Історія справи

Постанова КАС ВП від 24.12.2025 року у справі №240/27873/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 240/27873/23

адміністративне провадження № К/990/14846/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О. О.,

суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівад 09» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Драчук Т. О., суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.) у справі №240/27873/23

УСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вівад 09» (далі - ТОВ «Вівад 09», платник податків) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 29 червня 2023 року № 0122780712.

2. Обґрунтовуючи позов позивач указав, що висновки відповідача за результатами перевірки та прийняте ним податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що невиконання зовнішньоекономічного контракту обумовлено форс-мажорними обставинами військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні. З урахуванням існування обставин непереборної сили відсутні підстави для нарахування підприємству пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ІІ. Рішення судів першої, апеляційної інстанцій.

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Суд дійшов висновку, що у податкового органу відсутні підстави для нарахування ТОВ «Вівад 09» у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 19 липня 2021 року по 24 травня 2023 року, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Житомирській області - задоволено частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року - скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «Вівад 09» - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 29 червня 2023 року № 0122780712 в межах суми 443 255,94 грн. (щодо імпортного контракту № 1/11/2021 від 25 листопада 2021 року).

У задоволенні решти вимог адміністративного позову ТОВ «Вівад 09» відмовлено.

4.1. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, оскільки пеня, що передбачена ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII), за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу«Перехідні положення» Податкового кодексу України.

4.2. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

У розглядуваному випадку та обставина, що сертифікат Рівненської ТПП не був наданий до перевірки, не змінює того факту, що порушення граничних строків розрахунків за операціями ТОВ «Вівад 09» з імпорту обладнання відбулось внаслідок настання обставин непереборної сили, які об`єктивно існували і на які під час перевірки позивача посилався та які в подальшому були підтверджені зазначеним сертифікатом.

Колегія суддів погодилась з позицією суду першої інстанції, що події, які відбулись внаслідок форс-мажорних обставин, та які призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, виключають юридичну відповідальність ТОВ «Вівад 09» за статтями ст. 54, 112 ПК України. Разом з цим, сертифікат Рівненської ТПП стосується лише контракту №1/11/2021 від 25 листопада 2021 року.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Відповідач, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову в частині задоволених вимог, прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Вівад 09» відмовити в повному обсязі.

5.1. ГУ ДПС у Житомирській області у касаційній скарзі зазначає підставами касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5.2. Відповідач наголошує, що безпідставними є твердження позивача та суду апеляційної інстанції про існування форс-мажорних обставин, з настанням яких, мали бути зупинені строки розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом на весь період дії таких обставин, оскільки жодних доказів настання форс-мажорних обставин ТОВ «Вівад 09» до перевірки не надано.

5.3. Податковий орган, з посиланням на висновки, висловлені у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24 зазначає:

ключовими для звільнення платника від відповідальності є наявність форс-мажору, його надзвичайний характер, неможливість запобігання шкоді та прямий причино - наслідковий зв`язок між цими обставинами і невиконанням зобов`язання;

у разі наявності форс-мажору суб`єкти господарювання мають довести, що обставини непереборної сили, зокрема воєнний стан або інші надзвичайні події, об`єктивно унеможливили виконання зобов`язань;

лише сертифікат Торгово-промислової палати не є остаточним доказом форс-мажорних обставин і не звільняє автоматично від відповідальності;

введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом- нерезидентом на рахунки платника коштів за відвантажений товар на підставі зовнішньоекономічних контрактів;

Закон України «Про валюту та валютні операції» містить спеціальні норми щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

6. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача зазначає про необґрунтованість її доводів та просить залишити без задоволення.

7. 20 травня 2025 року справа №240/27873/23 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Cудами першої та апеляційної інстанцій з матеріалів справи встановлено, що ГУ ДПС у Житомирській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вівад 09» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту договорами від 19.07.2021 №40/21, від 25.11.2021 №1/11/2021, від 17.03.2022 №27/22, від 06.05.2022 №50/22 за період з 19.07.2021 по 24.05.2023.

9. За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.06.2023 №10101/06-30-07-09/36311007 у якому контролюючий орган робить висновок про порушення ТОВ «ВІВАД 09»:

- п.3 ст.13 Закону №2473-VIII, а саме, по імпортному контракту №50/22 від 06.05.2022, укладеному з фірмою «Bus World B.V.» (Нідерланди) повернення попередньої оплати в сумі 15 000 євро відбулося з порушенням граничних термінів встановлених Національним банком України;

- п.3 ст.13 Закону №2473-VIII, а саме, по імпортному контракту №27/22 від 17.03.2022, укладеному з фірмою нерезидентом АМК Agnieszka Kaiser і Marek Kaiser (Польща) повернення попередньої оплати в сумі 59 500 євро відбулося з порушенням граничних термінів, встановлених Національним банком України;

- п.3 ст.13 Закону №2473-VIII, а саме, по імпортному контракту №1/11/2021 від 25.11.2021, укладеному з фірмою нерезидентом NPT Spolka (Польща) валютна виручка у сумі 950 857,75 євро не надійшла.

10. На підставі вказаного акту ГУ ДПС у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2023 року №0122780712, яким підприємству за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов`язань нараховано пеню у розмірі 1 195 218,98 грн.

V. Оцінка Верховного Суду

11. Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, Суд виходить з такого.

12. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

13. За змістом касаційної скарги відповідач зазначає, що визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. На переконання податкового органу суд не належно встановив обставин у справі.

14. Позиція позивача полягає у тому, що Сертифікат №5600-23-3318 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчує форс-мажорні обставини саме за Договором №1/11/2021 від 25 листопада 2021 року звільняє ТОВ «ВІВАД 09» від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII та нарахування пені за ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону.

15. У відзиві на касаційну скаргу позивач звертає увагу на те, що придбана позивачем виробнича лінія, яка має бути встановлена в смт. Романів, Житомирського р-ну, Житомирської обл., є технологічно складним обладнанням, що складається з багатьох компонентів, що підтверджується його високою вартістю. Поряд з цим, ураховуючи постійну реальну загрозу масованих ракетних обстрілів, у позивача не має можливості гарантувати безпеку проживання монтажної бригади Виконавця NPT Spolka, яка за умовами Договору має встановлювати, монтувати, підключати та вводити в експлуатацію виробничу лінію.

16. Доводи позивача стосуються правозастосування норм законодавства, що передбачають підстави для призупинення граничних строків, а саме виникнення форс-мажорних обставин.

17. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом №2473-VIII.

18. Частиною 1 статті 3 Закону №2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

19. Згідно з частиною 4 статті 11 Закону №2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

20. Відповідно до частин 5, 6 статті 11 Закону №2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

21. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

22. Згідно з частинами 9 статті 11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

23. Згідно з частиною 10 статті 11 Закону №2473-VIIIУ разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

24. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

25. Згідно з частинами 1, 3, 5, 8 статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті визначено Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі - Положення № 5).

26. Згідно з пунктами 21, 23 Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

27. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

28. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.

29. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII).

30. Одночасно ч. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

31. У свою чергу положеннями ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

32. Аналіз наведених норм права Закону дає підстави для висновку, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

33. Тобто, законодавцем передбачено випадок не застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору.

34. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення у справі суд апеляційної інстанції, у тому числі, виходив з того, що події, які відбулись внаслідок форс-мажорних обставин, та які призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, виключають юридичну відповідальність ТОВ «Вівад 09» за статтями ст.54, 112 ПК України.

35. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що питання зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин врегульовано спеціальним Законом №2473-VIII, відповідно на ці правовідносини (валютні) не розповсюджуються положення підпункту 112.8.9 пункту 112 статті 112 ПК України, про що зазначено у постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (справа №240/25642/22), від 27 лютого 2025 року (справа №520/2941/24), від 17 квітня 2025 року (справа №380/4914/24).

36. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2025 року у справі № 260/5336/23 та постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22, від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24.

37. Також слід зазначити, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 та сформулювала правовий висновок, відповідно до якого пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу«Перехідні положення» Податкового кодексу України.

38. Також, з урахуванням обставин цієї справи та доводів касаційної скарги щодо надання позивачем сертифіката після проведення перевірки та розгляду заперечень, Суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі №580/4079/23 міститься такий висновок:

«Колегія суддів звертає увагу, що на момент прийняття постанови Верховного Суду від 15 серпня 2024 року був відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості врахування сертифікатів про форс-мажорні обставини, і в межах цієї справи такий висновок під час первинного касаційного розгляду так і не був сформований через неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції.

Проте у подальшому Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №520/21174/23, яка була вже оприлюднена станом на момент повторного апеляційного розгляду, сформував висновок щодо правозастосування норм пункту 44.6 статті 44 ПК України у валютних правовідносинах.

У зазначеній постанові Верховний Суд зауважив, що відповідач (як і у справі, що наразі розглядається) покликається у касаційній скарзі на те, що відповідні сертифікати не подавались до перевірки, а тому не можуть бути враховані судами при вирішенні спору.

У контексті цього, як передбачає пункт 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У постанові від 04 липня 2024 року у справі №380/8597/23 Верховний Суд указав, що у зазначених положеннях закону мова йде саме про документи, які підтверджують показники податкової звітності, а не всі документи.

Отже, позиція відповідача у цьому випадку є помилковою, оскільки сертифікати торгово-промислової палати не належать до первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, та безпосередньо не пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, а тому положення пункту 44.6 статті 44 ПК України у спірних правовідносинах не застосовуються.

Ураховуючи наявний висновок Верховного Суду, висловлений у вищезазначеній постанові щодо ключового питання у цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що у розглядуваному випадку та обставина, що сертифікати про форс-мажорні обставини не були надані до перевірки, не змінюють того факту, що порушення граничних строків розрахунків за операціями відбулося внаслідок настання обставин непереборної сили, які об`єктивно існували та які в подальшому були підтверджені зазначеними сертифікатами.».

39. Отже у розглядуваному випадку Верховний Суд уважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що та обставина, що сертифікат Рівненської ТПП не був наданий до перевірки, не змінює того факту, що порушення граничних строків розрахунків за операціями ТОВ «Вівад 09» з імпорту обладнання відбулось внаслідок настання обставин непереборної сили, які об`єктивно існували і на які під час перевірки позивача посилався та які в подальшому були підтверджені зазначеним сертифікатом.

40. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває до теперішнього часу.

41. Згідно ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 14-1 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

42. Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.

43. За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП регіональні ТПП здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.

44. Здійснюючи правовий аналіз зазначених вище норм права у сукупності Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24) при перегляді судових рішень у подібному спорі дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від попередньо сформованих висновків касаційного суду, а саме таких:

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови від 12 грудня 2024 року у справі №380/839/24, від 14 січня 2025 року у справі №440/17191/23, з урахуванням постанов Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22);

- підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку (постанови від 05 грудня 2023 року у справі № 917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17 тощо);

- має бути встановлено (доведено) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку (постанови від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16).

45. Разом з тим, Судова палата Верховного Суду сформувала узагальнюючі правові висновки про те, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

46. При цьому сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання.

47. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання конкретною особою (учасником) в межах укладеного міжнародного договору. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

48. Так, в розумінні норм ч. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII передбачається можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.

49. Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі ст. ст. 617 ЦК України 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

50. Такі ж висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16.

51. У постанові Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі №160/6138/24 колегія суддів дійшов таких висновків:

«Колегія суддів зазначає, що строки поставки товару, визначені сторонами у договорі та додаткових угодах до нього, підлягають урахуванню при визначенні моменту належного виконання зобов`язань контрагентом. Водночас відповідно до вимог чинного законодавства такі строки не можуть виходити за межі граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, встановлених Національним банком України.

Отже, умови договору щодо строків поставки мають юридичну силу лише в тій частині, яка узгоджується із зазначеними імперативними приписами. Домовленості сторін не можуть змінювати чи продовжувати строки, встановлені Національним банком України, оскільки останні є обов`язковими до застосування незалежно від волевиявлення учасників правовідносин.

Таким чином, у будь-якому випадку граничний строк розрахунків у спірних правовідносинах не міг перевищувати 180 днів з дня здійснення авансового платежу.».

52. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами на момент проведення перевірки товар від фірми NPT Spolka (Польща) не надійшов. Оплата здійснювалась позивачем частинами (аванс), з урахуванням продовження термінів розрахунку за висновками Міністерства економіки України.

53. Як на підставу для звільнення від відповідальності - зупинення перебігу строків розрахунків за операціями та зупинення нарахування пені, позивач посилається на наявність у нього сертифікату Рівненської ТПП №5600-23-3318 в межах Договору №1/11/2021 від 25.11.2021.

54. Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку пені за порушення строків розрахунків за спірним контрактом з нерезидентом NPT Spolka (Польща) пеня нарахована за період з 26.10.2022 по 17.11.2022, з 07.11.2022 по 24.11.2022 на загальну суму 443 255,94 грн.

55. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем до суду було додано копію сертифіката № 5600-23-3318 від 21 липня 2023 року на підтвердження обставин непереборної сили, а саме через широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою ведення воєнного стану в Україні, масовані ракетні обстріли об`єктів критичної інфраструктури так і промислових і цивільних об`єктів, ТОВ «Вівад-09» не має можливості гарантувати безпеку знаходження працівників Виконавця при встановленні, монтажу та вводу експлуатацію Обладнання.

56. Так, Верховний Суд зазначає, що зі змісту наведеного Сертифіката вбачається, що його надано позивачу щодо зобов`язання Виконавця NPT Spolka (Польща) виготовити, змонтувати та ввести в експлуатацію лінію з виробництва поливних гранул (палет) за проектом, що є невід`ємною частиною Договору, організувати навчання персоналу Замовника ТОВ «Вівад 09» роботі на обладнанні, а Замовник своєчасно здійснити ввезення Товару на територію України на умовах Договору №1/11/2021 від 25 листопада 2021 року у термін до: 25.10.2022, 30.11.2022,06.11.2022, 07.03.2023, 24.03.2023, 18.04.2023, 21.05.2023.

57. Період дії форс-мажорних обставин цим сертифікатом засвідчено з 24 лютого 2022 року, станом на 21 липня 2023 року обставини тривають.

58. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не надано оцінку та не досліджено обставини та докази, які безпосередньо вплинули на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором, у цьому випадку, зобов`язань сторін за Договором №1/11/2021 від 25.11.2021 (умов поставки) у взаємозв`язку із засвідченими обставинами сертифікатом Рівненської ТПП.

59. Судам необхідно встановити обставини, що ускладнюють виконання саме позивачем (Замовником) умов Договору №1/11/2021 від 25.11.2021 з посиланням на відповідні докази.

60. Відсутність висновків з окреслених питань позбавляє суд касаційної інстанції можливості перевірити обґрунтованість доводів, озвучених в касаційній скарзі, відзиві на касаційну скаргу та підтвердити висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у податкового органу правових підстав для нарахування пені за порушення строків розрахунків.

61. Суд касаційної інстанції, в силу положень статті 341 КАС України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

62. Верховний Суд послідовно у своїй правозастосовчій практиці (зокрема у постановах від 19 червня 2025 року у справі №480/492/22 та від 16 липня 2025 року у справі №340/4688/21) підкреслює необхідність дотримання процесуальних вимог (статей 246 та 322 КАС України) щодо змісту мотивувальної частини рішень судів першої та апеляційної інстанцій та надання мотивованої оцінки важливим аргументам сторін, якими вони обґрунтовують свою позицію.

63. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

64. У світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення "Бендерський проти України", відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

65. Проте, ані рішення суду першої інстанції, ані постанова суду апеляційної інстанції не дають правових підстав вважати, що відповідні позиції Верховного Суду судами попередніх інстанцій при вирішенні спору враховані, а процесуальні вимоги щодо належного мотивування судових рішень були дотримані.

66. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

67. За правилами частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

68. Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що порушення норм процесуального права допустили обидві судові інстанції, судові рішення у цій справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

69. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

70. Отже, зважаючи на викладене статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржуване судове рішення - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

VI. Судові витрати

71. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

72. Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області - задовольнити частково.

2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року - скасувати, а справу №240/27873/23 направити на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко