Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2019 року

Київ

справа №821/829/18

адміністративне провадження №К/9901/5724/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року (суддя Дубровна В.А.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року (судді: Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецька І.О.)

у справі № 821/829/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Мир»

до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» (далі - Товариство, декларант, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - Митниця, митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16 квітня 2018 року №UA508070/2018/000033/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 18 червня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року, позов Товариства задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 16 квітня 2018 року №UA508070/2018/000033/2.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об`єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з огляду на правомірність прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної справи.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 22 січня 2018 року між компанією HONGKONG O-XU GROUP LIMITED (Китай) (продавець) та позивачем (покупець) укладено контракт № CH-UA-22-01-2018, відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах CIF - Одеса / CIF - Чорноморськ / CIF - Южний (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти «Товар» - дверну фурнітуру в номенклатурі, кількості та по ціні згідно із супровідними документами.

Відповідно до умов вказаного контракту позивач отримав товар: крипільна фурнітура з недорогоцінних металів. Петля дверна в асортименті, загальною кількістю 52 800 комплектів, на суму 17 576,40 дол. США; фурнітура металева для дверей: ручки, фіксатори, накладки у асортименті, загальною кількістю 20 200 комплектів на суму 7 139,90 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення товару, поставленого за контрактом від 22 січня 2018 року № CH-UA-22-01-2018 на умовах поставки CIF - Чорноморськ, позивачем через представника ФОП ОСОБА_1 до сектору митного оформлення митного поста «Херсон - центральний» Херсонської митниці ДФС 16 квітня 2018 року подано митну декларацію № UA 508070/2018/000410, відповідно до якої митна вартість товару визначена за ціною контракту в сумі 645 711,09 грн (24 716,30 доларів США).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларант разом із митною декларацією надав митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 22 січня 2018 року № CH-UA-22-01-2018, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03 лютого 2018 року № 1, пакувальний лист без номеру від 03 лютого 2018 року, рахунок-фактура (інвойс) від 03 лютого 2018 року № 2018-1, коносамент від 13 лютого 2018 року №WMS18020047B, автотранспортна накладна від 14 квітня 2018 року № 3756/1, декларація про походження товару від 03 лютого 2018 року № 2018-1.

За наслідками опрацювання наданих декларантом документів Митниця через засоби електронного зв`язку надіслала Товариству повідомлення про необхідність подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України, а саме: страхові документи, документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Додатково повідомлено декларанта, що згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів, Товариство подало: прайс - лист фірми HONGKONG O-XU GROUP LIMITED; комерційну пропозицію фірми HONGKONG O-XU GROUP LIMITED; висновок торгово-промислової палати. Інших документів не надано у зв`язку з їх відсутністю.

Розглянувши подані позивачем документи, Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 16 квітня 2018 року №UA508070/2018/000033/2 із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановили суди попередніх інстанцій, підставою для прийняття Митницею спірного рішення про коригування митної вартості товарів стало те, що згідно з пунктом 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 22 січня 2018 року №CH-UA-22-01-2018 витрати на страхування та транспортування не включені до вартості товару.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність таких доводів відповідача, оскільки заявлення декларантом витрат на страхування та транспортування до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар.

Так, частиною десятою статті 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, такі складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів (пункт 5 вказаної норми) та витрати на страхування цих товарів (пункт 7).

З матеріалів справи вбачається та Митницею не заперечується, що поставка імпортованого позивачем товару відбулася на умовах CIF - Чорноморськ, що відповідає умовам пункту 3.1 контракту від 22 січня 2018 року № CH-UA-22-01-2018, укладеного між позивачем та компанією HONGKONG O-XU GROUP LIMITED (Китай).

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А3, Б3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати на страхування та транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

При цьому, незазначення в пункті 4.2 контракту № CHUA170407 від 07.04.2017 про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на страхування та транспортування входять до ціни товару.

За таких обставин, вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим.

Також колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскарженого рішення.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова