ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 2-а-8321/11

адміністративне провадження № К/9901/6152/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.11.2017р. (головуючий суддя - Русакова Г.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017р. (головуючий суддя - Собків Я.М., судді - Петрик І.Й., Сорочко Є.О.) у справі за її позовом до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У червні 2011 року позивач звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статей 39, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, віднесеній до категорії 1 інваліду ІІІ групи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум, та проводити відповідні нарахування і виплату в подальшому починаючи з 01.05.2011р.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011р. позов задоволено.

Зобов'язано Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно до статей 39, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком (основна пенсія по інвалідності), додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсі за віком, а також доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати починаючи з 01.12.2010р. по день припинення права на такі виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

03.11.2017р. позивач звернулась до суду із заявою про роз'яснення постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011р.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.11.2017р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017р., в задоволенні заяви про роз'яснення постанови відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями не погодилась позивач, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким роз'яснити постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011р.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, посилання судів на те, що в порушення вимог статті 170 КАС України нею ставиться вимога зміни змісту постанови суду є помилковими, оскільки заявниця просила лише роз'яснити їй чи включає (охоплює) в резолютивній частині рішення поняття «здійснити перерахунок пенсії» поняття «і виплату за цим перерахунком».

Заперечень на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 170 КАС України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

В ході розгляду справи судами встановлено, що постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2011р. у справі №2-а-8321/11 зобов'язано Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити позивачу перерахунок:

- пенсії по інвалідності відповідно до статей 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком;

- додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статей 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком;

- доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до статей 39, 67 цього Закону в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно, починаючи з 01.12.2010р. по день припинення права на такі виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Також судами встановлено, що постановою відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області від 08.06.2014р. закінчено виконавче провадження №4329235, відкритого за виконавчим листом №2-а-8321/11, виданого Канівським міськрайонним судом Черкаської області 21.03.2014р. на виконання постанови цього ж суду від 18.11.2011р., відповідно до вимог пункту 8 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із повним виконанням боржником судового рішення. (а.с. 36; 50)

Судами встановлено, що звернувшись із заявою про роз'яснення судового рішення, позивач фактично просить роз'яснити їй чи зобов'язаний відповідач здійснити на її користь виплату заборгованих сум основної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до вказаної постанови суду.

Відмовляючи у роз'ясненні судового рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що постанова є чіткою і зрозумілою, в тому числі її резолютивна частина, жодних суперечливих або невизначених положень, які були б незрозумілими та викликали труднощі під час її виконання, постанова суду не містить, а здійснення роз'яснення судового рішення за вимогою позивача призведе до викладення резолютивної частини судового рішення у іншій редакції, що є неприпустимим в порядку роз'яснення судового рішення в порядку статті 170 КАС України.

Крім того, суди виходили з того, що постанова суду виконана боржником в повному обсязі, а тому відсутні підстави для його роз'яснення згідно частини 2 статті 170 КАС України.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що постанова суду, про роз'яснення якої подано заяву, є зрозумілою, така постанова виконана боржником і виконавче провадження з її виконання закінчене, передбачені законом підстави для роз'яснення судового рішення відсутні, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про відмову в задоволенні заяви про її роз'яснення.

В той же час, як встановлено судами і вбачається з матеріалів справи спірні суми належних позивачу пенсійних виплат відповідачем нараховані, однак на даний час не виплачені.

В свою чергу відповідно до статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058 Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.11.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук