ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 912/3808/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

третіх осіб - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2019 (судді: Широбокова Л. П., Подобєд І. М., Орєшкіна Е. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода"

до Олексіївської сільської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Добровеличківської районної державної адміністрації і ОСОБА_1 ,

про визнання переважного права на поновлення договору, визнання недійсними рішень і визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" (далі - ТОВ "Згода") звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Олексіївської сільської ради (з урахуванням заяв про зміну предмета позову від 17.01.2017 та від 02.03.2017) про:

- визнання переважного права ТОВ "Згода" на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі Державного підприємства Кіровоградської районної філії "Центр ДЗК" 07.10.2008 за № 040836900152;

- визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 27.07.2016 № 141 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 50,00 га";

- визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008 у редакції, викладеній позивачем;

- визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69 у частині передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 50,0010 га.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовано порушенням оскаржуваними рішеннями Олексіївської сільської ради переважного права позивача на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008.

Так, позивач зазначає, що з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008 він у визначений договором строк звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 30.06.2016 та проектом додаткової угоди про поновлення спірного договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах. У відповідь Олексіївська сільська рада (лист від 27.07.2016 № 75-01-22/1) повідомила про неможливість поновлення договору через незгоду із запропонованим позивачем розміром орендної плати. Отже, відповідач зазначив, що між сторонами не досягнуто згоди щодо орендної плати, проте жодних перемовин для досягнення домовленості щодо розміру орендної плати між сторонами не відбулося.

Позивач наголосив, що під час дії укладеного із позивачем договору згідно з оскаржуваним рішенням Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69 відповідач передав земельну ділянку в оренду строком на 49 років Цабевській О. А.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.02.2018 позов задоволено частково, визнано недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 27.07.2016 № 141 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 50,00 га". Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008 між Добровеличківською районною державною адміністрацією і ТОВ "Згода" у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Закрито провадження в частині вимог про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69 у частині передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 50,0010 га.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2019 рішення Господарського суду Кіровоградської від 07.02.2018 у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 27.07.2016 № 141 і визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 07.10.2018 у редакції позивача скасовано. У цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2019, ТОВ "Згода" у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду Кіровоградської від 07.02.2018 залишити в силі. Зокрема, як акцентує товариство, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що вирішуючи питання про переважне право орендаря ТОВ "Згода" на поновлення договору оренди землі, Олексіївська сільська рада діяла у спосіб, передбачений статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (рішення про відмову прийнято на сесії ради), та в межах повноважень, визначених статтею 12 Земельного кодексу України, як власник земельної ділянки.

Проте суд апеляційної інстанції, на переконання скаржника, не взяв до уваги, що отримавши лист-повідомлення і проект додаткової угоди від позивача відповідно до положень частин 4- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не запропонувала позивачеві власні умови для поновлення договору землі, отже хибним є висновок суду про припинення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі з підстав недосягнення згоди щодо розміру орендної плати.

Заявник касаційної скарги наголошує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" та дійшов помилкового висновку щодо законності рішення відповідача про заперечення у поновленні договору оренди землі та припинення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Сторони не пропонували змінити умови договору оренди землі, відповідно, переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк не припинилося і підлягає захисту шляхом визнання додаткової угоди укладеною.

Суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення і захистив порушене право позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк, але помилково послався на положення частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а суд апеляційної інстанції мав застосувати ту норму закону, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а не скасовувати законне рішення.

3.2. Олексіївська сільська рада у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2019 залишити без змін, наголошуючи на безпідставності доводів скаржника і правомірності висновків суду апеляційної інстанції, зокрема стосовно того, що відповідач діяв у межах і у спосіб, визначений законодавством.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що 07.10.2008 між Добровеличківською районною державною адміністрацією (орендодавець) і ТОВ "Згода" (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Олексіївської сільської ради, площею 50,00 га, у тому числі 50,00 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункти 1, 2, 15 договору).

Згідно з пунктами 5, 9, 10 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 533 348,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі 3 % від грошової оцінки землі у розмірі 160 00,44 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору);

У подальшому між Добровеличківською районною державною дміністрацією (орендодавець) і ТОВ "Згода" (орендар) укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2008, яку зареєстровано у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2012 № 352178064000030, згідно з якою до договору внесено такі зміни:

- у пункті 8 договору, а саме визначено строк його дії до 07.10.2016;

- збільшено розмір орендної плати з 3% до 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель;

- передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у строки згідно з чинним законодавством.

4.4. Суди також установили, що у 2014 році власником спірної земельної ділянки стала Олексіївська сільська рада, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 21.07.2014 № 24516945 , витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.05.2016 індексний номер 59205882.

Олексіївська сільська рада направила ТОВ "Згода" лист від 18.07.2014 № 40-01-21/1, в якому попередила, що на земельні ділянки, у тому числі площею 50,00 га, які орендує позивач, отримано речове право. Власником земельної ділянки є Олексіївська сільська рада. У зв`язку зі зміною власника земельної ділянки ці земельні ділянки не потрібно обробляти, оскільки їх буде надано в оренду іншому орендареві (том 1, а. с.19).

ТОВ "Згода" заперечило (лист від 27.10.2014 № 1041) та зазначило, що договори оренди землі, укладені між ТОВ "Згода" і Добровеличківською районною державною адміністрацією, не містять застережень про розірвання договору у разі переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи, тому у ТОВ "Згода" немає підстав для припинення обробітку земельних ділянок, зазначених у попередженні Олексіївської сільської ради (том 1, а. с. 20).

4.5. Як убачається із матеріалів справи, посилаючись на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", ТОВ "Згода" звернулося до Олексіївської сільської ради з листом-повідомленням від 30.06.2016 № 780 про намір скористатися переважним правом на поновлення договору. До листа-повідомлення товариство додало проект додаткової угоди, згідно з якою договір оренди землі від 07.10.2008 № 040836900152 поновлюється на той самий строк (8 років відповідно до угоди від 30.03.2012 № 3521780664000030 про внесення змін) та на тих самих умовах (том 1, а. с. 21-23).

Водночас за результатами розгляду цього листа-повідомлення рішенням Олексіївської сільської ради від 27.07.2016 № 141 ТОВ "Згода" відмовлено у поновленні договору оренди від 07.10.2008 земельної ділянки площею 50,00 га з підстав недосягнення домовленостей щодо розміру орендної плати у додатковій угоді та повідомила про це позивачеві листі від 27.07.2016 (том 1, а. с. 24, 51).

4.6. Крім того, як убачається із матеріалів справи та установлено судами, 29.01.2016 Олексіївська сільська рада прийняла рішення № 69 "Про надання земельних ділянок на умовах оренди ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства" (том 1, а. с. 84).

4.7. Предметом позову у справі, що розглядається, є, у тому числі, вимога ТОВ "Згода" про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69 у частині передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 50,0010 га.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження в частині зазначених вимог, установив, що згідно з рішенням Олексіївської сільської ради від 10.03.2017 за № 216 "Про внесення змін до рішення сесії сільської ради від 29.01.2016 № 69" внесено зміни до пункту 1 рішення № 69, викладено його у новій редакції, зокрема виключено з цього пункту рішення положення про надання в оренду строком на 49 років ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 50,0010 га.

Судові рішення в частині закриття провадження у справі за вимогами ТОВ "Згода" про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69 учасники справи не оскаржують, отже висновки судів щодо закриття провадження у справі з урахуванням меж касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції не переглядає.

4.8. При цьому відмову суду першої інстанції, рішення якого у цій частині залишено без змін згідно з постановою суду апеляційної інстанції, щодо позовної вимоги ТОВ "Згода" про визнання за ним переважного права на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008 учасники справи також не оскаржують, у зв`язку з чим судові рішення в цій частині, з урахуванням меж касаційного розгляду справи, також не переглядаються.

4.9. Водночас, як убачається із матеріалів справи, ТОВ "Згода" звертаючись із позовом до суду, просило визнати недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 27.07.2016 № 141 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 50,00 га" та визнати укладеною між Олексіївською сільською радою і ТОВ "Згода" додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008 у редакції, викладеній позивачем.

4.10. Суди попередніх інстанцій установили, що договір оренди земельної ділянки від 07.10.2008 укладено між Добровеличківською районною державною адміністрацією і ТОВ "Згода".

У 2014 році власником спірної земельної ділянки стала Олексіївська сільська рада, що підтверджено наявними у матеріалах справи документами.

За змістом частини 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ураховуючи наведені положення законодавства, до закінчення дії договору направлення Олексіївською сільською радою листа від 18.07.2014 № 40-01-21/1, яким ТОВ "Згода" повідомлено про отримання права власності на земельні ділянки, які орендує товариство, у зв`язку з чим земельні ділянки не підлягають обробітку, оскільки їх буде надано в оренду іншому орендареві, було безпідставним.

4.11. Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції ТОВ "Згода" про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради №141 від 27.07.2016 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 50,0 га" та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008 суд апеляційної інстанції посилався на безпідставне обґрунтування судом рішення частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

4.12. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Отже, законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/18, на яку посилався і суд апеляційної інстанції під час розгляду справи № 912/3808/16.

4.13. Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення Олексіївської сільської ради від 27.07.2016 № 141, ТОВ "Згода" відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки у зв`язку із недосягненням домовленостей щодо відсотків орендної плати у додаткових угодах щодо земельної ділянки.

Разом з цим, за змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 9 договору оренди землі в редакції додаткової угоди, зареєстрованої 30.03.2012 розмір орендної плати визначено у виді 4 % від грошової оцінки земель з урахуванням коефіцієнта індексації.

Отже визначений сторонами у договорі розмір орендної плати відповідає нормам законодавства.

4.14. Проте, суд апеляційної інстанції не з`ясував питання про дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі, належне виконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення та обґрунтованість його відмови з посиланням лише на недосягнення між сторонами згоди щодо розміру відсотків орендної плати за земельну ділянку, як й не з`ясував дотримання сторонами порядку погодження істотних умов договору, зокрема розміру орендної плати та наявність підстав для зміни установленого договором розміру орендної плати.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

4.15. За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Проте, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Згода" у частині визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 27.07.2016 № 141 та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008 суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам позивача про наявність правових підстав для захисту його порушеного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, належне виконання ним умов договору, а отже суд не з`ясував на підставі дослідження всіх доказів і доводів сторін про наявність, чи навпаки, порушеного права позивача та наявність підстав захисту такого права.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване судове рішення наведеним вимогам не відповідає.

5.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.3. Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалену у справі постанову слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу задовольнити частково.

5.4. Під час нового розгляду суду необхідно урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2019 у справі № 912/3808/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" до Олексіївської сільської ради про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради від 27.07.2016 № 141 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 50,00 га" і визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 07.10.2008 у редакції, викладеній позивачем.

Справу в цій частині позовних вимог передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

3. У решті постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак