Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 240/25314/24

адміністративне провадження № К/990/30835/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року (головуючий суддя Романченко Є.Ю.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року (головуючий суддя Ватаманюк Р.В. судді Капустинський М.М., Сапальова Т.В.)

у справі №240/25314/24

за позовом ОСОБА_1 до

Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ Житомирській області), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати із 18 жовтня 2024 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених 01 січня календарного року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити із 18 жовтня 2024 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановлених 01 січня календарного року.

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року, відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду у справі №240/19381/20.

Судами вказано, що рішенням суду у справі №240/1938120 вже захищено право ОСОБА_1 на підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

3. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

3.1. Підставою для відкриття касаційного провадження слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, що передбачено абзацом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

В обґрунтування своє позиції позивачка вказує, що вбачає у діях відповідача протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати їй підвищення (доплати) до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Вважає, що спір у цій справі хоч і виник після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №240/19381/20 і його виконанням, проте підставою виникнення цього спору слугували дії відповідача щодо неперерахунку позивачу щомісячної доплати до пенсії у 2024 році у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Звертає увагу, що предмети позову у цій справі та у справі №240/19381/20 не є тотожними, оскільки у цій справі позивач просить здійснити з 18 жовтня 2024 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, а у справі №240/19381/20 - у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам.

Крім цього, вказує на те, що вимоги у цій справі ґрунтуються на підставі іншої розрахункової величини, яка регулюється іншим нормативно-правовим актом - Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII

4. Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило, хоча був належним чином повідомлений про відкриття касаційного провадження (11 серпня 2025 року).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

5. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваних рішень, виходить із такого.

7. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

8. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

9. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

10. Підстава для відмови у відкритті провадження у справі як існування рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

11. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

12. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі (закрити провадження, якщо воно вже відкрито).

13. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

14. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

15. Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 07 грудня 2023 у справі №160/19012/21, від 20 березня 2024 року у справі №320/225/23.

16. У справі №240/19381/20 ОСОБА_1 зверталась до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати їй з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку з чим нарахувати та виплатити спірне підвищення до пенсії в розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеним законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Судом першої інстанції такі вимоги задоволені у повному обсязі.

17. У справі, що розглядається, позивачка просить визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати із 18 жовтня 2024 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених 01 січня календарного року, та зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити із 18 жовтня 2024 року нарахування та виплату такого підвищення до пенсії.

Підставою для звернення слугувала відповідь ГУ ПФУ в Житомирській області №27967-26682/Н-02/8-0600/24 від 15 листопада 2024 року на її звернення від 18 жовтня 2024 року про нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених 01 січня календарного року. Вказана відповідь пенсійного органу фактично свідчить про відсутність правових підстав для проведення нарахувань у розмірах, визначених ОСОБА_1 .

18. Вищевказане свідчить про відмінність матеріально-правових вимог, заявлених позивачем у справі №240/19381/20 та у справі, що розглядається, а також підстав, що спонукали ОСОБА_1 звернулись до суду саме з цим позовом.

19. З огляду на викладене, спір у цій справі та у справі №240/19381/20 не є тотожними. У свою чергу, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли хибного висновку, що предметом цього позову є правовідносини між сторонами щодо невиконання судового рішення у справі №240/19381/20 у повному обсязі.

20. Варто також зауважити, що суди попередніх інстанцій, відхиляючи доводи скаржника про неоднаковість підстав і предмету позову у цій справі та у справі №240/19381/20, застосували такий критерій, як кінцева мета звернення позивача до суду, що не узгоджується з приписами пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, які унормовують правові наслідки, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження, що набрали законної сили.

21. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень.

22. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

23. За таких обставин, Суд дійшов висновку, що при ухваленні судових рішень, суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року скасувати, а справу №240/25314/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін