Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.06.2025 року у справі №761/825/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року

м. Київ

справа № 761/825/24

провадження № 61-13455св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна установа «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року в складі судді Притули Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року в складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Кафідової О. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба), Державної установи «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» (далі - ДУ «Одеська фітолабораторія») про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 серпня 2021 року він уклав із Держпродспоживслужбою контракт № 12/2021, на підставі якого його призначено на посаду директора ДУ «Одеська фітолабораторія» на термін з 30 серпня 2021 року до 29 липня 2024 року.

Наказом Держпродспоживслужби від 31 серпня 2023 року № 533-К «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади директора ДУ «Одеська фітолабораторія» у зв`язку із порушенням ним підпунктів 3, 11, 23 пункту 9 контракту від 27 серпня 2021 року № 12/2021 відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, підпункту 3 пункту 18, підпункту 1 пункту 19 контракту.

Вважає звільнення незаконним, оскільки йому жодного разу за весь час дії контракту не було скасовано або зменшено преміювання через неналежне виконання ним службових обов`язків, що, у свою чергу, підтверджує відсутність фактів невиконання позивачем службових обов`язків та виключає систематичність невиконання обов`язків без поважних причин. Також за весь час дії контракту до позивача не було застосовано дисциплінарних стягнень.

Оспорюваний наказ не містить посилання на систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених контрактом на позивача, та не містить конкретні умови контракту, які позивач не виконував систематично чи виконував неналежним чином.

Стосовно порушень певних норм контракту ОСОБА_1 вказував, зокрема:

щодо підпункту 3 пункту 9 контракту - він приступив до виконання своїх посадових обов`язків 30 серпня 2021 року та фактично не мав можливості забезпечити розширення сфери акредитації лабораторії в Національному агентстві з акредитації України до вересня 2021 року;

щодо підпункту 11 пункту 9 контракту - ДУ «Одеська фітолабораторія» вжила всіх можливих заходів, які виключають будь-яку ймовірність витоку інформації та порушення конфіденційності;

щодо підпункту 23 пункту 9 контракту - подання звіту відбувалося своєчасно.

ОСОБА_1 просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Держпродспоживслужби від 31 серпня 2023 року № 533-К «Про звільнення ОСОБА_1 »;

поновити його на посаді директора ДУ «Одеська фітолабораторія»;

стягнути з ДУ «Одеська фітолабораторія» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у пункті 7 контракту, укладеному між сторонами визначені права директора, а у пункті 9 визначено те, що директор має забезпечити: 3) розширення сфери акредитації лабораторії в Національному агентстві з акредитації до вересня 2021 року; 11) захист інформації відповідно до законодавства; 23) подання Держпродспоживслужбі щороку до 15 лютого року, що настає за звітним періодом, а також на його вимогу звіту про результати виконання умов контракту та дотримання лабораторією вимог законодавства.

Умовами контракту сторони також погодили додаткові підстави його розірвання. Згідно з пунктом 11 контракту уповноважений орган управління (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) звільняє директора, зокрема, за порушення умов контракту. Крім того, відповідно до підпункту 4 пункту 18 контракт припиняється з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом. Підпункт 11 пункту 19 контракту передбачає, що директор може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Держпродспоживслужби, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії, з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.

Контракт підписаний сторонами, що свідчить про їх згоду з визначеними умовами. Укладаючи контракт, позивач погодився з такими його умовами, у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов.

Позивача звільнено у зв`язку з порушенням пунктів 3, 11, 23 пункту 9 контракту, відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, підпункту 3 пункту 18, підпункту 1 пункту 19 контракту. Підставою для видачі наказу зазначено акт про результати перевірки діяльності Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та Державних установ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія», «Центральна фітосанітарна лабораторія» від 04 серпня 2023 року, погодження начальника Одеської обласної військової адміністрації О. Кіпера від 22 серпня 2023 року №8354/1/01-43/8699/2-23.

В узагальненій пропозиції до акту про результати перевірки діяльності ДУ «Одеська фітолабораторія» запропоновано розглянути питання щодо доцільності подальшого перебування на займаній посаді директора установи ОСОБА_1. Вказаним актом про результати перевірки діяльності ДУ «Одеська фітолабораторія» встановлено:

директор установи та його заступник, завідувач відділу реєстрації зразків та оформлення документів фактично самоусунулись від відповідальності за результати фітосанітарної експертизи (аналізів) підписувалися уповноваженими особами, жодного висновку директором фітолабораторії підписано не було;

відсутність контролю за наданням, розширенням прав доступу та позбавленням доступу працівників до Інформаційної автоматизованої системи управління лабораторною інформацією (далі - ІAC LIMS), зокрема, надання доступу та розширення прав доступу та розширення прав доступу за усними вказівками керівників структурних підрозділів;

логіни та паролі для доступу в ІAC LIMS окремих працівників фітолабораторії були зареєстровані в системі, не зважаючи на те, що фактично працівники були звільнені.

Виявлені випадки коли працівники лабораторії, відповідальні за формування висновку про проведення фітосанітарної експертизи використовували недостовірну інформацію про фактичні результати досліджень, зазначених у протоколах експертиз із програмного забезпечення ІAC LIMS, оскільки інформація про результати досліджень в паперовому та електронному вигляді відрізнялися, а саме остаточні результати досліджень, що були підвантажені у РНІS не співпадали з паперовими варіантами висновків на підставі яких державним фітосанітарним інспектором видавалися фітосанітарні висновки або рішення про відмову у видачі фітосанітарного висновку. Робочою групою отримані відповідні пояснення працівників лабораторії та провідного адміністратора системи лабораторії, який повідомив, що ідентифікувати працівника яким були внесені відповідні зміни до протоколів дослідження та експортовано дані до РНІS технічна можливість відсутня;

Встановлено порушення директором ДУ «Одеська фітолабораторія» умов контракту від 27 серпня 2021 року, зокрема, підпунктів 3, 11, 23 пункту 9 контракту. Так, в оспорюваному наказі однією з підстав для звільнення позивача вказано про порушення підпункту 3 пункту 9 контракту, згідно з яким директор мав забезпечити розширення сфери акредитації лабораторії в Національному агентстві з акредитації до вересня 2021 року. Проте як видно з матеріалів справи атестат про акредитацію ДУ «Одеська фітолабораторія» отримала 26 грудня 2023 року, тобто з порушенням строку, який був визначений контрактом та після звільнення позивача. Позивач не надав суду доказів, що він вживав будь-які заходи для можливості виконання підпункту 3 пункту 9 контракту. В той же час суд не може взяти до уваги пояснення позивача про неможливість розширити сферу акредитації лабораторії до вересня 2021 року, приступивши до виконання обов`язків за контрактом 30 серпня 2021 року, адже підписавши контракт позивач погодився на підвищену відповідальність встановлену контрактом.

Підпунктом 23 пункту 9 контракту передбачено зобов`язання директора забезпечити подання Держпродспоживслужбі щороку до 15 лютого року, що настає за звітним періодом, а також на його вимогу звіту про результати виконання умов контракту та дотримання лабораторією вимог законодавства. На підтвердження виконання вказаного пункту контракту позивач надав копії супровідних листів від 14 січня 2022 року та від 09 січня 2023 року про направлення на адресу директора Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Держпродспоживслужби В. Сідляренко звітів про роботу ДУ «Одеська фітолабораторія» за 2021 та 2022 роки. Під час розгляду справи позивач не надав суду доказів, що він щороку до 15 лютого року, що настає за звітним періодом подавав звіти про результати виконання умов контракту та дотримання лабораторією вимог законодавства. Надані до суду копії супровідних листів не свідчать про виконання позивачем підпункту 23 пункту 9 контракту.

Щодо порушення підпункту 11 пункту 9 контракту позивач зазначав, що ДУ «Одеська фітолабораторія» вжила всіх заходів, які виключають будь-яку ймовірність витоку інформації та порушення конфіденційності. Проте до суду не надано доказів на підтвердження цих обставин.

При зверненні до суду з позовом позивач зазначав, що він не притягувався до дисциплінарної відповідальності за невиконання без поважних причин обов`язків передбачених контрактом, що свідчить про відсутність систематичності невиконання ним своїх посадових обов`язків. Ці твердження суд до уваги не взяв, оскільки з урахуванням особливостей контрактної форми трудового договору наявність чи відсутність вини не є визначальною для припинення дії контракту. Визначальним у цьому випадку є сам факт порушення умов контракту, а встановлена вина керівника лише додатково підтверджує законність оскаржуваного наказу. Так само не може свідчити про належне виконання умов контракту щоквартальне преміювання позивача.

Суд наголосив, що звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту.

Апеляційний суд з висновками суду першої інстанції погодився. Крім того, вказав, що при зверненні до суду позивач як на підставу для його задоволення посилався, серед іншого, на те, що оспорюваний наказ не містить посилання на систематичне невиконання без причин обов`язків, покладених контрактом на позивача та не містить конкретні умови контракту, які позивач не виконував систематично чи неналежним чином виконував; позивача не притягували до дисциплінарної відповідальності за невиконання без поважних причин обов`язків, передбачених контрактом, що свідчить про відсутність систематичності невиконання ним своїх посадових обов`язків. Суд першої інстанції правильно вказав, що з урахуванням особливостей контрактної форми трудового договору, наявність чи відсутність вини не є визначальним для припинення дії контракту. Визначальним у цьому випадку є сам факт порушення, а встановлена вина керівника лише додатково підтверджує законність оскаржуваного наказу. При цьому звільнення позивача відбулося на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, тому не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту. Тобто у разі звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України незалежно від фактичної підстави розірвання контракту пріоритет мають положення контракту, а норми КЗпП України у таких випадках не повинні застосовуватися. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року в справі № 357/11936/18.

Таким чином, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо ненадання судом першої інстанції оцінки доказам у справі та відсутності підстав звільнення позивача відповідно до підпункту 1 пункту 19 контракту, не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать фактичним обставин справи. Натомість суд першої інстанції правильно вказав, що позивач не надав належних та допустимих доказів щодо вжиття будь-яких заходів для виконання підпунктів 3, 11, 23 пункту 9 контракту.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

під час розгляду справи суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду в подібних правовідносинах;

суди неповно встановили обставини щодо підстав видання наказу про звільнення позивача з посади, зокрема не надано до суду жодного належного та допустимого доказу встановлення систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього контрактом;

суди залишили без належної оцінки те, що до питань перевірки та повноважень Робочої групи не входили питання перевірки виконання директором ДУ «Одеська фітолабораторія» контракту, а саме: підпунктів 3, 11, 23 пункту 9;

акт про результати перевірки діяльності Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та Державних установ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія», «Центральна фітосанітарна лабораторія» від 04 серпня 2023 року містить суттєві недоліки та належним чином не мотивований;

суди безпідставно врахували посилання в акті перевірки на невиконання підпункту 3 пункту 9 контракту, відповідно до якого директор зобов`язаний забезпечити розширення сфери акредитації лабораторії в Національному агентстві з акредитації України до вересня 2021 року;

аргументи про невиконання позивачем підпункту 11 пункту 9 контракту належним чином під час розгляду справи не доведені, оскільки жодного факту витоку інформації, пошкодження інформації та зв`язку цього з невиконанням позивачем умов контракту не встановлено;

посилання на невиконання підпункту 23 пункту 9 контракту, а саме: неподання директором фітолабораторії до Держпродспоживслужби звітів про результати виконання умов контракту та вимог законодавства за 2021 та 2022 роки, подання яких передбачено до 15 лютого року, що наступний за звітним періодом, є безпідставними;

Держпродспоживслужби не надано доказів на підтвердження порушення позивачем умов контракту, які б давали підстави для звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, підпункту 3 пункту 18, підпункту 1 пункту 19 контракту;

позивачу жодного разу за весь період дії контракту не було скасовано (не встановлено) або зменшено преміювання через неналежне виконання ним службових обов`язків, що підтверджує відсутність невиконання позивачем службових обов`язків та виключає систематичність невиконання обов`язків позивачем без поважних причин.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У листопаді 2024 року від Держпродспоживслужби надійшов відзив, у якому відповідач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Відзив обґрунтований тим, що:

у касаційній скарзі як підставу для касаційного оскарження судових рішень у цій справі позивач посилався на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що оскаржувані рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Проаналізувавши постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник в касаційній скарзі, слід зробити висновок, що спірні правовідносини у вказаних справах та у справі, що переглядається, не є подібними;

Держпродспоживслужба дотримала вимоги трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 з роботи, наказ від 31 серпня 2023 року № 533-к «Про звільнення ОСОБА_1 » є правомірним, а підстави для визнання його протиправним та скасування, поновлення ОСОБА_1 на роботі відсутні, з позивачем проведено остаточний розрахунок, що підтверджується належними доказами;

ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, що не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов контракту. Тому не може свідчити про належне виконання умов контракту щоквартальне преміювання скаржника;

під час проведення перевірки діяльності ДУ «Одеська фітолабораторія» встановлено порушення підпунктів 3, 11, 23 пункту 9 контракту. Тому робоча група запропонувала розглянути питання щодо доцільності подальшого перебування на займаній посаді директора ДУ «Одеська фітолабораторія» ОСОБА_1. Судом досліджено питання щодо необхідності ознайомлення ОСОБА_1 з актом та службовою запискою від 04 серпня 2023 року № СЗ-28/7/3132-2023 та встановлено, що відповідної умови (щодо ознайомлення) не перебачено. Відповідно до наказу Держпродспоживслужби від 11 липня 2023 року № 510 «Про утворення Робочої групи» робочою групою проведена перевірка в липні 2023 року і станом на липень 2023 року встановлено, що не настала подія розширення сфери акредитації лабораторії в Національному агентстві з акредитації України. Директор зобов`язаний забезпечити розширення сфери акредитації лабораторії в Національному агентстві з акредитації України до вересня 2021 року (підпункт 3 пункт 9 контракту). Контракт укладений 27 серпня 2021 року та відповідно до його преамбули ОСОБА_1 призначається на посаду на термін з 30 серпня 2021 року до 29 липня 2024 року. Зазначений контракт підписаний ОСОБА_1 27 серпня 2021 року, отже він погодився з його умовами. При цьому ОСОБА_1 контракт (його умови) не оспорював;

позивач як директор фітолабораторії не забезпечив захист інформації державної установи відповідно до законодавства;

ОСОБА_1 зазначав, що подання звіту відбувалося своєчасно, зокрема, звітність за 2021 рік було подано до Держпродспоживслужби листом ДУ «Одеська фітолабораторія» від 14 січня 2022 року, а звітність за 2022 рік - листом від 09 січня 2023 року. Проте зазначені звіти, на які посилається ОСОБА_1 , стосуються звітності про роботу всієї лабораторії. При цьому в підпункті 23 пункту 9 контракту передбачено, що директор зобов`язаний подавати до Держпродспоживслужби щороку до 15 лютого року, що настає за звітним періодом, звіт про результати виконання умов контракту та дотримання лабораторією вимог законодавства. Отже, ОСОБА_1 як директор лабораторії звіти про результати виконання умов контракту до Держпродспоживслужби не надавав, що також з`ясовано в суді першої інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, відкрито касаційне провадження у справі № 761/825/24 і витребувано справу із суду першої інстанції.

У жовтні 2024 року матеріали справи № 761/825/24 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2025 року в задоволенні клопотання Держпродспоживслужби про розгляд справи у судовому засіданні за її участі відмовлено, справу призначено до судового розгляду у складі колегії суддів у кількості п`яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, від 27 квітня 2023 року у справі № 130/2121/20, від 01 листопада 2023 року у справі № 452/970/17, від 16 травня 2018 року у справі № 206/2351/16-ц, від 12 травня 2021 року у справі № 295/15565/18, від 22 червня 2022 року у справі № 293/100/20, від 17 лютого 2022 року у справі № 608/1224/20, від 12 травня 2021 року у справі № 295/15565/18; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 27 серпня 2021 року Держпродспоживслужба і ОСОБА_1 уклали контракт № 12/2021, за умовами якого ОСОБА_1 призначається на посаду директора ДУ «Одеська фітолабораторія» на термін з 30 серпня 2021 року до 29 липня 2024 року.

Наказом Держпродспоживслужби від 11 липня 2023 року № 510 «Про утворення Робочої групи» з метою перевірки діяльності, зокрема, ДУ «Одеська фітолабораторія», утворена Робоча група. Головою робочої групи призначено Чайковського В. М.

Службовою запискою від 04 серпня 2023 року Чайковський В. М. на виконання підпункту 2 пункту 2 наказу від 11 липня 2023 року № 510 надав на розгляд т.в.о. голови Держпродспоживслужби акт про результати перевірки діяльності, в тому числі і ДУ «Одеська фітолабораторія», від 04.08.2023 року. В узагальненій пропозиції до акта про результати перевірки діяльності ДУ «Одеська фітолабораторія» запропоновано розглянути питання щодо доцільності подальшого перебування на займаній посаді директора ДУ «Одеська фітолабораторія» ОСОБА_1.

Актом про результати перевірки діяльності Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та, крім інших, ДУ «Одеська фітолабораторія» встановлено, що: 1) директор установи та його заступник, завідувач відділу реєстрації зразків та оформлення документів фактично самоусунулись від відповідальності за результати фітосанітарної експертизи (аналізів) підписувалися уповноваженими особами, жодного висновку директором фітолабораторії підписано не було; відсутність контролю за наданням, розширенням прав доступу та позбавленням доступу працівників до Інформаційної автоматизованої системи управління лабораторною інформацією (далі - ІAC LIMS), зокрема, надання доступу та розширення прав доступу та розширення прав доступу за усними вказівками керівників структурних підрозділів; логіни та паролі для доступу в ІAC LIMS окремих працівників фітолабораторії були зареєстровані в системі, не зважаючи на те, що фактично працівники були звільнені; 2) виявлені випадки коли працівники лабораторії, відповідальні за формування висновку про проведення фітосанітарної експертизи використовували недостовірну інформацію про фактичні результати досліджень, зазначених у протоколах експертиз із програмного забезпечення ІAC LIMS, адже інформація про результати досліджень в паперовому та електронному вигляді відрізнялися, а саме остаточні результати досліджень, що були підвантажені у РНІS не співпадали з паперовими варіантами висновків на підставі яких державним фітосанітарним інспектором видавалися фітосанітарні висновки або рішення про відмову у видачі фітосанітарного висновку.

Робоча група отримала відповідні пояснення працівників лабораторії та провідного адміністратора системи лабораторії, який повідомив, що ідентифікувати працівника яким були внесені відповідні зміни до протоколів дослідження та експортовано дані до РНІS відсутня технічна можливість.

Таким чином, встановлено порушення директором ДУ «Одеська фітолабораторія» умов контракту від 27 серпня 2021 року, зокрема, підпунктів 3, 11, 23 пункту 9 контракту.

Листом Держпродспоживслужби від 09 серпня 2023 року повідомлено ОСОБА_1 про розірвання контракту.

Наказом Держпродспоживслужби від 31 серпня 2023 року № 533-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади директора ДУ «Одеська фітолабораторія» в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, у зв`язку з порушенням підпунктів 3, 11, 23 пункту 9 контракту з директором ДУ «Одеська фітолабораторія» від 27 серпня 2021 року за реєстраційним номером 12/2021, відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, підпункту 3 пункту 18, підпункту 1 пункту 19 контракту.

Копію вказаного наказу позивач отримав 04 грудня 2023 року.

Підставою для видачі наказу зазначено: акт про результати перевірки діяльності Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та Державних установ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія», «Центральна фітосанітарна лабораторія» від 04 серпня 2023 року, погодження начальника Одеської обласної військової адміністрації О. Кіпера від 22 серпня 2023 року № 8354/1/01-43/8699/2-23.

Позиція Верховного Суду

У статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ними органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).

Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності та професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника (пункт 4 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170).

Враховуючи особливості зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені контрактом.

У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання. У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом (пункти 17, 21 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170).

Трудове право є частиною права приватного, через що має підкорятися правовому режиму цивільного права, яке в приватноправовій сфері домінує. Такі висновки узгоджуються із правилами щодо субсидіарного застосування приписів ЦК України до трудових правовідносин, сформульованими у частині першій статті 9 ЦК України.

Тож у всіх випадках, коли спеціальні норми трудового права не врегульовують того чи іншого питання, воно має вирішуватися відповідно до приписів ЦК України, який є стрижнем цивільного законодавства і максимально заповнює усі прогалини, допущені в окремих його спеціальних сферах (включаючи трудове законодавство). Також засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) визначають зміст і спрямованість правового регулювання усіх сфер приватноправових відносин, включаючи трудові відносини, через що навіть чіткі спеціальні норми трудового законодавства не підлягають застосуванню, якщо вони суперечать принципам приватного (цивільного) права.

Трудовий контракт є різновидом трудового договору, а трудовий договір є, в основі своїй, таким самим приватноправовим договором, як і будь-який інший. Тому на усі види трудових договорів (включаючи і трудовий контракт) поширюються правила статті 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За таких обставин до трудових відносин, що виникли з трудового контракту, можуть застосовуватися окремі правила ЦК України, які безпосередньо не суперечать положенням КЗпП України, а також засадам і принципам трудового законодавства.

У постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц зазначено, що:

«виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підстави, передбачені контрактом, є самостійною підставою припинення трудового договору, а його розірвання з підстав, передбачених контрактом, які не містять ознак дисциплінарного порушення, не є дисциплінарним стягненням, а тому положення статті 149 КЗпП України на спірні правовідносини не поширюється».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже зазначала, що в трудовому законодавстві не міститься правил, які мають застосовуватися при тлумаченні того чи іншого договору, а тому з врахуванням принципів, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо його дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності, за умови, що положення договору не погіршують, порівняно з чинним законодавством, становище працівників (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 569/11722/16-ц (провадження № 61-31573сво18)).

Для врегулювання трудових відносин які виникають на підставі трудового договору (контракту) застосовується механізм централізованого державного регулювання трудових відносин, який у поєднанні із індивідуально-договірним регулюванням праці дозволяє сторонам трудового договору (контракту) визначити його умови, що при досягненні згоди щодо їхнього змісту включаються до умов трудового договору (контракту) та є обов`язковими до виконання сторонами (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 760/1125/20-ц (провадження № 61-12476сво21)).

Звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини - невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, - не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157 цс 19)).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається, суди встановили:

позивача звільнено з посади директора ДУ «Одеська фітолабораторія» на підставі наказу Держпродспоживслужби від 31 серпня 2023 року № 533-К відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, підпунктів 3 пункту 18, підпункту 1 пункту 19 контракту, підставою звільнення зазначено порушення позивачем підпунктів 3, 11, 23 пункту 9 контракту від 27 серпня 2021 року № 12/2021;

відповідно до пункту 6 контракту директор відповідає перед Держпродспоживслужбою за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Положенням про лабораторію, а також законодавством. Згідно з пунктом 11 контракту уповноважений орган управління звільняє директора, зокрема, за порушення умов контракту. Відповідно до підпункту 4 пункту 18 контракт припиняється з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом. Пунктом 9 контракту визначено, що директор має забезпечити, у тому числі: розширення сфери акредитації лабораторії в Національному агентстві з акредитації до вересня 2021 року; захист інформації відповідно до законодавства; подання Держпродспоживслужбі щороку до 15 лютого року, що настає за звітним періодом, а також на його вимогу звіту про результати виконання умов контракту та дотримання лабораторією вимог законодавства;

у підпункті 3 пункту 18 контракту сторони погодили додаткові підстави його розірвання до закінчення терміну дії контракту, зокрема у випадках, передбачених пунктом 19 контракту (з ініціативи Держпродспоживслужби). Підпункт 11 пункту 19 контракту передбачає, що директор може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом. Контракт підписаний сторонами, що свідчить про згоду його сторін з визначеними умовами;

наказом Держпродспоживслужби від 11 липня 2023 року № 510 «Про утворення Робочої групи» з метою перевірки діяльності, зокрема, ДУ «Одеська фітолабораторія», утворена робоча група. Згідно з актом від 04 серпня 2023 року про результати перевірки діяльності ДУ «Одеська фітолабораторія» встановлено, що: 1) директор установи та його заступник, завідувач відділу реєстрації зразків та оформлення документів фактично самоусунулись від відповідальності за результати фітосанітарної експертизи (аналізів) підписувалися уповноваженими особами, жодного висновку директором фітолабораторії підписано не було; відсутність контролю за наданням, розширенням прав доступу та позбавленням доступу працівників до Інформаційної автоматизованої системи управління лабораторною інформацією (далі - ІAC LIMS), зокрема, надання доступу та розширення прав доступу та розширення прав доступу за усними вказівками керівників структурних підрозділів; логіни та паролі для доступу в ІAC LIMS окремих працівників фітолабораторії були зареєстровані в системі, не зважаючи на те, що фактично працівники були звільнені; 2) виявлені випадки коли працівники лабораторії, відповідальні за формування висновку про проведення фітосанітарної експертизи використовували недостовірну інформацію про фактичні результати досліджень, зазначених у протоколах експертиз із програмного забезпечення ІAC LIMS, адже інформація про результати досліджень в паперовому та електронному вигляді відрізнялися, а саме остаточні результати досліджень, що були підвантажені у РНІS не співпадали з паперовими варіантами висновків на підставі яких державним фітосанітарним інспектором видавалися фітосанітарні висновки або рішення про відмову у видачі фітосанітарного висновку. Таким чином, встановлено порушення директором ДУ «Одеська фітолабораторія» умов контракту від 27 серпня 2021 року, зокрема, підпунктів 3, 11, 23 пункту 9 контракту. В узагальненій пропозиції до акта про результати перевірки діяльності ДУ «Одеська фітолабораторія» запропоновано розглянути питання щодо доцільності подальшого перебування на займаній посаді директора ДУ «Одеська фітолабораторія» ОСОБА_1;

атестат про акредитацію ДУ «Одеська фітолабораторія» отримала 26 грудня 2023 року, тобто з порушенням строку, який був визначений контрактом та після звільнення позивача, а позивач не надав суду доказів, що він вживав заходи щодо виконання підпункту 3 пункту 9 контракту; позивач не надав доказів, що він щороку до 15 лютого року, що настає за звітним періодом, подавав звіти про результати виконання умов контракту та дотримання лабораторією вимог законодавства; щодо порушення підпункту 11 пункту 9 контракту позивач зазначав, що ДУ «Одеська фітолабораторія» вжила всіх заходів, які виключають будь-яку ймовірність витоку інформації та порушення конфіденційності, проте до суду не надано доказів на підтвердження цих обставин.

За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок, що у Держпродспоживслужби були підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДУ «Одеська фітолабораторія» відповідно до умов контракту, укладеного між сторонами (пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України).

Доводи касаційної скарги про те, що оскаржуваний наказ не містить посилання на систематичне невиконання без причин обов`язків, покладених контрактом на позивача та не містить конкретні умови контракту, які позивач не виконував систематично чи неналежним чином виконував; позивача не притягували до дисциплінарної відповідальності за невиконання без поважних причин обов`язків, передбачених контрактом, що свідчить про відсутність систематичності невиконання ним своїх посадових обов`язків, є необґрунтованими.

Суди правильно врахували особливості контрактної форми трудового договору, оскільки, укладаючи контракт, позивач погодився з його умовами, в тому числі з підвищеною відповідальністю за їх порушення. Порушення умов контракту є підставою для його дострокового розірвання. Звільнення позивача відбулося на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, тому не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту.

У разі звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП незалежно від фактичної підстави розірвання контракту пріоритет мають положення контракту, а норми КЗпП України у таких випадках не повинні застосовуватися (див. висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року в справі № 357/11936/18).

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Таким чином, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко