ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2019 року

Київ

справа № 803/2715/15

провадження № К/9901/10129/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Тимошенка Костянтина Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Волинського окружного адміністративного суду у складі судді Валюха В.М. від 1 жовтня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Пліша М.А., Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І. від 21 грудня 2015 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенка К.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» щодо невключення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимоги в сумі 200050,79 грн., згідно договору банківського рахунку № НОМЕР_2 від 8 травня 2014 року;-

- визнати протиправною та скасувати відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у включенні ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному банку «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимоги в сумі 200050,79 грн., згідно договору банківського рахунку № НОМЕР_2 від 8 травня 2014 року;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимоги в сумі 200050,79 грн., згідно договору банківського рахунку № НОМЕР_2 від 8 травня 2014 року та подати таку інформацію на затвердження до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимоги в сумі 200050,79 грн., згідно договору банківського рахунку № НОМЕР_2 від 8 травня 2014 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенка К.В. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенка К.В. вчинити дії щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, та подачі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про вкладника ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтак, у зв`язку із прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» набула право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду. При цьому, на відповідачеві уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенку К.В. лежав обов`язок скласти реєстр (перелік) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (включивши у такий перелік позивача) та подати такий реєстр виконавчій дирекції Фонду для його затвердження. Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенко К.В. не надав суду доказів виконання зазначеного обов`язку. Відповідач не надав доказів того, що кошти позивача за вказаним вкладом не підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» було задоволено частково. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року змінено шляхом виключення з резолютивної частини зазначення прізвища уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенка К.В.

В решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року залишено без змін.

5. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідачем по справі є суб`єкт владних повноважень, а відтак зазначення прізвища уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенка К.В. є зайвим, і в подальшому це ускладнюватиме виконання рішення, тим більше на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції призначено нову уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Оберемка Р.А.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемко Р.А. звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 8 травня 2014 року між ПАТ «Міський комерційний банк» (банк) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір банківського рахунку № НОМЕР_1 , за яким банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня № НОМЕР_1 та надає комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню.

Згідно із виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 8 травня 2014 року по 8 червня 2015 року, на вказаному рахунку знаходяться кошти в сумі 200050,79 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 732 ПАТ «Міський комерційний банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 124 від 20 листопада 2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Міський комерційний банк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці з 21 листопада 2014 року по 20 лютого 2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Міський комерційний банк» Рязанцева А.В., якого в подальшому замінено на Чернявську О.С .

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 лютого 2015 року № 36 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Міський комерційний банк» до 20 березня 2015 року включно, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Чернявської О.С. до 20 березня 2015 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 187 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 березня 2015 року № 64 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Тимошенка К.В. строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2015року включно.

23 лютого 2015 року та 27 березня 2015 року ОСОБА_1 зверталась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенка К.В. із заявами про включення її до списків на виплату гарантованої суми через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб суму, однак відповіді не отримала.

8. Позивачка, вважаючи протиправним та неправомірним невнесення її до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів по вкладам за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що постановою Правління Національного банку України від 23 травня 2014 pоку № 309/БТ ПАТ «Міський Комерційний Банк» з 23 травня 2014 року було віднесено до категорії проблемних та встановлено ряд обмежень щодо діяльності банку, в тому числі і заборона на залучення коштів на рахунки фізичних осіб. Згідно виписки по особовим рахункам, 2 червня 2014 року ТОВ «Автоцентр Захід» перерахувало ОСОБА_1 200000,00 грн поворотної фінансової допомоги згідно договору від 5 травня 2014 року. Оскільки кошти в сумі 200000,00 грн, котрі перебувають на рахунку № НОМЕР_1 були зараховані після прийняття Правлінням Національного банку України Постанови від 23 травня 2014 року № 309/БТ, якою було встановлено ряд обмежень щодо діяльності банку відсутні підстави для включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

10. ОСОБА_1 подано заперечення на касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемка Р.А. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

11. Відзиву на касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемка Р.А. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

13. Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

14. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

15. Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

16. Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

18. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

19. Відповідно до статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

З огляду на вищенаведене, приписи Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов`язують виникнення права у особи на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з наявністю у особи статусу вкладника та наявності такого вкладу станом на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

20. При цьому з аналізу вищенаведених правових норм слідує, що процедура початку виведення банку з ринку пов`язується не тільки із призначенням Уповноваженої особи в банку, а з датою початку тимчасової адміністрації в банку, яка визначається виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відповідному рішенні та не завжди співпадає з датою призначення Уповноваженої особи. Саме з дати, якою запроваджено тимчасову адміністрацію у банку, і припиняються повноважень органів управління і керівництва банку щодо укладення будь-яких правочинів. Вказане спростовує доводи скаржника щодо того, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, є нікчемним з підстав, визначених статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки договори укладались 19 березня 2015 року, а тимчасова адміністрація була введена у банку з 20 березня 2015 року.

21. Як встановлено судами на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку між банком і позивачем діяв договір банківського рахунку, на якому згідно із виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 знаходяться кошти в сумі 200050,79 грн.

Відтак, позивач належить до числа осіб, на яких поширюються гарантії відшкодування вкладів.

Згідно наявних в матеріалах справи виписок по особовому рахунку, зарахування коштів на рахунок позивача відбулось 9 липня 2015 року.

22. Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 4 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

23. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

24. Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

25. Частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини 4 статті 38 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

26. При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

27. Таким чином, з матеріалів справи убачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти надійшли на рахунок в ПАТ «Міський комерційний банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

28. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладників банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

29. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі № 803/2721/15 та від 17 травня 2019 року у справі №825/1854/15-а.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій та рішення суду першої інстанції, змінене рішенням суду апеляційної інстанції, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Оберемка Романа Анатолійовича залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний