Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.05.2019 року у справі №812/957/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2019 року

Київ

справа №812/957/15

адміністративне провадження №К/9901/19870/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року (суддя - Борзаниця С.В.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Гайдар А.В., судді - Василенко Л.А., Ханова Р.Ф.)

у справі №812/957/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тана»

до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тана» (далі - Товариство, Позивач) звернулося в Луганський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі- Відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 28.04.2015 року №0001671503.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 28.04.2015 №0001671503, видане Державною податковою інспекцією у м.Сєвєродонецьку ДФС у Луганській області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, висновувався на тому, що наявність бюджетної заборгованості, яка існувала увесь час з моменту виникнення обов`язку сплати грошового зобов`язання і до його погашення, і яка власне стала джерелом сплати зазначеного грошового зобов`язання, доводить відсутність складу податкового правопорушення стосовно терміну затримки сплати грошового зобовязання з податку на додану вартість за лютий 2015 року, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

02.12.2016 від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначає, що доводи касаційної скарги аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі, в зв`язку з чим, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

09.02.2018 касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017).

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, 15.04.2015 головним державним ревізором інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю обєктів і операцій на підставі п. 75.1.1. статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тана».

За результатами перевірки складено акт від 15.04.2015 №616/12-14-15-03/14-24195267.

Контролюючий орган дійшов висновку про прушення позивачем вимог п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, Товариство здійснювало перерахування податку на додану вартість з порушенням строків щодо сплати узгоджених сум податкових зобовязань на загальну суму 808 695, 30 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки, ДПІ у м. Сєвєродонецьку прийнято податкове повідомлення-рішення: форми Ш від 28.04.2015 №0001671503, яким згідно статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 15 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 808 695, 30 грн. позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 %, в сумі 80 869, 53 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Луганській області та Державної фіскальної служби України зі скаргами, за результатами розгляду яких податукове повідомлення - рішення залишено без задоволення, що мало наслідком звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом.

Спірні відносисни регулюються Подаковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, чинній на момент їх виникнення.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 33 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого відємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Згідно статті 200 Податкового кодексу України у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах (п 200.6. Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що згідно з даними податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2015 року, позивачем зазначено залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» у розмірі 1 075 278 грн.

У декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року від 19.03.2015 суму непогашеного відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду Товариством зазначено у розмірі 1 075 278 грн.

У декларації за березень 2015 року від 20.04.2015 Товариством зазначено суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу в розмірі 263 696 грн.

З вищевикладеного вбачається, що в січні 2015 року ТОВ "ТД "Тана" мало залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 1 075 278 грн. Згідно з декларацією від 19.03.2015 за лютий 2015 року у позивача виникли податкові зобов`язання на суму 811 582 грн. З урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 1 075 278 грн., взаємний залік становить - 263 696 грн., про що зазначено Товариством в декларації за березень 2015 року.

У відповідності до вимог п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року із зазначенням суми залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 811 582 грн., за результатами якого ДПІ у м. Сєвєродонецьку 14.04.2015 проведено взаємний залік сум відємного значення та податкових зобовязань в загальну розмірі 811 582 грн. та виявлено порушення термінів сплати Позивачем податкового зобовязання станом на 14.04.2015 в сумі 808 695, 30 грн.

Відповідно до п. 6 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1842/24374, строк, протягом якого Довідка може бути видана, має відповідати визначеному у ній строку дії. Якщо платник податків не звернувся до органу доходів і зборів за отриманням Довідки протягом строку її дії, вона підшивається до справи платника податків.

Згідно з п. 8 цього Порядку за наявності у платника податків податкового боргу органом доходів і зборів готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі Довідки, який надсилається на адресу платника податків.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у разі наявності у платника податку податкового боргу контролюючий орга зобов`язаний підготувати лист такому платнику з вмотивованою відмовою щодо видачі Довідки.

Згідно наявних в матеріалах справи довідок ДПІ у м. Сєвєродонецьку підтверджується відсутність у позивача станом на 01.04.2015 та 16.04.2015 заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відомості про несвоєчасну сплату грошового зобовязання у період з 31.03.2015 по 14.04.2015 в сумі 808 695, 30 грн., суперечать даним, викладеним в довідках ДПІ у м. Сєвєродонецьку про відсутність податкової заборгованості від 01.04.2015 та від 15.04.2015.

З огляду на наявність бюджетної заборгованості, у період з моменту виникнення у Товариства обов`язку сплати грошового зобов`язання і до його погашення, а також враховуючи те, що зазначена бюджетна заборгованість і стала джерелом їх погашення, на думку колегіх суддів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність складу податкового правопорушення стосовно терміну затримки сплати грошового зобовязання з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

Доводи, викладені в касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, що знаходиться за межами касаційного перегляду згідно з частиною другою статті 341 КАС України, фактично доводи касаційної скарги дублюють апеляційну скаргу, яка була предметом розгляду у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

С.С. Пасічник