Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року

м. Київ

справа №380/25592/23

адміністративне провадження № К/990/11557/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Кравчука В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 (суддя Потабенко В.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 (суд у складі колегії: судді-доповідача Гінди О.М., суддів Матковської З.М., Ніколіна В.В.) у справі №380/25592/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який враховується при обчисленні щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу та календарний період, проходження військової служби, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданим Західним апеляційним господарським судом;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначити ОСОБА_1 стаж роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні щомісячного (довічного) грошової утримання судді у відставці, тривалістю 40 років 05 місяців 02 дня, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданим Західним апеляційним господарським судом, зарахувавши до стажу: 35 років 03 місяці 21 день; перебування на посаді судді; навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка, яке надає право на зарахування до стажу роботи 2 роки 04 місяці 27 днів; перебування на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу, яке надає право на зарахування до стажу роботи 2 роки 07 місяців 10 днів;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначити ОСОБА_1 розмір щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.08.2023 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданим Західним апеляційним господарським судом, з урахуванням фактично виплачених сум, та в подальшому проводити нарахування та виплату щомісячного (довічного) грошового утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

2. На обґрунтування позову позивач послався на протиправне незарахування органом пенсійного фонду відповідних періодів його роботи до стажу роботи на посаді судді.

Позивач зазначає, що рішенням Вищої ради правосуддя від 25.07.2023 №746/0/15-23 його звільнено з посади судді Львівського апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Наказом Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 №06-03/88 позивач відрахований зі штату Західного апеляційного господарського суду.

Згідно розрахунку стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданого Західним апеляційним господарським судом, стаж його роботи становить 40 років 05 місяців 02 дні.

Позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив зарахувати до стажу роботи, який дає право на встановлення щомісячного (довічного) грошового утримання судді, періоди: навчання у Львівському державному університеті імені І. Франка, яке надає право на зарахування до стажу роботи - 2 роки 4 місяці 27 днів; перебування на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу, яке надає право на зарахування до стажу роботи - 2 роки 7 місяців 10 днів.

Однак, відповідач відмовив у зарахуванні цих періодів до стажу роботи, який дає право на відставку судді і отримання щомісячного довічного грошового утримання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Вища рада правосуддя рішенням від 25.07.2023 №746/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного господарського суду, який (відряджений до Західного апеляційного господарського суду) у зв`язку з поданням заяви про відставку», звільнила позивача з посади судді у зв`язку з поданням ним заяви про відставку.

4. Позивач, 21.09.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії, у якій просив зарахувати до стажу роботи такі періоди:

навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка, яке надає право на зарахування до стажу роботи - 2 роки 4 місяці 27 днів;

перебування на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу, яке надає право на зарахування до стажу роботи - 2 роки 7 місяців 10 днів.

5. Відповідач листом від 05.10.2023 №26925-27865/М-52/8-1300/23 повідомив позивача, що зарахування до стажу роботи на посаді судді періодів навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка та перебування на посаді дізнавача окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу Законом України № 1402 не передбачено.

6. Вважаючи протиправною бездіяльність органу пенсійного фонду щодо не зарахування при визначенні відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання до його стажу роботи на посаді судді періоду проходження військової служби, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 15.07.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025, задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області при вирішенні питання про обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , яка полягає у незарахуванні до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка з 01.09.1980 по 25.06.1985 - 02 роки 04 місяці 27 днів та визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання на рівні 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 , починаючи з 01.08.2023, виходячи із 84% від суддівської винагороди та загального стажу роботи на посаді судді 37 років 8 місяців 18 днів, зарахувавши додатково до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у Львівському державному університеті імені Івана Франка з 01.09.1980 по 25.06.1985 - 02 роки 04 місяці 27 днів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що стаж позивача на посаді судді становить 35 років 03 місяці 21 день та з урахуванням періоду навчання (02 роки 04 місяці 27 днів) складає 37 років 8 місяців 18 днів, а розмір його довічного грошового утримання повинен складати 84% суддівської винагороди (50 % +34 % (17 повних відпрацьованих років понад 20 років х 2%), обчисленої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

9. Відмовляючи в іншій частині позову, суди дійшли висновку, що матеріалами справи не встановлено факту перебування позивача у період з 02.07.1985 по 12.02.1988 на посаді слідчого чи прокурора, що в розумінні абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-XII (далі - Закон №2862-ХІІ) є передумовою для зарахування часу роботи до стажу роботи, що дає право на відставку судді.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

10. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо його перебування на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу, яке надає йому право на зарахування до стажу роботи 2 років 7 місяців 10 днів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.

11. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

12. Як на підставу касаційного оскарження позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права, зокрема, положень частин третьої та четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 30.01.2025 у справі №380/13678/24.

13. Також скаржник у касаційній скарзі покликається на невірне застосування положень Кримінального процесуального кодексу України 1960 року до правовідносин щодо зарахування до стажу роботи на посаді судді період роботи з 01.09.1980 по 25.06.1985 та відсутність правового висновку Верховного Суду з цих питань, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.

14. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість вимог касаційної скарги позивача, просить залишити її без задоволення.

15. Відповідач, вважаючи рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з такого.

17. Основні засади державної політики у сфері організації судової влади та здійснення правосуддя, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначені Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закон № 1402-VIII).

Статтею 137 цього Закону встановлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

18. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 №2509-VIII, який набрав чинності 05.08.2018, стаття 137 Закону №1402-VIII доповнена частиною 2, відповідно до якої до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом 4 пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

19. До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ (далі - Закон № 2862-ХІІ).

20. Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (чинного на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату і 50 відсотків передбаченого законом щомісячного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку; до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

21. Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005 за №865 (в редакції, чинній до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.2010 №1097) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

22. Таким чином, законодавство, яке діяло на момент набрання чинності Законом України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», передбачало право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби. Невключення цього стажу до відповідного стажу роботи на посаді судді і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

23. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 30.03.2023 у справі № 280/2167/21, від 28.08.2023 у справі №360/6255/21.

24. Як установлено судами, рішенням Вищої ради правосуддя від 25.07.2023 №746/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного господарського суду (відряджений до Західного апеляційного господарського суду) у зв`язку з поданням заяви про відставку» встановлено, що у період з 01.09.1980 по 27.06.1985 ОСОБА_1 навчався за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація - юрист.

25. Ураховуючи встановлені судами обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що до стажу роботи, що дає позивачу право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання у вищому навчальному закладі - 2 роки 4 місяці».

26. Стосовно зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду з 02.07.1985 по 12.02.1988 перебування позивача на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу, колегія судді зазначає наступне.

27. Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, якій працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

28. Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (далі - Указ №584/95, у редакції, чинній на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

29. Згідно з абзацом другим статті 1 цього Указу та абзацу 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

30. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XI "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

31. Законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, календарного періоду проходження строкової військової служби.

32. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач навчався з 01.09.1980 по 25.06.1985 у Львівському державному університеті імені Івана Франка і у подальшому був призваний на військову службу офіцером на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу з 02.07.1985 по 12.02.1988.

33. Слід зазначити, що у період проходження позивачем військової служби офіцером на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу з 02.07.1985 по 12.02.1988 на території Української РСР, яка була частиною Радянського Союзу, існували дисциплінарні батальйони, що були структурними одиницями Збройних сил СРСР.

34. Існування дисциплінарних батальйонів як структурної одиниці Збройних сил СРСР у період з 1985 року по 1988 рік регулювалось Кримінальним кодексом Української РСР (у редакції 1960 року, чинної у 1980 році), Кримінально-процесуальним кодексом Української РСР та Дисциплінарним статутом Збройних сил СРСР та Положенням про дисциплінарні батальйони Збройних Сил СРСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради СРСР від 03.03.1951, який діяв у зазначений період на території Української СРСР.

35. Положення про дисциплінарні батальйони Збройних Сил СРСР регламентувало, зокрема, порядок створення, функціонування дисциплінарних батальйонів у складі Збройних Сил Української СРСР.

36. У подальшому Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України, до якого увійшли основні норми Положення про дисциплінарні батальйони Збройних Сил СРСР, було затверджене Указом Президента України від 05.04.1994 №139/94. Пунктом 3 цього Положення передбачено, що Дисциплінарний батальйон (окрема дисциплінарна рота) є військовою частиною, контроль за діяльністю якого здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.

Пунктами 7-9 цього Положення передбачено, що керівництво дисциплінарним батальйоном здійснює командуючий військами військового округу (оперативного командування), який забезпечує добір і розстановку кадрів офіцерського складу, контролює режим та умови тримання, охоплення постійною роботою, організацію праці, бойову підготовку та виховання засуджених. Посади офіцерського складу та прапорщиків дисциплінарного батальйону можуть займати на конкурсній основі найбільш дисципліновані, вольові, добре підготовлені військовослужбовці, які мають досвід практичної діяльності у військах не менш як два роки. На посади сержантів та солдатів постійного складу дисциплінарних рот і підрозділів охорони та забезпечення приймають військовослужбовців строкової служби, навчених і відібраних у військових комісаріатах посадовими особами дисциплінарного батальйону, або військовослужбовців, які проходять службу за контрактом. Тривалість служби офіцерів у дисциплінарному батальйоні не повинна перевищувати: на посаді командира батальйону п`ять-шість років, на інших посадах - три-чотири роки. За бажанням офіцерів, за умови їх позитивної атестації, строк служби, як виняток, може бути продовжено до шести-восьми років.

37. Наведене свідчить, що період проходження позивачем військової служби офіцером на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу з 02.07.1985 по 12.02.1988 є періодом проходження строкової військової служби та має зараховуватися до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання.

38. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача стажу роботи на посаді судді, який дає право на одержання щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці, становить 40 років 05 місяців 02 дні, що дає право позивачу на призначення йому щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці. Цей стаж становить: суддівський стаж - 35 років 03 місяці 21 день; половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах - 02 роки 04 місяці 27 днів; служба на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу, яке надає право на зарахування до стажу роботи 2 роки 07 місяців 10 днів.

39. Відтак згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача становить 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

40. Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо не включення до стажу роботи, що дає право на призначення позивачу щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці, період служби у дисциплінарному батальйоні Прикарпатського військового округу 2 роки 07 місяців 10 днів, у зв`язку із чим рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

41. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

42. Ураховуючи наведене, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 підлягають скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139 341 345 349 352 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №380/25592/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

Ухвалити нове судове рішення у цій частині, яким позов у цій частині задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який враховується при обчисленні щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці періоду проходження військової служби, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданим Західним апеляційним господарським судом.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначити ОСОБА_1 стаж роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні щомісячного (довічного) грошової утримання судді у відставці, тривалістю 40 років 05 місяців 02 дня, згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді та судді у відставці, станом на 26.07.2023, виданим Західним апеляційним господарським судом, зарахувавши до стажу період проходження військової служби на посаді дізнавача 38 окремого дисциплінарного батальйону Прикарпатського військового округу, яке надає право на зарахування до стажу роботи 2 роки 07 місяців 10 днів.

В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №380/25592/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя В.М. Кравчук