Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року

м. Київ

справа №420/25692/24

адміністративне провадження № К/990/26232/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року (ухвалене суддею-доповідачем Хом`яковою В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Управління, відповідач, скаржник), в якій просив:

- визнати протиправними дії Управління щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;

- зобов`язати Управління провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV ) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22 лютого 2021 року №127 (далі - постанова КМУ №127), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16 лютого 2022 року №118 (постанова КМУ №118), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23 лютого 2024 року №185 (далі - постанова КМУ №185) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2021 року.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому з 2020 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії у відповідності до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови № 127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ №185 починаючи з 01 березня 2021 року. Натомість, як зазначає позивач, пенсійний орган протиправно не індексує його пенсію, а лише встановлює доплату у розмірі 100 грн та 135 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796. Зобов`язано Управління провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ №127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ №118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ №168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ №185 та у зв`язку з цим провести виплату донарахованої суми пенсії, починаючи з 14 лютого 2021 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що відповідач, здійснюючи позивачу перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 132,14 грн у 2022 році, 100,00 грн у 2023 та 100 грн у 2024 роках, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачу, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Управління звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким частину позовних вимог, заявлених поза шестимісячним строком, залишити без розгляду.

6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій порушили положення статті 122 КАС України.

7. Так Управління вказує на те, що позивачем був пропущений шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, оскільки позовні вимоги позивача стосуються перерахунку пенсії починаючи з 01 березня 2021 року, тоді як позов був поданий лише у 2024 році і суди безпідставно не встановили даних обставин. Скаржник стверджує, що така ситуація не відповідає принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення.

8. Водночас на підтвердження обґрунтованості своїх доводів щодо необхідності дотримання строків звернення до суду скаржник робить посилання на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19, від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.

9. У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19, зазначено, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

10. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

11. У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 зазначено, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

12. Касаційна скарга надійшла до Суду 19 червня 2025 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі №420/25692/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 28 листопада 2025 року.

15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

16. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу Управління не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що копія ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження з матеріалами касаційної скарги, була направлена позивачу засобами поштового зв`язку 14 серпня 2025 року і вручена, згідно з інформацією трекінгу за ідентифікатором внутрішнього поштового відправлення № 0610274289115, 26 серпня 2025 року.

17. Крім того, ухвала Верховного Суду про відкриття касаційного провадження оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 14 серпня 2025 року.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

18. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком. 26 червня 2024 року позивач звернувся до Управління із заявою про проведення індексації пенсії.

19. Листом від 18 липня 2024 року № 20710-19290/Д-02/8-1500/24 Управління повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії з 01 березня 2021 року, з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року проводився на виконання постанов КМУ із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки.

20. Пенсію обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7763,17 грн), що є більшим ніж той, що враховується для перерахунку пенсії з 01 березня 2021 року.

21. Не погодившись з відмовою у проведенні бажаного перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

23. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

24. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

25. Крім того положення статті 2 та частини четвертої статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

26. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.

27. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили із наявності підстав для зобов`язання Управління провести перерахунок (індексацію) пенсії позивачу шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ №185 та виплати донарахованої суми пенсії, починаючи з 14 лютого 2021 року.

28. Водночас, звертаючись з касаційною скаргою Управління вважає, що у ОСОБА_1 відсутнє право на здійснення перерахунку та виплату пенсії з 14 лютого 2021 року, оскільки позовні вимоги, заявлені поза шестимісячним строком, передбаченим статтею 122 КАС України, підлягали залишенню без розгляду.

29. Отже, предметом касаційного перегляду є перевірка дотримання позивачем строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України, та необхідності застосування процесуальних наслідків, передбачених статтею 123 КАС України, у зв`язку з заявленням позовних вимог за період до 14 лютого 2024 року.

30. Оцінюючи висновки судів в частині зобов`язання відповідача здійснити з 14 лютого 2021 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, колегія суддів враховує таке.

31. Суд наголошує на тому, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

32. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

33. Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

34. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

35. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

36. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

37. Звернувшись до суду з цим позовом 14 серпня 2024 року позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача здійснити індексацію його пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01 березня 2021 року у розмірі 1,11, з 01 березня 2022 року у розмірі 1,14, з 01 березня 2023 року у розмірі 1,197, з 01 березня 2024 року - 1,0796 та у зв`язку із цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2021 року.

38. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

39. Суд зауважує, що у справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2021- 2024 роках позивачеві фактично не нараховувалася, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

40. Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

41. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України і зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

42. Перевіряючи правильність оскаржуваних судових рішень колегія суддів звертає увагу, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов частково, обґрунтовано виходили з необхідності обмеження періоду, за який можуть бути задоволені вимоги, межами шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.

Проте, визначаючи дату, з якої слід здійснювати перерахунок пенсії, суди допустили помилку, зазначивши у резолютивній частині 14 лютого 2021 року, що не відповідає вимогам статті 122 КАС України відносно звернення позивача до суду.

43. Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з цим позовом 14 серпня 2024 року. Враховуючи зазначену дату подання позову, саме з 14 лютого 2024 року, а не з 14 лютого 2021 року, як помилково зазначено судом першої інстанції у резолютивній частині рішення, з якою погодився суд апеляційної інстанції, можуть бути задоволені позовні вимоги в частині здійснення перерахунку за наслідками індексації та пенсії позивача.

44. Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформульованими у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 та у постановах від 27 січня 2025 року у справі № 200/422/24, від 11 лютого 2025 року у справі № 280/3620/24, від 24 березня 2025 року у справі № 380/11333/24 та від 08 квітня 2025 року у справі №260/4303/24.

45. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині зобов`язання провести за наслідками індексації перерахунок та виплату пенсії за період з 01 березня 2021 року до 13 лютого 2024 року є такими, що подані з пропуском шестимісячного строку звернення до суду без поважних причин, та відповідно підлягають залишенню без розгляду на підставі статті 123 КАС України.

46. У зв`язку з цим, колегія суддів вказує, що доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування статті 122 КАС України та неврахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19, від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

48. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи спір, загалом правильно виходили з наявності у позивача права на проведення індексації пенсії, обґрунтовано застосували норми матеріального права, що регулюють порядок її здійснення, а також правильно врахували положення частини другої статті 122 КАС України щодо необхідності обмеження періоду, за який можуть бути задоволені позовні вимоги. Водночас, визначаючи у резолютивній частині рішень конкретну дату, з якої має здійснюватися відповідний перерахунок, суди допустили помилку, зазначивши період, що виходить за межі шестимісячного строку звернення до суду. З огляду на допущені неточності резолютивну частину рішення суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції слід змінити, а касаційну скаргу - задовольнити частково.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року, залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року змінити, виклавши абзац 3 його резолютивної частини у наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22 лютого 2021 року №127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16 лютого 2022 року №118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року №168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23 лютого 2024 року №185 та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманої суми пенсії, починаючи з 14 лютого 2024 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за період з 01 березня 2021 року по 13 лютого 2024 року залишити без розгляду.»

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: В.М. Кравчук

С.М. Чиркін