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції встановивши, що при вирішенні питання про передачу земельної ділянки ОСОБА_5 порушень земельного законодавства органом місцевого самоврядування допущено не було, така передача відбулася без зміни цільового призначення спірної земельної ділянки таза рахунок земель не наданих у власність чи користування іншим особам, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційної інстанції про те, що міська рада своїм рішенням затвердила ОСОБА_5 технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену ще 19 травня 2010 року, в той час як рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2015 року визнано недійсним та скасовано рішення про надання дозволу на виготовлення цієї технічної документації не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки затвердження міськрадою наявної технічної документації не суперечить вимогам закону.

Доводи касаційної інстанції про наявність спорудженої ОСОБА_4 на спірній земельній ділянці огорожі, яка розділяє цю земельну ділянку з іншою, не перешкоджає вирішенню питання про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_5, яка на законних підставах користується спірною земельною ділянкою довготривалий час, у грудні 2007 року зверталася до Полонської міської ради про надання їй у власність цю земельну ділянку. При цьому огорожа ОСОБА_5 не передавалася.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Хмельницької області від 22 вересня 2016 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк