Постанова

Іменем України

19 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 127/4482/17

провадження №51-4823 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Кравченка С. І., Остапука В. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Буланова О. П.,

прокурора Шевченко О. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суддів Шидловського О. В., Венргин О. О., Іванченка Я. М. на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016020000000052.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 червня 2018 року повідомлено Вищу раду правосуддя про постановлення суддями Вінницького міського суду Вінницької області Шидловським О. В., Венргин О. О., Іванченком Я. М. ухвали від 04 травня 2018 року про повернення обвинувального акту прокурору Вінницької області у кримінальному провадженні № 22016020000000052 за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 258-3 КК, що має наслідком порушення розгляду даного кримінального провадження в розумні строки щодо обвинувачених, які утримуються під вартою, для прийняття рішення про наявність в діях суддів підстав для дисциплінарної відповідальності.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі судді Шидловський О. В., Венргин О. О. та Іванченко Я. М., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять постановлену щодо них ухвалу апеляційного суду скасувати. Стверджують, що при прийнятті рішення про повернення обвинувального акту прокурору вони діяли в межах процесуального закону, не мали на меті порушувати строки судового розгляду, а тому ознаки дисциплінарного проступку у їх діях відсутні. Крім того, вказують на відсутність відповідної норми закону, яка б надавала апеляційному суду право виносити такого роду ухвали, у зв'язку з чим прийняте апеляційним судом рішення вважають незаконним.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор Шевченко О. О. заперечила проти задоволення касаційної скарги, вважаючи зазначена ухвала апеляційного суду є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як видно з матеріалів провадження, постановляючи ухвалу про звернення до Вищої ради правосуддя для прийняття рішення про наявність у діях суддів підстав для дисциплінарної відповідальності, зазначених вимог закону апеляційний суд дотримався.

Так, за змістом ст. 369, ст. 418 КПК апеляційний суд будь-яке рішення приймає у формі ухвали, окрім випадку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК, коли апеляційним судом ухвалюється вирок. Тому, доводи касаційної скарги про відсутність процесуальних підстав для постановлення апеляційним судом зазначеної ухвали є необґрунтованими.

Надаючи оцінку мотивам прийнятого апеляційним судом рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Так, згідно ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечується судом. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Проте при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК, питанню дотримання розумних строків судового провадження судом першої інстанції уваги не приділено.

Так, обвинувальний акт відносно ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які утримувались під вартою, надійшов на розгляд Вінницького міського суду Вінницької області 28 лютого 2017 року. Однак на протязі періоду часу, який тривав більше року, судовий розгляд кримінального провадження по суті так і не розпочався, натомість через рік і два місяці ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 травня 2018 року у складі колегії суддів Шидловського О. В., Венргин О. О. та Іванченка Я. М. у черговий раз було прийнято рішення про повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам кримінального процесуального закону.

Причиною тривалого зволікання у проведенні судового розгляду слугували різні процесуальні приводи. Так, у зв'язку із задоволенням неодноразових відводів (самовідводів) у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було змінено чотири колегії суддів. Підстави задоволення відводів (самовідводів) згідно зі ст. 75 КПК не були безумовними, а носили оціночний характер. Прийняття відповідних рішень було мотивовано необхідністю запобігання виникненню напруги в процесі, невдоволенню заявників діями колегії суддів, а також недопущення сумнівів в об'єктивності судового розгляду.

Подання про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів двічі, з одних і тих же підстав передавалось на розгляду суду касаційної інстанції, яким двічі у задоволенні відповідного подання було відмовлено.

Також, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2017 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК повертався прокурору через його невідповідність вимогам кримінального процесуального закону, однак за результатами апеляційного розгляду рішення місцевого суду ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 грудня 2017 року було скасоване, а обвинувальний акт повернуто до суду першої інстанції для призначення судового розгляду.

Незважаючи це, після задоволення у черговий раз заяви про самовідвід, наступна колегія суду першої інстанції у складі суддів Шидловського О. В., Венргин О. О. та Іванченка Я. М. ухвалою від 04 травня 2018 року знову на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК прийняла рішення про повернення обвинувального акта прокурору.

Таким чином, враховуючи, що питання законності повернення обвинувального акта прокурору вже було предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також зважаючи на тривалість часу, протягом якого судовий розгляд кримінального провадження щодо осіб, які утримуються під вартою, так і не був розпочатий по суті, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про незаконність повторного повернення місцевим судом обвинувального акта прокурору, що має наслідком недотримання розумних строків судового розгляду.

Оскільки безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи згідно ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді, апеляційний суд правильно повідомив Вищу раду правосуддя про встановлені ним обставини. Відповідне рішення апеляційного суду достатньо вмотивоване й грунтується на даних, які були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та отримали належну оцінку.

За таких обставин, касаційна скарга суддів Шидловського О. В., Венргин О. О. та Іванченка Я. М. не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 25 травня 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу суддів Шидловського О. В., Венргин О. О. та Іванченка Я. М. - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. В. Щепоткіна С. І. Кравченко В.І. Остапук