Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 520/30471/23

адміністративне провадження № К/990/31892/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №520/30471/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ-2007» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 (суддя Білова О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 (головуючий суддя Русанова В.Б., судді: Присяжнюк О.В., Перцова Т.С.),

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МІГ-2007» (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/15552/0416 від 08.06.2023 про застосування штрафу у розмірі 216139,95 грн.

В обґрунтування позову зазначило, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки не врахував неможливість виконання Товариством в період з 24.02.2022 до 26.10.2022 податкових обов`язків з огляду на форс-мажорні обставини, спричинені введенням воєнного стану на території України, наявність яких підтверджена сертифікатом Харківської торгово-промислової палати.

Зазначав, що в порушення п.89 та п. 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі також - ПК України), що діють протягом всього строку дії воєнного стану, у тому числі і на момент проведення камеральної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідачем не застосовано зменшені розміри штрафних санкцій за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування на період дії воєнного стану (2%, 5%, 10%, 15%), проте застосовано штрафні санкції в інших (більших) розмірах відповідно до ст. 120-1 ПК України, що у свою чергу є порушенням п. 11 підрозділу 10 роз. XX «Перехідні положення» ПК України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/15552/0416 від 08.06.2023 в частині застосування штрафу у розмірі 215 568,17 грн.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0/15552/0416 від 08.06.2023 в частині застосування штрафу в розмірі 571,78 грн - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В ході розгляду справи судами встановлено, що ТОВ «МІГ -2007» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку. ТОВ «МІГ -2007» зареєстровано платником податку на додану вартість 01.10.2014, дата початку дії свідоцтва 13.09.2021, свідоцтво № 200575936.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 02.05.2023 № 11938/20-40-04-16- 03/35462728.

За висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення Товариством граничних термінів реєстрації в ЄРПН накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов`язань за липень 2018 року, жовтень 2019 року, лютий, березень 2022 року:

- №1 від 06.07.2018, дата та час реєстрації - 10.08.2018 10:22, граничний термін реєстрації - 31.07.2018, кількість днів затримки 10, сума ПДВ - 2858,88 грн;

- №1 від 10.10.2019, дата та час реєстрації - 07.11.2019, 4:03, граничний термін реєстрації - 31.10.2019, кількість днів затримки 7, сума ПДВ - 2858,88 грн;

- №1 від 16.02.2022, дата та час реєстрації - 09.11.2022, 12:48, граничний термін реєстрації - 15.07.2022, кількість днів затримки 117, сума ПДВ - 229966,57 грн;

- №2 від 25.03.2022, дата та час реєстрації - 10.11.2022, 2:33, граничний термін реєстрації - 15.07.2022, кількість днів затримки 118, сума ПДВ - 298027 грн;

- №1 від 16.03.2022, дата та час реєстрації - 26.10.2022 11:00, граничний термін реєстрації - 15.07.2022, кількість днів затримки - 103, сума ПДВ - 10926,85 грн.

Товариство скористалося правом подання заперечень на акт перевірки, за результатами розгляду яких висновки акту залишені без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 № 0/15552/0416, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних до позивача застосовано штраф у розмірі 216139,95 грн.

Позивач, не погодившись з таким податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку.

Державна податкова служба України, розглянувши скаргу Товариства, залишила її без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 №0/15552/0416 - без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення відповідача незаконним та необґрунтованим, обгрунтованим виключно на вибірковому тлумаченні закону на користь контролюючого органу та таким, що суперечить положенням чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, позицію якого підтримав й апеляційний суд, виходив з доведеності форс-мажорних обставин, які звільняють Товариство від відповідальності за порушення вимог, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних №1 від 16.02.2022, №1 від 16.03.2022, №2 від 25.03.2022.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2023 №0/15552/0416 щодо застосування штрафу в розмірі 571,78 грн суди прийшли до висновку про порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних №1 від 06.07.2018 на суму ПДВ - 2858,88 грн та №1 від 10.10.2019 на суму ПДВ - 2858,88 грн; такі податкові накладні були складені та зареєстровані позивачем до запровадження на території України карантину, спричиненого короновірусною хворобою COVID-19, та до запровадження воєнного стану, а відтак до них не застосовуються положення п.п. 52-1 та 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, як і не застосовуються положення ПК України щодо наявності форс-мажорних обставин, на які посилається позивач.

З такими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, викладення у них висновків, які не відповідають обставинам справи, просить їх скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на відсутність (недоведеність існування) у даному випадку обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності. На переконання контролюючого органу та обставина, що на окупованій території перебували основні фонди Товариства, не перешкоджала веденню господарської діяльності за його юридичною адресою (м.Харків, вул.Біологічна).

Окрім того, відповідач наполягає, що після набрання чинності 06 вересня 2022 року Наказу Міністерства Фінансів України №225 від 29 липня 2022 року, яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, позивач мав довести можливість/неможливість виконання ним обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, однак неможливість виконання такого обов`язку останнім не доведено. Окрім того, позивач не надав суду доказів подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість виконання податкового обов`язку по реєстрації податкових накладних внаслідок воєнних дій, що свідчить про недотримання позивачем вищезазначеного порядку.

Підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача у справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07.02.2024 (справа №380/7070/23) та від 30.01.2024 (справа №280/4484/23), який полягає у тому, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX) передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Верховний Суд ухвалою від 18.09.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу для перевірки наведених у ній доводів.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

У пункті 120-1.1 статті 120-1 ПК України законодавець встановив відповідальність платників податків у вигляді застосування до них штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, за загальним правилом, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Водночас, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема пунктом 52-1, за змістом якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, чітко визначених цим пунктом.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким в абзацах першому і одинадцятому пункту 52-1 слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній з 29 травня 2020 року, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, чітко визначених цим пунктом.

Після введення воєнного стану на території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до ПК України вносились певні зміни, зокрема, доповнено підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 69.

Згідно з останнім абзацом підпункту 69.2 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній на час прийняття податкового повідомлення-рішення, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року законодавець шляхом внесення змін до ПК України (пункт 2.1 статті 2 ПК України) скасував встановлений до цього мораторій на застосування штрафних санкцій, який в контексті спірних правовідносин передбачає виключення з розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних періоду з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

У постанові від 18 квітня 2024 року у справі № 240/27062/22 Верховний Суд сформулював такі висновки. Реєстрація податкової накладної є податковим обов`язком платника податку. Цей обов`язок не змінювався (не виключався) ані під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), ані після введення в Україні воєнного стану. У період з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року діяв мораторій на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в тому числі й тих, граничний строк реєстрації яких припадав до 01 березня 2020 року. Відповідно, під час вирішення питання про накладення на платників податків штрафних санкцій за таке порушення і розрахунку їх розміру такий період (з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року) підлягає виключенню.

Також слід врахувати, що незважаючи на те, що податковий обов`язок платника щодо реєстрації податкових накладних у строк, встановлений пунктом 201.10 статті 201 ПК України, не виключався, після введення на території України воєнного стану до ПК України були включені норми щодо зупинення усіх строків, зокрема, встановлених цим Кодексом (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, пункт 102.9 статті 102 ПК України), які мали безумовну дію у період з 07 березня 2022 року (дата набрання чинності Законом № 2118-IX від 03 березня 2022 року) і до 26 травня 2022 року (до дати набрання чинності Законом № 2260-IX від 12 травня 2022 року).

Водночас, за загальним правилом, положення про зупинення строків є застосовними до правовідносин, у яких такі строки на момент їх зупинення ще не скінчилися.

Якщо узагальнити правові висновки, викладені у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, від 07 лютого 2024 року у справі № 380/7070/23, від 12 березня 2024 року у справі №160/13661/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 520/18349/23, від 12 квітня 2024 року у справі № 620/9720/23, суд касаційної інстанції сформулював такі підходи до розгляду подібних спорів.

У період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Пункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установив, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Судом встановлено, що ТОВ «МІГ-2007» складено та зареєстровано податкові накладні, зокрема, в період лютий - березень 2022 року:

- № 1 від 16.02.2022 поза межами граничного строку реєстрації в 117 днів, а саме 09.11.2022;

- № 2 від 25.03.2022 поза межами граничного строку реєстрації 118 днів, а саме 10.11.2022;

- № 1 від 16.03.2022 поза межами граничного строку реєстрації 103 дні, а саме 26.10.2022, що підтверджується розрахунком штрафних санкцій.

Факт порушення граничних строків реєстрації вищенаведених податкових накладних сторонами не заперечується.

Разом з тим, Товариство наполягає, що своєчасно не виконало податковий обов`язок з незалежних від нього обставин (форс-мажорні обставини, викликані воєнним станом на території України, що призвело до пошкодженням майна Товариства).

Суди попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, підставою для задоволення позову зазначили наявність форс-мажорних обставин, які засвідчуються сертифікатом Харківської торгово-промислової палати України та іншими доказами, поданими Товариством, що відповідно є випадком для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних № 1 від 16.02.2022, №1 від 16.03.2022 та №2 від 25.03.2022.

Так, відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Поряд із цим, відповідно до висновків Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 27.02.2025 (справа №520/2941/24), форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

Наявність сертифіката (висновку, довідки), виданого Торгово-промисловою палатою, не є беззаперечним та єдиним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, необхідним є дослідження саме сукупності доводів і доказів, якими заінтересована особа обґрунтовує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість виконання нею, зокрема, щодо своєчасного виконання вимог податкового законодавства.

Як встановлено судами, основним видом господарської діяльності ТОВ «МІГ-2007» є діяльність за КВЕД 35.30: постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. ТОВ «МІГ - 2007» має ліценцію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, що підтверджується розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації «Про видачу ліцензії» № 595 від 03.12.2021.

Виробничі потужності і основні засоби, які ТОВ «МІГ-2007» використовує у господарській діяльності, розташовані за адресою: 64200, Харківська обл., Балаклійський р- н., м. Балаклія, вул. Партизанська, буд. 25, що підтверджується повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП.

Правовстановлюючі документи, первинна та інша документація ТОВ «МІГ- 2007» зберігаються за місцем розташування модульної котельні, яка належить ТОВ «МІГ-2007» за адресою: 64200, Харківська обл., Балаклійський р-н., м. Балаклія, вул. Партизанська, буд. 25, що підтверджується наказами № 4 від 04.01.2021, № 86 від 06.09.2021.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004:

з 02.03.2022 до 11.09.2022 м. Балаклія Балаклійської міської територіальної громади перебувало в окупації, а з 11.09.2022 відноситься до території можливих бойових дій.

Під час тимчасової окупації російською федерацією м. Балаклія частина майна, яким ТОВ «МІГ-2007» володіє або користується, знищено, пошкоджено або вкрадено, що підтверджується Актом № 13 - К комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 14.11.2022 та Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.08.2023.

Сертифікатом про засвідчення форс-мажорних обставин Харківської торгово-промислової палати № 6300-23-4298 від 24.10.2023 засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; тимчасова окупація м. Балаклія Ізюмського району Харківської області; воєнні (бойові) дії на території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, щодо обов`язку (зобов`язання) перед ГУ ДПС у Харківській області зареєструвати податкові накладні №1 від 16.02.2022, №1 від 16.03.2022, №2 від 25.03.2022 з дотриманням граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України, з урахуванням п. 69.1 ст. 69 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, у термін до 15.07.2022, з дати введення в Україні воєнного стану - 24.02.2022 року та до 26.10.2022 року (період дії форс-мажорних обставин).

Таким чином, судами попередніх інстанцій правильно враховано, що наданий позивачем сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин Харківської торгово-промислової палати Харківської області № 6300-23-4298 від 24.10.2023, яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для Товариства у період з 24.02.2022 по 26.10.2022, а також надані позивачем копії документів, у своїй сукупності свідчать про наявність форс-мажорних обставин, які є доведеними позивачем належними доказами, що в свою чергу, виключає наявність вини в діях платника податків, та як наслідок ці обставини є підставою для звільнення від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у період з 24.02.2022 по 26.10.2022, у зв`язку з чим, застосування до Товариства штрафу за несвоєчасну реєстрації податкової накладної №1, складеної 16.03.2022 та зареєстрованої 26.10.2022, є неправомірним.

Відтак, обґрунтованими є рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2023 № 0/15552/0416 в частині застосування штрафу в розмірі 4370,74 грн.

Що ж стосується висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до позивача штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №1 від 16.02.2022, дата реєстрації 09.11.2022 та №2 від 25.03.2022, дата реєстрації 10.11.2022 у зв`язку з дією форс-мажорних обставин, то колегія суддів вважає їх передчасними.

Як вбачається з поданого позивачем сертифікату Харківської торгово-промислової палати № 6300-23-4298 від 24.10.2023 період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24.02.2022; дата закінчення 26.10.2022.

При цьому, податкові накладні №1 від 16.02.2022, №2 від 25.03.2022 зареєстровані 09.11.2022 та 10.11.2022 відповідно.

Доказів неможливості реєстрації вказаних податкових накладних у період з 26.10.2022 по 09.11.2022, 10.11.2022 матеріали справи не містять, а судами попередніх інстанцій вказаним обставинами оцінки не надано.

Натомість ці обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору в частині наявності/відсутності підстав для застосування до Товариства штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №1 від 16.02.2022, №2 від 25.03.2022 та визначення розміру відсоткової ставки штрафних санкцій, яка залежить від кількості днів порушення таких строків реєстрації, та входять до предмета доказування в даній справі.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.

Встановлення істотних фактичних обставин справи передує вирішенню спору, недотримання цієї вимоги унеможливлює правильне застосування норми матеріального права до спірних правовідносин та унеможливлює перевірку судом касаційної інстанції додержання судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

При цьому обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд не може визнати законними і обґрунтованими рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, оскільки не встановлення дійсного предмета доказування та/або ненадання правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування, свідчить про недотримання судами вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, невжиття належних та достатніх заходів для встановлення фактичних обставин справи, шляхом виявлення та витребування доказів, зокрема, з власної ініціативи.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За правилами пунктів 1, 4 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2023 № 0/15552/0416 в частині застосування штрафу в розмірі 211196,63 грн допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Колегія суддів повторно зауважує, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржується контролюючим органом в частині задоволення позовних вимог, а відтак переглядається судом касаційної інстанції лише в цій частині.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2023 №0/15552/0416 щодо застосування штрафу в розмірі 211196,63 грн, а справу №520/30471/23 в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі №520/30471/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон І.А. Васильєва