ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №804/16334/15

адміністративне провадження №К/9901/13587/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 (судді: Гімон М.М. (головуючий), Чумак С.Ю., Юрко І.В.) у справі № 804/16334/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - позивач, Товариство) звернулась до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20057 від 09.06.2015 та рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600385/1 від 09.06.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару відповідачу були надані передбачені ч. 2 ст. 53 Митним кодексом України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення - за ціною договору. Позивач стверджує, що подані ним разом з митною декларацією для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість документи не містили в собі розбіжностей та не мали явних ознак підробки, навпаки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. На думку позивача, всі зауваження контролюючого органу не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 (суддя Сидоренко Д.В.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган мав обґрунтовані сумніви відносно правильного визначення позивачем митної вартості товарів, які не були спростовані Товариством шляхом надання додаткових витребуваних контролюючим органом документів, а тому відповідач обґрунтовано здійснив коригування митної вартості товарів.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову Товариства. Визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №110010000/2015/20057 від 09.06.2015 і рішення про коригування митної вартості товарів від №110010000/2015/600385/1 від 09.06.2015.

6. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом митної вартості, безпідставно визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору та також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані митним органом, а посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження та спростовані наданими первинними документами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.02.2014 між ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» (Покупець) та компанію DalmondTradeHouseLimited, Кіпр (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №DTH-025-14/14-0314-12, згідно з умовами якого Продавець зобов'язався здійснити поставку товару Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у Додатках до Контракту.

Згідно Додатку 26 від 27.02.2015 до Контракту Продавець зобов'язався поставити вогнетривкі матеріали виробництва Китаю.

Умови поставки: DAP - станція Правда, Придніпровської залізниці (Інкотермс -2010).

Вартість упакування і маркування включені до вартості товару (п. 4.4 Контракту).

Відповідно до п.12.2 Контракту оплата товару, що поставляється, здійснюється наступним чином: 95% від вартості кожної замовленої партії товару мають сплачуватись шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку; решта коштів в розмірі 5 % від вартості партії товару, який фактично був поставлений, здійснюється протягом 15 робочих днів з дати поставки такої партії товару. Крім того, у разі виникнення такої необхідності, товар, який постачається за цим контрактом, може бути сплачений покупцем протягом 10 календарних днів з дати постачання цього товару. Відповідно до п.12.3 Контракту авансовий платіж за кожну замовлену до постачання партію товару здійснюється покупцем протягом 20-ти банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу відповідного рахунку.

09.06.2015 позивач шляхом подання митної декларації № 110010000/2015/021168 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товару.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації надано наступні документи: контракт купівлі - продажу між ПАТ «ДМКД» та «DalmondTradeHouseLimited» (Кіпр) №DTH-025-14/14-0314-12 від 14.02.2014 з додатком №26 від 27.02.2015 та додатковою угодою №7 від 29.12.2014; рахунок (інвойс) № DTH-025-14/14-0314-12-80080969 від 26.03.2015 з вказівкою номера Контракту, ваги товару, ціни і загальної вартості товару; коносамент BSSHA 10526 від 09.04.2015; залізничну накладну №41943549 від 04.06.2015; лист №062Д/1499 від 08.06.2015; комерційна пропозиція №1502.DAL.DMKD.SL.C від 15.02.2015; сертифікат походження товару № G152109002470349 від 07.04.2015; пакувальний лист від 26.03.2015 із зазначенням кількості та ваги товару; сертифікат якості на товар від 25.03.2015; лист продавця №006/2907/DTH14 від 29.07.2014; дистриб'юторський контракт від 01.01.2013 між постачальником LiaoningDalmondRefractoriesCo . , Ltd та дистриб'ютором компанією «Dalmond Trade House Limited» на поставку та продаж продукції; комерційний рахунок між вказаними фірмами з зазначенням ціни постачання продукції фірмі «DalmondTradeHouseLimited» для подальшої реалізації за Контрактом з ПАТ «ДМКД» №DTN-025-14/14-0314-12 від 14.02.2014 за рахунком №DTN-025-14 /14-0314-12-80080969 від 26.03.2015; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №057/0303/DMKD15 від 03.03.2015; експортна митна декларація №090820150082898191 від 03.04.2015.

Митна вартість визначена декларантом за основним методом, тобто за ціною договору.

Контролюючим органом відповідно вимог Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, під час якого зазначив, що в контракті вказано, що умови поставки є 95% передплата, але платіжного документу про оплату декларантом не надано. Також позивач не надав документів, що підтверджують включення до митної вартості товарів такої складової, як комісійна винагорода за дистриб'юторським контрактом. Крім того в контракті та додатку до нього зазначені умови поставки DAP Придніпровська залізниця, тоді як в декларації країни експорту - FOB. При цьому, копія декларації країни експорту від 03.04.2015 №090820150082898191 стосовно імпортованого товару заповнена іноземною мовою. За відомостями перекладу коносаменту від 28.04.2014 BSSHA10210 фрахт сплачений, коносамент є ордерним. Також митний орган зазначив, що відсутні будь-які документи, що підтверджують числове значення транспортної складової до кордону України, та фактично платника зазначених витрат, що унеможливлює визначення розподілу витрат щодо транспортної складової між продавцем та покупцем та перевірку числового значення заявленої митної вартості.

Вищезазначене контролюючий орган кваліфікував як суттєві розбіжності та невідповідності в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості та витребував у позивача додаткові документи, зокрема: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; відповідно ст. 254 Митного кодексу України переклад копії митної декларації країни відправлення.

09.06.2015 митниця своєю карткою за №110010000/2015/20057 відмовила у митному оформленні товару за митною декларацією 110010000/2015/021168 та прийняла рішення про коригування митної вартості товару №110010000/2015/600385/1, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом.

Позивач скористався правом випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання. 24.06.2015. Також позивачем було надано відповідачу додаткові документи, а саме висновок ТПП № ГО-2085 від 22.06.2015, крім того Товариство просило розглянути питання про відкликання рішення про коригування митної вартості товару №110010000/2015/600385/1, проте контролюючий орган листом від 02.07.2015 відмовив у задоволенні вказаної заяви.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. В доводах касаційної скарги Дніпропетровська митниця посилається на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадання позивачем як під час митного оформлення так і під час дії гарантійних зобов'язань, платіжних документів, що унеможливлює перевірку заявленої митної вартості як ціни, яка фактично сплачена за імпортований товар та документи, що підтверджують або спростовують врахування комісійної винагороди у митній вартості, як складової. Крім того, вартість товарів, зазначена в копіях інвойсу виробника та копії декларації країни експорту визначена на умовах FOB, що не відповідає вартості у рахунку конткрактоутримувача на умовах DAP-Дніпродзержинськ.

Також контролюючий орган вказує на ненадання позивачем додатково витребуваних документів, з метою з'ясування митної вартості імпортованих товарів.

Вище зазначені обставини взяті до уваги судом першої інстанцій і, на думку контролюючого органу, свідчать про правомірність картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.

10. Товариство надало заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за резервним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, включаючи договір та рахунки, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, та з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, та з якими законодавство пов'язує право контролюючого органу, маючи обґрунтований сумнів, витребовувати додаткові документи в підтвердження заявленої митної вартості, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Конституція України:

11.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

12.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

12.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

12.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

12.5. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

12.6. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

12.7. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

12.8. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

12.9. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

12.10. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

12.11. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

12.13. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

20.12. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

12.13. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

14. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

15. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

16. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

17. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

18. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

20. Сумніви митного органу стосовно задекларованої позивачем митної вартості товару суди попередніх інстанцій вважали обґрунтованими, оскільки фактично позивачем не було надано документів, які б підтверджували ціну товару, яка фактично була сплачена чи підлягала сплаті за імпортовані товари (містили неповні відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів).

Як встановлено судами відповідно п.12.2 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2014 №DТН-025-14/14-0314-1, оплата товару здійснюється наступним чином: 95% вартості кожної замовленої до постачання партії товару мають бути сплачені покупцем шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку; решта коштів в розмірі 5% від вартості партії товару, який фактично був поставлений продавцем, здійснюється протягом 15 робочих днів з дати поставки такої партії товару. Відповідно до п. 12.3. авансовий платіж за кожну замовлену до постачання партію товару повинен здійснюватися покупцем протягом 20-ти (двадцяти) банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу відповідного рахунку.

Проте позивачем не надано будь-яких документів, які свідчать як про оплату товару, (шляхом авансу чи на умовах післяоплати).

В спростування вказаного суд апеляційної інстанції вказав на те, що п.12.3 Контракту передбачено, що авансовий платіж здійснюється покупцем протягом 20-ти банківських днів з дати отримання покупцем оригіналу рахунку, а відповідно до п.11.1 даного Контракту оригінал рахунку на поставлений товар передається Покупцеві разом з товаром, а тому товар був поставлений без авансового платежу і це не суперечило умовам Контракту, відповідно у контролюючого органу безпідставно виникло зауваження щодо ненадання позивачем платіжних документів .

Проте колегія суддів вважає такі посилання судом апеляційної інстанції необґрунтованими оскільки, як вбачається з залізничної накладної від 04.06.2015 №41943549, що наявна в матеріалах справи (а.с. 44) згідно із штемпелем ст. Правда дата поставки товару 07.06.2015, відтак під час дії гарантійних зобов'язань позивач мав сплатити вартість імпортованого товару, проте платіжних документів до митного органу позивачем так надано і не було. Крім того, станом на момент звернення позивача до суду з цим позовом 14.12.2015 та розгляду справи судами як першої так і апеляційної інстанції у позивача у будь - якому випадку, зокрема і якщо оплата за товар була здійснена на умовах післяоплати, повинні бути платіжні документи на оплату поставленого товару, проте Товариством до матеріалів справи таких документів надано не було.

Крім того, копія декларації країни експорту від 03.04.2015 №090820150082898191 стосовно імпортованого товару заповнена іноземною мовою та, всупереч вимогам ст.254 Митного кодексу України, надана позивачем без перекладу, що також фактично унеможливлює впевнитись у достовірності заявленої позивачем вартості придбаних товарів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача.

22. З огляду на суперечність поданих декларантом документів у митниці були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності зазначення митної вартості товару, а тому з урахуванням встановлених в цій справі обставин, зокрема щодо ненадання позивачем додатково витребуваних документів, та правового регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту).

23. Товариством з урахуванням частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено доведення стороною тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, не було надано до суду будь - яких, з витребовуваних контролюючим органом додаткових документів, які б підтвердили фактичну ціну придбаного товару, зокрема банківських платіжних документів.

24. У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано резервний метод.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 52, 53, 54, 57 Митного кодексу України, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби підлягає задоволенню.

26. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

27. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі № 804/16334/15 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 в даній справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду