ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/754/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р.

у складі колегії суддів: Ю.А. Мамченко - головуючий, В.В. Коломис, О.М. Тимошенко

та на рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2017р.

суддя О.П. Машевська

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Теолда"

про стягнення 80 930,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця", Залізниця, позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Теолда" (далі - ТОВ "Теолда", відповідач) штрафу в сумі 80 930,00грн.

Позов мотивовано приписами ст. 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, невірним зазначенням у накладній маси вантажу, ввіреного Залізниці для перевезення.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.10.2017р. у справі №906/754/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р., частково задоволено позовні вимоги ПАТ "Українська залізниця". Зменшено штраф з п'ятикратного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезень до трьохкратного розміру. Стягнуто з ТОВ "Теолда" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" 48 558,00 грн. - штрафу за неправильно зазначену масу вантажу та 1 600,00 грн. судового збору. Відмовлено у стягненні 32 372,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

Рішення мотивовано тим, що ст. 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, ст. 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Суд посилається на комерційний акт № 346308/2 від 21.03.2017р., відповідно до якого в накладній № 34987545 у вагоні № 65803785 вказана маса вантажу - 69 000 кг кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 85 900 кг, що на 18 500 кг більше ніж вказано у накладній.

Разом з тим, судом першої інстанції, на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшено штраф з п'ятикратного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезень до трьохкратного розміру.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ПАТ "Українська залізниця" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2017р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р. у справі №906/754/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скарга мотивована невірним застосуванням судами попередніх інстанцій норм ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України до правовідносин та відповідальності, що виникли з норм спеціального законодавства, та прийняття рішень з порушенням ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Позивач наголошує на тому, що суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу.

4. Позиції інших учасників справи

Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу учасниками справи не подані.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

17 березня 2017 року ТОВ "Теолда" здійснило зі станції Овруч Південно-Західної залізниці відправлення вагону № 65803785, згідно із залізничною накладною №34987545, на станцію призначення Білгород-Дністровський Одеської залізниці.

Вантаж - пиломатеріали, масу вантажу визначено на кранових вагах заводський №5ВК-РКМ № 677.

18 березня 2017 року станцією Коростень Південно-Західної залізниці вагон №65803785 контрольно зважений на тензометричних вагах. При зважуванні вагону з вантажем встановлено масу вантажу - 85 900 кг, що більше на 18 500 кг згідно з накладною № 34987545, про що складено акт загальної форми № 272 від 18.03.2017р.

19 березня 2017 року станцією Коростень Південно-Західної залізниці вагон № 65803785 контрольно зважений на статистичних вагах. При зважуванні вагону з вантажем підтверджено масу вантажу - 85 900 кг, про що складено акт загальної форми № 273 від 19.03.2017р.

21 березня 2017 року станцією Коростень Південно-Західної залізниці складено комерційний акт № 346308/2, відповідно до якого маса вантажу вагону № 65803785 складає 85900 кг, що більше зазначеного у накладній на 18 500 кг та більше вантажопідйомності вагону на 16 900кг, про що складено комерційний акт №346308/2 від 21.03.2017р.

У розділі Е вказаного акта зафіксовано, що надлишок вантажу відвантажений силами вантажовідправника з вагону № 65803785 в кількості 17000 кг і забраний власним транспортом (лист № 4 від 21.03.2017р.; довіреність № 2 від 03.01.2017р.).

На підставі актів загальної форми № 272, № 273 від 18.03.2017р., від 19.03.2017р., комерційного акта № 346308/2 від 21.03.2017р. та норм ст. 118 та ст. 122 Статуту залізниць Залізниця здійснила розрахунок штрафних санкцій, розмір штрафу складає 80 930,00грн.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу,пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 ГК України).

Ч. 2 ст.1 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, передбачено, що Статут визначає права, обов'язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Ст. 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Відповідно до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5084.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (ч. 1 п. 1.2 Правил).

Пунктом 1.3 вказаних Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно зі ст. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

П. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

В силу приписів ч. 1, ч. 2 ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Ст. 122 Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується комерційним актом № 346308/2 від 21.03.2017р., в накладній № 34987545 щодо вагону № 65803785 вказана маса вантажу - 67 400 кг, фактична маса вантажу складає 85 900 кг, що на 18 500 кг більше ніж вказано у накладній, тобто має місце невірне зазначення у накладній маси вантажу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу відповідно до ст. 118, ст. 122 Статуту залізниць України.

Разом з тим, судом першої інстанції, при прийнятті рішення, відповідно до приписів ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшено штраф з п'ятикратного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезень до трьохкратного розміру.

Згідно зі ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 ст. 83 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

Суд першої інстанції врахував, що Залізниці заборонено приймати до перевезення вантажі у вагонах завантажених з перевищенням їх вантажопідйомності, негайне добровільне, власними силами та засобами усунення порушення відповідачем, що дозволило уникнути порушення безпеки руху, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу.

Верховним Судом відхиляються доводи позивача щодо невірного застосування судами попередніх інстанцій норм ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та відсутності у суду права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу з огляду на вищевказане.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні. Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2017р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р. у справі №906/754/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач