Історія справи

Постанова КЦС ВП від 05.06.2025 року у справі №469/1312/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року

м. Київ

справа № 469/1312/17

провадження № 61-2185св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, правонаступником якої є Коблівська сільська рада,

відповідачі: Миколаївська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2024 року у складі судді Гапоненко Н. О. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 січня 2025 рокуу складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року перший заступник прокурора Миколаївської області

в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування запису про реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2021 року залучено Миколаївську районну державну адміністрацію до участі

у справі як правонаступника Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області.

У вересні 2023 року прокурор заявив клопотання про залучення до участі

у справі Коблівської об`єднаної територіальної громади в особі Коблівської сільської ради як правонаступника Миколаївської обласної державної адміністрації.

Клопотання мотивоване тим, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 719-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області» в грудні 2020 року сформувалася та розпочала діяльність Коблівська об`єднана територіальна громада Миколаївського району Миколаївської області, до складу якої увійшли Коблівська, Рибаківська, Новофедорівська, Анатолівська, Тузлівська та Червоноукраїнська сільські ради, в межах якої знаходиться спірна земельна ділянка.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набув чинності 27 травня 2021 року, відповідні сільські, селищні, міські ради отримали право розпорядження землями територіальних громад, в тому числі за межами населених пунктів. Таким чином, уповноваженим органом управління землями Коблівської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області

в результаті реформи децентралізації є Коблівська об`єднана територіальна громада в особі Коблівської сільської ради.

Враховуючи наведене, Миколаївська обласна державна адміністрація у зв`язку

з розмежуванням повноважень у сфері розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів фактично вибула зі спірних правовідносин та не має права розпоряджатися такими земельними ділянками. Єдиним належним компетентним органом у спірних правовідносинах на сьогодні є Коблівська об`єднана територіальна громада

в особі Коблівської сільської ради.

Посилаючись на наведене, прокурор просив клопотання задовольнити.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2024 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 січня 2025 року, клопотання задоволено.

Замінено Миколаївську обласну державну адміністрацію на її правонаступника - Коблівську сільську раду.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що зміни у земельному законодавстві можуть бути підставою для процесуального правонаступництва, а оскільки з 27 травня 2021 року відбулося публічне правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків Миколаївської обласної державної адміністрації до Коблівської сільської територіальної громади,

є підстави для задоволення клопотання прокурора про заміну первісного позивача його правонаступником.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

21 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 січня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд безпідставно застосував сингулярне правонаступництво всупереч статті 13 ЦПК України, в результаті чого

в подальшому суд неминуче вийде за межі заявлених прокурором у 2017 році позовних вимог, допустить необґрунтоване розширення предмета спору,

а також при подальшому розгляді справи неминуче вийде за межі відносин, щодо яких виник спір. Здійснення вказаного правонаступництва

є безпідставним і необґрунтованим. Коблівська об?єднана територіальна громада в особі Коблівської сільської ради не є правонаступником Миколаївської обласної державної адміністрації. Миколаївська обласна державна адміністрація не є ліквідованою чи реорганізованою як юридична особа. Вказує, що власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_1 , а тому спірні правовідносини правонаступництва не допускають. У цій справі прокурор не довів наявності загрози інтересам держави.

Доводи інших учасників справи

26 березня 2025 року Миколаївська обласна прокуратура подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення,

а ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 січня

2025 року - без змін.

Відзив мотивований тим, що оскільки повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, яка входить в зону рекреації та розташована

в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, поза межами населеного пункту на території Рибаківської сільської ради і протиправно передана

у приватну власність для індивідуального дачного будівництва, перейшли до Коблівської сільської ради, то суди зробили правильний висновок про необхідність залучення її до участі у справі як правонаступника Миколаївської обласної державної адміністрації.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Березанського районного суду Миколаївської області.

22 квітня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без змін з таких підстав.

Фактичні обставини справи

У вересні 2017 року прокурор в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 04 квітня 2016 року № 105 про затвердження проєкту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 4820983900:06:000:0384, площею 0,06 га, на території Рибаківської сільської ради для індивідуального дачного будівництва; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису від 18 серпня 2016 року № 15995757 про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4820983900:06:000:0384 за ОСОБА_1 ; витребування від ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:06:000:0384, що розташована за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

У вересні 2023 року прокурор заявив клопотання про залучення до участі

у справі Коблівської об`єднаної територіальної громади в особі Коблівської сільської ради як правонаступника Миколаївської обласної державної адміністрації.

Клопотання мотивував тим, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 719-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області» в грудні 2020 року сформувалася та розпочала діяльність Коблівська об`єднана територіальна громада Миколаївського району Миколаївської області, до складу якої увійшли Коблівська, Рибаківська, Новофедорівська, Анатолівська, Тузлівська та Червоноукраїнська сільські ради, в межах якої знаходиться спірна земельна ділянка.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набув чинності 27 травня 2021 року, відповідні сільські, селищні, міські ради отримали право розпорядження землями територіальних громад, в тому числі за межами населених пунктів. Таким чином, уповноваженим органом управління землями Коблівської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області

в результаті реформи децентралізації є Коблівська об`єднана територіальна громада в особі Коблівської сільської ради.

Враховуючи наведене, Миколаївська обласна державна адміністрація у зв`язку

з розмежуванням повноважень у сфері розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів фактично вибула зі спірних правовідносин та не має права розпоряджатися такими земельними ділянками. Єдиним належним компетентним органом у спірних правовідносинах на сьогодні є Коблівська об`єднана територіальна громада

в особі Коблівської сільської ради.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі

№ 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) вказано, що «правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане

з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни

у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин

у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження,

і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво».

Підставою для процесуального правонаступництва є наступництво

у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони із спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав

і обов`язків сторони, яка вибула з таких правовідносин.

Адміністративне (публічне) правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи частково припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в судовій справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/348/19.

У справі, що переглядається, визначальним є встановлення факту переходу функцій (адміністративної компетенції) Миколаївської обласної державної адміністрації, щодо яких виник спір, до Коблівської об?єднаної територіальної громади в особі Коблівської сільської ради.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 719-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області» територія Рибаківіської сільської ради, в межах якої розташована спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4820983900:06:000:0384, увійшла до складу Коблівської сільської територіальної громади.

На підставі Закону України від 28 квітня 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набув чинності 27 травня

2021 року, відповідні сільські, селищні, міські ради отримали право розпорядження землями територіальних громад, в тому числі за межами населених пунктів.

Відповідно до пункту 24 Перехідних положень ЗК України з 27 травня 2021 року до дня державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Отже, Коблівській територіальній громаді автоматично з 27 травня 2021 року на підставі вищевказаного закону надано повноваження на розпорядження всіма землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів

у межах відповідних територіальних громад, крім земель, які залишились

у державній власності, в тому числі й спірною земельною ділянкою.

Оскільки з 27 травня 2021 року відбулося публічне правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків Миколаївської обласної державної адміністрації до Коблівської територіальної громади, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про заміну Миколаївської обласної державної адміністрації її правонаступником - Коблівською сільською радою.

Подібний висновок щодо публічного правонаступництва зроблено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 221/8446/20 (провадження № 61-17251св23).

Доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права щодо здійснення процесуального правонаступництва у справі не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи у Верховному Суді, а тому відхиляються як безпідставні.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться щодо суті заявлених вимог які не

є предметом касаційного перегляду, а тому колегією суддів не приймаються.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 січня 2025 року- без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.

З огляду на те, що Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 409 406 409 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 03 грудня

2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська