ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

Київ

справа №820/6615/17

адміністративне провадження №К/9901/48235/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (судді: Подобайло З.Г. (головуючий), Тацій Л.В., Григоров А.М.) у справі №820/6615/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорінвесттрейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріорінвесттрейд" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень - рішень від 11.12.2017 №0098661215, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями у розмірі 90 360,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 22 590,00 грн, від 11.12.2017 №0098601215 на загальну суму 13514,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на недопущення позивачем порушень норм податкового законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що Товариство отримавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних за вересень 2017 року на суму ПДВ 103 874,19 грн, не скористалось своїм правом на надання пояснень та документів згідно ст.201 Податкового кодексу України чи правом на подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, що передбачено ст. 50 Податкового кодексу України (у разі включення суми ПДВ по помилково направлених податкових накладних до декларації за відповідний період), та не вчинило жодних дій з метою вирішення питання щодо реєстрації таких податкових накладних, що в свою чергу, надало б можливість підприємству сформувати на надати до контролюючого органу розрахунок коригування вказаних податкових накладних, якщо останні були складені помилково, що узгоджується з приписами Податкового кодексу України, а відтак ТОВ "Пріорінвесттрейд", всупереч чинному законодавству України, не включено до податкової декларації за вересень 2017 року суму ПДВ у розмірі 103 874,19 грн по податковим накладним за серпень 2017 року, а тому податкові повідомлення-рішення № 0098661215; № 0098601215 від 11.12.2017 року прийнято контролюючим органом у відповідності до вимог чинного законодавства України.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення рішення скасовано.

6. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки чинним законодавством передбачено, що у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються лише дані про обсяги фактично здійснених операцій у відповідності з даними первинних документів і бухгалтерського обліку незалежно від того, складена чи зареєстрована в ЄРПН податкова накладна на такі операції, то обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у зайво складеній податковій накладній та/або розрахунку коригування, не підлягають відображенню в декларації, а отже позивач немає підстав відображати операцію, яка фактично не відбулась, у податковій декларації з ПДВ з податку на додану вартість за вересень 2017 року. Також суд зазначив, що податкове законодавство не передбачає можливості подати документи, щоб відкликати чи скасувати заблоковані помилкові податкові накладні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року

8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 16.11.2017 №20262/20-40-12-15-17/41409740, оформленого за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2017 року ТОВ "Пріорінвесттрейд", під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме за наслідками проведеної поставки товарів на користь контрагента - покупця ТОВ "Енергетичний Консалтинг" не проведено декларування податку на додану вартість за відповідною датою виникнення обсягів таких операцій на загальну суму ПДВ 103 874,19 грн та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) за вересень 2017 року у сумі 13 514,00 грн та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за вересень 2017 року у сумі 13 514,00 грн та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за вересень 2017 року у сумі 90 360,19 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що Товариством до складу податкових зобов'язань в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року від 20.10.2017№9218028156 та в додатку №5 до декларації з податку на додану вартість "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" від 20.10.2017 №9218028235 не віднесена сума ПДВ 103 874,19грн, яка зареєстрована в ЄРПН та має статус «реєстрацію зупинено» по контрагенту-покупцю ТОВ "Енергетичний Консалтинг".

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючими органами прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що у вересні 2017 року ТОВ «Пріорінвесттрейд» формувало свій податковий кредит на підставі здійснених господарських операцій з ТОВ «ЗООТРЕНД».

01.09.2017 ТОВ «ЗООТРЕНД» ввезено на митну територію України обумовлені товари, що було оформлено вантажно-митними деклараціями за формами МД-2 та МД-6. Відповідно до акту приймання-передачі товару №159 від 01.09.2017 вказаний товар ТОВ «ЗООТРЕНД» був переданий ТОВ «Пріорінвесттрейд», загалом 39 товарних позицій.

У подальшому, придбаний позивачем 14.08.2017 та 01.09.2017 товар був реалізований ТОВ «Енергетичний Консалтинг» на підставі договору постачання товару №1081 від 01.08.2017 та специфікації №5 від 01.09.2017.

У момент відвантаження товарів у ТОВ «Пріорінвесттрейд» виникли податкові зобов'язання, за фактом чого були складені податкові накладні та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте як в позовній заяві так і в судому засіданні у суді першої інстанції представником позивача було зазначено, що спірна податкова накладна виписана помилково та що реалізації на вказану суму не відбулося.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що частина придбаного товару не була реалізована, оскільки відвантаження товарів не було здійснено, контрагент відмовився від поставки до прийняття товару і така частина товару була передана на зберігання на склад на підставі Договору зберігання №17/01 від 01.08.2017, укладеного між ТОВ «Пріорінвесттрейд» та ТОВ «Пром-потенціал», що підтверджується накладною на переміщення від 27.09.2017, актом прийому-передачі від 27.09.2017 та оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 281.

Також судами встановлено, що позивачем не заперечувався факт того, що ними до складу податкових зобов'язань в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року від 20.10.2017 №9218028156 та в додатку №5 до декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» від 20.10.2017 №9218028235 не віднесена сума ПДВ 103 874,19 грн, яка зареєстрована в ЄРПН та має статус «реєстрацію зупинено» по контрагенту-покупцю ТОВ «Енергетичний Консалтинг».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права при прийнятті рішення та невідповідність висновків обставинам справи, вказує, що нормами Податкового кодексу України не закріплено за платниками податків право не включати до податкової звітності суми ПДВ, вказані у податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

11. Товариством відзиву на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

12.2. Пункт 187.1 статті 187.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

12.2. Пункт 192.1 статті 192.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

12.3. Підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

13. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

13.1. Стаття 1.

13.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

13.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

13.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

13.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

15. До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період.

У податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані про обсяги фактично здійснених операцій у відповідності з даними первинних документів і бухгалтерського обліку, тобто дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

16. Помилково подана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна зі статусом «реєстрацію зупинено» за операціями, які фактично здійснені не були, дані про які не внесено до податкового обліку платника податків та не підтверджено первинними документами, не є підставою для внесення даних за такою податковою накладною до податкової декларації.

17. Можливості подати документи, щоб відкликати чи скасувати заблоковані помилкові податкові накладні податкове законодавство не передбачає.

18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку та декларування відповідних податкових зобов'язань необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами попередніх інстанцій), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків не було відображено відповідні дані податковому обліку у податковій звітності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017), частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції після 15.12.2017), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

20. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 73-78, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції) та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо не включення до податкової звітності суми ПДВ у розмірі 103 874,19 грн за податковою накладною, яка зареєстрована в ЄРПН та має статус «реєстрацію зупинено».

21. Колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що позивач не зобов'язаний включати до податкової декларації з ПДВ податкові зобов'язання за заблокованою (статус «реєстрацію зупинено») в ЄРПН помилково складеною податковою накладною, оскільки дані, податкової звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податку, а враховуючи, що податкова накладна складена помилково на операцію, яка фактично не відбулась та не підтверджена первинними документами, що встановлено судом та не було спростовано контролюючим органом, то відповідно і податкові зобов'язання за такою операцією у позивача фактично не виникали і не повинні бути включені до податкової звітності.

Відтак твердження контролюючого органу про обов'язок позивача відобразити податкові зобов'язання у податковій звітності за заблокованою в ЄРПН помилково складеною податковою накладною є необґрунтованими та такими, що не містять правового підґрунтя, а доводи наведені в касаційній скарзі не спростовують вказаного висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

23. Судами попередніх інстанцій правильно та в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

Касаційна скарга контролюючого органу не містить доводів та посилань на неповне встановлення судами обставин справи.

24. Оцінка доказів судом апеляційної інстанції зроблена з огляду на приписи норм процесуального законодавства (ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України), надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як контролюючим органом так і Товариством.

У касаційній скарзі контролюючий орган не вказував (не стверджував), що докази у справі є не допустимими чи не достовірними, а також не зазначав про їх неповне чи їх необ'єктивне дослідження.

25. Колегія суддів приходить до висновку, що за встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та дійшов правильного висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог податкового законодавства, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

26. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року слід залишити без задоволення.

27. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі №820/6615/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду