ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року

м. Київ

справа № 280/2585/21

адміністративне провадження № К/990/19348/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В, Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/2585/21

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Д. В. Татаринов) від 30 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. О. Круговий, Т. С. Прокопчук, А. В. Шлай) від 09 квітня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» (далі - ТОВ «ГРУП ІНТРЕЙД», позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Держаної податкової служби України та до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС, скаржник), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2398461/41071921 від 12 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 58 від 28 серпня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2392866/41071921 від 10 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 57 від 28 серпня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2392424/41071921 від 10 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 56 від 28 серпня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2392454/41071921 від 10 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 83 від 31 липня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2392654/41071921 від 10 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 02 вересня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2398455/41071921 від 12 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 02 вересня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401543/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 03 вересня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401534/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 03 вересня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401531/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 03 вересня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401497/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 03 вересня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401539/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 03 вересня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401515/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 03 вересня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2398466/41071921 від 12 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 02 вересня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401518/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 03 вересня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401511/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 08 вересня 2020 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2022 року, позов задоволено.

3. 15 вересня 2023 року ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось до суду із заявою про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року по справі № 280/2585/21 за нововиявленими обставинами, у якій просить за результатами перегляду його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Дана заява обґрунтована відкриттям контрагентами позивача рахунків у банках вже після того як були підписані окремі первинні документи з інформацією про такі рахунки.

4. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС у Запорізькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 280/2585/21

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 17 травня 2024 року через систему «Електронний суд» ГУ ДПС звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, і прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 280/2585/21 за нововиявленими обставинами, а також прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Скаржнику поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року в адміністративній справі № 280/2585/21. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. Через систему «Електроний суд» 27 червня 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Відмовляючи у задоволенні заяви ГУ ДПС про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 280/2585/21, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що інформація та документи щодо дати відкриття рахунків ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ КЛЕМПОСТАВ», ТОВ «ПРОТЕКС СИСТЕМ», ТОВ «ХАЙТЕР», ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА ПРАЙМ» у банках не містить ознак нововиявлених обставин.

10. Окрім того, суди погодились з доводами позивача, викладеними у запереченнях на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, стосовно того, що судом під час розгляду справи № 280/2585/21 не досліджувались обставини господарських правовідносин і з контрагентами-постачальниками позивача. Відтак, неточності в документах, складених між позивачем та його постачальниками можуть бути підставою для перегляду рішень контролюючого органу щодо реєстрації податкових накладних, виписаних саме постачальниками позивача, а не тих податкових накладних, які виписані позивачем його покупцям.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

12. Зокрема, ГУ ДПС зазначає, що оскаржувані рішення прийняті за наслідками неправильного застосування норм процесуального права пунктів 1, 2 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України без урахування висновку Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 140/2341/19 (адміністративне провадження № К/990/32984/23) щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах.

13. Також ГУ ДПС окремо посилається на не врахування висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 826/17813/18. Вказує, що ухвала суду першої інстанції від 18 грудня 2023 року не відповідає вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС України щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства, у зв`язку з чим у суду апеляційної інстанції є передбачені статтею 317 КАС України підстави для його скасування.

14. Звертає увагу на те, що судами першої та другої інстанції не було досліджено та не враховано наданих ГУ ДПС доказів які підтверджують, що надані позивачем засвідчені копії документів, які є письмовими доказами у справі № 280/2585/21, містять недостовірні дані.

15. Також суд першої інстанції залишив без уваги доводи заявника щодо нововиявлених обставин, які стосуються підтвердження нереальності господарських операцій з постачальниками ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ КЛЕМПОСТАВ», ТОВ «ПРОТЕКС СИСТЕМ», ТОВ «ХАЙТЕР», ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА ПРАЙМ» датами, які хронологічно передують датам відкриття банківських рахунків таких постачальників, які вказані у реквізитах договорів, що в свою чергу свідчить про формальне оформлення договорів. Вказані факти не спростовані позивачем та судом, проте суд прийняв до уваги пояснення позивача, які не підтверджені доказами, про те, що дата яка стоїть на перший сторінці договорів не вказує на справжню дату укладення договору.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

17. Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.

18. Так, за приписами частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

19. З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

20. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

21. Указана правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 28 липня 2022 року та від 26 травня 2022 року у справах № 560/1778/19 та 480/3585/19 відповідно.

22. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

23. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

24. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

25. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

26. Указана позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16.

27. З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17, необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України є те, що:

по-перше, вона існувала на час розгляду справи;

по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи;

по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.

28. Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

29. Указаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц та постанові від 07 вересня 2020 року у справі № 820/5989/15.

30. Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

31. Так, у адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.

32. Варто зауважити, що обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати її у відповідний час.

33. При цьому нововиявлена обставина як юридичний акт мав існувати на момент подання позову.

34. Так, згідно змісту заяви про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 280/2585/21 заявник (ГУ ДПС у Запорізькій області) вважав нововиявленою обставиною у справі, що розглядається, листи АБ «УКРГАЗБАНК» від 04 серпня 2023 року та Міжнародного резервного банку № 3123/БТ від 23 серпня 2023 року.

35. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказані обставини, на які посилається ГУ ДПС, як на нововиявлені, не відповідають критеріям пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та не є нововиявленими обставинами у цій справі, оскільки заявник покликається на обставини, які виникли вже після ухваленням судом рішення (рішення суду набрало законної сили) у справі, що розглядається.

36. Суд звертає увагу, що в межах розглядуваної справи суд вирішував питання наявності підстав для реєстрації податкових накладних у розрізі прийнятих ГУ ДПС рішень про відмову у їх реєстрації (про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), а не досліджував питання реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

37. Як установлено судами попередніх інстанцій рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, яке набрало законної сили 10 січня 2022 року, позовні вимоги ТОВ «Груп Інтрейд» задоволено.

Вказаним рішенням суду:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2398461/41071921 від 12 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 58 від 28 серпня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2392866/41071921 від 10 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 57 від 28 серпня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2392424/41071921 від 10 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 56 від 28 серпня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2392454/41071921 від 10 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 83 від 31 липня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2392654/41071921 від 10 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 02 вересня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2398455/41071921 від 12 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 02 вересня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401543/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 03 вересня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401534/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 03 вересня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401531/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 03 вересня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401497/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 03 вересня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401539/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 03 вересня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401515/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 03 вересня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2398466/41071921 від 12 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 02 вересня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401518/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 03 вересня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 2401511/41071921 від 15 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 08 вересня 2020 року та зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

38. Тобто, слід констатувати, що реальність господарських операцій, за результатами яких були складені податкові накладні та по яким і були прийняті рішення контролюючого органу про відмову у їх реєстрації, не була предметом дослідження у цій справі.

39. Більш того, судами встановлено, що листи АБ «УКРГАЗБАНК» від 04 серпня 2023 року та Міжнародного резервного банку № 3123/БТ від 23 серпня 2023 року, в яких зазначено інформацію щодо рахунків підприємств, жодним чином не стосується обставин зупинення реєстрації податкових накладних позивача №58 від 28 серпня 2020 року, №57 від 28 серпня 2020 року, №56 від 28 серпня 2020 року, №83 від 31 липня 2020 року, №8 від 02 вересня 2020 року, № 6 від 02 вересня 2020 року, №16 від 03 вересня 2020 року, №15 від 03 вересня 2020 року, №14 від 03 вересня 2020 року, №13 від 03 вересня 2020 року, №12 від 03 вересня 2020 року, №11 від 03 вересня 2020 року, №10 від 02 вересня 2020 року, №21 від 03 вересня 2020 року, №27 від 08 вересня 2020 року та не спростовує факту надання платником контролюючому органу пояснень і первинних документів на підтвердження зазначеної у вказаних податкових накладних інформації.

40. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що доводи ГУ ДПС, якими контролюючий орган вмотивовував необхідність перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 280/2585/21 за нововиявленими обставинами, фактично зводяться виключно до незгоди з вказаним судовим рішенням, а також до необхідності переоцінки доказів, вже досліджених судом у процесі розглянутої справи, проте це не є підставою для перегляду справи саме за нововиявленими обставинами.

41. Отже, обставини, на які посилається позивач не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, а по своїй суті є новими доказами у справі.

42. Колегія суддів з урахуванням вищезазначеного, звертає увагу на те, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані, причому така обставина вже мала існувати на час розгляду справи та ухвалення судового рішення. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.

43. З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України.

44. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

45. У пункті 33 рішення у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).

46. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04, пункт 43).

47. З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ГУ ДПС у Запорізькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 280/2585/21, оскільки не є нововиявленими обставини (у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства), на які посилається контролюючий орган у заяві про перегляд вказаного рішення Запорізького окружного адміністративного суду за нововиявленими обставинами.

48. Водночас посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 16 листопада 2023 року у справі № 140/2341/19, від 12 листопада 2019 року у справі № 826/17813/18 не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, оскільки є відмінними за обсягом і змістом установлених судами фактичних обставин. Разом з тим, оскаржувані судові рішення не суперечать викладеним у них висновкам в частині застосування норм матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах.

49. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

50. Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуті в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі № 280/2585/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов