ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2020 року

Київ

справа №819/478/17

адміністративне провадження №К/9901/55004/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Смоковича М.І., Кашпур О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 819/478/17

за позовом Прокуратури Тернопільської області до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчити дії,

за касаційною скаргою Прокуратури Тернопільської області

на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шульгач М. П., суддів Баранюка А.З., Мандзія О. П.,

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Рибачука А. І., суддів Багрія В. М., Гінди О. М.,

УСТАНОВИВ:

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. 16 березня 2017 року, Прокурора Тернопільської області звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просила:

1.1 визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А. Н., яка проявилась у не закінченні виконавчого провадження № 52876084;

1.2 зобов`язати відповідача закінчити вказане виконавче провадження шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

2. Позовна заява прокуратури Тернопільської області в даній справі подана до суду 16 березня 2017 року і підписана заступником прокурора Тернопільської області Галицьким О. В. Будь-які документи, які б свідчили про те, що на момент підписання позовної заяви прокурор Тернопільської області був відсутній і його заступник Галицький О. В. виконував обов`язки прокурора Тернопільської області в матеріалах справи відсутні.

3. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року, позовну заяву заступника прокурора Тернопільської області Галицького О.В. залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати.

4. Залишаючи без розгляду позовну заяву заступника прокурора Тернопільської області Галицького О.В. суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку, що заступник прокурора Тернопільської області Галицький О.В. не був уповноважений підписувати позовну заяву від імені прокуратури Тернопільської області.

ІІ. Касаційне оскарження

5. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, представник позивача подав касаційну скаргу до Верховного Суду, яку зареєстровано 03 липня 2018 року.

6. У касаційній скарзі представник позивача посилається на порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. В обґрунтування касаційної скарги представник позивача зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно залишили позовну заяву підписану заступником прокурора Тернопільської області Галицьким О.В. без розгляду як таку, що підписана особою, яка не мала права її підписувати, оскільки він як заступник прокурора Тернопільської області має право вчиняти такі дії відповідно до пункту 1.13 Регламенту прокуратури Тернопільської області, затвердженого наказом прокурора Тернопільської області від 12 лютого 2014 року № 61 та пункту 1.2 наказу прокурора Тернопільської області від 03 серпня 2018 року № 142.

8. 05 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Білоуса О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 819/478/17 із Тернопільського окружного адміністративного суду.

9. 17 липня 2019 року справа № 819/478/17 надійшла до Верховного Суду.

10. Також до Верховного Суду надійшов відзив третьої особи на касаційну скаргу, в якій третя особа - ОСОБА_1 спростовую доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

11. 05 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року № 562/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

13. Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у складі колегії суддів: головуючого суддю - Жука А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. заяву судді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Жука А.В. про самовідвід задоволено. Відведено суддю-доповідача Жука А.В. від розгляду касаційної скарги прокуратури Тернопільської області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі за позовом прокуратури Тернопільської області до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

13.1. Передано справу №819/478/17 (провадження № К/9901/55004/18) для визначення складу суду за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

14. 01 жовтня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року № 1602/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.

16. 25 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року № 859/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н.В., суддів Кашпур О.В., Смоковича М.І.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

19. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

20. 15 липня 2015 року набрав чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (тут і далі в редакції чинній на момент подання позовної заяви, далі - Закон №1697-VII), окрім норм, визначених у пункті 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону.

21. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону №1697-VII, на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

22. Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону №1697-VII у системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. Регіональну прокуратуру очолює керівник регіональної прокуратури - прокурор області, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, який має першого заступника та не більше трьох заступників.

23. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 11 Закону №1697-VII керівник регіональної прокуратури представляє регіональну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.

24. Частиною третьою статті 11 Закону №1697-VII передбачено, що у разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника регіональної прокуратури.

25. Згідно з частинами першою та четвертою статті 23 Закону №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

26. Відповідно до частин першої та сьомої статті 56 КАС України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

ІV. Позиція Верховного Суду

27. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

28. За загальним правилом, повноваження щодо здійснення представництва регіональної прокуратури у відносинах з органами державної влади надані її керівнику і лише в разі відсутності останнього такі повноваження може виконувати перший заступник, а у разі відсутності першого заступника - один із заступників, відповідно (частина третя статті 11 Закону №1697-VII) .

29. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позовну заяву Прокуратури подано до Тернопільського окружного адміністративного суду 16 березня 2017 року та підписано від імені позивача заступником прокурора Галицьким О.В.

30. Системний аналіз наведених норм Закону №1697-VII та КАС України, дає підстави для висновку, що заступник прокурора Тернопільської області був уповноважений підписувати позовну заяву Прокуратури лише у разі відсутності на дату її підписання і подання прокурора Тернопільської області та його першого заступника. Проте, доказів відсутності 16 березня 2017 року прокурора Тернопільської області та його першого заступника позивачем не надано.

31. Верховний Суд відхиляє доводи заявника касаційної скарги з приводу наявності у заступника прокурора Тернопільської області Галицького О.В. повноважень підписувати позовну заяву від імені Прокуратури з підстав, передбачених пунктом 1.13 Регламенту прокуратури Тернопільської області, затвердженого наказом прокурора Тернопільської області від 12 лютого 2014 року № 61, з огляду на наступне.

32. За змістом пунктів 11-11.2 наказу Генерального прокурора України від 19 січня 2017 року №15 "Про основні засади організації роботи", вирішено важливі процедурні питання організації та порядку роботи регіональних прокуратур визначати регламентами. Регламенти розробляти підрозділам організаційного забезпечення з урахуванням пропозицій інших самостійних структурних підрозділів та затверджувати наказами керівників регіональних прокуратур. У регламентах встановлювати основні засади, порядок і методи управлінської діяльності, зокрема з питань розподілу повноважень між керівниками різного рівня, роботи структурних підрозділів та їх взаємодії, підготовки і розгляду документів, прийняття організаційно-розпорядчих актів, планування роботи, виїздів до прокуратур, виклику керівників та працівників прокуратур до прокуратур вищого рівня, підготовки та проведення нарад, контролю виконання, аналітичної та методичної роботи.

33. Відповідно до пункту 1.13 Регламенту прокуратури Тернопільської області, затвердженого наказом прокурора Тернопільської області від 12 лютого 2014 року № 61, перший заступник або заступник прокурора області згідно з розподілом обов`язків є повноважними особами для підписання довіреностей, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами у справах, де прокуратура області та її службові особи виступають як сторони, треті особи або суб`єкти оскарження.

34. Разом з тим, згідно зі статтею 4 Закону №1697-VII, організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

35. Верховний Суд наголошує, що Законом №1697-VII не передбачено можливості керівника регіональної органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону.

36. Тому, сама лише наявність відповідних повноважень заступника керівника у Регламенті, не є самостійною підставою для підписання ним позовної заяви від імені регіональної прокуратури, оскільки суперечить нормам статті 11 Закону №1697-VII.

37. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року в справі №819/198/17 і Верховний Суд не вбачає підстав відступати від неї.

38. Таким чином Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позовну заяву від імені Прокуратури підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень.

39. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Прокуратури Тернопільської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова

Судді: О.В. Кашпур

М.І. Смокович