Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 14.01.2021 року у справі №701/340/17 Ухвала КЦС ВП від 14.01.2021 року у справі №701/34...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

Іменем України

04 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 701/340/17

провадження № 61-19482св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2020 року, ухвалене у складі судді Калієвського І. Д., та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року, прийняту

у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Храпка В. Д., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.

Позовну заяву мотивував тим, що у лютому 2017 року у кримінальному провадженні № 12014250210000384, розпочатому 09 грудня 2014 року

ОСОБА_2 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 382 та частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

17 березня 2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська у справі № 200/18096/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Маркет " (далі - ТОВ "Прод-Маркет") до ОСОБА_4 та Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод" (далі - ДП "Іванківський цукровий завод") про розірвання договору та стягнення боргу ухвалено рішення, яким стягнено на користь ТОВ "Прод-Маркет" солідарно з ОСОБА_4, ДП "Іваньківський цукровий завод" борг в розмірі 239 774,00 грн. 23 квітня 2014 року Бабушкінський районний судо м. Дніпропетровська видав виконавчий лист про солідарне стягнення боргу у розмірі 239 774,00 грн.

Вказував, що між ним та ТОВ "Прод-Маркет" укладений договір про відступлення права вимоги, згідно з яким він як фізична особа-підприємець набув прав кредитора за зобов'язаннями ДП "Іваньківський цукровий завод".

Позивач зазначав, що у рамках зведеного виконавчого провадження, встановлено наявність у боржника ДП "Іваньківський цукровий завод" 29 відкритих рахунків у банківських установах, кошти на яких 25 червня

2014 року арештовані постановою державного виконавця, про що повідомлено боржника. Однак, ОСОБА_2, будучи директором

ДП "Іваньківський цукровий завод", якому було відомо про накладений арешт коштів на розрахункові рахунки підприємства, не бажаючи виконувати судове рішення про повернення боргу у розмірі 239 774,00 грн, 26 серпня 2014 року та 31 жовтня 2014 року відкрив у банківських установах розрахункові рахунки, через який ДП "Іваньківський цукровий завод" здійснювало фінансово-господарські операції у період з 27 серпня 2014 по 11 грудня 2015 року.

Позивач вважав, що саме внаслідок вказаних дій ОСОБА_2, станом на дату пред'явлення цього позову не виконано рішення Бабушкінського районного суду м.

Дніпропетровська від 17 березня 2014 у справі № 200/18096/13-ц, що змусило його звернутися до суду з цим позовом.

ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду у сумі 239 774 грн, завдану внаслідок злочинних дій ОСОБА_2.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 17 березня

2014 року є таким, що набрало законної сили, а ОСОБА_1 є стягувачем боргу, який судовим рішенням солідарно стягнутий з ОСОБА_4 та

ДП "Іванківський цукровий завод" у розмірі 239 774 грн, що є фактично ідентичним розміру встановленої шкоди у кримінальному провадженні, отже, питання стягнення боргу (шкоди) у розмірі 239 774 грн вирішено

в судовому порядку і повторному стягненню ця сума не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

14 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коломієць Г. В. касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.

03 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коломієць Г. В. продовжено ОСОБА_1 строк на виконання ухвали Верховного Суду

від 14 січня 2021 року.

01 березня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Маньківського районного суду Черкаської області.

У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди надали неправильну оцінку зібраним доказам, внаслідок чого ухвалили незаконні судові рішення.

Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме чи можливо застосовувати статтю 1166 ЦК України у випадку, коли юридична особа має виконати порушене договірне зобов'язання в той час, коли керівник цієї юридичної особи перешкоджає виконанню рішення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ

від 17 березня 2014 року у справі № 200/18096/13-ц задоволено позов

ТОВ "Прод-Маркет", солідарно стягнуто з ОСОБА_4,

ДП "Іваньківський цукровий завод" на користь ТОВ "Прод-Маркет" борг у розмірі 239 774,00 грн.

23 квітня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська видав виконавчий лист № 200/18096/13-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ДП "Іваньківський цукровий завод" на користь ТОВ "Прод-Маркет" боргу у розмірі 239
774,00 грн.


12 травня 2014 року державним виконавцем Державної виконавчої служби Маньківського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Черкаській області (далі державним виконавцем) відкрито виконавче провадження № 43261093, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № 4930413, що перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області (далі - ВДВР УДВС ГУЮ в Черкаській області).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2014 року замінено стягувача з ТОВ "Прод-Маркет" на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2014 року.

06 серпня 2014 року державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області виніс постанову про заміну сторони виконавчого провадження з ТОВ "Прод-Маркет" на ОСОБА_1 на виконання ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2014 року.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області від 04 квітня 2016 року стягувачу ОСОБА_1 повернуто виконавчий документ на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02 березня 2016 року у справі № 01/3070 встановлено заборону на звернення стягнення на майно боржника, що виключає можливість виконання виконавчого документа.

У постанові зазначено, що виконавчий лист № 200/18096/13-ц, виданий Маньківським районним судом Черкаської області 23 квітня 2014 року може бути повторно пред'явлено до примусового виконання в строк до 04 квітня 2017 року.

Вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 02 червня 2020 року ОСОБА_2 засуджено за частиною третьою статті 382

КК України, оскільки він як службова особа, неналежно виконав службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки та невиконання судового рішення, тобто умисне перешкоджання виконанню ухвали суду, що набрала законної сили, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам ОСОБА_1.

Розмір шкоди визначено у сумі 239 774,00 грн. У цій частині вирок Маньківського районного суду Черкаської обласні від 21 листопада 2018 року ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02 червня 2020 року залишено без змін.

У частині вирішення цивільного позову ФОП ОСОБА_1 вирок скасовано, призначено в цій частині новий судовий розгляд у тому ж суді, в іншому складі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі.

Загальні положення про відшкодування заподіяної майнової шкоди закріплені в нормах статті 1166 ЦК України.

Відповідно до статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з статтею 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судами попередніх інстанцій установлено, що вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2018 року ОСОБА_2 засуджено за частиною 3 статті 382 КК України, оскільки він як службова особа, неналежно виконав службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки та невиконання судового рішення, тобто умисне перешкоджання виконанню ухвали суду, що набрала законної сили, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам ОСОБА_1 у розмірі 239 774 грн.

При цьому рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ

від 17 березня 2014 року у справі № 200/18096/13-ц за позовом ТОВ "Прод-Маркет" до ОСОБА_4 та ДП "Іваньківський цукровий завод" про розірвання договору та стягнення боргу набрало законної сили,

а ОСОБА_1 є стягувачем боргу, який цим рішенням солідарно стягнутий з ОСОБА_4 та ДП "Іванківський цукровий завод" у розмірі 239 774 грн.

Стягувачу ОСОБА_1 державним виконавцем повернуто виконавчий лист № 200/18096/13-ц, виданий Маньківським районним судом Черкаської області 23 квітня 2014 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Відомості про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю його виконання відсутні.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення матеріальної (майнової) шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановив, що рішення суду, за яким

ОСОБА_1 є стягувачем, набрало законної сили, звернуто до виконання, однак виконавчий документ повернуто стягувачу - ОСОБА_1, що не позбавляло останнього повторно пред'явити цей виконавчий документ до виконання.

У зв'язку з цим суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення збитків, завданих унаслідок вчинення злочину у розмірі 239
774,00 грн
, оскільки невиконання рішення суду не може ототожнюватися із завданою позивачу матеріальною (майновою) шкодою, так як остаточно не втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржників (відомості про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю його виконання відсутні).

При цьому колегія суддів зазначає, що невиплачені позивачу кошти на підставі судового рішення (рішення Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровськ від 17 березня 2014 року у справі № 200/18096/13-ц), ухваленого на його користь, не є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі статті 1166 ЦК України. Наслідком такого стягнення буде подвійне стягнення коштів.

Однак, позивач не позбавлений можливості захистити своє порушене право використавши інший спосіб, передбачений Законом.

Верховний Суд констатує, що сам факт невиконання судового рішення не може бути підставою для безспірного списання коштів у розмірі нестягнутої за рішенням суду суми. Сума нестягнутого у порядку виконавчого провадження боргу не може вважатися збитками у розумінні статті 22 ЦК України, як помилково вказував ОСОБА_1 у позовній заяві.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 грудня

2019 року 752/4110/17 (провадження № 61-11090св19), від 16 березня

2020 року № 613/814/16-ц (провадження № 61-20218св19).

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати