Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 917/553/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т. О.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Порцелак-Агро",

представник позивача - Блажкевич С.В. - директор,

відповідач - Виконавчий комітет Остапівської сільської ради

представник відповідача - не з'явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум-Трейд АПК",

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - не з'явився;

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак-Агро"

на рішення Господарського суду Полтавської області (суддя -Безрук Т.М.) від 12.06.2017

та постанову Харківського апеляційного господарського суду (головуючий - Пушай В. І., судді: Гребенюк Н. В. , Істоміна О. А.) від 24.07.2017.

Короткий зміст позовних вимог

1. 06.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Порцелак-Агро"" (далі - Позивач) подало позовну заяву про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.09.2009, видане Виконавчим комітетом Остапівської сільської ради (далі -Відповідач) щодо права власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" на критий тік № 2, що розташований у селі Остапівка по вул. Гагаріна, 17в Лубенського району Полтавської області.

2. Позовна заява мотивована тим, що Позивач, як власник нерухомого майна - критого току № 2, розташованого в селі Остапівка Лубенського району по вул. Гагаріна, 17в, отримав у грудні 2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію, що вказаний об'єкт оформлений на іншу особу, на користь якої відчужувачем стало Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА" (далі - СТОВ "НИВА"), яке, в свою чергу, на даний час є припиненим. Позивач вважає набуття вказаною особою права власності на вказане нерухоме майно на підставі оспорюваного свідоцтва незаконним, оскільки рішення Відповідача від 27.03.2007 № 12, яким вирішено оформити право власності СТОВ "НИВА" з видачею відповідного свідоцтва на зазначене нерухоме майно, за результатами розгляду протесту прокурора скасовано рішенням шістнадцятої (позачергової) сесії шостого скликання Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 24.01.2012.

3. 19.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум-Трейд АПК" (далі - Третя особа) подало заяву допустити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Заява обґрунтована посиланням Третьої особи на право власності на нерухоме майно, вимоги про скасування свідоцтва про право власності на яке заявлені у даній справі.

4. 31.05.2017 Господарський суд Полтавської області ухвалив допустити товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум-Трейд АПК" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. 12.06.2017 Господарський суд Полтавської області вирішив відмовити у задоволенні позову. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з встановленими у справі обставинами власником нерухомого майна, визначеним в оспорюваному свідоцтві, є Третя особа - з підтвердженням права власності належними доказами у відповідності до норм закону. А правовстановлюючі документи на це нерухоме майна Позивача скасовані в судовому порядку, у зв'язку із чим Позивач не довів наявність порушення його прав, свобод і інтересів, які потребують судового захисту. При цьому суд вказав, що звернення Позивача із даним позовом є неефективним, оскільки не призведе до відновлення його порушених прав. До викладеного суд додав, що підставою оформлення на Позивача права власності на визначене в спірному свідоцтві нерухоме майно стало рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 22.01.2009 у справі № 43/94. Однак таке рішення було скасовано згідно з рішенням Ленінського районного суду міста Полтава від 19.01.2010, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 23.06.2010.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. 24.07.2017 Харківський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2017 - без змін. Рішення апеляційного суду мотивоване доводами, що є ідентичними тим, що наведені судом першої інстанції. До викладеного апеляційний суд додав, що не доведено скасування рішення Відповідача, на підставі якого видане спірне свідоцтво.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 10.08.2017 Позивач подав касаційну скаргу. У касаційній скарзі просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2017 та прийняти нове рішення, згідно з яким позовну заяву задовольнити повністю.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Суди не застосували норми статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки не скасована та є чинною публічна дія про державну реєстрацію за Позивачем права власності на нерухоме майно та рішення реєстратора від 11.02.2009, у зв'язку із чим саме Позивач є власником нерухомого майна, визначеного в спірному свідоцтві.

9. Суди не надали належну правову оцінку обставинам відсутності права власності у СТОВ "НИВА", встановленим в ході прокурорської перевірки, оскільки скасування за протестом прокурора рішення Відповідача від 27.03.2007, як правової підстави оформлення та видачі вказаному товариству свідоцтва про право власності, анулює таке свідоцтво.

10. СТОВ "НИВА" не набуло статусу власника нерухомого майна, право на яке заявив Позивач, оскільки у нього відсутній правовстановлюючий документ відповідно до переліку правовстановлюючих документів, а державна реєстрація речового права була проведена з порушенням вимог статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

11. 13.02.2018 до Верховного Суду скаржником подано додаткові пояснення, в яких, посилаючись на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 2-2544/10, скаржник вказує на те, що згідно з цією постановою судом встановлені обставини відсутності у СТОВ "НИВА" права власності на нерухоме майно, у зв'язку із чим останній не мав право розпоряджатись цим майном шляхом укладення мирової угоди, за якою таке майно перейшло до фізичної особи ОСОБА_5, а згодом і до Третьої особи в якості внеску до статутного фонду при утворенні цього товариства.

Позиція Відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

12. Заперечуючи доводи касаційної скарги, Відповідач в заявах від 29.11.2017 № 02-28/225 та № 02-28/249 послався на доводи, наведені ним у відзиві на позов. Такі доводи зводяться до того, що відповідно до обставин справи, у тому числі встановлених згідно з судовими рішеннями в інших справах, та наявними доказами Позивач ніколи не був власником визначеного Позивачем нерухомого майна, а відповідний запис відсутній в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; Позивач пропустив строк позовної давності для звернення із вимогами у даній справі; колишнього власника - СТОВ "НИВА", ліквідовано; Позивач є неналежним позивачем у даній справі.

Позиція Верховного Суду

Щодо статусу відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

13. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Згідно із частиною 5 цієї ж статті Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Посилаючись саме на вказану норму, а також на обставини щодо чинності публічної дії про державну реєстрацію за Позивачем права власності на спірне нерухоме майно та рішення державного реєстратора (згідно з витягом від 11.02.2009), Позивач -скаржник обґрунтовує право власності на спірне нерухоме майно.

Однак скаржником не враховано положення частини 2 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до яких записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Отже законодавцем врегульована правова ситуація у разі невідповідності відомостей, що внесені та містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документами.

14. При цьому Суд враховує що в судовому засіданні представник скаржника підтвердив встановлену судом апеляційної інстанції обставину, що правовстановлюючі документи, якими Позивач обґрунтовує набуття права власності на нерухоме майно (рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 22.01.2009 у справі № 43/94 та ухвала Октябрського районного суду міста Полтава від 30.01.2009 про видачу виконавчого листа на виконання вказаного рішення) скасовані. Колегія судів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що записи щодо реєстрації за Позивачем у 2009 році права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючого документу, який згодом скасовано, не свідчить про набуття Позивачем права власності на зазначене майно.

У зв'язку із викладеним відхиляються доводи скаржника (пункт 8) щодо встановлення обставин на підставі належних доказів у справі підтвердження права власності Позивача на нерухоме майно. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Позивач не довів наявність у нього права власності на спірне нерухоме майно як на час подання позову, так і на час видачі спірного свідоцтва про право власності, а тому не довів наявність у нього прав та охоронюваних законом інтересів, які порушено внаслідок видачі такого свідоцтва, у зв'язку з чим підлягають відхиленню також всі наступні аргументи скаржника (пункти 9-11), які стосуються чинності оспорюваного свідоцтва.

15. Висновки в оскаржуваних рішеннях про відсутність матеріальних та правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування свідоцтва про право власності відповідають нормам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), встановленим судами на підставі доказів обставинам справи, а тому рішення про відмову задоволенні позовних вимог, яке підтримано апеляційним судом, є обґрунтованим та законним.

16. На підставі викладеного (з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України) оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга Позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак-Агро" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 у справі № 917/553/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак