Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 420/28161/23

адміністративне провадження № К/990/24480/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2025 року (головуючий суддя Яковлєв О.В., судді Єщенко О.В., Крусян А.В.)

у справі №420/28161/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просив:

- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 04 вересня 2023 року № 7455/03-16 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 24 лютого 2023 року.

1.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має відповідний страховий стаж, а саме: в календарному обчисленні 23 років 06 місяців 09 днів; в пільговому обчисленні 30 років 06 місяців 12 днів, тому за його заявою від 10 липня 2023 року спрямованою до Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» та документи визначені пунктом 7 Порядку №3-1, для подальшої їх підготовки та направлення до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України та до Головного управління Пенсійного фонду України для призначення пенсії відповідно до Закону №2262 (за вислугу років). Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області відмовлено у задоволенні заяви про призначення пенсії за вислугою років у зв`язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років на момент звільнення позивача зі служби. Документи для призначення позивачу пенсії були повернуті відповідачем до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Позивач вважав таку відмову протиправною, оскільки на його думку право на призначення пенсії за вислугу років не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги років і пільгова вислуга років враховується саме при призначенні пенсії згідно із пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року позов задоволено:

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 04 вересня 2023 року за №7455/03-16 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 24 лютого 2023 року.

3. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 травня 2025 року скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

4.1. Судом встановлено, що наказом в.о. начальника Державної установи "Північної виправної колонії (№90)" Міністерства юстиції України від 23 лютого 2023 року № 24/ОС-23 відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 , підполковника внутрішньої служби, начальника відділу охорони державної установи «Північна виправна колонія (№90)» звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку зі скороченням штатів або проведення організаційних заходів) 23 лютого 2023 року.

4.2. Відповідно до вказаного наказу, вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 23 роки 06 місяців 09 днів, у пільговому обчисленні - 30 років 06 місяців 12 днів.

4.3. 10 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Державної кримінально-виконавчої служби України для спрямування її та пакету документів до ГУ ПФУ в Херсонській області.

4.4. За результатом розгляду вказаних документів, рішенням від 04 вересня 2023 року № 7455/03-16 ГУ ПФУ в Херсонській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з підстав відсутності у позивача необхідної календарної вислуги років - 25 календарних років і більше, документи для призначення пенсії ОСОБА_1 повернуто Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

4.5. Вважаючи вказану бездіяльність відповідача щодо не призначення пенсії за віком протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

5. Суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а, від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18, щодо можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення, та дійшов висновку про протиправність відмови у призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту «а» частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Суд зазначив, оскільки позивач проходив службу, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 393), врахування відповідачем виключно календарної вислуги років є необґрунтованим та суперечить положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" і Постанови № 393.

6. Суд апеляційної інстанції, не погодився з таким висновком суду, вказавши на неактуальність судової практики, застосованої судом першої інстанції. Апеляційний суд відзначив, що чинними на момент звільнення позивача зі служби та на момент звернення за призначенням пенсії положеннями Постанови № 393, у редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» від 16 лютого 2022 року, вже не передбачалось можливості врахування до вислуги років для призначення пенсії календарної вислуги у пільговому розмірі. А тому, для призначення пенсії за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" має враховуватись календарна вислуга років, без зарахування до неї пільгової вислуги років.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

7. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2025 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року.

7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

Зокрема скаржник стверджує про те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 18 лютого 2025 року у справі №520/14878/23, від 26 лютого 2025 року у справі №560/14729/23, від 07 березня 2025 року у справі №620/14330/23.

7.2. Позивач наполягає на тому, що має право на пільгове зарахування вислуги років саме для призначення пенсії, передбачене частиною четвертою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», яка підлягає застосуванню під час вирішення цієї справи. При цьому вказує на те, що проходив службу та його було звільнено з посади начальницького складу кримінально-виконавчої служби (підполковника внутрішньої служби, начальника відділу охорони державної установи «Північна виправна колонія (№90)») і на момент звільнення його календарна вислуга в пільговому обчисленні становила більше 25 календарних років, а саме 30 років 06 місяців 12 днів. На цій підставі, скаржник вважає, що набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

7.3. Також позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових за касаційний перегляд справи

8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Зазнає, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Постанови №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Предметом спору у цій справі є відмова відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

11. Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23 червня 2005 року №2713-IV (далі - Закон №2713-IV) держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

12. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 2713-IV пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

13. Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України (частина четверта статті 23 Закону № 2713-IV).

14. Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, серед інших, мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

15. За змістом пункту «а» частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону, призначається незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

16. Досліджуючи природу пільгового зарахування вислуги років, Верховний Суд у складі судової палати у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18 зробив висновок, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

17. Питання пільгового обчислення календарної вислуги років особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби уже досліджувалось Верховним Судом.

Так, у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18 Верховний Суд у складі судової палати дійшов також таких висновків:

«…право на пільговий залік вислуги років для осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби передбачене також і Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 цього Закону пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.».

18. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що позивача проходив службу на посадах рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби і на момент звільнення його календарна вислуга в пільговому обчисленні становила більше 30 років.

19. За таких обставин, позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

20. Доводи відзиву на касаційну скаргу та посилання суду апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_1 звернувся за призначенням за пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" вже під час дії Постанови №393, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року, є безпідставним і ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, оскільки передбачене цим Порядком право на пільгове зарахування вислуги років враховується для визначення розміру пенсії, а не її призначення. При цьому, право позивача на пільгове зарахування вислуги років саме для призначення пенсії передбачене частиною четвертою статті 23 Закону № 2713-IV, яка підлягає застосуванню під час вирішення цієї справи.

21. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2025 року у справі №520/14878/23, від 26 лютого 2025 року у справі №560/14729/23, від 07 березня 2025 року у справі №620/14330/23, на який позивач обґрунтовано покликається у своїй касаційній скарзі.

22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. За частиною третьою статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

25. За правилами частин першою, третьою, четвертою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

26. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, однак за неправильного застосування норм матеріального права, тому у цій справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення першої інстанції - зміні в частині мотивів задоволення позовних вимог, які слід враховувати в редакції цієї постанови.

27. З огляду на результат касаційного перегляду, наявні підстави для задоволення вимоги касаційної скарги щодо розподілу судових витрат за касаційний перегляд справи.

28. Позивач за подання касаційної скарги у цій справі сплатив 2147,20 грн (квитанція про сплату від 08 червня 2025 року № 0608-6201-1569-9834) судового збору, відповідно, ці суми підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 343 349 351 352 359 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2025 року скасувати.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ: 21295057, адреса: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) понесені витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і не оскаржується.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді: О.П. Стародуб

С.М. Чиркін