Історія справи

Постанова КГС ВП від 23.09.2025 року у справі №916/105/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/105/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Картере В.І., Пєсков В.І.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржниця - ОСОБА_1 ,

представник боржниці - Зозулянський Д.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк",

представник кредитора - Семеняка В.В., адвокат (довіреність № 383/24 від 19.06.2024),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 27.11.2024

у складі судді: Грабован Л.І.

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 03.06.2025

у складі колегії суддів: Поліщук Л.В. (головуючий), Богатиря К.В., Таран С.В.,

у справі за заявою

ОСОБА_1

про неплатоспроможність фізичної особи

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Пояркова В.О.

2. У встановлений частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) строк до господарського суду звернулися кредитори боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП" (далі - ТОВ "ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП", кредитор) та Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк", кредитор).

3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2023, з врахуванням ухвал від 31.05.2023, визнано конкурсні грошові вимоги ТОВ "ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП" та АТ "Райффайзен Банк" до фізичної особи ОСОБА_1 . Також судом визначено розмір та перелік визнаних господарським судом вимог конкурсних кредиторів для внесення керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів.

4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2023 у частині визнання конкурсних грошових вимог ТОВ "ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП" до ОСОБА_1 скасовано.

У скасованій частині судом апеляційної інстанції постановлено нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП" з конкурсними грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 .

5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 задоволено самовідвід судді Райчевої С.І. від розгляду справи № 916/105/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

6. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2023 справу №916/105/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 прийнято суддею Грабован Л.І. до свого провадження.

7. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2024 арбітражного керуючого Аверіну В.В. відсторонено від виконання повноважень керуючого реструктуризацією боржника ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражну керуючу Коваленко Ірину Анатоліївну.

8. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 відхилено повністю грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" до ОСОБА_1 .

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Дебт Форс" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 про відхилення кредиторських вимог у справі №916/105/22 залишено без змін.

9. 12.09.2024 до господарського суду надійшло клопотання кредитора АТ "Райффайзен Банк" про закриття провадження у справі (т.9а, а. с. 1-38) на підставі пунктів 10, 13 частини 1 статті 90 та пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ , з посиланням на те, що:

- боржницею зазначено у деклараціях не недостовірні/не повні відомості про майновий стан боржника та членів його сім`ї;

- боржниця намагається винести на розгляд зборів кредиторів формальний та порожній план реструктуризації боргів без визначення розміру будь-яких погашень, який не відповідає вимогам статті 124 КУзПБ;

- боржниця переслідувала намір спонукати кредиторів відхилити запропонований план реструктуризації та створити формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів, де отримати можливість повного списання своєї заборгованості;

- боржниця намагається імітувати виконання ним завдань і цілей процедури реструктуризації боргів, при цьому маючи єдину ціль списати борги;

- невнесення боржницею у декларації про майновий стан за 2019-2021 р.р. повних даних про майнові активи членів сім`ї боржника з посиланням на інформацію із соціальних мереж;

- аналіз декларацій свідчить про неефективну та неупереджену перевірку, проведену керуючим реструктуризацією, в ході якої не було встановлено жодних вказаних банком недоліків, не було вжито заходів щодо отримання інформації про наявність майна у боржника та членів сім`ї а перевірки зазначених у деклараціях доходів;

- боржниця, яка ініціює провадження у справі про неплатоспроможність повинна мати достатньо майна для покриття витрат з провадження у справі (ч.5 ст. 34, ст. 113 КУзПБ), однак з плану реструктуризації вбачається не тільки бажання списати борг, а й уникнути тягаря по оплаті послуг арбітражних керуючих за два роки.

Короткий зміст ухали суду першої інстанції

10. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 закрито провадження у справі № 916/105/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

11. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що встановлені судом обставини ненадання боржницею повних і достовірних відомостей щодо її майна, доходів та витрат, відсутність намірів боржниці досягнути компромісу з кредиторами з огляду на подання нею плану реструктуризації з пропозицією майже повного прощення її боргів та зі строком виконання 10 років, що перевищує строк, визначений Кодексом України з процедур банкрутства для такого виконання (5 років) і, як наслідок, відсутність погодженого і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів зі спливом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації у цій справі, свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

12. Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено:

12.1. Керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Поярковим В.О. надано суду звіти (вх. № 18984/23 від 08.06.2023; вх. № 15545/23 від 10.05.2023; т. 5 а.с. 176-186) про хід процедури реструктуризації боргів боржника, у якому зазначено наступне:

12.2. Боржниці на праві власності належить 1/6 квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Майно яке перебуває у заставі - двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1034719951101, Заставодержатель - АТ "Райффайзен Банк", Договір про зміни до Договору іпотеки №б/н від 25 травня 2005 року, посвідченого Гурською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 2357 реалізована 12 квітня 2021 року шляхом проведення торгів в рамках виконавчого провадження.

12.3. Згідно наявного в матеріалах справи звіту (вх. № 15545/23 від 10.05.2023; т. 5 а.с. 176-186) керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Пояркова В.О. за результатами перевірки декларацій боржниці про майновий стан встановлено наступне:

- у боржниці наявне майно, що належить їй на праві власності, а саме 1/6 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Квартирою боржниця володіє спільно з членами своєї родини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Крім того по 1/6 в цій квартирі належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (померла).

12.4. В рамках виконавчого провадження 12.04.2021 було реалізовано іпотечну квартиру яка перебувала у власності ОСОБА_7 та знаходилася за адресою: АДРЕСА_3 . Грошові кошти від реалізації були направлені на погашення вимог АТ "Райффайзен Банк".

12.5. 31.12.2022 з аукціону було продано майно, що належало ОСОБА_8 , а саме квартира за адресою: АДРЕСА_4 .

12.6. Як зазначено у звіті арбітражного керуючого Пояркова В.О., у боржниці є батько, з яким вона багато років не спілкується, не проживає та не підтримує родинних зв`язків. Батьком боржника є ОСОБА_9 , у якого відповідно до інформаційної довідки наявне майно, що належить йому на праві власності, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 .

12.7. Арбітражним керуючим Поярковим В.О. було встановлено, що згідно з відповіді ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 05.09.2022, станом на 31.12.2012, за матір`ю боржниці, ОСОБА_6 зареєстровано державний акт серії ЯА № 288125 від 04.04.2006 р. за №010653000126 на земельну ділянку площею 0,0056 та для ведення садівництва, що розташована на території Єгорівської сільської ради Розділянського району Одеської області, ОСМ «Надія», діл. № НОМЕР_1 , кадастровий номер S123981400:01:001:0423.

12.8. Арбітражним керуючим встановлено, що у боржниці відсутнє рухоме майно, яке перебуває у неї на праві власності. Транспортний засіб Mini Cooper, колір червоний, 2007 року виготовлення, державний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , який належав боржнику, був переданий в заставу ТОВ "ВЕРДИКТ КАПТАЛ" за Договором застави транспортного засобу посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. 19.11.2007 року. Наразі вищевказаний транспортний засіб не перебуває на праві власності у боржниці, однак відображений з декларації, що свідчить про необхідність внесення коригувань.

12.9. Також арбітражним керуючим встановлено, що на праві власності у члена сім`ї боржниці, а саме у чоловіка боржника ОСОБА_10 , зареєстровані три торгівельні марки: свідоцтво на торгівельну марку № НОМЕР_10 від 11.12.2017 року, свідоцтво на торгівельну марку № НОМЕР_4 від 11.19 2017 року, свідоцтво на торгівельну марку № НОМЕР_5 від 11.12.2017 року.

12.10. Арбітражним керуючим були встановлені розбіжності у розмірі пенсії ОСОБА_6 , які були зазначені боржником у деклараціях і які буди вказані Пенсійним фондом України. Так, відповідно до довідки про розмір виплаченої пенсії, виданої ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_6 отримує пенсію за віком. За період з 01.01.2019 по 31.12.2021 року виплачено пенсії на суму 102 774,94 грн.

12.11. За висновками керуючого реструктуризацією, боржницею не подано інформацію стосовно батька та відомостей щодо наявності у матері боржника земельної ділянки, не внесення відомостей щодо коштів, направлених на погашення кредитів у сумі 206 372,42 грн. та відомостей щодо побутові витрати боржника, інших розбіжностей/недоліків керуючим реструктуризації арбітражним керуючим Поярковим В.О., у деклараціях про майновий стан боржника за 2019-2021 р. р. - не виявлено.

12.12. 15.05.2023 боржницею надано суду клопотання про долучення до матеріалів справи уточнених декларацій про майновий стан боржника за 2019-2021 (вх. №15936/23; т. 5 а.с. 86-117) з деклараціями.

12.13. Керуючою реструктуризацією, яка здійснює повноваження з 24.01.2024, арбітражною керуючою Коваленко І.А. надано звіт (вх. № 34542/24 від 23.09.2024р.; т. 9 а.с. 75-104) про проведену роботу в справі № 916/105/22, в якому повідомлено про проведення огляду майна боржника, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за результатами якого встановлено, що за даною адресою фактично проживає донька ОСОБА_1 - ОСОБА_11 , квартира потребує капітального ремонту.

У квартирі наявні предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб, а саме: посуд, постільна білизна, засоби гігієни, речі індивідуального користування (одяг, взуття). Лікарські засоби, необхідні боржникові за медичними показаннями. Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, що проживає за даною адресою, один стіл, одна шафа, один холодильник, один телевізор, один персональний комп`ютер. Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання.

12.14. Щодо транспортних засобів, зареєстрованих за боржником, арбітражна керуюча зазначила, що MINI COOPER, номерні знаки НОМЕР_6 , 2007р.в., VIN: НОМЕР_3 , червоного кольору та BMW 318, номерні знаки НОМЕР_7 , 2002р.в., VIN: НОМЕР_8 , чорного кольору (проданий у рамках примусового стягнення), у володінні боржниці не перебувають, місцезнаходження їх не відоме, у зв`язку з чим оглянути їх не виявилось за можливе. У користуванні вказаних транспортних засобів ОСОБА_1 не має.

12.15. На підставі проведеного опису майна боржника встановлено, що матеріальні активи, на які можливо звернути стягнення, відсутні. Виявлені предмети є такими, що не підлягають стягненню відповідно до вимог діючого законодавства. Активів, на які може бути звернуто стягнення, за результатами проведеної інвентаризації, які встановлені в ході реструктуризації боргів ОСОБА_1 - не виявлено (Акт опису майна боржника ОСОБА_1 в межах справи про неплатоспроможність №916/105/22 від 05.02.2024 року).

Короткий зміст додаткової ухвали суду першої інстанції

13. Додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 припинено процедуру реструктуризації боргів у справі № 916/105/22, введеною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022;

припинено повноваження керуючої реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражної керуючої Коваленко І.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 521 від 21.03.2013;

припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 у справі №916/105/22.

14. У додатковій ухвалі суд першої інстанції вирішив питання, які належало вирішити разом із закриттям провадження у справі про неплатоспроможність, але не були вирішені в ухвалі від 27.11.2024 про закриття провадження у справі №916/105/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

15. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

15.1. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/105/22 залишено без змін.

15.2. Додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/105/22 скасовано.

15.3. Прийнято нове додаткове рішення, яким викладено резолютивну частину додаткової ухвали Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/105/22 в наступній редакції:

« 1. Припинити процедуру реструктуризації боргів у справі №916/105/22, введену ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022.

2. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_9 ) арбітражного керуючого Коваленко Ірини Анатоліївни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №521 від 21.03.2013.

3. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 у справі №916/105/22».

16. Залишаючи без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі № 916/105/22 про закриття провадження у справі, апеляційний господарський суд вказав наступне:

16.1. З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 до заяви додала декларації про її майновий стан за 2019 - 2021 роки, які складено 18.01.2022 та підписано боржницею.

16.2. Разом з тим, надалі боржниця двічі уточнювала зазначену у деклараціях інформацію шляхом подання відповідних виправлених декларацій.

16.3. До виправлених декларацій боржницею вносились суттєві доповнення у порівнянні із деклараціями, поданими нею при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме, як щодо складу членів сім`ї ОСОБА_1 , так і щодо стану доходів та майна як боржниці, так членів її сім`ї.

16.4. Зокрема, у деклараціях про майновий стан за 2019 - 2021 роки, які складено ОСОБА_1 18.01.2022, розділ «Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України» взагалі не заповнений.

16.5. До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано проект плану реструктуризації боргів боржниці (т.1 а.с.132-139, в якому остання зазначила, що доходи, які вона отримує (заробітна плата, пенсія тощо) складає 7 500 000,00 грн. Проте згодом на зборах кредиторів ОСОБА_1 було запропоновано такий план, що передбачав інші умови прощення боргів (т.5 а.с.168 - 175), зазначивши при цьому, що доходи, які вона отримує (заробітна плата, пенсія тощо) складає 1 500 000,00 грн.

16.6. Однак в жодному із наведених планів реструктуризації ОСОБА_1 не зазначала деталізованої інформації про джерела формування доходів боржника у наведених розмірах, з урахуванням того, що 29.09.2020 проведено державну реєстрацію припинення ОСОБА_1 як фізичної особи, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності.

16.7. Останній план реструктуризації, який було подано кредитору на затвердження, також не був ним схвалений.

16.8. В матеріалах справі відсутній цей план реструктуризації, чим спростовуються доводи скаржниці про його наявність в матеріалах справи.

16.9. Щодо наявності плану реструктуризації в електронному суді, колегія суддів вказала на те, що Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21, функціонал модулю підсистеми «Електронний суд» надає можливість суду перевірити доставлення до «Електронного кабінету» учасника справи документа у справі, а не зміст документів, якими учасники обмінюються між собою.

17. За висновками суду апеляційної інстанції, запропонований ОСОБА_1 план реструктуризації боргів передбачає прощення майже всієї суми заборгованості, односторонньо враховує інтереси виключно боржника, ігноруючи, при цьому, майнові інтереси кредитора у справі.

18. Скасовуючи Додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі № 916/105/22, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порушення норм процесуального права, місцевий господарський суд постановив додаткову ухвалу, в якій вирішив питання щодо припинення процедури реструктуризації боргів, припинення повноважень керуючого реструктуризацією боржника та припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, поза межами судового засідання, а також без повідомлення (виклику) учасників справи в судове засідання, при цьому доказів відповідного повідомлення (виклику) матеріали справи не містять.

19. У зв`язку з тим, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачає припинення процедури реструктуризації боргів боржника та подальше припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, апеляційний господарський суд зважав за необхідне припинити процедуру реструктуризації боргів, введену ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022, припинити повноваження керуючого реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражної керуючої Коваленко І.А. та припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 у справі №916/105/22.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024, на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 (за змістом вступної частини касаційної скарги) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 у справі № 916/105/22, з вимогою справу № 916/105/22 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду у іншому складі суду.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/105/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 23.06.2025.

22. Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2025 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

23. 24.07.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2 422,40 грн.

24. Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 916/105/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 23 вересня 2025 року у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

Витребувано з Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/105/22 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

25. 08.08.2025 від АТ "Райффайзен Банк" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

26. 18.09.2025 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представника ОСОБА_1 адвоката Зозулинського Дмитра Олександровича надійшла заява про проведення судових засідань у справі № 916/105/22 в режимі відеоконференції.

27. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2025 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Зозулинського Дмитра Олександровича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

28. Представник представника ОСОБА_1, в засіданні суду 23.09.2025 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просив Суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 у справі № 916/105/22 скасувати, справу №916/105/22 направити до Господарського районного суду Одеської області для продовження розгляду у іншому складі суду.

29. Представник АТ "Райффайзен Банк" в судовому засіданні 23.09.2025 проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав викладених у відзиві, просив Суд оскаржені судові рішення залишити без змін.

30. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

31. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 23.09.2025 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 23.09.2025. Були відсутні і інші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 23.09.2025 .

32. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.07.2025 № 4524-IX), Верховний Суд розглядає справу № 916/105/22 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржниці

( ОСОБА_1 )

33. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявниця зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23, постанові від 01.09.2021 у справі № 917/2088/19, постанові від 08.12.2022 у справі № 916/1482/21, постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 щодо застосування ст. ст. 116 119 123 125 126 128 130 КУзПБ.

Доводи кредитора

(АТ "Райффайзен Банк")

34. Кредитор доводить:

34.1. Відсутність деталізованих відомостей щодо доходу, який боржниця планувала отримати під час звернення до суду з відповідною заявою в період запровадження в Україні воєнного стану, як власне подані дані про «працевлаштування» боржниці у власної доньки, викликають об`єктивні сумніви на предмет дійсного майнового стану та власне підтверджують безпідставність відкритої судової процедури;

34.2. Подаючи заяву про власну неплатоспроможність та обираючи керуючого реструктуризацією, боржниця повинна мати майно, до якого згідно зі ст. 177 Цивільного кодексу України відносяться гроші для оплати послуг керуючого реструктуризацією та покриття усіх його витрат, пов`язаних зі справою, яку порушено за ініціативою боржника;

34.3. З пред`явленого плану реструктуризації в діях боржниці вбачається зловживання своїми правами, коли остання намагається не тільки списати свій борг, а ще й при цьому уникнути тягаря по оплаті послуг арбітражних керуючих з момент відкриття справи (19.08.2022р.) по сьогодні, тобто за 2 роки;

34.4. Боржниця не вчиняла жодних дій, направлених на досягнення з кредитором компромісу щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а поставила на затвердження Банку план реструктуризації, що передбачає 100% прощення всього боргу;

34.5. Боржниця - ОСОБА_1 також зареєстрована у соціальних мережах Instagram під ніком helenpaskhina, на сторінках яких наявні фото-світлини життя, відпочинку тощо боржниці, в тому числі після відкриття судової справи №916/105/22;

34.6. Банком надано суду Витяги з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ з посиланням на те, що за членами сім`ї боржниці зареєстровано 15 (п`ятнадцять) транспортних засобів та земельну ділянку. (т. 10 а.с. 39-60);

34.7. Свідченням несумлінної і недобросовісної поведінки боржника, що мала на меті приховати дійсний майнових стан і майнові активи ОСОБА_1 є приховування розміщення на рахунку боржниці в банківській установі АТ "Альфа-Банк" (наразі АТ "Сенс Банк") коштів в сумі 2 244,00 доларів США.

34.8. Зазначеним обставинам судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

35. Відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

35.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

36. Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

37. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

38. З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

39. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

40. Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

41. За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п`ятої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

42. Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

43. З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

44. Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

45. Отже, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

46. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою п`ятою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги четвертої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.

47. За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

48. Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.

49. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина 5 статті 119 КУзПБ).

50. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 2 статті 122 КУзПБ).

51. Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

52. Зокрема, згідно з частиною 2 статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

53. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про:

1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частина 3 статті 124 КУзПБ).

54. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).

55. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з дня її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

56. Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 10 статті 126 КУзПБ).

57. Так, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом; 2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; 3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування; 4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів; 5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду; 6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом; 7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.

58. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

59. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що, з огляду на мету та цілі КУзПБ, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

60. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).

61. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

62. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та / або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини 3 статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

63. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

64. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

65. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та / або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

66. Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123 126 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

67. Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

68. Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи частини 11 статті 126 та частини 1 статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

69. Слід зауважити, що встановлення обов`язку із затвердження плану реструктуризації боргів боржника, навіть схваленого кредиторами та боржником, не звільняє господарський суд від необхідності зайняття активної процесуальної позиції при його затвердженні та дотримання принципу судового контролю як невід`ємної складової провадження у справах про банкрутство та неплатоспроможність, зумовленої необхідністю досягнення специфічної мети такого провадження, яка відрізняється від мети позовного провадження.

70. Наявність принаймні однієї з передбачених частиною 8 статті 126 КУзПБ підстав виключає затвердження господарським судом плану реструктуризації, не залежно від факту схвалення її відповідними особами, а зумовлює необхідність вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом або закриття провадження у справі про неплатоспроможність (за наявності обставин, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ).

Близька за змістом позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2025 у справі № 918/1054/23.

71. Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

72. Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

73. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

74. Верховний Суд наголошує на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

75. За змістом положень пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме: - боржник подає суду декларації; - керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту; - отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

76. Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк, встановлений законом.

Водночас законодавцем не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправленої декларації, а зазначена в ній інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

77. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 до заяви додала декларації про її майновий стан за 2019 - 2021 роки, які складено 18.01.2022 та підписано боржницею.

Надалі, з появою у справі нової інформації щодо майнового стану, Боржниця двічі уточнювала зазначену у деклараціях інформацію шляхом подання відповідних виправлених декларацій.

При цьому, до виправлених декларацій боржницею вносились суттєві доповнення у порівнянні із деклараціями, поданими нею при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме, як щодо складу членів сім`ї ОСОБА_1 , так і щодо стану доходів та майна як боржниці, так членів її сім`ї.

78. Слід зауважити, що невідображення активів членів сім`ї та своїх фінансових зобов`язань не є неточностями декларації, а є невідображенням повної та достовірної інформації про все наявне майно боржника та членів його сім`ї, що є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи. При цьому саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов`язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації.

79. Зокрема, у деклараціях про майновий стан за 2019 - 2021 роки, які складено ОСОБА_1 18.01.2022, розділ «Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України» взагалі не заповнений.

80. Встановлені судами обставини свідчать про систематичне та навмисне приховування інформації від суду та кредиторів.

Оскільки боржниця впродовж розгляду справи №916/105/22 приховувала інформацію щодо свого реального майнового стану, не надавала чіткої і узгодженої інформації про своє майно та намагалась ввести суд та кредиторів в оману це є свідченням недобросовісності боржниці і що має наслідком закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

81. Поряд з цим, Верховний Суд зауважує, що метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому, такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.

82. У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися згідно з вимогами статті 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

83. Під час подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

84. Відтак, невідповідність плану реструктуризації боргів боржника вимогам КУзПБ фактично свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів боржника, передбачена Кодексом, не виконується.

85. Як встановлено судами попередніх інстанцій (на підставі матеріалів справи), до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано проект плану реструктуризації боргів боржниці (том 1 арк. справи 132-139) в якому остання зазначила, що доходи, які вона отримує (заробітна плата, пенсія тощо) складає 7 500 000,00 грн. Проте згодом на зборах кредиторів ОСОБА_1 було запропоновано такий план, що передбачав інші умови прощення боргів (том 5 арк. справи 168 - 175), зазначивши при цьому, що доходи, які вона отримує (заробітна плата, пенсія тощо) складає 1 500 000,00 грн.

В жодному із наведених планів реструктуризації ОСОБА_1 не зазначала деталізованої інформації про джерела формування доходів боржника у наведених розмірах, з урахуванням того, що 29.09.2020 проведено державну реєстрацію припинення ОСОБА_1 як фізичної особи, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності.

Жодний з планів реструктуризації, який було подано кредитору на затвердження, не був ним схвалений.

86. Місцевий господарський суд, з яким в подальшому погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що умови плану реструктуризації боргів боржниці не відповідають положенням статті 124 КУзПБ.

У плані забороновано прощення 7 115 272,54 грн із 7 138 312,54 грн, тобто майже вся сума вимог, а також передбачено оплату кредитору на протязі 10 років у загальній сумі 23 040,00 грн по 192,00 грн в місяць. У плані не вказані обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).

87. Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів.

Втім, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції за змістом Плану реструктуризації боргів, ОСОБА_1 намагалася використати процедуру неплатоспроможності для списання більшої частини своїх боргів без ужиття реальних заходів для їх реструктуризації та подальшого як найповнішого погашення.

88. Встановлені судами обставини свідчать про те, що поведінка боржника є недобросовісною, оскільки містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

89. В цій частині суд акцентує увагу, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», а не «факту», отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

90. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

91. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, надали оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду даного господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80 86 300 ГПК України.

92. Колегія суддів, враховуючи встановлене судами попередніх інстанцій систематичне ненадання боржницею повних і достовірних відомостей щодо її майна, доходів та витрат, неодноразове подання виправлених декларацій, що може свідчити про намагання боржниці приховати інформацію, що дозволяла б встановити її реальне фінансове становище, а також враховуючи невідповідність умов поданого боржницею плану реструктуризації боргів боржника вимогам законодавства, оскільки цей план вказує на ознаки ухилення боржниці від виконання зобов`язань, який фактично має на меті не реструктуризацію боргів перед кредитором, як передбачає закон (стаття 124 Кодексу України з процедур банкрутства), а фактичне списання заборгованості перед кредитором, та свідчить про ігнорування боржницею мети і завдань процедури реструктуризації боргів, - дійшла висновку , що в цій справі судами правильно застосовано положення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ і прийнято у межах дискреційних повноважень суду обґрунтоване рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

93. Поміж тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.11.2024 проголошено ухвалу про закриття провадження у справі № 916/105/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , втім не було вирішено питання щодо припинення процедури реструктуризації боргів, введену ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022, припинення повноважень керуючого реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Коваленко І.А. та припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 по справі №916/105/22.

94. За приписами частин першої - третьої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

95. Норми статті 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20, від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі №1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19).

96. Додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 припинено процедуру реструктуризації боргів у справі №916/105/22, введеною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022; припинено повноваження керуючої реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражної керуючої Коваленко І.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №521 від 21.03.2013; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 у справі №916/105/22.

97. Під час апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції встановив, що в порушення норм процесуального права (частин третьої та четвертої статті 244 ГПК України), місцевий господарський суд постановив додаткову ухвалу, в якій вирішив питання щодо припинення процедури реструктуризації боргів, припинення повноважень керуючого реструктуризацією боржника та припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, поза межами судового засідання, а також без повідомлення (виклику) учасників справи в судове засідання, при цьому доказів відповідного повідомлення (виклику) матеріали справи не містять.

98. За результатами апеляційного перегляду, апеляційний господарський суд, у встановленому процесуальним законом порядку, скасував додаткову ухвалу від 17.12.2024 у цій справі та прийняв нове додаткове рішення, щодо наслідків закриття провадження у праві про неплатоспроможність боржника.

Щодо доводів касаційної скарги

99. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

100. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

101. Враховуючи обрану скаржником підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

102. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

103. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

104. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

105. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

106. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 у справі № 916/105/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.І. Картере

В.Г. Пєсков