Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.07.2019 року у справі №809/432/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2019 року

Київ

справа №809/432/17

касаційне провадження №К/9901/34943/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 (суддя Кишинський М.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 (головуючий суддя - Качмар В.Я., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі № 809/432/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСОЩІ» до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про визначення та коригування митної вартості товарів та карток відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" у березні 2017 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень відповідача про коригування митної вартості товарів від 01.12.2016 №206050001/2016/000715/2, від 13.12.2016 №206050001/2016/000752/2, від 22.12.2016 №206050001/2016/000796/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.12.2016 №206050001/2016/00813, від 13.12.2016 №206050001/2016/00889, від 22.12.2016 №206050001/2016/00947.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 29.05.2017 позовні вимоги задовольнив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.09.2017 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 залишив без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Івано-Франківська митниця посилається на те, що не погоджується з судовими рішеннями попередніх інстанцій, оскільки такі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відповідачем при прийнятті рішень про коригування митної вартості товару було дотримано вимоги Митного кодексу України, натомість позивачем на вимогу митного органу не було надано документів щодо підтвердження відомостей про ціну товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 04.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" та компанією H.P.U. EXPORT-IMPORT«MIREM» було укладено договір №2 про доставку сухофруктів, горіхів, насіння кунжута, насіння маку на загальну суму 14000000 польських злотих. Згідно специфікації від 20.12.2016 №16 до цього договору позивачем придбано мак голубий ІІ кл. (Чехія) в кількості 22180кг. за ціною 5,10 PLN за 1 кг.

При митному оформленні товарів («насіння маку голубого кольору «МАКNIEBIESKI», ґатунок II, не гіркий для використання в харчовій промисловості, урожай 2016 року, дата виготовлення продукції 08.2016 року, кінцевий термін придатності 08.2017 року, не в первинні упаковці», які ввозились на територію України згідно з контрактом № 2 від 04.01.2016, укладеним між ТОВ «ЛАСОЩІ» та компанією H.P.U. EXPORT-IMPORT«MIREM», позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) та заявив цей показник у митній декларації від 01.12.2016 № 206050001/2016/00813.

До вказаної декларації були додані документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України: міжнародна автомобільна накладна (СМП) № б/н від 29.11.2016; інвойс виробника № 2016241 від 28.11.2016; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 23/11-16 від 23.11.2016; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 28.11.2016; рахунок-фактура (FAKTURAVAT1152/11/2016 від 16.11.2016); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №2 від 04.01.2016; додаткова угода №13 від 29.11.2016; специфікація №14 від 29.11.2016; договір (контракт) про перевезення №21/11-2016/2 від 21.11.2016; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 29.11.2016; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю № 2730 від 29.11.2016; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2730 від 29.11.2016; сертифікат походження товару № РL/МF/АL 0062904 від 29.11.2016; інформаційний лист 22/07 від 01.07.2016; протокол випробувань 16/087014 від 17.10.2016; свідоцтво якості 070887 від 29.11.2016; сертифікат якості б/н від 28.11.2016; копія митної декларації країни відправлення 16РL401050Е0127135 від 29.11.2016.

У відповідача виникли сумніви щодо відповідності заявленої ціни товару, оскільки спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (можливе заниження митної вартості вантажу, вартість ідентичних та подібних товарів, тому відповідачем було витребувано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару (за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та\або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В цей же день позивач повідомив відповідача про неможливість подання витребуваних документів.

При митному оформленні товарів («насіння маку голубого кольору «МАКNIEBIESKІ», ґатунок II, не гіркий для використання в харчовій промисловості, урожай 2016 року; дата виготовлення продукції 11.2016 року, кінцевий термін придатності 11.2017 року, не в первинні упаковці», які ввозились на територію України згідно з контрактом № 2 від 04.01.2016, укладеним між ТОВ «ЛАСОЩІ» та компанією H.P.U. EXPORT-IMPORT«MIREM», позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) та заявило цей показник у митній декларації від 13.12.2016 №206050001/2016/00889.

До зазначеної декларації були додані документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України: міжнародна автомобільна накладна (СМП) № б/н від 12.12.2016; інвойс виробника №2016252 від 09.12.2016; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №08/12-16 від 08.12.2016; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №82/16 від 09.12.2016; рахунок-фактура (FAKTURAVAT1203/12/2016 від 09.12.2016); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №2 від 04.01.2016; додаткова угода № 14 від 12.12.2016; специфікація № 15 від 12.12.2016; договір (контракт) про перевезення №08/12/2016/-1 від 08.12.2016; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 12.12.2016; інформація про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю № 2730 від 12.12.2016; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2730 від 12.12.2016; сертифікат походження товару № РL/МF/АL 0062911 від 12.12.2016; інформаційний лист 22/07 від 01.07.2016; свідоцтво якості 074057 від 12.12.2016; сертифікат якості б/н від 09.12.2016; копія митної декларації країни відправлення 16РL401050Е0132303 від 12.12.2016.

У відповідача виникли сумніви щодо відповідності заявленої ціни товару, оскільки спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (можливе заниження митної вартості вантажу, вартість ідентичних та подібних товарів, тому відповідачем було витребувано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару (за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та\або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В цей же день позивач повідомив відповідача про неможливість подання витребуваних документів.

При митному оформленні товарів («насіння маку голубого кольору «МАКNIEBIESKІ», ґатунок II, не гіркий для використання в харчовій промисловості, урожай 2016 року; дата виготовлення продукції 10.2016 року, кінцевий термін придатності 10.2017 року, не в первинні упаковці», які ввозились на територію України згідно з контрактом № 2 від 04.01.2016, укладеним між ТОВ «ЛАСОЩІ» (покупець) та компанією H.P.U. EXPORT-IMPORT«MIREM», позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) та заявило цей показник у митній декларації від 22.12.2016 № 206050001/2016/00947.

До вказаної декларації були додані документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України: міжнародна автомобільна накладна (СМП) № б/н від 15.12.2016; інвойс виробника №2016261 від 15.12.2016; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №16/12-16 від 16.12.2016; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №83/16 від 15.12.2016; рахунок-фактура (FAKTURAVAT1228/12/2016 від 15.12.2016); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 2 від 04.01.2016; додаткова угода № 15 від 20.12.2016; специфікація № 16 від 20.12.2016; договір (контракт) про перевезення №13/12/2016/4 від 13.12.2016; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 15.12.2016; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю №2730 від 15.12.2016; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2730 від 15.12.2016; сертифікат походження товару № РL/МF/АL 0062912 від 16.12.2016; інформаційний лист 22/07 від 01.07.2016; лист б/н від 15.12.2016, свідоцтво якості 074059 від 20.12.2016; сертифікат якості б/н від 15.12.2016; копія митної декларації країни відправлення 16РL401050Е0136120 від 20.12.2016.

У відповідача виникли сумніви щодо відповідності заявленої ціни товару, оскільки спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (можливе заниження митної вартості вантажу, вартість ідентичних та подібних товарів, тому відповідачем було витребувано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару (за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо рахунок оплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та\або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення).

В цей же день позивач повідомив відповідача про неможливість подання витребуваних документів.

Декларантом не було подано витребуваних документів, оскільки вважав, що при поданні вказаних митних декларацій надано увесь необхідний перелік документів, що підтверджує митну вартість товару.

Івано-Франківська митниця не погодилася із заявленою декларантом митною вартістю товару за першим методом - ціною договору (контракту) та прийняла оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2016 №206050001/2016/000715/2, від 13.12.2016 №206050001/2016/000752/2 (митна вартість визначена за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; перший метод не застосований, у зв`язку з відсутністю в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; другий метод визначення митної вартості не застосований, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угоди на ідентичні товари), та від 22.12.2016 №206050001/2016/000796/2 (митна вартість товару визначена за резервним методом; перший метод не застосовується, у зв`язку з відсутністю в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2-5 методи визначення митної вартості не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5.

Також відповідачем прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.12.2016 №206050001/2016/00813, від 13.12.2016 №206050001/2016/00889, від 22.12.2016 №206050001/2016/00947.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митний орган неправомірно визначив митну вартість за другорядними методами та відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, оскільки надані позивачем документи підтверджували заявленої митну вартість товару за ціною договору (контракту).

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Подані позивачем документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідачем не доведено, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо доводів скаржника про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, то судами попередніх інстанцій наведені митницею обставини з`ясовувалися з наданням відповідної оцінки.

Доводи скаржника стосовно того, що оплата за рахунками-фактурами мала здійснитися до 24.02.2017, 09.03.2017, 15.03.2017, а розгляд справи судом першої інстанції тривав до 29.05.2017 не заслуговують на увагу, оскільки суд перевіряв законність оскаржуваних рішень митного органу на момент їх прийняття. Момент оплати станом на дату прийняття таких рішень не настав.

Щодо посилань скаржника на наявні в документах розбіжності в частині дати виготовлення та терміну придатності товару, то апеляційний суд дійшов правомірного висновку про їх безпідставність, оскільки такі за своєю суттю та змістом не впливають на числові значення щодо визначення ціни товару. Додаткові угоди до Договору від 29.11.2016 №13, від 12.12.2016 №14, від 20.12.2016 №15 укладені в частині здійснення поставок на відповідних транспортних умовах та в частині урегулювання місця передачі товару перевізником.

Наведені вище документи спростовують також доводи відповідача про те, що на визначення митної вартості товару, задекларованого позивачем, вплинула взаємопов`язаність покупця і продавця. Така взаємозалежність не впливає на ціну ввізного товару, так як рівень цін визначається з огляду на ринкову економіку та ціноутворення, та головним чином залежить від витрат на виробництво, цін конкурентів, співвідношення попиту та пропозиції, що підтверджується інформаційним листом від 01.07.2016, який додавався декларантом при митному оформленні товарів.

З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем подано до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за основним методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Івано-Франківської митниці ДФС без задоволення, а оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк