ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №160/9812/19

адміністративне провадження №К/9901/34455/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року (суддя-доповідач - Головко О.В., судді: Ясенова Т.І., Суховаров А.В.) у справі №160/9812/19 за позовом ОСОБА_1 до судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, скасування ухвали та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:

- встановити, що суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 в ухвалі суду від 26 вересня 2019 року по справі №612зп-19 160/9316/19 приховав юридичний факт про звернення громадянина України ОСОБА_1 до суду на підставі статті 8 Конституції України, яка має норми прямої дії та гарантує право звернення будь-якого громадянина чи людини до суду задля захисту порушеного права без жодних обмежень чи умов, що свідчить про упередженість суду на користь відповідачів та має ознаки кримінального злочину, встановлені статтею 364 Кримінального кодексу України;

- зобов`язати суддю ОСОБА_2 відновити та забезпечити право громадянина України ОСОБА_1 на звернення до суду на підставі статті 8 Конституції України для забезпечення позову та позовної заяви «Про забезпечення Кабінетом Міністрів України, Дніпропетровською обласною радою та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля», відновлення порушеного права, забезпечення права на звернення до суду та відшкодування моральної шкоди за порушене право;

- встановити, на підставі листа Державної судової адміністрації від 22 березня 2019 року №ІМФ/Б227-19-322/19, що заява про забезпечення позову та позовна заява «Про забезпечення Кабінетом Міністрів України, Дніпропетровською обласною радою та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля» у справі №605зп-19 160/9234/19, яка була подана через підсистему «Електронний суд» у додатках до заяви про забезпечення позову та довідка про дохід і довідка про відсутність додаткового доходу за 2018 рік, містять підпис громадянина України ОСОБА_1 і відповідають вимогам статті 150, 151, 152, 153, 154 та статті 18, 44, частинам 2, 4, 5 статті 94, статті 160, 161, 69, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України);

- встановити, що суддя ОСОБА_2 приховав в ухвалі суду від 26 вересня 2019 року у справі №612зп-19 160/9316/19 інформацію про звернення громадянина України ОСОБА_1 до суду із заявою про забезпечення позову безпосередньо на підставі статті 8 Конституції України та порушив гарантоване право громадянина України ОСОБА_1 на звернення до суду задля захисту порушеного права і таким чином скасував по відношенню до громадянина України ОСОБА_1 дію статті 8 Конституції України, яка має норми прямої дії;

- встановити, що вказані дії судді ОСОБА_2 підпадають під дії статті 364 Кримінального кодексу України та звернутися до правоохоронних органів задля притягнення до відповідальності за вчинення корупційного злочину;

- скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року про повернення заяви про забезпечення позову у справі №605зп-19 160/9234/19 та забезпечити особисте немайнове право громадянина України ОСОБА_1 на життя та особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля;

- скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з невизнанням електронно цифрового підпису, вимогою сплатити судовий збір, який перевищує 5 відсотків річного доходу громадянина України ОСОБА_1 , порушенням статті 8 Конституції України та, як таку, що містить недостовірну інформацію, оскільки позовна заява згідно пункту 1, частини 1 статті 153 КАС України до суду не подавалася, що порушує верховенство права, встановлене статтею 8 Конституції України. Направити справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для відкриття провадження у справі № 605зп-19 160/9234/19 за заявою про забезпечення позову та позовної заяви «Про забезпечення Кабінетом Міністрів України, Дніпропетровською обласною радою та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля»;

- відшкодувати, на підставі статті 56 Конституції України, за рахунок держави моральні збитки, які зазнав та зазнає позивач, у розмірі сто тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за порушене судами право на доступ до правосуддя для захисту прав, гарантованих статтею 8 Конституції України від протиправних дій державних органів влади та їх посадових осіб.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року адміністративну справу №160/9812/19 за позовом ОСОБА_1 до судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, скасування ухвали та відшкодування моральних збитків передано голові Дніпропетровського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо передачі справи за підсудністю.

Розпорядженням голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №4 від 11 жовтня 2019 року адміністративну справу №160/9812/19 передано Третьому апеляційному адміністративному суду для визначення підсудності справи.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року адміністративну справу №160/9812/19 за позовом ОСОБА_1 до судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, скасування ухвали та відшкодування моральних збитків передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

25 жовтня 2019 року Запорізький окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження у адміністративній справі №160/9812/19 за позовом ОСОБА_1 до судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, скасування ухвали та відшкодування моральних збитків на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, через систему «Електронний суд».

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статі 296 КАС України. Скаржнику надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду оригіналу довідки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №2617 від 30 серпня 2019 року та довідки про доходи від 31 січня 2019 року, видану Лівобережним об`єднаним УПФ України в Дніпропетровській області або їх копії, засвідчені у встановленому законом порядку та копії апеляційної скарги для направлення відповідачу.

На виконання вимог зазначеної ухвали, через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків разом з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2018 року по 2 квартал 2019 року від 30 серпня 2019 року №2617 та довідкою, виданою Лівобережним об`єднаним УПФ України в Дніпропетровській області про пенсію за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року. Також, ОСОБА_1 , через «Електронний суд», надіслано ще один примірник апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року повернуто апелянту. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, у якій суд вказав на необхідність подати до суду оригінали документів, що підтверджують розмір його доходу за рік або їх копій засвідчених в порядку встановленому чинним законодавством. Натомість, скаржник повторно подав вказані документи засобами поштового зв`язку.

Короткий зміст касаційної скарги, її рух у касаційній інстанції

Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати вказане судове рішення а матеріали справи №160/9812/19 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що апеляційну скаргу та документи щодо звільнення його від сплати судового збору ним було подано до суду через систему «Електронний суд», а тому вимога суду апеляційної інстанції подавати будь-які додаткові документи в паперовій формі (оригінали чи засвідченні належним чином копії) є безпідставною та такою, що суперечить статті 8 Конституції України. Вважає, що суд апеляційної інстанції прийняв передчасне та необґрунтоване рішення про повернення апеляційної скарги, чим порушив його право на судовий захист.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Калашнікової О.В. від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 11 червня 2020 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Приписами частини першої статті 341 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з наступного.

В силу положень статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спосіб подання апеляційної скарги визначено частиною першою статті 296 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга подається у письмовій формі. При цьому, за статтею 297 цього Кодексу апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

За приписами частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У пункті 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» №229 (6984) 01 грудня 2018 року.

У подальшому, у газеті «Голос України» №42 (7048) від 01 березня 2019 року опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).

Втім, наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року №628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції (далі - Положення №30).

Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року №16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення №30, електронний документ - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в автоматизованій системі документообігу суду для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення № 30).

Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД (електронний документ) та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та органи системи правосуддя приймають подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення № 30).

З аналізу наведених норм слідує, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

Таким чином, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Зокрема, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства (пункт 14 розділу XI Положення № 30).

Як слідує з матеріалів справи, на сторінках апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначено, що документ сформований у системі «Електронний суд» 01 листопада 2019 року, у її графі «Підпис» зазначено прізвище, ім`я, по батькові заявника - ОСОБА_1 . В додатках до апеляційної скарги зазначено: довідка про пенсію; довідка про доходи від 30 серпня 2019 року; оплата за газ 2018-2019 роки; оплата за електроенергію 2018-2019 роки; чеки про придбання ліків; відповідь ДСА від 04 жовтня 2019 року.

Ухвалу від 13 листопада 2019 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції мотивував тим, що документи на підтвердження скрутного майнового стану скаржника, які додані до апеляційної скарги не засвідчені у встановленому порядку, що суперечить положенням частини другої статті 94 та частини четвертої статті 161 КАС України, а також ненадання апелянтом копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Суд зобов`язав скаржника, надати оригінали документів додані на підтвердження майнового стану або їх копії засвідчені у встановленому законом порядку.

На усунення виявлених недоліків, ОСОБА_1 надіслав через систему «Електронний суд» заяву разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2018 року по 2 квартал 2019 року від 30 серпня 2019 року №2617 та довідкою, виданою Лівобережним об`єднаним УПФ України в Дніпропетровській області про пенсію за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року. Також, ОСОБА_1 , через «Електронний суд», надіслано ще один примірник апеляційної скарги.

У вказаній заяві, ОСОБА_1 просив звільнити від сплати судового збору на підставі наданих ним документів, які підтверджують його скрутне фінансове становище та зазначив, що згідно з роз`ясненнями Державної судової адміністрації України, якщо позов, апеляційна скарга, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають право подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові доводи також в електронній формі. Якщо учасник процесу позовну заяву подав до суду за допомогою Електронного кабінету (в електронній формі), то додатково подавати цю позовну заяву (апеляційну скаргу) в паперовому вигляді немає потреби.

Ухвалою від 09 грудня 2019 року Третій апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року. Суд апеляційної інстанції послався на неналежне виконання скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, та зазначає таке.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частини перша, третя статті 77 КАС України).

За змістом частин другої, четвертої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

При цьому відповідно до частин п`ятої та шостої вказаної статті учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене та беручи до уваги наведені вище положення процесуального законодавства (зокрема, частини третьої статті 77, частин п`ятої та шостої статті 94 КАС України), касаційний суд вважає висновок суду апеляційної інстанції про повернення поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги передчасним, оскільки достовірність поданих скаржником доказів могла б бути перевірена та встановлена судом вже під час розгляду справи, а самі докази - оцінені судом у відповідності до статті 90 КАС України.

Попри це, суд лише формально послався на те, що наведені скаржником у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки надіслані, через систему «Електронний суд», докази не можуть бути оцінені судом, як належні докази.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відтак, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

На підставі пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX та статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року скасувати.

Справу №160/9812/19 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

О.В. Калашнікова ,

Судді Верховного Суду