Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2019 року

Київ

справа №825/415/18

касаційне провадження №К/9901/52807/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 (суддя Баргаміна Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 (головуючий суддя - Губська Л.В., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі №825/415/18 за позовом Приватного підприємства «Тепло-Монтаж» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємства «Тепло-Монтаж» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління ДФС у Чернігівській області від 17.01.2018 №69 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Тепло-Монтаж»».

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 21.02.2018 позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.05.2018 залишив рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у Чернігівській області оскаржило їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування своїх вимог Головне управління ДФС у Чернігівській області посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 19 Конституції України, статті 81 Податкового кодексу України.

Зокрема, наголошує на тому, що податковий орган під час прийняття спірного наказу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законодавством.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Чернігівській області у зв`язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у поданій Приватним підприємством «Тепло-Монтаж» податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року на адресу позивача направлялися письмові запити:

від 13.09.2017 №4512/10/25-01-14-06-06 про надання пояснень та належним чином завірених копій документів, що підтверджують господарсько-правові взаємовідносини з Приватним підприємством «Інтера Актив» за червень 2017 року;

від 28.09.2017 №4877/10/25-01-14-06-06 про надання пояснень та належним чином завірених копій документів, що підтверджують господарсько-правові взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Велвіт Девелопмент» за червень 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалонг» за червень 2017 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд» за липень 2017 року.

У відповідь на зазначені запити позивачем надсилалися податковому органу листи, а саме:

від 09.10.2017 №265, в якому зазначено, що між Приватним підприємством «Тепло-Монтаж» та Приватним підприємством «Інтера Актив» було укладено договір від 02.01.2017 №06/06-17 про виконання робіт по виготовленню та обробці деталей систем газового захисту трансформатора поперечного регулювання та автотрансформатора. З таким листом відповідачу також надіслано копії договору, додаткових угод, актів виконаних робіт, платіжних доручень, податкових накладних, листа про зміну призначення платежу, оборотно-сальдової відомості по рахунку;

від 31.10.2017 №№281, 282, 284, в яких вказано інформацію щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Велвіт Девелопмент», Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалонг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд». З такими листами відповідачу також надіслано договори субпідряду на виконання окремих видів і комплексів робіт, оборотно-сальдові відомості, акти виконаних робіт, платіжні доручення, податкові накладні, рахунки на оплату та лист про зміну призначення платежу.

Начальником Головного управління ДФС у Чернігівській області видано наказ від 17.01.2018 №69 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Тепло-Монтаж»» тривалістю 5 робочих днів з 18.01.2018.

Правовою підставою для прийняття оскарженого наказу податковим органом визначено підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 та статтю 82 Податкового кодексу України, а фактичною - висновки про те, що позивачем не надано у повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження у відповідь на письмові запити Головного управління ДФС у Чернігівській області, а саме - не надано затверджені кошториси на виконані роботи, креслення та конструкторську документацію, оборотно-сальдові відомості та інші документи щодо відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що податковим органом не доведено суду наявності умов, передбачених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для проведення документальної позапланової перевірки. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав про відсутність доказів щодо фактичного проведення перевірки за місцезнаходженням платника податків або місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, як передбачено підпунктом 75.1.2 пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Підпунктами 20.1.2, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Підпунктом 3 абзацу шостого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема такої підстави: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Згідно з абзацами шістнадцятим та вісімнадцятим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України (абзац двадцятий пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 цієї статті).

Системний аналіз вищевикладених положень податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що виявлені податковим органом факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, можуть бути підставою для проведення перевірки у відповідності до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями, направленими таким платником у відповідь на відповідний запит контролюючого органу.

Враховуючи викладене, вирішення контролюючим органом питання про призначення проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України здійснюється за результатами комплексної оцінки виявлених випадків недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків, крізь призму наданих таким платником пояснень та їх документальних підтверджень у спростування зазначених сумнівів.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що передумовою для призначення документальної позапланової перевірки з вищенаведених підстав стало направлення на адресу позивача письмових запитів про надання пояснень та їх документальних підтверджень, в яких зазначено про виявлення відповідачем фактів, що свідчать про недостовірність показників податкової декларації Приватного підприємства «Тепло-Монтаж» з податку на додану вартість за липень 2017 року, відображених за наслідками господарських відносин з Приватним підприємством «Інтера Актив», Товариством з обмеженою відповідальністю «Велвіт Девелопмент», Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалонг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд».

Письмові запити відповідача складені відповідно до вимог вищенаведених норм податкового законодавства та містять підстави їх направлення Приватному підприємству «Тепло-Монтаж», а також обставини, які свідчать про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів щодо реальності господарських операцій позивача з задекларованими контрагентами та, відповідно, правильності декларування показників податкової звітності позивачем.

Своєю чергою, за результатами комплексного аналізу наданих позивачем у відповідь на такі запити пояснень та первинних документів податковий орган дійшов висновку про те, що така документація не спростовує встановлені відповідачем факти недостовірності задекларованих Приватним підприємством «Тепло-Монтаж» у податковій звітності за липень 2017 року даних. Відповідачем обґрунтовано такі висновки та конкретизовано недоліки поданих позивачем документів. Зокрема, відповідач наголошував на тому, що непред`явлення позивачем ряду бухгалтерських документів щодо господарських відносин позбавляє можливості ідентифікувати операції з Приватним підприємством «Інтера Актив», Товариством з обмеженою відповідальністю «Велвіт Девелопмент», Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалонг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Самміт-Агро-Трейд» як такі, що реально відбулися.

За таких обставин, при винесенні спірного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову є необґрунтованим та не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити повністю.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі №825/415/18 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна Л.І. Бившева В.В. Хохуляк