ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №810/1941/16

адміністративне провадження №К/9901/13902/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року (суддя - Горобцова Я.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (судді: Беспалов О.О. (головуючий), Грибан І.О., Губська О.А.)

у справі 810/1941/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ»

до Київської митниці ДФС

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило:

- визнати протиправною відмову Митниці щодо повернення надміру сплачених коштів, викладену у формі листа від 12 лютого 2016 року № 1357/2/10-70-25-47;

- зобов'язати Митницю вчинити певні дії, а саме: облікувати грошові кошти за митними деклараціями ІМ-40 № 1251130000/2013/206693 від 12 лютого 2013 року, № 125130000/2013/566445 від 05 вересня 2013 року, № 125130000/2014/404183 від 14 березня 2014 року, № 125130000/2013/207721 від 28 лютого 2013 року, № 125130000/2013/207718 від 28 лютого 2013 року, сплачені в якості фінансових гарантій, в інформаційній системі ДФС як надміру сплачені та підготувати Висновок і Реєстр, визначені пунктом 8 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124), розділом ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справленням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 та направити їх до Головного управління державної казначейської служби у м. Києві (далі - ГУ ДКСУ у м. Києві).

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що рішення про коригування митної вартості товарів судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано протиправними та скасовано, у зв'язку з чим позивач має право на повернення надміру сплачених митних та інших платежів. Водночас відмову Митниці у складанні та поданні відповідного висновку до ГУ ДКСУ у м. Києві позивач вважає протиправною, оскільки останнім з метою підтвердження факту надмірної сплати митних та інших платежів виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством, та додано всі необхідні документи, що підтверджують числове значення таких сум.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 02 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, позов Товариства задовольнив частково:

- визнав протиправним рішення Митниці про відмову у поверненні Товариству надмірно сплачених коштів, викладене у листі від 12 лютого 2016 року № 1357/2/10-70-25-47;

- зобов'язав Митницю в установленому законодавством порядку підготувати та передати до належного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачених в якості фінансових гарантій грошових коштів за митними деклараціями № 1251130000/2013/206693 від 12 лютого 2013 року, № 125130000/2013/566445 від 05 вересня 2013 року, № 125130000/2014/404183 від 14 березня 2014 року, № 125130000/2013/207721 від 28 лютого 2013 року, № 125130000/2013/207718 від 28 лютого 2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Судові рішення мотивовані тим, що правомірність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, тому позивач мав право на звернення до Митниці із заявами про повернення надміру сплачених митних та інших платежів. Натомість відповідач не виконав процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на нього Порядком № 618, та не навів при цьому обґрунтованих підстав для відмови у наданні висновку.

Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства у повному обсязі.

При цьому в касаційній скарзі відповідач зазначив про відсутність законодавчо визначених підстав для прийняття висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України суми надміру сплачених митних платежів з огляду на те, що скасування рішення про коригування митної вартості товарів не створює для визначених декларантом у митній декларації сум митних платежів статусу надмірно сплачених. Крім того зауважив, що суми податку на додану вартість, які були перераховані за митними деклараціями до Державного бюджету України, могли бути використані позивачем для погашення податкового зобов'язання, або Товариством отримано бюджетне відшкодування.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за скаргою Митниці.

Товариство не скористалося своїм правом подати заперечення / відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

01 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 11 лютого 2013 року з метою здійснення митного оформлення товару (дорожня техніка «Caterpillar»: Телескопічний самохідний, колісний навантажувач, модель ТН33ОВ, на підставі контракту від 01 лютого 2012 року № ZIAG-ZUK-2012 та інвойсу від 11 лютого 2013 року № 204472/406) позивач подав до митного органу митну декларацію № 125130000/2013/206615, в якій визначив митну вартість за ціною договору (контракту).

За результатами розгляду наданих декларантом до митного оформлення документів Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 11 лютого 2013 року № 125000004/2013/110129/1, відповідно до якого митна вартість товару скоригована у бік її збільшення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2013 року у справі № 826/9935/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 червня 2014 року, визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 11 лютого 2013 року № 125000004/2013/110129/1.

05 вересня 2013 року з метою митного оформлення товару (дорожня техніка «Caterpillar»: колісний екскаватор-навантажувач, модель 428F, в комплекті з двома ковшами, на підставі контракту від 01 лютого 2012 року № ZIAG-ZUK-2013 та інвойсу від 05 вересня 2013 року № 204458/101) позивач подав до митного органу митну декларацію № 125130000/2013/566406, в якій визначив митну вартість за ціною договору (контракту).

За результатами розгляду наданих декларантом до митного оформлення документів, Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 05 вересня 2013 року № 125000004/2013/111035/2, відповідно до якого митна вартість товару скоригована у бік її збільшення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2014 року у справі № 826/18395/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2015 року, визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 05 вересня 2013 року № 125000004/2013/111035/2.

14 березня 2014 року з метою митного оформлення товару (колісний екскаватор-навантажувач, модель 428F, в комплекті з двома ковшами, с.н. CATO428FJLBY02843 , торгівельна марка «Caterpillar», на підставі контракту від 03 лютого 2014 року № ZIAG-ZUK-2014 та інвойсу від 13 березня 2014 року № 204765/74) позивач подав до митного органу митну декларацію № 125130000/2014/404127, в якій визначив митну вартість за ціною договору (контракту).

За результатами розгляду наданих декларантом до митного оформлення документів, Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 14 березня 2014 року № 125000003/2014/110052/2, відповідно до якого митна вартість товару скоригована у бік її збільшення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2014 року у справі № 826/10844/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 14 березня 2014 року № 125000003/2014/110052/2.

27 лютого 2013 року з метою митного оформлення товару (дорожня техніка «Caterpillar»: колісний екскаватор-навантажувач в комплекті з двома ковшами, модель 423Е, на підставі контракту від 01 січня 2012 року № ZIAG-ZUK-2012 та інвойсу від 26 лютого 2013 року № 202460/1071) позивач подав до митного органу митну декларацію № 125130000/2013/207667, в якій визначив митну вартість за ціною договору (контракту).

За результатами розгляду наданих декларантом до митного оформлення документів, Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 28 лютого 2013 року № 125000003/2013/110188/1, відповідно до якого митна вартість товару скоригована у бік її збільшення.

Також 27 лютого 2013 року з метою митного оформлення товару (дорожня техніка «Caterpillar»: колісний екскаватор-навантажувач в комплекті з двома ковшами, модель 428Е, на підставі контракту від 01.01.2012 №ZIAG-ZUK-2012 та інвойсу від 26.02.2013 №202460/1073; Дорожна техніка «Caterpillar»: дорожній вібраційний асфальтний каток, модель CB24, на підставі контракту від 01 січня 2012 року № ZIAG-ZUK-2012 та інвойсу від 26 лютого 2013 року № 202460/1069) позивач подав до митного органу митну декларацію №125130000/2013/207668, в якій визначив митну вартість за ціною договору (контракту).

За результатами розгляду наданих декларантом до митного оформлення документів, Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 28 лютого 2013 року № 125000004/2013/110189/1, відповідно до якого митна вартість товарів скоригована у бік її збільшення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2013 року у справі № 810/2720/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2015 року, визнано протиправними та скасовано рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 28 лютого 2013 року № 125000003/2013/110188/1 та №125000004/2013/110189/1.

Враховуючи вищевикладене, Товариство звернулося до Митниці із заявами від 12 січня 2016 року № 4872/12/01, від 12 січня 2016 року № 4871/11/01, від 11 січня 2016 року № 4870/11/01, від 12 січня 2016 року № 4873/12/01 про повернення надмірно сплачених коштів на підставі скасованих у судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів від 11 лютого 2013 року №125000004/2013/110129/1, від 28 лютого 2013 року № 125000004/2013/110189/1 та № 125000004/2013/110188/1, від 05 вересня 2013 року № 125000004/2013/111035/2, від 14 березня 2014 року № 125000004/2014/111052/2 відповідно.

Розглянувши вищевказані заяви позивача щодо повернення надмірно сплачених коштів, Митниця листом від 12 лютого 2016 року № 1357/2/10-70-25-47 повідомила, що станом на день звернення за даними інформаційної системи АСМО «Інспектор» зазначені у заявах суми не обліковується як помилково та/або надміру сплачені, а процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів залишається незавершеною, відтак підстави для їх повернення відсутні. Також повідомила про право Товариства звернутися до Головного управління ДФС за місцем реєстрації з вимогою проведення перевірки відомостей та фактів, зазначених у митних деклараціях від 12 лютого 2013 року № 1251130000/2013/206693, від 28 лютого 2013 року № 125130000/2013/207718 та № 125130000/2013/207721, від 05 вересня 2013 року № 125130000/2013/566445, від 14 березня 2014 року №125130000/2014/404183 з метою встановлення/не встановлення факту надміру сплачених коштів.

Відповідно до статті 24 Митного кодексу України (далі - МК України) кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Так, згідно з частинами першою-третьою статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 статті 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За правилами пункту 1-4, 6, 7 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків-юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 11 Порядку взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, на пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, орган ДФС зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому орган ДФС наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Суди попередніх інстанцій встановили, що внаслідок набрання законної сили судовими рішеннями у справах: № 826/9935/13-а, № 826/18395/13-а, № 826/10844/14, № 810/2720/13-а визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів, прийняті Митницею, а це, в свою чергу, свідчить про правильність визначення митної вартості товарів Товариством за ціною договору.

За таких обставин, всі відомості, внесені до митних декларацій на підставі скасованих рішень про коригування митної вартості товарів, є помилковими, що підтверджується відповідними рішеннями судів, які набрали законної сили, а сплачені на підставі скасованих рішень про коригування митної вартості товарів митні платежі є надміру сплаченими та підлягають поверненню за умови звернення до митного органу платника податків із відповідною заявою.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у встановленому законодавством порядку звернувся до Митниці з відповідними заявами від 12 січня 2016 року № 4872/12/01, від 12 січня 2016 року № 4871/11/01, від 11 січня 2016 року № 4870/11/01, від 12 січня 2016 року № 4873/12/01 про повернення надмірно сплачених коштів, до яких додав повний пакет документів, визначений Порядком № 618.

Таким чином, позивач підтвердив факт надмірної сплати коштів, у зв'язку з чим у Митниці виник обов'язок скласти відповідні висновки з направленням їх до органу Держказначейства для виконання.

Натомість Митниця, не ставлячи під сумнів обґрунтованість вказаних Товариством причин повернення коштів та не зазначаючи про жодні недоліки в документах, які були надані позивачем разом із заявами від 12 січня 2016 року № 4872/12/01, від 12 січня 2016 року № 4871/11/01, від 11 січня 2016 року № 4870/11/01, від 12 січня 2016 року № 4873/12/01, зазначила про відсутність підстав для складання та направлення висновків про повернення надмірно сплачених коштів.

Своє рішення відповідач обґрунтовував тим, що процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів залишається незавершеною.

Однак, на думку колегії суддів, така підстава для відмови у підготовці висновків для повернення надмірно сплачених коштів є необґрунтованою та не відповідає чинному законодавству з огляду на наступне.

Факт підтвердження митної вартості митному органу супроводжується поетапним здійсненням певних самостійних юридичних дій. До таких самостійних дій, які здійснюються різними суб'єктами, МК України відносить: визначення, заявлення та контроль митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу.

Статтею 52 МК України, яка кореспондується зі статтею 257 МК України, визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення точних відомостей про товари, мету їхнього переміщення через митний кордон, а також відомостей, необхідних для здійснення їхнього митного контролю та митного оформлення.

Отже, визначення і заявлення митної вартості є обов'язком і правом виключно декларанта.

У свою чергу, як вбачається зі статті 54 МК України, митний орган має своє право і свій обов'язок - контроль правильності визначення митної вартості, який здійснюється під час митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення митної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Таким чином, скасування судом рішення про коригування митної вартості товару означає, що митна вартість, заявлена декларантом, визнається автоматично в силу вищенаведених норм Митного кодексу України. При цьому слід зазначити, що положеннями Митного кодексу України не передбачено продовження процедури митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів у разі скасування в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що Митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї Порядком № 618 шляхом перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та встановлення наявності такої переплати.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що суми податку на додану вартість, які були перераховані за митними деклараціями до Державного бюджету України, могли бути використані позивачем для погашення податкового зобов'язання, або Товариством отримано бюджетне відшкодування, Суд не бере до уваги, оскільки в силу приписів абзацу 2 частини другої статті 77 КАС України такі доводи не були покладені в основу рішення від 12 лютого 2016 року № 1357/2/10-70-25-47 як підстава для відмови у складанні та поданні до ГУ ДКСУ у м. Києві висновку про повернення надміру сплачених коштів.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова