ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/1237/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г.,

учасники справи:

боржник - Приватне підприємство "Югресурси"

арбітражний керуючий - Капінус А.А.

заявник касаційної скарги - ОСОБА_3,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу

ОСОБА_3

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду

від 16.01.2018

у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), суддя - Лашин В.В., суддя - Богатир К.В.

за заявою Приватного підприємства "Югресурси",

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

21.08.2014 господарським судом Миколаївської області за заявою Приватного підприємства "Югресурси" (далі - ПП "Югресурси") порушено провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 02.09.2014 у справі № 915/1237/14 боржника ПП "Югресурси" визнано банкрутом.

12.01.2018 до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга засновника ПП "Югресурси" ОСОБА_3 на постанову господарського суду Миколаївської області від 02.09.2014 у справі № 915/1237/14 разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що скаржник був позбавлений можливості оскаржити наведену постанову раніше, оскільки не був обізнаний про її існування.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 915/1237/14 (головуючий суддя - Лавриненко Л. В., суддя - Лашин В.В., суддя - Богатир К.В.) засновнику ПП "Югресурси" ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Миколаївської області від 02.09.2014 у справі № 915/1237/14 відмовлено. Відмовлено засновнику ПП "Югресурси" ОСОБА_3 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову господарського суду Миколаївської області від 02.09.2014 у справі № 915/1237/14.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 мала можливість дізнатись про існування оскаржуваної постанови в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, копія оскаржуваної постанови направлялась місцевим господарським судом на адресу боржника, що підтверджується п. 8 резолютивної частини цієї постанови.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що з квітня 2017 року ОСОБА_3 неодноразово оскаржувала в апеляційному порядку процесуальні документи, винесені місцевим господарським судом у справі про банкрутство ПП "Югресурси".

Не погоджуючись з ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 915/1237/14, ОСОБА_3 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 915/1237/14 скасувати повністю, справу передати на розгляд по суті до Одеського апеляційного господарського суду (з урахуванням поданих до касаційної скарги уточнень від 18.04.2018).

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом", ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції чинній до 15.12.2017).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/1237/14 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г. від 02.04.2018 у справі № 915/1237/14 касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 915/1237/14 залишено без руху. Надано ОСОБА_3 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

22.03.2018 від ОСОБА_4 надійшла заява, в якій заявник відкликає касаційну скаргу та просить повернути касаційну скаргу ОСОБА_3, про що винести ухвалу.

В обґрунтування вказаної заяви, ОСОБА_4 зазначав, що ОСОБА_3, не є засновником ПП "Югресурси", оскільки через систему "СЕТАМ" ним, в процедурі виконання рішення, було придбано частку ОСОБА_3 в статутному капіталі ПП "Югресурси", про що було внесено відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

18.04.2018 від ОСОБА_3 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.04.2018 у справі № 915/1237/14 надійшли уточнення до касаційної скарги.

З метою забезпечення права на справедливий розгляд справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 у справі № 915/1237/14.

Разом з тим, відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г. від 02.05.2018 у справі № 915/1237/14 прийнято касаційну скаргу ОСОБА_3 до провадження та ухвалено здійснити перегляд ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 915/1237/14 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 30.05.2018.

30.05.2018 від ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, в якому він не погоджується з викладеними скаржником доводами та вказує, що ОСОБА_3 пропущено строк звернення до суду з апеляційною скаргою без поважних причин і не наведено обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

З 15.12.2017 набув чинності ГПК України в новій редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-19 від 03.10.2017.

Згідно з приписами п. 13 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень ГПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ст. 93 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд може визнати поважними причинами пропуску процесуального строку лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Відповідно до ст. 261 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга ОСОБА_3 подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваної постанови суду першої інстанції, що у відповідності до ч. 2 ст. 261 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

При цьому, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_3 посилалася на необізнаність існування оскаржуваної постанови.

Розглянувши подане клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив, що копія оскаржуваної постанови від 02.09.2014 направлялась господарським судом Миколаївської області на адресу боржника, що підтверджується п. 8 резолютивної частини цієї постанови.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що з квітня 2017 року ОСОБА_3 неодноразово оскаржувала в апеляційному порядку процесуальні документи, винесені господарським судом Миколаївської області у справі про банкрутство ПП "Югресурси".

Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_3 процесуального строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Миколаївської області від 02.09.2014, у зв'язку з чим правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_3 та залишення ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 915/1237/14 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 915/1237/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков