ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 921/311/16-г/5

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі Господарського суду Тернопільської області за скаргою Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 80 960 211, 04 грн.,

Короткий зміст рішення по суті спору

1. 25.10.2016 Господарський суд Тернопільської області вирішив позов задовольнити; стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (далі - Відповідач, Боржник) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Позивач, Стягувач) 80960211,04 грн. заборгованості за надані послуги з балансування обсягів природного газу та 206700,00 грн. на повернення витрат із сплати судового збору.

2. 21.11.2016 на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2016 видано наказ.

Короткий зміст скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби

3. 01.07.2017 Відповідач звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати незаконними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про перерахування до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору 1220076,32 грн., стягнутих у межах виконавчого провадження ВП № 53831614 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2016; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати органу Казначейства подання про повернення з Державного бюджету 1220076,32 грн., перерахованих в рахунок погашення виконавчого збору, на депозитний рахунок Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути Боржнику 1220076,32 грн. стягнутих та перерахованих до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору (з урахуванням доповнення до скарги № 03/678/2 від 18.07.2017 та заяви № 03/311/6 від 14.12.2017).

Вимоги скарги мотивовані тим, що в межах відкритого виконавчого провадження до його закінчення (22.06.2017) проведено примусове стягнення 1220076,32 грн., в іншій частині суми, яка підлягала до стягнення - 5900593,68 грн. рішення не було виконано. 22.06.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Орган виконавчої служби) Рубель І. В. виконавче провадження № 53831614 закінчено з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із затвердженням (визнанням) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконавчого провадження від 22.06.2017. Постановою про стягнення виконавчого збору від 22.06.2017 Органом виконавчої служби прийнято рішення про стягнення з Боржника виконавчого збору у розмірі 5900593,68 грн., стягнуті 1220076,32 грн. виконавцем повністю перераховані до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору. Згідно з даною постановою державним виконавцем обраховується виконавчий збір не від фактично стягнутої суми, а від суми, яка підлягала до стягнення, що суперечить вимогам статей 27, 45 Закону України "Про виконавче провадження", при цьому проводиться посилання на статтю 28 Закону України "Про виконавче провадження", яка регулювала питання виконавчого збору в редакції Закону № 606 від 21.04.1999, що втратив чинність 05.10.2016.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. 12.01.2018 Господарський суд Тернопільської області ухвалив скаргу Відповідача задовольнити; визнати неправомірними дії Органу виконавчої служби про перерахування до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору 1220076,32 грн., стягнутих в межах виконавчого провадження ВП № 53831614 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2016 у справі № 921/311/16-г/5; зобов'язати Орган виконавчої служби повернути Відповідачу 1220076,32 грн. стягнутих та перерахованих до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору. Вказане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2018.

Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що до відкриття виконавчого провадження ВП № 53831614 з виконання рішення Господарського суду Тернопільської області у цій справі про стягнення з Відповідача на користь Позивача 80960211,04 грн. заборгованості та 206700,00 грн. витрат зі сплати судового збору, яке закінчене у зв'язку із затвердженням мирової угоди, укладеної сторонами в процесі виконання рішення, здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 9960211,04 грн. Водночас постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.09.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 у справі № 819/1116/17, позов Відповідача до Органу виконавчої служби задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову від 22.06.2017 ВП № 58331616 про стягнення з Відповідача виконавчого збору у розмірі 5900593,68 грн. Зазначеним рішенням встановлено, що примусового виконання рішення фактично не відбулось, сума з Боржника стягнута не була, між Стягувачем та Боржником погоджено умови щодо погашення заборгованості за умов, встановлених мировою угодою, тому відсутні підстави для стягнення з Боржника виконавчого збору, у зв'язку з чим дії Органу виконавчої служби з перерахування до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору 1220076,32 грн. є неправомірними. Враховуючи наведене, суди дійшли висновку про задоволення вимог Боржника про зобов'язання Органу виконавчої служби повернути Боржнику стягнуті та перераховані до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору 1220076,32 грн., як стягнутих з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 21.05.2018 Орган виконавчої служби (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

6. 06.07.2018 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про те, що викладені в касаційній скарзі доводи є безпідставними.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Боржник погодився із сумою виконавчого збору як фінансовою санкцією, передбаченою статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у пункті 3 постанови від 25.04.2017 про відкриття виконавчого провадження було зазначено про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 8116691,10 грн., а інформація про оскарження цієї постанови у Скаржника відсутня.

8. Виконавчий збір підлягає стягненню незалежно від того, чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом органами державної виконавчої служби, крім випадків, визначених статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим державний виконавець не вправі не виносити постанову про стягнення виконавчого збору.

9. Оскільки відповідно до платіжного доручення № 3017 від 23.06.2017 кошти в сумі 1220076,32 грн. перераховано в дохід держави, а на рахунки органів примусового виконання рішень, що відкриті для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, не може бути накладено арешт або звернено стягнення на підставі виконавчих документів, виконати рішення про повернення коштів Боржнику стягнутих та перерахованих до Державного бюджету України в рахунок виконавчого збору Органом виконавчої служби не виявляється можливим, а співвідповідачем у справі має бути залучене Головне управління ДКС України у Київській області.

Доводи Відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

10. Згідно з статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про відкриття виконавчого провадження не є виконавчим документом, який підлягає виконанню у примусовому порядку.

11. Всі фактично стягнуті кошти у сумі 1220076,32 грн., всупереч вимогам статті 45 Закону України "Про виконавче провадження", перераховані державним виконавцем до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору.

12. Скаржником не враховано, що відповідно до пункту 16 Розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень стягнуті з боржника грошові суми зараховуються до Державного бюджету України виключно у випадку, якщо стягувачем не витребувані стягнуті кошти протягом одного року з дня їх зарахування на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум.

Позиція Верховного Суду

13. Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. При цьому відповідно до частини 1 статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Водночас згідно з вимогами частин 1, 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

14. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, відповідно до частини другої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Ураховуючи наведене, поряд із загальним порядком оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України "Про виконавче провадження" встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, за яким відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

15. З огляду на наведене, враховуючи, що у поданій скарзі Боржник просить визнати незаконними дії Органу виконавчої служби щодо перерахування до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору 1220076,32 грн., зобов'язати Орган виконавчої служби повернути 1220076,32 грн. виконавчого збору, стягнутого в межах виконавчого провадження ВП № 53831614 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2016 у цій справі; зобов'язати повернути вказану суму виконавчого збору, а відповідна постанова державного виконавця про стягнення цього виконавчого збору визнана неправомірною та скасована постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 у справі № 819/1116/17, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, вимога скарги про повернення виконавчого збору, неправомірно стягнутого у виконавчому провадженні, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, отже подана скарга Відповідача не може бути розглянута за правилами господарського судочинства.

16. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

17. За наведених обставин прийняті у справі ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження за скаргою Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про визнання незаконними дій Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо перерахування до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору 1220076,32 грн., стягнутих в межах виконавчого провадження ВП № 53831614 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2016; зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати органу Казначейства подання про повернення з Державного бюджету 1220076,32 грн., перерахованих в рахунок погашення виконавчого збору та зобов'язання повернути Боржнику 1220076,32 грн., стягнутих та перерахованих до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору у справі № 921/311/16-г/5 підлягає закриттю.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 313 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.01.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 921/311/16-г/5 скасувати.

3. Закрити провадження за скаргою Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про визнання незаконними дій Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про перерахування до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору 1220076,32 грн., стягнутих в межах виконавчого провадження ВП № 53831614 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2016; зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати органу Казначейства подання про повернення з Державного бюджету 1220076,32 грн., перерахованих в рахунок погашення виконавчого збору, на депозитний рахунок Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" 1220076,32 грн. стягнутих та перерахованих до Державного бюджету України в рахунок погашення виконавчого збору у справі № 921/311/16-г/5.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак