Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.12.2019 року у справі №924/502/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 924/502/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" (далі - ТОВ "СК Бужок", позивач) - Білобловського С.В. (адвокат, посв. від 20.10.2006 № 307),

відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (далі - ТОВ "Серединецьке", відповідач-1) - не з`явилися,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (далі - ТОВ "Агротек", відповідач-2) - Талоконова К.В. (адвокат, посв. від 14.02.2011 № 1938),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Агротек"

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2019 (головуючий - суддя Муха М.Є.) та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 (головуючий - суддя Саврій В.А., судді Коломис В.В., Миханюк М.В.),

у справі № 924/502/19

за позовом ТОВ "СК Бужок"

до ТОВ "Серединецьке", ТОВ "Агротек"

про визнання припиненими договорів поруки від 11.03.2015 № 1П/7АФ-15 та від 16.03.2016 № 1П/17АФ-15.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1.ТОВ "СК Бужок" звернулось до суду з позовом до ТОВ "Серединецьке" та ТОВ "Агротек" про визнання припиненими договорів поруки від 11.03.2015 № 1П/7АФ-15 та від 16.03.2016 № 1П/17АФ-15.

1.2. Позовні вимоги мотивовано закінченням строку дії зазначених договорів.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019, позов задоволено повністю.

2.2. Суди дійшли висновку, що спірні договори поруки припинили свою дію через шість місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, визначеного Додатком 2 до договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15 "Графік внесення лізингових платежів" - 20.12.2017 (договір поруки від 11.03.2015 № 1П/7АФ-15) та через шість місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, визначеного Додатком 2 до договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15 "Графік внесення лізингових платежів" - 20.05.2016 відповідно (договір поруки від 16.03.2015 № 1П/17АФ-15), а відповідач-2 не реалізував своє право на звернення до суду протягом цього строку.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ПАТ ТОВ "Агротек", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення у справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:

4.1. Місцевий та апеляційний суди:

4.1.1. не надали правової оцінки пунктам 6.2 оспорюваних договорів поруки;

4.1.2. помилково застосували до спірних правовідносин друге речення частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а не перше речення частини четвертої цієї ж статті;

4.1.3. не врахували правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 668/5023/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 757/6407/14-ц, від 23.058.2019 у справі № 913/320/18, від 15.07.2019 у справі № 711/191/14-ц, від 24.07.2019 у справі № 285/3340/15-ц та від 19.08.2019 у справі № 308/3908/14-ц;

4.1.4. порушили норми процесуального права, а саме статтю 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вийшли за межі позовних вимог, визнавши припиненою поруку за оспорюваними договорами, тоді як позивач просив визнати припиненими ці договори.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

РОЗГЛЯД КЛОПОТАНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

ТОВ "СК Бужок" подало до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики колегія суддів вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.

Верховний Суд, перевіривши наведені заявником посилання на практику Верховного Суду України та Верховного Суду у справах № 641/9926/15-ц від 25.04.2018, №759/10308/15-ц від 24.10.2019, №6-6цс14 від 17.09.2014, №758/6863/14-ц від 20.06.2018, №408/8040/12 від 13.06.2018, № 6-53 цс14від 17.09.2014, № 554/1566/17 від 05.06.2019, № 6-623цс17 від 06.09.2017, № 6-369цс15 від 02.09.2015, №278/1077/16ц від 17.07.2019, № 408/8040/12-ц від 13.06.2018, № 1519/2-3165/ 11 від 03.07.2019, №523/8249/14-ц від 19.06.2019, №2-1052/11 від 18.11.2019, дійшов висновку про те, що зазначені позиції або враховані судом, або відносини у цій справі, а також у наведених заявником, з урахуванням встановлених судами обставин, є або не подібними, або не містять підтвердження наявності різної судової практики.

Таким чином, посилання заявника на існування відмінної судової практики не знайшли свого підтвердження.

Також Верховний Суд, розглянувши клопотання ТОВ "Агротек" про винесення окремої ухвали, дійшов висновку про його необґрунтованість, з огляду на таке.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України).

Наведені у клопотанні обставини, які, як зазначає ТОВ "Агротек", свідчать про зловживання процесуальними правами, на думку Верховного Суду, враховуючи положення статті 43 ГПК України, контекст обставин цієї справи, правовідносини між сторонами, тактику та стратегію судового захисту інтересів учасника справи, не є такими, які дають підстави для висновку, що сторона не добросовісно користувалася процесуальними правами.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Агротек" про винесення окремої ухвали.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 11.03.2015 ТОВ "Агротек" (Лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №7АФ-15 (основний договір), відповідно до якого ТОВ "Агротек" передає на умовах фінансового лізингу для ТОВ "Серединецьке" майно, а саме: трактор John Deere 8335R за ціною 250 000 доларів США.

6.2. Пунктом 4.2 основного договору сторони погодили, що ТОВ "Серединецьке" зобов`язане сплатити 15% авансового платежу від вартості майна, що становить 37 500 доларів США та одноразову комісію згідно з пунктом 4.3. основного договору, що становить 1 250 доларів США.

6.3. Пунктом 4.1 основного договору визначено, що всі платежі за Договором здійснюються в національній валюті України відповідно до умов цього Договору (пункт 4.4 основного договору) та Додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця, вказаний у Договорі.

6.4. Відповідно до додатку №2 до основного договору платежі вносяться до 20 числа кожного місяця де перший платіж вноситься до 20 квітня 2015 року, а останній платіж 20 грудня 2017 року. Загальна сума, яка підлягає компенсації становить 212 500 доларів США, а комісійна винагорода 62 867,45 доларів США.

6.5. Розділом 7 договору фінансового лізингу передбачено, що за порушення Лізингодавцем зобов`язань щодо передачі майна, передбачених пунктом 3.1 цього Договору, Лізингодавець несе відповідальність перед Лізингоодержувачем у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У випадку, якщо Лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого Лізингового платежу, який встановлений в Графіку, Лізингоодержувач несе відповідальність перед Лізингодавцем у вигляді сплати сімдесяти процентів річних від суми простроченого Лізингового платежу (частина друга статті 625 ЦК України).

6.6. За порушення Лізингоодержувачем зобов`язань щодо страхування Майна, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 5 (п`ять) відсотків Ціни Договору.

6.7. У випадку, якщо впродовж 7 (семи) календарних днів з моменту вилучення у Лізингоодержувача Майна (повністю або частково) на підставі пункту 5.3.1 договору Лізингодавець не отримає від Лізингоодержувача підписані ним податкові та видаткові накладні на вилучене Майно, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків Ціни Договору, зазначеній в пункті 10.1 договору. У випадку розірвання договору (відмови від Договору) Лізингодавцем з підстав, передбачених пунктом 5.3.1 договору, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від ціни договору.

6.8. Пунктом 10.1 основного договору визначено, що ціна договору становить гривневий еквівалент 314 117,45 доларів США.

6.9. Також, розділом 10 договору фінансового лізингу передбачено, що ціна договору складається з гривневих еквівалентів: вартості майна; платежів як винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно та одноразової комісії, визначених у доларах США. Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 62 867,45 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становлять 1 364 223,67 гривень. Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до пункту 4.6.2 договору. Одноразова комісія, передбачена пунктом 4.3 договору, становить гривневий еквівалент 1 250 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 27 125 гривень.

6.10. Розділом 11 договору фінансового лізингу передбачено, що строк дії договору з 11.03.2015 до 20.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору.

6.11. Пунктом 12.5. договору визначено, що усі повідомлення за договором будуть вважатися зроблені належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені особисто або кур`єрською службою (кур`єром) за зазначеними адресами сторін.

6.12. Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

6.13. 11.03.2015 ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" підписано Додаток 1 до договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15 "Специфікація майна", Додаток 2 до договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15 "Графік внесення лізингових платежів", Додаток 3 до договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15 "Акт приймання-передачі (трактор John Deere 8335R) від 19.03.2015".

6.14. 11.03.2015 ТОВ "Агротек", ТОВ "Серединецьке" та ТОВ "СК Бужок" укладено та підписано договір поруки №1П/7АФ-15, відповідно до розділу 1 якого предметом договору є зобов`язання поручителя перед Лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Лізингоодержувачем, своїх зобов`язань перед Лізингодавцем, які випливають з умов Договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15.

6.15. Сторони договору встановлюють, що зобов`язання поручителя перед Лізингодавцем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором, не потребують. Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань Лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору Лізингодавцю та Лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін. Сторони договору визначають, що це зобов`язання підписано сторонами у відповідності до чинного законодавства України та відповідає положенням статей 553-559 ЦК України.

6.16. Розділом 2 договору поруки передбачено, що у випадках неможливості виконання Лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором Лізингодавець має право на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи Лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення Лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним доктором протягом 2-х робочих днів з моменту прострочення Лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання. Лізингоодержувач не пізніше ніж за три банківських дня до моменту настання строку виконання зобов`язань за основним договором повідомляє Лізингодавця та поручителя про неможливість виконання зобов`язань за основним договором. Сторони договору встановлюють, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості за основним договором і поручитель не буде в змозі виконати таку вимогу Лізингодавця, то Лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна поручителя, згідно з нормами чинного законодавства.

6.17. Пунктом 6.2 договору передбачено, що порука припиняється, якщо Лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

6.18. Згідно з пунктом 6.3 договору, у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).

6.19. Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

6.20. 13.07.2016 ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" уклали та підписали Додаткову угоду №2 до договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15, якою сторони дійшли згоди внести зміни до договору фінансового лізингу від 11.03.2015 , №7АФ-15 виклавши пункти 10.2.1; 10.1. та Графік внесення лізингових платежів (Додаток №2) у наступній редакції: пункт 10.2.1 "Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 84094,17 Доларів США, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становлять 1824843,49 гривень. Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до пункту 3.5.2 Договору". Пункт 10.1 викладено у такій редакції: "Ціна Договору становить гривневий еквівалент 335344.17 Доларів США, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становить 7276968,49 гривень, у тому числі ПДВ 904166,67 грн". Викладено Графік внесення лізингових платежів (Додаток №2) у іншій редакції.

6.21. Розділом 3 передбачено, що у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язань з оплати простроченої заборгованості у строки, визначені пунктом 2 цієї Додаткової угоди, пункт 2 Додаткової угоди втрачає свою чинність (відповідно до письмового повідомлення Лізингодавця), а сторони керуються Графіком внесення лізингових платежів (Додаток № 2). Сторони дійшли згоди внести зміни в пункт 7.2. договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15, виклавши його у такій редакції: "7.2. У випадку, якщо Лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого Лізингового платежу, який встановлений в Графіку, Лізингоодержувач несе відповідальність перед Лізингодавцем у вигляді сплати 365% річних від суми простроченого Лізингового платежу".

6.21. Враховуючи зміну строків платежу за Графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15 до 20.12.2017 включно. Дана додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15, і діє до закінчення його строку дії.

6.22. 30.03.2018 ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" уклали та підписали Додаткову угоду №3 до договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15, якою внесені зміни до основного договору, а саме: розділом 1 передбачено, що станом на 30.03.2018 сторони зафіксували, що зобов`язання (в тому числі прострочене) Лізингоодержувача перед Лізингодавцем в еквіваленті до долара США становить 181 388,83, в тому числі сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 162 786,87 доларів США, платіж як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ в сумі 18 601,96 доларів США. Сторони дійшли згоди внести зміни до договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15, виклавши пункти 10.2.1; 10.1 та Графік внесення лізингових платежів (Додаток № 2) у іншій редакції, а саме: пункт 10.2.1 викладено у такій редакції: "Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 94453,42 (дев`яносто чотири тисячі чотириста п`ятдесят три Долара США 42 цента) Доларів США, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становлять 2049639,21 гривень. Платежі, як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до пункту 3.5.2 Договору". Пункт 10.1 викладено у такій редакції: "Ціна Договору становить гривневий еквівалент 345703,42 Доларів США, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становить 7501764,21 гривень, у тому числі ПДВ 904166,67 грн". Викладено Графік внесення лізингових платежів (Додаток № 2) у іншій редакції.

6.23. Сторони погодили, що прострочену заборгованість по сплаті чергових лізингових платежів (включаючи штрафні санкції за Договором) згідно з Графіком внесення лізингових платежів за період жовтень 2015 - грудень 2017 року в розмірі 191893,66 Доларів США, що складається з суми, яка компенсує частину вартості предмету лізингу - 162786,87 доларів США; платежу як винагороди (комісія) за отримане у лізинг майно - 8242,71 доларів США; штрафних санкцій - 20864,08 доларів США, Лізингоодержувач зобов`язується сплатити у наступному порядку: 105443,39 доларів США - у строк до 20.11.2018; 52721,69 доларів США - у строк до 20.03.2019; 26360,85 доларів США - у строк до 20.05.2019; 7367,73 доларів США - в строк до 20.06.2019.

6.24. У випадку будь-якого порушення Лізингоодержувачем зобов`язань з оплати простроченої заборгованості у строки, визначені пунктом 3 цієї Додаткової угоди, пункт 3 Додаткової угоди втрачає свою чинність (відповідно до письмового повідомлення Лізингодавця), а сторони керуються Графіком внесення лізингових платежів (Додаток № 2).

6.25. Враховуючи зміну строків платежу за Графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15 до 20.06.2019 включно.

6.26. Дана додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15 і діє до закінчення його строку дії.

6.27. 16.03.2015 ТОВ "Агротек" (Лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №17АФ-15 (основний договір), відповідно до якого ТОВ "Агротек" передає на умовах фінансового лізингу для ТОВ "Серединецьке" майно, а саме: дисплеї GS 2630 за ціною 198 489,89 євро.

6.28. Відповідно до пункту 4.2 основного договору ТОВ "Серединецьке" зобов`язане сплатити 17,09% авансового платежу від вартості майна, що становить 33912 євро та одноразову комісію згідно з пунктом 4.3. основного договору, що становить в 0 центів до 23.03.2015.

6.29. Пунктом 4.1 основного договору визначено, що всі платежі за договором здійснюються в національній валюті України відповідно до умов цього Договору (пункт 4.4. основного договору) та Додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця, вказаний у договорі.

6.30. Відповідно до додатку №2 до основного договору платежі вносяться до 20 числа кожного місяця де перший платіж вноситься до 20 квітня 2015 року, а останній платіж 20 травня 2016 року. Загальна сума, яка підлягає компенсації становить 164577,89 євро, а комісійна винагорода 25590,10 євро.

6.31. Розділом 7 договору фінансового лізингу передбачено, що за порушення Лізингодавцем зобов`язань щодо передачі майна, передбачених пунктом 3.1 цього договору, Лізингодавець несе відповідальність перед Лізингоодержувачем у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У випадку, якщо Лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого Лізингового платежу, який встановлений в Графіку, Лізингоодержувач несе відповідальність перед Лізингодавцем у вигляді сплати сімдесяти процентів річних від суми простроченого Лізингового платежу (частина друга статті 625 ЦК України).

6.32. У випадку, якщо впродовж 7 (семи) календарних днів з моменту вилучення у Лізингоодержувача майна (повністю або частково) на підставі пункту 5.3.1 договору Лізингодавець не отримає від Лізингоодержувача підписані ним податкові та видаткові накладні на вилучене майно, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 20 відсотків ціни договору, зазначеній у пункті 10.1 договору. У випадку розірвання договору (відмови від договору) Лізингодавцем з підстав, передбачених пунктом 5.3.1 договору, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 10 відсотків під ціни договору.

6.33. Пунктом 10.1 основного договору визначено, що ціна Договору становить гривневий еквівалент 226079,99 євро.

6.34. Також, розділом 10 договору фінансового лізингу передбачено, що ціна договору складається з гривневих еквівалентів: вартості майна, платежів як винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно та одноразової комісії, визначених у євро. Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 27590,10 євро, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становлять 628265,20 гривень. Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до пункту 4.5.2 договору. Одноразова комісія, передбачена пунктом 4.3 договору, становить гривневий еквівалент 0 євро, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 0 гривень.

6.35. Розділом 11 договору фінансового лізингу передбачено, що строк дії договору з 16.03.2015 до 20.05.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов договору.

6.36. Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

6.37. ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" підписано Додаток 1 до договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15 "Специфікація майна", Додаток 2 до договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15 "Графік внесення лізингових платежів", Додаток 3 до договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15 "Акт приймання-передачі від 10.04.2015".

6.38. 16.03.2015 ТОВ "Агротек", ТОВ "Серединецьке" та ТОВ "СК Бужок" укладено та підписано Договір поруки №1П/17АФ-15, відповідно до розділу 1 якого предметом договору є зобов`язання поручителя перед Лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Лізингоодержувачем, своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15. Сторони договору встановили, що зобов`язання поручителя перед Лізингодавцем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором, не потребують. Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань Лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору Лізингодавцю та Лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін. Сторони Договору визначають, що це зобов`язання підписано сторонами у відповідності до чинного законодавства України та відповідає положенням статей 553-559 ЦК України.

6.39. Розділом 2 договору поруки передбачено, що у випадках неможливості виконання Лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором Лізингодавець має право на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи Лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення Лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором протягом 2-х робочих днів з моменту прострочення Лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання. Лізингоодержувач не пізніше ніж за три банківських дня до моменту настання строку виконання зобов`язань за основним договором повідомляє Лізингодавця та поручителя про неможливість виконання зобов`язань за основним договором. Сторони договору встановлюють, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості за основним договором і поручитель не буде в змозі виконати таку вимогу Лізингодавця, то Лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна поручителя, згідно з нормами чинного законодавства.

6.40. Лізингодавець має право у разі невиконання Лізингоодержувачем та поручителем забезпеченого порукою зобов`язанню звернути стягнення на все майно поручителя та/або Лізингоодержувача як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України.

6.41. Пунктом 6.2 договору передбачено, що порука припиняється, якщо Лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

6.42. Пунктом 6.3 договору встановлено, що у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).

6.43. Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

6.44. 13.07.2016 ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" укладено та підписано Додаткову угоду №2 до договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15, якою сторони дійшли згоди внести зміни до цього договору, виклавши пункти 10.2.1, 10.1 та Графік внесення лізингових платежів (Додаток №2) у іншій редакції, а саме: пункт 10.2.1 викладено у такій редакції: "Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 71172,48 євро, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становлять 1620697,01 гривень. Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до пункту 3.5.2 Договору". Пункт 10.1 викладено такій редакції: "Ціна Договору становить гривневий еквівалент 269662,37 євро, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становить 6140589,69 гривень, у тому числі ПДВ 753315,45 грн". Викладено Графік внесення лізингових платежів (Додаток №2) у іншій редакції.

6.45. Розділом 3 передбачено, що у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язань з оплати простроченої заборгованості у строки, визначені пунктом 2 цієї Додаткової угоди, цей пункт втрачає свою чинність (відповідно до письмового повідомлення Лізингодавця), а сторони керуються Графіком внесення лізингових платежів (Додаток № 2). Сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 7.2. договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15, виклавши його у такій редакції: "7.2. У випадку, якщо Лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого Лізингового платежу, який встановлений в Графіку, Лізингоодержувач несе відповідальність перед Лізингодавцем у вигляді сплати 365% річних від суми простроченого Лізингового платежу".

6.46. Враховуючи зміну строків платежу за Графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15 до 20.10.2017 включно. Зазначена додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15 та діє до закінчення його строку дії.

6.47. 30.03.2018 ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" укладено та підписано Додаткову угоду №3 до договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15, якою внесені зміни до основного договору, а саме: розділом 1 передбачено, що станом на 30.03.2018 сторони зафіксували, що зобов`язання (в тому числі прострочене) Лізингоодержувача перед Лізингодавцем в еквіваленті до євро становить 163252,61, в тому числі сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 119361,89 євро, платіж як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ в сумі 43890,72 євро. Сторони дійшли згоди внести зміни до договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15, виклавши пункти 10.2.1, 10.1 та Графік внесення лізингових платежів (Додаток № 2) у іншій редакції, а саме: пункт 10.2.1 викладено у такій редакції: "Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 81214,22 євро, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становлять 1849361,49 гривень. Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до пункту 3.5.2 Договору", пункт 10.1 викладено у такій редакції: "Ціна Договору становить гривневий еквівалент 279704,11 євро, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становить 6369254,17 гривень, у тому числі ПДВ 753315,45 грн". Викладено Графік внесення лізингових платежів (Додаток № 2) у іншій редакції.

6.48. Сторони погодили, що прострочену заборгованість по сплаті чергових лізингових платежів (включаючи штрафні санкції за договором) згідно з Графіком внесення лізингових платежів за період вересень 2015 - жовтень 2017 року в розмірі 168260,92 євро, що складається з: суми, яка компенсує частину вартості предмету лізингу - 119361,89 євро; платежу як винагороди (комісія) за отримане у лізинг майно - 33848,98 євро; штрафних санкцій - 15050,05 євро, Лізингоодержувач зобов`язується сплатити в строк до 20.06.2019.

6.49. У випадку будь-якого порушення Лізингоодержувачем зобов`язань з оплати простроченої заборгованості у строки, визначені пунктом 3 цієї Додаткової угоди, цей пункт втрачає свою чинність (відповідно до письмового повідомлення Лізингодавця), а сторони керуються Графіком внесення лізингових платежів (Додаток №2).

6.50. Враховуючи зміну строків платежу за Графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15 до 20.06.2019 включно.

6.51. Ця додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15 і діє до закінчення його строку дії.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

7.1. ЦК України:

пункт 1 частини другої статті 11:

- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;

частина перша статті 202:

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків;

стаття 204:

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

стаття 525:

- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина перша статті 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

частина перша статті 530:

- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

- зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

частина перша статті 626:

- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

частина перша статті 628:

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

стаття 629:

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 553:

- за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником;

частини перша та друга статті 554:

- у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя;

- поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки;

стаття 559 (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки):

- порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;

- порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;

- порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;

- порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

7.2. ГПК України (у редакції, яка діяла на час ухвалення судових рішень попередніх інстанцій):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності;

частина перша статті 14:

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частина перша статті 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

8.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.3. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини першої вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання припиненими договорів поруки від 11.03.2015 № 1П/7АФ-15 та від 16.03.2016 № 1П/17АФ-15.

9.2. Судами встановлено, що підставами позову є зміна основного зобов`язання внаслідок укладення додаткових угод №№ 2 та 3 без згоди поручителя, що спричинило збільшення його відповідальності та припинення поруки, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя.

9.3. Приймаючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що пунктами 1.3 оспорюваних договорів поруки, укладених ТОВ "Агротек", ТОВ "Серединецьке" та ТОВ "СК Бужок" сторони передбачили, що для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору Лізингодавцю та Лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін. Тобто, порука припиняється лише тоді, коли поручитель не надав згоди на зміну основного зобов`язання. Відповідно, порука не припиняється, якщо на зміну умов основного зобов`язання поручитель надав свою згоду. Така згода не обов`язково повинна бути письмовою. Допустимою є також попередня згода поручителя на зміну умов основного договору, в тому числі виражена в договорі поруки.

Поряд з цим, пунктами 6.3 договорів поруки встановлено, що у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).

Як зазначено судами, умови договорів поруки, зокрема пункти 1.3 та 6.3, є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов`язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Тому, укладаючи додаткові угоди від 13.07.2016 №2 та від 30.03.2018 №3 до договорів фінансового лізингу без згоди позивача, як поручителя, внесено зміни, що тягнуть за собою зміну відповідальності поручителя (збільшення розміру зобов`язання та відповідальності), обсяг відповідальності ТОВ "СК Бужок", як поручителя, залишається без змін (попереднім). Зазначеним спростовуються твердження відповідача-2 про те, що для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору Лізингодавцю та Лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.

Судами також не прийнято до уваги твердження відповідача-2 про те, що пунктом 6.3 договору поруки сторони погодили умови щодо зміни обсягів відповідальності поручителя. Адже означеним пунктом договору сторони чітко визнали, що якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім), тобто не змінюється.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що договори поруки від 11.03.15 №1П/7АФ-15 та від 16.03.15 №1П/17АФ-15 не є припиненими на підставі частини першої статті 559 ЦК України саме у зв`язку із внесенням додатковими угодами від 13.07.2016 №2 та від 30.03.2018 №3 до договорів фінансового лізингу зміни зобов`язання (відповідальності) без згоди поручителя, як на цьому наполягає позивач.

Разом із тим, суди дійшли висновку, що оспорювані договори поруки припинили свою дію через шість місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, визначеного Додатком 2 до договору фінансового лізингу від 11.03.2015. №7АФ-15 "Графік внесення лізингових платежів" - 20.12.2017 (договір поруки від 11.03.2015 №1П/7АФ-15) та через шість місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, визначеного Додатком 2 до договору фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15 "Графік внесення лізингових платежів" - 20.05.2016 відповідно (договір поруки від 16.03.2015 № 1П/17АФ-15).

До спірних правовідносин суди першої та апеляційної інстанцій застосували положення частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції, чинній на момент укладення оспорюваних договорів поруки (березень 2015 року) та виходили з того, що непред`явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов`язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов`язанням.

Суди також зазначили, що умови договору поруки про його дію "до повного припинення зобов`язань боржника" не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

9.4. Однак, з такими висновком судів попередніх інстанцій Касаційний господарський суд не може погодитись з огляду на таке.

9.5. Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

9.6. Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

9.7. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

9.8. Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

9.9. Порука є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (статті 546 ЦК України).

9.10. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

9.11. Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

9.12. За змістом статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договорів поруки) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

9.13. Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

9.14. За своєю правовою природою строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), і його закінчення є підставою для припинення поруки. У випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя, цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у статтях 263, 264, частині п`ятій статті 267 ЦК України. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін.

9.15. Визначений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк припинення поруки застосовується виключно у тому разі, якщо такий строк не встановлено у самому договорі поруки.

9.16. Сторони в укладених між ними договорах поруки, а саме у пунктах 6.2 передбачили, що ці договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами та втрачають свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов`язання.

9.17. Верховний Суд зазначає, що частинами першою та другою статті 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

9.18. У частині другій статті 252 ЦК України зазначено, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

9.19. Отже, умова договору про дію поруки з моменту припинення забезпеченого ним зобов`язання, тобто до настання події, не встановлює строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України. Тому у цьому випадку має застосовуватися припис частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки.

9.20. У той же час, пунктами 6.2 договорів поруки сторони також визначили, що порука припиняється, якщо Лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

9.21. Вказаний строк є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, та для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду з відповідним позовом до поручителя.

9.22. Верховний Суд також звертає увагу, що строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням.

9.23. Як установлено судами, договором фінансового лізингу від 11.03.2015 №7АФ-15 сторони визначили строк дії цього договору з 11.03.2015 до 20.12.2017, а договором фінансового лізингу від 16.03.2015 №17АФ-15 - з 16.03.2015 до 20.05.2016.

9.24. Суд касаційної інстанції, вивчивши встановлені судами обставини справи та проаналізувавши норми, що регулюють спірні правовідносини, доходить висновку, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки договорам поруки від 11.03.2015 №1П/7АФ-15 та від 16.03.2015 №1П/17АФ-15, зокрема пунктам 6.2, якими сторони погодили строк, після закінчення якого припиняється порука, а також Додатковим угодам №2 до договорів фінансового лізингу №7АФ-15 та №17АФ-15 щодо визначення строку останнього платежу згідно з Графіками внесення лізингових платежів; не з`ясовано, не досліджено та не встановлено чи пред`являв відповідач-2 вимоги до поручителя в межах строку, визначеного договорами поруки.

9.25. Крім того, Верховний Суд приймає до уваги доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій приписів статті 237 ГПК України.

Згідно з положеннями статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просив визнати припиненими договори поруки від 11.03.2015 № 1П/7АФ-15 та від 16.03.2016 № 1П/17АФ-15, тоді як суди визнали припиненою поруку за цими договорами.

9.26. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються вірогідними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

9.27. Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

9.28. З огляду на наведене, касаційний суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору попередні судові інстанції не дотримались вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Доводи ТОВ "Агротек" про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку частково знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у Розділі 9 цієї постанови.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Агротек" задовольнити частково, оскаржувані судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

10.3. Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

11. Судові витрати

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 924/502/19 скасувати.

3. Справу № 924/502/19 направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

4. У задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

5. У задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова