ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 806/2973/16

адміністративне провадження № К/9901/34230/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №806/2973/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ

про визнання дій протиправними та зобов'язання надати повну інформацію на звернення

за касаційною скаргою Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Шевчук С. М., суддів: Бучик А. Ю., Майора Г. І.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ (далі - Головний сервісний центр МВС) в частині ненадання повної інформації на звернення від 01 грудня 2016 року;

- зобов'язати відповідача надати повну інформацію на звернення від 01 грудня 2016 року.

2. Позивач зазначив, що 01 грудня 2016 року він звернувся до відповідача із зверненням про надання інформації щодо порушення вимог чинного законодавства державними службовцями Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області, однак, Головний сервісний центр МВС на його звернення відповіді не надав, перевірку не провів, позивачу та правоохоронним органам про результату його розгляду не сповістив. Вважаючи дії відповідача щодо невиконання вимог Законів України "Про інформацію" та "Про звернення громадян" неправомірними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що листом від 12 грудня 2016 року №31/Г-1715 Головний сервісний центр МВС повідомив позивача про те, що у його зверненні питання стосуються компетенції Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області, а тому звернення направлено за належністю до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Житомирській області.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки з боку Головного сервісного центра МВС відсутні неправомірні дії (бездіяльність), яка полягала в ненаданні відповіді на звернення позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким визнано протиправними дії Головного сервісного центру МВС щодо неналежного розгляду звернення позивача від 01 грудня 2016 року та зобов'язано відповідача розглянути в установленому порядку звернення ОСОБА_1 від 01 грудня 2016 року з наданням письмового повідомлення про результати розгляду його звернення.

6. Скасовуючи постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року та ухвалюючи нове судове рішення, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог статті 7 Закону України "Про звернення громадян" щодо недопустимості направлення скарг громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, та з огляду на підпорядкованість Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області безпосередньо Головному сервісному центру МВС, дійшов висновку, що дії відповідача щодо направлення звернення позивача на розгляд до Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області є протиправними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись з ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що оскільки звернення позивача стосувалось неправомірних, на його думку, дій працівників Регіонального сервісного центру МВС в Житомирський області, зокрема, порушення ними вимог Закону України "Про державну службу" та, враховуючи відсутність жодних посилань на порушення останнім законодавства у сфері надання сервісних послуг МВС, відповідач правомірно скерував звернення в порядку підпорядкованості саме Регіональному сервісного центру МВС в Житомирський області.

Крім того, скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції стосуються Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, в той же час правильне найменування відповідача, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №889 та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Головний центр МВС.

Також, відповідач в касаційній скарзі звернув увагу на те, що ним вчинені дії на виконання частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян", а оскільки у вказаному зверненні ОСОБА_2 не були конкретизовано події, а викладені лише припущення, тому його звернення надіслано за належністю до Регіонального сервісного центру МВС в Житомирський області для проведення відповідної перевірки.

9. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 01 грудня 2016 року направив на адресу Головного сервісного центру МВС звернення на неправомірні дії посадових осіб Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області, у якому просив провести перевірку щодо недотримання законів України, недотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки, неповагу до гідності людини, порушення прав і свобод людини та громадянина, недодержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

11. Зазначений запит на адресу Головного сервісного центру МВС надійшов
05.12.2016.

12. Листом від 12 грудня 2016 року №31/Г-1715 позивача було повідомлено, про те, що його звернення було розглянуто Головним сервісним центром МВС та направлено за належністю до Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області.

РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

13.07 квітня 2017 року касаційна скарга Головного сервісного центру МВС України надійшла до Вищого адміністративного суду України.

14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного сервісного центру МВС України.

15. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №806/2973/16 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2018 року для розгляду справи №806/2973/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Шарапа В. М., судді: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

17. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року №526/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до складу іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М.

18. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року для розгляду справи №806/2973/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А. В., суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.

19. Ухвалою судді Верховного Суду від 21.04.2021 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

(в редакції на час виникнення спірних правовідносин)

20. Конституція України

20.1.Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20.2. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

20.3. Згідно зі статею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

21. Закон України "Про звернення громадян"

21.1. Частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

21.2. Статтею 7 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, зокрема, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

23. Враховуючи, що касаційна скарга була подана до Верховного Суду 05.03.2018, її розгляд відбувається згідно вимог КАС України в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, тобто редакції, чинній до
08.02.2020.

24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

26. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в у своєму зверненні, яке подано до Головного сервісного центру МВС, позивач просив провести перевірку порушень вимог чинного законодавства державними службовцями Регіонального сервісного центру МВС в Житомирської області щодо недотримання законів України, недотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки, неповагу до гідності людини, порушення прав і свобод людини та громадянина, недодержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

28. Вирішуючи спір по суті позовних вимог, судом апеляційної інстанції взято до уваги положення статті 7 Закону України "Про звернення громадян", якими, зокрема, передбачено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

29. Отже, суд апеляційної інстанції, враховуючи вимоги Положення про Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1405 (у редакції наказу від 30 вересня 2016 року №1037) та положення статті 7 Закону України "Про звернення громадян", дійшов висновку щодо недопустимості направлення скарг громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються з огляду на підпорядкованість Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області безпосередньо Головному сервісному центру МВС.

30. Разом з цим, колегія суддів зазначає про передчасність висновку суду апеляційної інстанції в частині визначення змісту звернення позивача щодо оскарження ним дії (бездіяльність) Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області саме у сфері надання сервісних послуг МВС, оскільки ОСОБА_1 у зверненні від 01 грудня 2016 року порушується питання, зокрема, щодо проведення перевірки порушень вимог чинного законодавства державними службовцями Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області щодо недотримання законів України, принципів державної служби та правил етичної поведінки, неповагу до гідності людини, порушення прав і свобод людини та громадянина, недодержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

31. Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи містять Положення про Головний сервісний центр МВС, затверджене Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1393 (у редакції Наказу МВС України від 30 вересня 2016 року №1084), підпунктом 5 пункту 5 якого передбачено, що Головний сервісний центр МВС з метою організації своєї діяльності веде прийом громадян та організовує розгляд звернень громадян з питань діяльності Регіонального сервісного центру МВС, виявляє та усуває причини, що спричиняють подання громадянами скарг.

Водночас відповідно до п. п. 26) п. 4 Положення про Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1405 (у редакції наказу від 30 вересня 2016 року №1037), наявного в матеріалах справи, до основних завдань РСЦ МВС в Житомирській області віднесено прийом громадян і розгляд звернень з питань діяльності РСЦ МВС в Житомирській області та ТСЦ МВС, а також з інших питань, що належать до їх компетенції.

32. При вирішенні даного спору, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки суті звернення ОСОБА_1, не з'ясовано зміст порушених в ньому питань, зокрема, щодо можливого порушення працівниками Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області положень Закону України "Про державну службу" або протиправність чи правомірність дій (бездіяльність) у сфері надання сервісних послуг МВС, відповідно, не досліджено до повноважень якого саме органу відноситься розгляд даного звернення з огляду на встановлені фактичні обставини.

33. Також, колегія суддів, враховуючи наявність в матеріалах справи зазначеного Положення про Головний сервісний центр МВС, зазначає про обґрунтованість доводів скаржника стосовно невірного найменування відповідача в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначення "Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України" замість вірного - "Головного сервісного центру МВС".

34. Крім того, частиною 2 статті 11 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення судових рішень судами попередніх інстанцій) передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до частиною 2 статті 11 КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

35. За положеннями частини 1 статті 137 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

36. Разом з цим, ухвалюючи рішення про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції в мотивувальній та резолютивні частинах судового рішення зазначив про визнання дій Головного сервісного центру МВС щодо неналежного розгляду звернення позивача від 01 грудня 2016 року неправомірними та зобов'язав відповідача розглянути в установленому порядку звернення ОСОБА_1 з наданням письмового повідомлення про результати розгляду його звернення.

37. При цьому, в описовій частині постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати неправомірними дії (бездіяльність) Головного сервісного центру МВС в частині ненадання повної інформації на звернення від 01 грудня 2016 року та зобов'язати відповідача надати повну інформацію на звернення від 01 грудня 2016 року, що відповідає змісту позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1.

38. За змістом статті 195 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

39. Отже, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та задовольняючи позовні вимоги, вирішив адміністративний позов стосовно позовних вимог, які не були заявлені позивачем, не обгрунтувавши належним чином необхідності саме такого способу захисту прав позивача.

40. Відповідно до статті 242 КАС України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

41. За приписами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

42. Таким чином, в даному випадку суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду звернення позивача та зобов'язання Головного сервісного центру МВС розглянути установленому порядку звернення ОСОБА_1 з наданням письмового повідомлення про результати розгляду його звернення, оскільки належним чином не надав правову оцінку зверненню позивача від 01.12.2016 на предмет підстав його скарги на дії посадових осіб ТСЦ МВС у Житомирській області, а також не надав оцінку наявному в матеріалах справи Положенню про Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області, та не встановив належним чином до повноважень якого органу відноситься розгляд звернення позивача, чим порушив норми процесуального права, а саме не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, та такі порушення не можуть бути виправлені на стадії касаційного перегляду.

43. Верховний Суд визнає, що порушення норм процесуального права допущені судом апеляційної інстанції призвели до неправильного вирішення справи, що обумовлює направлення справи на новий розгляд до шостого апеляційного адміністративного суду, під час якого суду апеляційної інстанції слід надати належну оцінку змісту звернення позивача від 01.12.2016, обсяг повноважень Головного сервісного центру МВС та ТСЦ МВС у Житомирській області щодо розгляду звернень громадян.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ задовольнити частково.

2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року скасувати, справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіА. В. Жук Н. М. Мартинюк Ж. М. Мельник-Томенко