ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

Київ

справа №479/432/16-а

адміністративне провадження №К/9901/20332/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 479/432/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, про визнання наказу протиправним, поновлення на публічній службі та виплату середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Потапчука В.О., суддів: Семенюка Г.В., Шеметенко Л.П.) від 12 вересня 2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області), в якому просила:

Визнати наказ № 101-0 від 11.05.2016 року протиправним та скасувати його.

Поновити позивача на посаді головного державного інспектора Кривоозерського відділення до Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області.

Стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.

2. Обґрунтовуючи свій позов позивач вказала на те, що її звільнено незаконно, всупереч вимогам чинного законодавства, яке регулює трудові відносини, без згоди профспілкового органу, без врахування переважного права залишення на роботі, просила позов задовольнити. Під час судового засідання у суді першої інстанції позивач доповнила позовні вимоги, вказавши, що відповідачем не враховано її переважне право залишення на роботі, не надано вакантну посаду на час звільнення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївській області від 27 червня 2017 року вирішено:

3.1. Адміністративний позов - задовольнити.

3.2. Визнати наказ Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області № 101-0 від 11 травня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора Кривоозерського відділення у зв`язку з реорганізацією на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України - незаконним та скасувати його.

3.3. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Кривоозерського відділення Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області з 11 травня 2016 року.

3.4. Стягнути з Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі з 11 травня 2016 року по 27 червня 2017 року 49 578 грн. 60 коп. з відрахуванням прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць в сумі 3 479 грн. 20 коп. - підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області в доход держави судовий бір в сумі 1 920 грн.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що реорганізація підприємства і скорочення штату працівників не є тотожними, таким чином оскаржуваний Наказ, яким позивачка звільнено із займаної осади, є неправомірним та підлягає скасуванню, а позивачка підлягає поновленню на посаді головного державного інспектора Кривоозерського відділення Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 12 вересня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити частково.

5.2. Постанову Кривоозерського районного судк Миколаївській області від 27 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання наказу протиправним, поновлення на публічні службі та виплату середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу - скасувати.

5.3. Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати наказ Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області № 101-0 від 11 травня 2016 року про звільнення позивача з посади головного державного інспектора Кривоозерського відділення у зв`язку з реорганізацією на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України - незаконним та скасувати його.

Поновити позивача на посаді головного державного інспектора Кривоозерського відділення Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області з 11 травня 2016 року.

Стягнути з Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь позивача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі з 11 травня 2016 року по 27 червня 2017 року 49 578 грн. 60 коп. з відрахуванням прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць в сумі 3 479 грн. 20 коп. - підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області в доход держави судовий бір в сумі 1 920 грн.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що в даному випадку позивач звернувся до суду з позовом до Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання наказу протиправним, поновлення на публічні службі та виплату середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, що не відноситься до правил предметної підсудності зазначених в пунктах 2 та 4 ч.1 ст. 18 КАС України, таким чином даний спір за суб`єктним складом підсудний окружному адміністративному суду.

Суд першої інстанції не встановив дані обставини, за яких позов має бути повернутий позивачеві, що призвело до ухвалення судового рішення неповноважним судом, що тягне за собою скасування постанови із прийняттям нового судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. 12 лютого 2018 року Южноукраїнське ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області (касатор) подала касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі Южноукраїнське ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області просить:

8.1. Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 року у справі № 479/432/16-а, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

8.2. У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо участі Южноукраїнського ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області.

9. 28 грудня 2017 року позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 року у справі № 479/432/16-а залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

11.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 травня 1991 року згідно даних трудової книжки наказом № 12 Кривоозерської ДПІ позивача призначено на посаду державного інспектора відділу податкообкладення державних і спільних підприємств Кривоозерської державної податкової інспекції.

13. У результаті реорганізації вона працювала в Кривоозерському відділенні Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області на посаді головного державного інспектора. Наказом Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області № 101-0 від 11 травня 2016 року її звільнено з займаної посади в зв`язку з реорганізацією на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, підстава: попередження про наступне вивільнення від 11 березня 2016 року в зв`язку з реорганізацією.

14. 11 березня 2016 року прийнято наказ № 152 «Про попередження працівників Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області про наступне вивільнення з метою реалізації п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 року № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби», керуючись п. 7 Положення про ДФС України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2014 року № 236 та Порядком здійснення заходів пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, на виконання наказу ДФС України від 24 лютого 2016 року № 168 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Миколаївській області» у зв`язку з реорганізацією Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області шляхом приєднання до Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області та у відповідності до ст. 49-2 Кодексу законів про працю України.

15. Пунктом 1 Наказу від 11 березня 2016 року Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області № 152 працівників попереджено про наступне вивільнення їх із займаної посади згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Пунктом 2 Наказу передбачено, головному державному інспектору з питань з роботи з персоналом Буряковій В.М . забезпечити надання звіту про заплановане вивільнення працівників до Первомайського міськрайонного центру зайнятості, не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників.

Наказом ДФС України № 168 від 24 лютого 2016 року «Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Миколаївській області» п. 4 передбачено: реорганізувати Первомайську ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області шляхом приєднання до Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області.

Наказом ДФС України № 229 від 18 березня 2016 року передбачено численність працівників ДФС в областях викласти в новій редакції, керівникам ДФС областей забезпечити:

П. 2.1 надання до ДФС на затвердження переліку змін до організаційної структури та штатного розпису підпорядкованих органів;

П. 2.2. затвердження у встановленому порядку організаційної структури та штатних розписів підпорядкованих ДПІ термін - 22 березня 2016 року Южноукраїнської ДПІ - 106 працівників.

Наказом Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області від 25 лютого 2016 року № 114 «Про реорганізацію Первомайської ОДПІ передбачено: розпочати процедуру реорганізації шляхом приєднання до Южноукраїнської ОДПІ, вжити комплекс заходів щодо попередження звільнення працівників згідно законодавства.

16. 11 травня 2016 року Наказом №101-0 головного державного інспектора Кривоозерського відділення позивача звільнено у зв`язку з реорганізацією на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Не погоджуючись з вищевказаним Наказом про звільнення позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

17. Конституція України від 28 червня 1996 року

17.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Кодекс законів про працю № 322-VIII від 10.12.71 року

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст. 42 Кодексу законів про працю України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці передбачено, що переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно ст. 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань.

20. Під час звільнення працівника на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації праці, в тому числі скорочення штату працівників, необхідно дотримуватися гарантій, передбачених статтею 49-2 КЗпП України. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, та за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади, які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, при звільненні позивачки з роботи, в порушення вимог вищезазначених норм законодавства, будь-яких інших вакантних посад позивачці запропоновано не було.

21. Окрім того, згідно протоколу № 4 засідання комісії з визначення працівників, які мають переважне право про залишення на роботі Первомайської ОДПІ від 10 травня 2016 року, вбачається, що позивача звільнено відповідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, оскільки інші головні державні інспектори мають більш високу продуктивність праці.

У зв`язку з цим колегією суддів апеляційної інстанції правильно встановлено, що згідно даних звіту про наявність переважного права та надання пропозицій вакантних посад Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, наданого представником відповідача, у позивача стаж державної служби складає 24,42 років, стягнення не накладалися, вона не відноситься до пільгової категорії працівників, в 2013 році підвищувала свою кваліфікацію, має більший стаж роботи, чим інші працівники, які мають стаж роботи 8,17 роки та 5,42 роки, але залишені на посадах головних державних інспекторів.

22. Колегією суддів апеляційної інстанції правильно встановлено, що відповідно наявного в матеріалах справи штатного розпису Южноукраїнської ОДПІ станом на 6 травня 2016 року були вакантні посади заступника начальника - начальника Врадіївського, Доманівського, Кривоозерського, Первомайського відділів ДПІ, які позивачці не були запропоновані та вакантна посада станом на 12 травня 2016 року - головного державного податкового ревізора-інспектора, яка запропонована іншій особі, а не позивачці при звільненні.

23. Аналізуючи вищевикладені обставини справи та вказані норми законодавства Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що реорганізація підприємства і скорочення штату працівників не є тотожними, таким чином згідно прийнятих наказів відбулася реорганізація підприємства, а не скорочення штату, та звільнення позивача відбулося в зв`язку з реорганізацією установи.

Більш того, Суд звертає увагу на те, що ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції відповідачем так і не надано відповідь на запити щодо надання наказу про скорочення штату працівників Первомайської ОДПІ 16 червня 2017 року. При цьому, 16 червня 2017 року згідно листа № 1774 ГУ ДФС У Миколаївській області повідомило, що в результаті реорганізації територіальних органів ДФС та внесених змін, Первомайська ОДПІ була реорганізована шляхом приєднання до Южноукраїнської ОДПІ.

VI. ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВЕРХОВНОГО СУДУ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

24. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

25. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

26. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Згідно статті 351 підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

28. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич