ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/5837/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Пількова К. М.,

за участю помічника судді, який здійснює повноваження секретаря судового засідання - Корсун Я. В.,

за участю представників:

Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" - Локотков Б. О.,

Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019 (судді: Чус О. В., Вечірко І. О., Кузнецов В. О.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 (суддя Кеся Н. Б.)

за первісним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

до Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради

про стягнення 283 505,04 грн

та за зустрічним позовом Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

про скасування оперативно-господарської санкції,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради (далі - КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради) про стягнення 283 505,04 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем виявлено самовільне підключення струмоприймачів відповідача до електромережі, яка не належить енергопостачальнику, повз розрахунковий прилад обліку електроенергії без порушення схеми обліку. У зв`язку із виявленим порушенням 17.11.2017 позивач прийняв рішення № 11-17 про донарахування відповідачеві 283505,04 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок такого порушення, однак виставленого рахунка відповідач не оплатив.

1.3. У межах зустрічного позову КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради просило скасувати оперативно-господарську санкцію, застосовану ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", у формі протокольного рішення від 17.11.2017 № 11-17 засідання комісії по розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією від 08.11.2017 № 125982 про донарахування вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 283505,04 грн.

1.4. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що акт про порушення є незаконним, оскільки містить недостовірні відомості про обставини перевірки. Крім того, відсутні жодні документи, які би підтверджували встановлення меж балансової належності електричних мереж і належність електричної мережі, до якої здійснено самовільне підключення, саме КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019, первісний позов задоволено. Стягнуто з КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради на користь АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" 283 505,04 грн вартості недоврахованої активної електроенергії.

2.2. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано тим, що відповідачем, як управителем багатоквартирного будинку, допущено факт самовільного підключення до електромережі, що не є власністю електропостачальника. При цьому, суди виходили з того, що відсутність в укладеному між сторонами договорі про постачання електричної енергії точки продажу електричної енергії за спірною адресою та відсутність розмежування балансової належності не звільняють відповідача від відповідальності за фактом самовільного підключення, оскільки останній є управителем будинку.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

3.2. Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що на дату складення акта про порушення КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради не було балансоутримувачем будинку та споживачем електричної енергії, в якому технологічні мережі скаржника відсутні.

3.3. Крім того, скаржник наголосив, що судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено у витребуванні доказів та не враховано заяви свідка, пояснення якого спростовують викладені в акті про порушення відомості.

3.4. Скаржник також звернув увагу, що визначення обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії здійснюється виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), використаних у схемі самовільного підключення до мережі. У зв`язку з цим, за перерахунком скаржника, сума нарахованої оперативно-господарської санкцій становить 143220,44 грн.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" просить залишити її без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків господарських судів і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 01.02.2013 між ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник) та КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №065156, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1260 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

4.3. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємними частинами даного договору (пункт 1.1 договору).

4.4. Відповідно до пункту 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергії та тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу або зняття пломб з засобів обліку; інших умов, визначених Методикою.

4.5. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.10.2016 № 489 "Про призначення управителів багатоквартирних будинків" призначено управителів багатоквартирних будинків, що ввійшли в об`єкти конкурсу та не визначилися з формою управління, а саме КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради - у житлових будинках Шевченківського, Центрального, Чечелівського, Новокодацького та Самарського районів.

4.6. Крім того судами встановлено, що 01.11.2016 між КП "Жилсервіс 2" "ЖИЛСЕРВІС- 2" Дніпропетровської міської ради (управитель) та Співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: об`єкт №7 (Новокодацький район) (співвласник) укладено договір № 7 про надання послуг з управління багатоквартирними будинками, що входять до Об`єкту №7 (Новокодацький район).

4.7. Згідно з умовами пункту 1 договору № 7 управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирними будинками, що входять до Об`єкту №7 (Новокодацький район), а співвласники зобов`язалися оплачувати управителю зазначену послугу, згідно з вимогами законодавства України та умовами цього договору.

4.8. Пунктом 6.1.1 договору № 7 передбачено, що управитель несе відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання ним своїх обов`язків.

4.9. 08.10.2017 представниками позивача за адресою: м. Дніпро, вул. Івана Мазепи, 50, у багатоквартирному житловому будинку виявлено самовільне підключення повз розрахункового приладу обліку електроенергії, без порушення схеми обліку, до внутрішньобудинкової електромережі, яка не належить енергопостачальнику, для освітлення місць загального користування 1 під`їзд 2-5 поверхи, 2 під`їзд 2-5 поверхи, 3 під`їзд 2-5 поверхи.

4.10. У зв`язку з цим позивачем складено акт про порушення від 08.11.2017 №125982, в якому зазначено, що порушення виявлено за допомогою технічного засобу - струмовимірювальних кліщів РК 120, та продемонстровано споживачу. Також вказано, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 17.11.2017 з 13:00 год. до 15:00 год. за адресою вул. Ярослава Мудрого, 40, каб. 217. Даний акт складено у присутності представника КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради Поліщука В. С., який відмовився від підписання акта, що засвідчено підписами трьох працівників постачальника електричної енергії. До акта про порушення складено додаток про порушення споживачем правил користування електричною енергією та/або умов договору.

4.11. Також 08.11.2017 складений акт про усунення порушення "Правил користування електричною енергією", від підписання якого представник споживача Поліщук В. С. відмовився.

4.12. На підставі зазначеного акта комісія по розгляду актів порушення АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" прийняла рішення, оформлене протоколом від 17.11.2017 № 11-17 про нарахування кількості недорахованої електроенергії відповідно до пункту 2.9 за ф. 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергії, за шість місяців за період з 08.05.2017 по 08.11.2017 у сумі 283505,04 грн.

4.13. Відтак, АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" виставило КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради рахунок № 111/1506/48-3/125982 згідно з актом від 08.11.2017 № 125982 на суму 283505,04 грн.

4.14. На час звернення із позовом відповідач зазначеного рахунку не оплатив, що і стало підставою для звернення АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" до суду із цим позовом.

4.15. Натомість, предметом зустрічного позову є скасування застосованої АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" у формі протокольного рішення від 17.11.2017 № 11-17 оперативно-господарської санкції до КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради.

4.16. Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку тощо.

4.17. Підстави та порядок застосування санкцій викладені у Правилах користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), обов`язковість застосування яких також передбачили сторони у договорі.

4.18. За змістом пункту 2.1 ПКЕЕ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

4.19. У пункті 2.5 ПКЕЕ передбачено, що може бути встановлена інша обґрунтована межа експлуатаційної відповідальності, яка обумовлена особливостями експлуатації електроустановок або пристроїв релейного захисту та автоматики (РЗА) і зв`язку.

4.20. Відповідно до пункту 3.1 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням та величини потужності.

4.21. У пункті 3.3 ПКЕЕ зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

4.22. Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

4.23. Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

4.24. У пункті 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

4.25. Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (пункт 6.43 ПКЕЕ).

4.26. За змістом підпункту 4 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.

4.27. У пункті 2.1 Методики визначено перелік порушень, у разі виявлення яких енергопостачальник нараховує споживачу вартість необлікованої електричної енергії, спожитої внаслідок такого порушення (порушень), відповідно до цієї Методики. Таким порушенням є, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

4.28. Згідно з пунктом 2.2 Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

4.29. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що порушення відповідачем ПКЕЕ зафіксовано в акті від 08.11.2017 № 125982.

4.30. Разом із цим, положення пункту 6.41 ПКЕЕ передбачають, що у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.

4.31. Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо оформлення факту самовільного підключення у встановленому ПКЕЕ порядку, що є підставою для застосування до відповідача оперативно-господарської санкції. Викладені скаржником твердження про зворотне не спростовують встановлених судами обставин щодо дійсності складеного акта.

4.32. Крім того, судом першої та апеляційної інстанцій правильно враховано, що встановлення балансоутримувача багатоквартирного будинку не є вирішальним за умовами визначення особи, якою допущено порушення ПКЕЕ щодо самовільного приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку.

4.33. При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суди обґрунтовано виходили з того, що КП "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради виступає управителем багатоквартирного будинку та за договором про постачання електричної енергії на нього покладено обов`язок зі сплати позивачу вартості недоврахованої електроенергії, розрахованої згідно із Методикою.

4.34. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, є аналогічними доводам, які вже були предметом дослідження та оцінки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

4.35. Разом з цим Верховний Суд констатує помилкове визначення судами попередніх інстанцій правової природи спірних нарахувань як оперативно-господарської санкції. Так, питання щодо правової природи нарахувань, подібних до тих, що розглядаються у цій справі, було предметом оцінки та розгляду Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, яка дійшла висновку про те, що одностороннє визначення однією стороною господарського зобов`язання розміру боргу іншої сторони шляхом нарахування вартості недоврахованої електричної енергії (газу, води тощо), ані рішення комісії про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом, не є оперативно-господарською санкцією. Разом з цим вимога про оскарження рішення комісії про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України, тобто така вимога є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

4.36. Проте у даному випадку неправильне визначення судами правової природи спірних нарахувань, як і посилання судів на приписи статей 235 - 237 Господарського кодексу України, не призвели до прийняття незаконного рішення та неправильного вирішення спору судами.

4.37. Таким чином, з урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому, судом касаційної інстанції не встановлено порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в частині відмови у витребуванні доказів та надання оцінки доказам, про що зазначав скаржник у касаційній скарзі.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження та не спростовують обставин справи, на які посилався суд як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень у справі не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 у справі №904/5837/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

К. М. Пільков