ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9131/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

представник - адвокат Гижко О.Л. (довіреність №0001000/1286-19 від 21.01.2019)

відповідач-1 - Приватне акціонерне товариство "Креатив", ліквідатор Кізленко В.А.

відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"

представник - адвокат Терещенко Д.Л. (довіреність від 02.01.2018)

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 27.09.2018

у складі колегії суддів: Остапенко О.М. (головуючий), Верховець А.А., Пантелієнко В.О.

та ухвалу Господарського суду міста Києва

від 16.07.2018

у складі судді Яковенко А.В.

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Креатив" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"

про визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 01.07.2015 до Договору купівлі-продажу обладнання №01/02-2014 від 01.02.2014

у справі № 910/9131/16

про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Креатив"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 30.10.2018 поштовим відправленням, надісланим на адресу Північного апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/9131/16 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/9131/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.11.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2018 поновлено Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі №910/9131/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 та призначено її розгляд на 05.02.2019.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" подало відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Провадження в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. Господарським судом міста Києва здійснюється провадження у справі №910/9131/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Креатив" (далі - ПрАТ "Креатив", боржник, відповідач-1), порушене ухвалою від 06.06.2016 за заявою боржника із введенням щодо нього процедури розпорядження майном; справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника, введеної постановою місцевого суду від 16.04.2018 з призначенням ліквідатором ПрАТ "Креатив" арбітражного керуючого Кізленка В.А.

6. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "Креатив", в тому числі з вимогами ПАТ "Укрексімбанк" на суму 3 413 064 596, 13 грн. конкурсних вимог четвертої та шостої черг задоволення; окремо внесено до реєстру забезпечені заставою майна боржника вимоги ПАТ "Укрексімбанк" на суму 91 332 300 грн.

7. 19.04.2018 в межах даної справи про банкрутство №910/9131/16 ПАТ "Укрексімбанк" звернулося до місцевого суду з позовом до ПрАТ "Креатив" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" (далі - ТОВ "Протеїн-Продакшн", відповідач-2) про визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 01.07.2015 до Договору купівлі-продажу обладнання №01/02-2014 від 01.02.2014, укладеної між відповідачами 1, 2 щодо рухомого майна, обтяженого заставою ПАТ "Укрексімбанк" відповідно до договору застави №151214Z28 від 30.07.2014 на забезпечення кредитних зобов'язань ПрАТ "Креатив" та третіх осіб перед ПАТ "Укрексімбанк", без погодження відповідачем-1, як заставодавцем, з позивачем-заставодержателем відчуження заставного майна на користь відповідача-2 за оспорюваним правочином; як підставу позову ПАТ "Укрексімбанк" визначено приписи статей 203, 215, 586 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 17 Закону України "Про заставу".

8. 16.07.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Протеїн-Продакшн" про визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 01.07.2015 до Договору купівлі-продажу обладнання №01/02-2014 від 01.02.2014 в межах справи №910/9131/16.

8.1. Місцевим судом встановлено обставини укладення між ПАТ "Укрексімбанк", як кредитором, та ПрАТ "Креатив" (позичальник), ТОВ "Завод Модифікованих Жирів", ПП "Еллада", ПрАТ "Яготинське ХПП", правонаступником якого є ТДВ "Яготинське ХПП", ТОВ "Протеїн-Продакшн", ТОВ "Креатив Постач", ТОВ "Креатив Трейд", ТОВ "Регіонпродукт-Україна" Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008, умовами якої визначено загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до Генеральної угоди шляхом укладання кредитних договорів.

8.2. Суд встановив, що 30.07.2014 між ПАТ "Укрексімбанк" (заставодержатель) та ПрАТ "Креатив" (заставодавець) укладено Договір застави №151214Z28 (далі - Договір застави) в забезпечення виконання зобов'язання за Генеральною угодою, укладеною між заставодержателем, заставодавцем та ТОВ "Завод Модифікованих Жирів", ПП "Еллада", ПрАТ "Яготинське хлібоприймальне підприємство", ТОВ "Протеїн-Продакшн", ТОВ "Креатив Постач", ТОВ "Креатив Трейд", ТОВ "Регіонпродукт-Україна".

8.3. Судом встановлено, що за змістом пункту 1.2 Договору застави заставодавець з метою забезпечення викладених в кредитному договорі зобов'язань боржника та заставодавця заставляє обладнання, яке є предметом застави за цим договором (далі - предмет застави), а саме котел на біомасі НР, модель 300PSIG, з похилою відштовхуючою колосниковою решіткою та аксесуарами; виробник - Hurst Boiler&Welding Company Inc (США); рік виробництва - 2013; інвентарний номер 10456, балансова вартість 73 158 995, 02 грн.; предмет застави належить заставодавцю (ПрАТ "Креатив") на праві власності та знаходиться за адресою: Україна, місто Кіровоград, смт Нове, вул. Ливарна, 10 або в будь-якому іншому місці де фактично знаходиться заставне майно чи його частина в разі зміни місцезнаходження при виникненні загрози втрати предмета застави.

8.4. Судом встановлено, що умовами пунктів 1.8, 1.11, 2.1.1 договору застави сторони погодили, що відчуження предмета застави заставодавцем, в тому числі передача в оренду (лізинг), дозволяється лише за письмовою згодою заставодержателя; застава зберігає силу, якщо предмет застави переходить у власність іншої особи; заставодержатель має право перевіряти документально та фактично наявність, розмір, стан й умови збереження предмета застави, за фактом перевірки предмета застави заставодержателем складається акт.

8.5. Суд встановив обставини укладення 01.02.2014 між відповідачами 1, 2 - ТОВ "Протеїн-Продакшн" (покупець) та ПрАТ "Креатив" (продавець) Договору №01/02-2014 купівлі-продажу обладнання, за умовами якого продавець на умовах визначених цим Договором зобов'язався поставити та передати у власність покупця обладнання для котлів номенклатура, комплектність, якого визначені в Додатку №1 до цього Договору.

8.6. Судом встановлено, що 01.07.2015 між відповідачами 1, 2 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №01/02-2014 купівлі-продажу обладнання від 01.02.2014, за умовами якої Додаток №1 до Договору №01/02-2014 доповнено переліком обладнання, а саме паровий котел на біомасі виробничою потужністю 30 т. пара на годину.

8.7. Майновий спір у справі №910/9131/16 виник у зв'язку з оспорюванням заставним кредитором - ПАТ "Укрексімбанк" дійсності укладеної боржником (відповідач-1) - ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Протеїн-Продакшн" (відповідач-2) Додаткової угоди №1 від 01.07.2015 до Договору №01/02-2014 купівлі-продажу обладнання від 01.02.2014 з підстав вчинення спірного правочину щодо відчуження обтяженого заставою банку рухомого майна боржника без погодження із заставодержателем, що не узгоджується з вимогами частини 2 статті 586 ЦК України та статті 17 Закону України "Про заставу".

9. Розглядаючи спір по суті, місцевий суд встановив, що на виконання умов оспорюваної Додаткової угоди №1 від 01.07.2015 до Договору №01/02-2014 купівлі-продажу обладнання від 01.02.2014 відповідач-1 - ПрАТ "Креатив" передало, а відповідач-2 - ТОВ "Протеїн-Продакшн" прийняло обтяжений заставою позивача котел на біомасі НР, модель 300PSIG, з похилою відштовхуючою колосниковою решіткою та аксесуарами та сплатило вартість товару на суму 35 994 027, 16 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, як заставодержатель, не погоджував відчуження предмета застави відповідачем-1 як заставодавцем, однак, з посиланням на приписи статті 27 Закону України "Про заставу", дійшов висновку, що право застави рухомого майна, яке виникло у ПАТ "Укрексімбанк" на підставі договору застави №151214Z28 від 30.07.2014, зберігає свою силу для відповідача-2 як нового власника, який був обізнаний про обтяження заставою позивача спірного майна при укладенні 01.07.2015 Додаткової угоди №1 до Договору №01/02-2014 від 01.02.2014.

Місцевий суд встановив, що відповідно до умов пункту 2.1.1 договору застави №151214Z28 від 30.07.2014 позивач-заставодержатель здійснював документальну та фактичну перевірку предмета застави, що підтверджується Актами перевірки наявності, стану та умов зберігання майна, яке відповідно до договору застави №151214Z28 від 30.07.2014, укладеного з ПрАТ "Креатив", є предметом застави та забезпечує виконання ПрАТ "Креатив" зобов'язань за Генеральною угодою №151308N2 від 17.11.2008 зі строком погашення кредиту до 15.11.2024; акти складено в період з листопада 2015 року по березень 2018 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що з листопада 2015 року позивач був обізнаний про реалізацію відповідачем-1 рухомого майна, що є предметом договору застави №151214Z28 від 30.07.2014, та не довів належними доказами факту порушення його прав як заставодержателя внаслідок відчуження відповідачем-1 спірного рухомого майна на користь відповідача-2 за наслідком укладення Додаткової угоди №1 до Договору №01/02-2014 купівлі-продажу обладнання від 01.02.2014, що стало підставою для відмови в позові про визнання правочину недійсним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. ПАТ "Укрексімбанк" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2018, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про визнання недійсною спірної додаткової угоди до договору купівлі-продажу обладнання, укладеної між відповідачами 1, 2, обґрунтовуючи прийняттям місцевим судом рішення з порушенням принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, виходячи з доводів відповідача-2, та без урахування доводів позивача щодо відчуження відповідачем-1, як заставодавцем, спірного майна без згоди позивача-заставодержателя, що є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним в порядку частини 2 статт 586 ЦК України та статті 17 Закону України "Про заставу". Позивач доводив наявність у нього права на звернення до суду з позовними вимогами з посиланням на його статус кредитора відповідача-1 та заставодержателя належного відповідачу-1 рухомого майна, яким забезпечені вимоги позивача, включені до реєстру вимог кредиторів відповідача-1 окремо на суму більш як 91,3 млн. грн.

11. 27.09.2018 постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Укрексімбанк" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/9131/16 залишено без змін.

12. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд встановив, що ПАТ "Укрексімбанк" є конкурсним кредитором ПрАТ "Креатив" з вимогами на суму 3 413 064 596, 13 грн. четвертої та шостої черг задоволення, а також заставним кредитором з вимогами на суму 91 332 300 грн., які визнані місцевим судом та включені до реєстру вимог кредиторів ухвалою від 14.06.2017 у даній справі.

Отже, ПАТ "Укрексімбанк" набуло статусу кредитора у справі №910/9131/16 про банкрутство ПрАТ "Креатив" та є заставодержателем рухомого майна боржника, яке було відчужено за оспорюваним правочином, а, відтак, ПАТ "Укрексімбанк" довело факт порушення його прав та законних інтересів внаслідок відчуження відповідачем-1 на користь відповідача-2 спірного майна у зв'язку з укладенням Додаткової угоди №1 від 01.07.2015 до Договору №01/02-2014 купівлі-продажу обладнання від 01.02.2014, дійсність якої є предметом спору за позовними вимогами банку-заставодержателя в межах даної справи про банкрутство відповідача-1 як заставодавця.

Апеляційний суд спростував доводи місцевого суду про відсутність в позивача права на оскарження вчиненого відповідачами 1, 2 правочину щодо відчуження обтяженого заставою позивача рухомого майна відповідача-1 та, розглянувши майновий спір по суті, погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання спірної додаткової угоди до договору купівлі-продажу обладнання недійсною, зважаючи на те, що право застави у позивача не припинилося, а перейшло до відповідача-2 як нового власника майна, виходячи з умов пункту 1.11. договору застави №151214Z28 від 30.07.2014 та в силу приписів статті 27 Закону України "Про заставу".

13. Апеляційним судом встановлено, що фактичним користувачем обладнання ПрАТ "Креатив", яке перебувало в заставі ПАТ "Укрексімбанк" під час дії договору застави №151214Z28 від 30.07.2014, було ТОВ "Протеїн-Продакшн", що підтверджується актами від 27.11.2015, 20.05.2016, 26.01.2018, 20.02.2018, 20.03.2018 перевірки наявності, стану й умов зберігання майна, що є предметом застави ПАТ "Укрексімбанк"; спірне обладнання придбано ПрАТ "Креатив" для використання ТОВ "Протеїн-Продакшн" у його господарській виробничій діяльності, є частиною технологічного процесу та складовою єдиного майнового комплексу ТОВ "Протеїн-Продакшн", що забезпечує більш ефективне виробництво соєвого заводу та збільшує вартість спірного майна.

Суд апеляційної інстанції встановив, що обтяжений заставою позивача паровий котел неможливо виокремити з цілісного майнового комплексу по переробці сої ТОВ "Протеїн-Продакшн" на користь ПрАТ "Креатив" з метою його продажу в ліквідаційній процедурі відповідача-1 без пошкодження його основних частин, оскільки таке матиме наслідком заниження фактичної вартості предмета застави.

Зазначене стало підставою для висновку апеляційного суду про те, що ПАТ "Укрексімбанк" на власний ризик надало кредитні кошти під забезпечення їх повернення заставою такого предмета обтяження (спірного рухомого майна), реалізація якого або звернення стягнення на який може бути ускладнено в процедурі банкрутства відповідача-1 як заставодержателя.

14. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Протеїн-Продакшн" в якості забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ "Креатив" перед ПАТ "Укрексімбанк" за Генеральною кредитною угодою №15130N2 від 17.11.2008 та всіма кредитними договорами на загальну суму більш як 100 млн. доларів США, укладеними в рамках цієї угоди, є майновим та фінансовим поручителем ПрАТ "Креатив" на підставі договору поруки №151213Р20 від 21.08.2013, договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014, іпотечного договору №151214Z33 від 31.07.2014 та договору застави №151214Z34 від 31.07.2014, укладених між ТОВ "Протеїн-Продакшн", ПрАТ "Креатив", ПАТ "Укрексімбанк"; предметом зазначених договорів застави та іпотеки є нерухоме майно - комплекс будівель та виробниче обладнання, що розташовані за адресою: місто Кропивницький (Кіровоград), село Нове, вул. Ливарна, 10.

15. Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2016 порушено провадження у справі №914/2618/16 про банкрутство ТОВ "Протеїн-Продакшн", в межах якої ухвалою попереднього засідання місцевого суду від 22.12.2016, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, визнано грошові вимоги ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Протеїн-Продакшн" на суму 3 917 499 571, 30 грн., з яких 995 655 760 грн. забезпечені заставою майна боржника та підлягають задоволенню позачергово, 2 756 грн. судового збору у першу чергу та 2 794 651 175, 90 грн. у четверту чергу; кредиторські вимоги ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Протеїн-Продакшн" виникли у зв'язку з невиконанням боржником - ПрАТ "Креатив" зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №15130N2 від 17.11.2008.

Отже, ПАТ "Укрексімбанк", як кредитор за Генеральною кредитною угодою №15130N2 від 17.11.2008, пред'явило грошові вимоги як до основного боржника - ПрАТ "Креатив" у справу про банкрутство №910/9131/16, так і до майнового поручителя - ТОВ "Протеїн-Продакшн" у справу про банкрутство №914/2618/16.

З огляду встановлене, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту порушення його прав як заставодержателя спірного рухомого майна внаслідок укладення відповідачами 1, 2 оспорюваного правочину, оскільки право застави зберегло свою силу для позивача і зобов'язання за договором застави не припинилося у зв'язку з відчуженням відповідачем-1 предмета застави на користь відповідача-2.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ПАТ "Укрексімбанк", позивач у справі)

16. Скаржник доводив, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що право застави зберігає силу для позивача-заставодержателя у зв'язку з відчуженням відповідачем-1 на користь відповідача-2 предмета застави не узгоджуються з приписами статей 1, 27 Закону України "Про заставу", оскільки право застави виникає на підставі договору застави, в силу закону або відповідно до рішення суду, а тому факт вчинення між відповідачами 1, 2 спірної додаткової угоди до договору купівлі-продажу обладнання не свідчить про виникнення правовідносин застави між ПАТ "Укрексімбанк", як заставодержателем, і ТОВ "Протеїн-Продакшн", як новим власником заставного майна.

17. Скаржник зазначив про помилковість висновків апеляційного суду щодо наявності в позивача, як заставодержателя, права на звернення у справу про банкрутство відповідача-2, до якого перейшло право власності на предмет застави за оспорюваним правочином, із заявою про включення до реєстру вимог кредиторів відповідача-2 його вимог окремо як таких, що забезпечені заставою спірного рухомого майна, так як положеннями статей 23, 38 Закону про банкрутство встановлено граничні строки на звернення кредиторів з конкурсними та поточними вимогами, які не поновлюються.

18. Скаржник доводив, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що продаж предмета застави в межах справи про банкрутство ТОВ "Протеїн-Продакшн" є більш ефективним, зважаючи на те, що спірне рухоме майно включене до складу цілісного майнового комплексу ТОВ "Протеїн-Продакшн", є помилковими, оскільки заставне майно забезпечує вимоги ПАТ "Укрексімбанк", включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ПрАТ "Креатив", а тому в силу частини 4 статті 42 Закону про банкрутство підлягає включенню до ліквідаційної маси ПрАТ "Креатив".

19. Скаржник зазначав про порушення судами вимог процесуального закону щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи в їх сукупності, надання належної оцінки доказам та з'ясування доводів сторін у справі, що полягало у прийнятті оскаржуваних судових рішень за умов взяття до уваги лише доводів відповідачів щодо дійсності права застави для позивача та без аналізу аргументів позивача про порушення його прав заставодержателя вчиненням спірного правочину.

Доводи інших учасників справи

20. ТОВ "Протеїн-Продакшн" у відзиві на касаційну скаргу зазначив про помилковість доводів позивача про припинення у ПАТ "Укрексімбанк" права застави рухомого майна у зв'язку з його відчуженням відповідачем-1 на користь відповідача-2 за оспорюваним правочином, так як застава зберігає свою силу на підставі пункту 1.11. договору застави, укладеного між позивачем та відповідачем-1, та відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про заставу". Відповідач-2 погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для визнання недійсною спірної додаткової угоди до договору купівлі-продажу обладнання, укладеної відповідачами 1, 2, та просив суд касаційної інстанції відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

21. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011

Частина 4 статті 10 - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Частина 4 статті 42 - майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

22. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 15 - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частини 1, 2 статті 16 - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Частина 1 статті 203 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 204 - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 статті 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 3 статті 215 - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 572 - в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частина 1 статті 574 - застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частини 1, 6 статті 576 - предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 586 - заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

23. Закон України "Про заставу" в редакції, чинній на момент вчинення оспорюваного правочину 01.07.2015

Частина 3 статті 1 - застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частина 1 статті 17 - заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частина 2 статті 17 - заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Частина 1 статті 27 - застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

24. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 3 статті 2 - основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 76 - належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частини 1, 5 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що порушені у касаційній скарзі питання щодо правильності застосування положень статей 15, 16, 574, 586 ЦК України, статей 1, 17, 27 Закону України "Про заставу", статей 23, 38, 42 Закону про банкрутство, статей 2, 7, 236 ГПК України можуть бути предметом касаційного розгляду.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

26. За змістом статей 15, 16 ЦК України вбачається, що кожному гарантується його право на захист цивільних прав та інтересів способами, визначеними частиною 2 статті 16 цього Кодексу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

27. Положеннями частини 4 статті 10 Закону про банкрутство визначено повноваження суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника, зокрема, спорів про визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, в тому числі щодо відчуження майна боржника на користь третіх осіб.

28. Норми статей 203, 215 ЦК України визначають загальні правові підстави визнання правочинів недійсними. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 статті 203 ЦК України як одну із вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначено відповідність правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

29. Майновий спір у справі №910/9131/16 про банкрутство ПрАТ "Креатив" виник у зв'язку з оскарженням ПАТ "Укрексімбанк", як заставодержателем та заставним кредитором ПрАТ "Креатив", дійсності укладеної ПрАТ "Креатив", як заставодавцем, Додаткової угоди №1 від 01.07.2015 до Договору №01/02-2014 купівлі-продажу обладнання від 01.02.2014, за умовами якої ПрАТ "Креатив" відчужено на користь ТОВ "Протеїн-Продакшн" рухоме майно, обтяжене заставою ПАТ "Укрексімбанк", без погодження із заставодержателем, що не узгоджувалося з вимогами частини 2 статті 586 ЦК України та частини 2 статті 17 Закону України "Про заставу".

30. Приймаючи рішення про відмову у визнанні недійсним оспорюваного правочину, місцевий суд виходив з того, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факту порушення його прав та законних інтересів як заставодержателя внаслідок укладення відповідачами 1, 2 спірної додаткової угоди до договору купівлі-продажу обладнання, так як в силу приписів пункту 1.11 договору застави №151214Z28 від 30.07.2014 та статті 27 Закону України "Про заставу" право застави позивача не припинилося внаслідок відчуження предмета застави відповідачем-1 (заставодавцем) на користь відповідача-2, який як новий власник спірного майна, відповідає за зобов'язаннями відповідача-1 перед позивачем в межах вартості предмета застави.

31. Апеляційний суд під час апеляційного перегляду справи встановив обставини включення ПАТ "Укрексімбанк" до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "Креатив" ухвалою місцевого суду від 14.06.2017 у справі №910/9131/16 з грошовими вимогами на суму більш як 3,4 млрд. грн. у четверту та шосту черги задоволення, що є конкурсними вимогами, та з вимогами на суму 91 332 300 грн., що забезпечені заставою майна боржника, в тому числі рухомого майна, що було відчужено ПрАТ "Креатив" на користь ТОВ "Протеїн-Продакшн" на підставі оспорюваного правочину.

За таких обставин, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про доведення позивачем належними доказами наявності у нього права на судовий захист своїх прав як заставодержателя рухомого майна шляхом звернення у справу про банкрутство відповідача-1 (заставодавця) з вимогами про визнання недійсною укладеної відповідачами 1, 2 спірної додаткової угоди до договору купівлі-продажу обладнання.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з таким висновком апеляційного суду та зазначає про право кредиторів, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів боржника, на захист їх цивільних прав та майнових інтересів у справі про банкрутство щодо задоволення їх вимог за результатами проведення судових процедур банкрутства боржника шляхом звернення з вимогами до боржника про визнання недійсними правочинів (договорів), вчинених боржником з іншими кредиторами чи третіми особами.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №915/55/14, від якої Верховний Суд при розгляді даної справи №910/9131/16 не вбачає за необхідне відступати.

32. Застава є способом забезпечення зобов'язань; в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України "Про заставу" та стаття 572 ЦК України).

33. Аналіз змісту статей 1, 27 Закону України "Про заставу" дозволяє дійти висновку про те, що однією з підстав для виникнення права застави у заставодержателя є укладення ним договору застави із заставодавцем із встановленням їх взаємних прав та обов'язків, виходячи із принципу свободи договору в силу статті 627 ЦК України та з урахуванням законодавчо встановлених вимог до змісту договору застави. Так, частиною 1 статті 17 Закону України "Про заставу" передбачено право заставодавця на розпорядження заставленим майном тільки за згодою заставодержателя.

Отже, заставодавець, як власник предмета застави, вправі за погодженням із заставодержателем відчужити заставлене майно на користь третьої особи. При цьому, відчуження заставодавцем предмета застави без згоди заставодержателя не має наслідком припинення права застави як права заставодержателя на звернення стягнення на заставлене майно, оскільки така підстава для припинення застави відсутня в переліку відповідно до частини 1 статі 28 Закону України "Про заставу".

За змістом частини 1 статті 27 Закону України "Про заставу" вбачається, що застава зберігає силу якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Відтак, у разі відчуження заставодавцем заставленого майна на користь третьої особи право застави заставодержателя зберігає силу для нового власника обтяженого майна; при цьому, правовідносини застави між заставодержателем та новим власником предмета застави виникають з моменту набуття права власності на спірне майно новим власником та регулюються умовами договору застави, укладеного між попереднім власником як заставодавцем заставленого майна та заставодержателем.

34. Апеляційним судом встановлено обставини визнання позивача-заставодержателя - ПАТ "Укрексімбанк" кредитором у справі №914/2618/16 про банкрутство ТОВ "Протеїн-Продакшн", що є покупцем рухомого майна ПрАТ "Креатив", обтяженого заставою банку, з грошовими вимогами на суму понад 3,9 млрд. грн., з яких 995 655 760 грн. забезпечені заставою майна ТОВ "Протеїн-Продакшн" та підлягають задоволенню позачергово.

Отже, позивач частково реалізував своє право на звернення з кредиторськими вимогами як до основного боржника - ПрАТ "Креатив" (справа №910/9131/16), так і до майнового поручителя - ТОВ "Протеїн-Продакшн" (справа №914/2618/16). У засіданні касаційного суду представник позивача підтвердив, що вимоги за спірним договором застави не заявлялися до ТОВ "Протеїн-Продакшн", оскільки позивач вважав власником спірного заставного майна ПрАТ "Креатив". Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає про можливість такого звернення у справу про банкрутство №914/2618/16 ТОВ "Протеїн-Продакшн", оскільки тридцятиденний строк на подання вимог згідно з частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство не поширюється на заставних кредиторів в силу винятку, передбаченого частиною 8 статті 23 цього Закону і в такий спосіб реалізувати своє право заставодержателя.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину з відчуження ПрАТ "Креатив" на користь ТОВ "Протеїн-Продакшн" предмета застави, оскільки його вчинення за відсутності згоди ПАТ "Укрексімбанк", як заставодержателя, не позбавило його права вимоги за договором застави, укладеним з первісним власником майна ПрАТ "Креатив", так як застава зберегла свою силу для нового власника ТОВ "Протеїн-Продакшн" згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про заставу" і позивач-заставодержатель не втратив можливості для звернення у справу про банкрутство ТОВ "Протеїн-Продакшн".

35. Доводи скаржника про те, що в силу частини 4 статті 42 Закону про банкрутство спірне заставне майно підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ПрАТ "Креатив", як первісного власника майна, з метою його реалізації в ліквідаційній процедурі ПрАТ "Креатив", Верховний Суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що виходячи з приписів частин 1, 5 статті 44 Закону про банкрутство, продаж предмета застави, яке є рухомим майном, що входить до складу цілісного майнового комплексу соєвого заводу ТОВ "Протеїн-Продакшн", в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство ТОВ "Протеїн-Продакшн" забезпечить можливість відчуження спірного заставного майна за вищою ціною у складі ЦМК, тоді як його виокремлення та продаж окремим лотом з аукціону як активу ПрАТ "Креатив" знизить його вартість як майна, що є складовою частиною виробничого процесу у господарській діяльності ТОВ "Протеїн-Продакшн"; при цьому, з огляду на встановлені судами обставини забезпечення спірним рухомим майном кредитних зобов'язань ПрАТ "Креатив" перед ПАТ "Укрексімбанк" кошти, виручені від його продажу як у справі про банкрутство основного боржника (ПрАТ "Креатив"), так і в справі про банкрутство майнового поручителя (ТОВ "Протеїн-Продакшн"), будуть позачергово спрямовані на задоволення вимог банку-заставодержателя в порядку частини 9 статті 45 Закону про банкрутство.

36. ЄСПЛ як одну із гарантій справедливого судового розгляду справи визначено принцип рівності сторін у судовому процесі, що вимагає "справедливого балансу між сторонами" і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом; при цьому, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (Рішення від 03.07.2014 у справі "Мала проти України").

Доводи позивача про порушення судами принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом Верховний Суд відхиляє, як необґрунтовані, оскільки місцевим та апеляційним судами надано оцінку як доводам позивача про порушення оспорюваним правочином його прав заставодержателя та спростовано такі доводи встановленими обставинами справи з посиланням на приписи статті 27 Закону України "Про заставу", так і доводам відповідачів 1, 2 про те, що внаслідок відчуження предмета застави за оспорюваним правочином без згоди заставодержателя застава не припинилася та є дійсною.

37. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Верховний Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятих рішень, оскільки суди приділили достатньо уваги обґрунтуванням щодо відхилення доводів скаржника, правильно застосувавши норми матеріального права, не допустивши порушення принципів господарського судочинства при застосуванні норм процесуального права, та продемонстрували справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі, прийняли рішення з дотриманням справедливого балансу інтересів сторін майнового спору у даній справі.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Укрексімбанк" та залишення без змін ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

В. Судові витрати

39. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі №910/9131/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк