ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2018 року

м. Київ

справа №756/12664/16-а

адміністративне провадження №К/9901/23914/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017р. (судді - Беспалов О.О., Грибан І.О., Губська О.А.) у справі за його позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії); зобов'язати здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) в розмірі 80% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Прокуратури Луганської області №18-269 від 07.04.2016р. з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що раніше призначена йому пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати працівникам прокуратури, у зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 20.12.2016р. позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії).

Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) в розмірі 80% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області №18-269 зп від 07.04.2016р. з урахуванням раніше проведених виплат, без обмеження максимального розміру пенсії.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017р. постанову Оболонського районного суду міста Києва від 20.12.2016р. скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що перерахунок призначеної йому пенсії має здійснюватися виходячи із норм законодавства, яке було чинним на момент призначення пенсії, оскільки право на перерахунок пенсії надане йому з моменту її призначення і на підставі діючого на час призначення пенсії законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст. 22 Конституції України.

Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Посилається на те, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. №76-VІІІ, який набув чинності з 01.01.2015 р., до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких вона викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Крім того посилався на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону №213-VІІ від 02.03.2015р. - з 01.06.2015р. пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема, Законом №1789-ХІІ не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач з 2012 року перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 80% від середнього заробітку.

16.06.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі та відсотках відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці прокуратури Луганської області №18/269вих16 від 07.04.2016р.

Листом від 14.07.2016р. №13679/02 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії, з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІ та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24.12.2015р. №911, відповідно до яких скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені зміни до законодавства стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, а тому не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Крім того суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування відповідачем нових положень законодавства щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури до правовідносин, що виникли до набрання ними чинності суперечить вимогам ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

В свою чергу, апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в позові виходив з того, що 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-ХІІ, крім, зокрема, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.

Згідно частини 20 статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ втратили чинність, а визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. В свою чергу, Кабінетом Міністрів України умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено і відповідний нормативно-правовий акт не прийнято, а тому у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача.

Крім того суд зазначив, що норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають застосуванню всіма юридичними та фізичними особами.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Кабінетом Міністрів України будь-яких умов для перерахунку не визначено, правових підстав для здійснення такого перерахунку не існувало, а тому відповідач відмовляючи в перерахунку пенсії позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним і висновки апеляційного суду не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені особи, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення апеляційний суд порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук