ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/14271/15

адміністративні провадження №К/9901/30407/18, № К/9901/30408/18, №К/9901/30406/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/14271/15

за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ), треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Українська медична група», ОСОБА_2 , про скасування реєстрації декларації, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами ДАБІ та ТОВ «Українська медична група»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2016, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів Погрібніченка І.М., Шулежка В.П. та

ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Грибан І.О., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б.,

та касаційної скарги ОСОБА_2

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Грибан І.О., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 14.07.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, здійснену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Інспекція ДАБК) від 22.07.2011 № КВ 14311019694.

Позов обґрунтовано тим, що при вирішенні справи № 2а-7903/11/2670, рішення в якій набрало законної сили, встановлено неправомірність розпоряджень, на підставі яких затверджувалась проектна документація та дозвіл на виконання будівельних робіт. Відтак, здійснення будівництва, зокрема встановлення повітропроводу на фасаді будинку № 4/13 по вул. Стрітенській у м Києві без належно затверджених проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, є самочинним будівництвом, що є підставою відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) для скасування декларації про готовність вказаного об`єкту до експлуатації.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 01.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, задовольнив позовні вимоги.

3. 15.02.2017 ТОВ «Українська медична група» та 16.02.2017 ДАБІ звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

4. Також, 15.02.2017 ОСОБА_2 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалами від 15.02.2017, 16.02.2017 та 17.02.2017 відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 № 780/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

10. Протоколами розподілу справи від 20.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

11. Ухвалою судді Верховного Суду від 21.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Суди встановили, що розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 24.03.2010 № 176 надано дозвіл ТОВ «Українська медична група», як орендарю нежилих приміщень з № 1 по № 22 (групи приміщень № 33) (в літ. А) загальною площею 218,6 кв.м. в будинку №4/13 на вул. Стрітинській , за власний рахунок замовити та погодити у встановленому порядку проектну документацію на перепланування нежилих приміщень з № 1 по № 22 (групи приміщень № 33) (в літ. А) загальною площею 218,6 кв.м. в будинку №4/13 на вул. Стрітинській під медичний центр.

Розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 22.07.2010 № 462 затверджено розроблену ТОВ «Українська медична група» проектну документацію на перепланування нежилих приміщень з № 1 по № 22 (групи приміщень № 33) (в літ. А) загальною площею 218,6 кв.м. в будинку №4/13 на вул. Стрітинській під медичний центр, враховуючи наявність позитивних висновків органів державного контролю і нагляду, та дозволено ТОВ «Український медична група» за власні кошти виконати будівельні роботи згідно з розробленою та погодженою проектною документацією.

22.07.2011 Інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації: «Перепланування нежитлових приміщень цокольного поверху (групи приміщень № 33) під медичний центр по вул. Стрітенській, 4/13 в Шевченківському районі м. Києва».

Також судом встановлено, що мешканці будинку неодноразово зверталися до державних органів з приводу перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства України при встановленні повітропроводу на фасаді будинку № 4/13 по вул. Стрітенській у м. Києві та достовірності даних, наведених у зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.07.2011 № КВ 14311019694.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2011 у справі № 2а-7903/11/2670, яка набрала законної сили 21.11.2012, було задоволено позов ОСОБА_3 до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про скасування розпоряджень від 24.03.2010 № 176 «Про надання дозволу на розробку проектної документації на перепланування нежилих приміщень з № 1 по № 22 (групи приміщень № 33) (в літ. А) загальною площею 218,6 кв.м. в будинку № 4/13 на вул . Стрітенській під медичний центр» та від 22.07.2010 № 462 «Про затвердження проектної документації на перепланування нежилих приміщень з № 1 по № 22 (групи приміщень № 33) (в літ. А) загальною площею 218,6 кв.м. в будинку № 4/13 на вул. Стрітенській під медичний центр та надання дозволу на виконання будівельних робіт».

Зазначеним судовими рішеннями визнано, що при прийнятті розпоряджень від 24.03.2010 № 176 та від 22.07.2010 № 462 Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією не було дотримано положень пункту 10.1 Правил забудови міста Києва та пункту 2.4 Порядку підготовки дозволів на проектування та реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт об`єктів, перепланування квартир та інших вбудовано-прибудованих приміщень, опорядження фасадів та переведення жилого будинку (жилого приміщення) до нежитлового фонду у м. Києві, оскільки відсутня згода мешканців даного будинку на перепланування нежилих приміщень з № 1 по № 22 (групи приміщень № 33 (в літ. А) по вул. Стрітенській, 4/13 під медичний центр.

Також цим судовим рішенням у справі № 2а-7903/11/2670 було встановлено, що надання дозволу на виконання будівельних робіт по переплануванню нежитлових приміщень належало до компетенції Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а не до компетенції Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації. Тобто, розпорядження видане органом, який не мав на те відповідних повноважень, а отже фактично перепланування здійснювалось без належного дозволу (самочинно).

В подальшому (06.11.2013) представник позивача звертався до відповідача щодо проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства при встановленні повітропроводу на фасаді будинку № 4/13 по вул. Стрітенській в м. Києві , в тому числі, достовірності даних, наведених у зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.07.2011 № КВ 14311019694 від 22.07.2011.

Листом Інспекції ДАБК від 25.11.2013 № 7/26-75/2511/10 було повідомлено про відсутність правових підстав для проведення перевірки достовірності даних, наведених у зазначеній декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також про неприйняття Кабінетом Міністрів України порядку скасування зареєстрованої декларації, що передбачено частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI.

Скаргу представника позивачів від 10.12.2013 на бездіяльність заступника начальника відповідача, листом Інспекції за підписом начальника від 13.01.2014 № 7/26-28/1301/10 було визнано необґрунтованою та відхилено з тих же самих підстав.

Скаргу представника позивачів від 10.02.2014 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України на бездіяльність начальника Інспекції було направлено відповідачу для розгляду по суті, а листом Інспекції за підписом заступника начальника від 25.11.2013 № 7/26-75/2511/10 повторно було повідомлено про відсутність правових підстав для проведення перевірки достовірності даних, наведених у зазначеній декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

В подальшому, позивачі вважаючи таку бездіяльність протиправною, оскаржили її в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2014, залишеною без змін за наслідками перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій, у справі № 826/6806/14 за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Інспекції ДАБК позов було задоволено частково:

визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства України при встановленні повітропроводу на фасаді будинку № 4/13 по вул. Стрітенській, що у м. Києві , в тому числі, достовірності даних, наведених у зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.07.2011 № KB 14311019694;

зобов`язано відповідача провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства України при встановленні повітропроводу на фасаді будинку № 4/13 по вул. Стрітенській, що у м. Києві , в тому числі, достовірності даних, наведених у зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.07.2011 № KB 14311019694.

10.06.2015 представником позивачів направлено на адресу ДАБІ адвокатський запит із проханням надати інформацію про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2014 у справі № 826/6806/14, рішення в якій набрало законної сили.

Листом ДАБІ від 19.06.2015 № 40-203-16/3420 адвоката повідомлено, що вжиття заходів реагування з виконання судового рішення можливе лише за умови відповідного сприяння правоохоронних органів.

Також повідомлено, що посадовою особою Департаменту ДАБІ 05.11.2014 було здійснено виїзд на вул. Стрітенську, 4/13, у Шевченківському районі м. Києва для проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства. Оскільки під час виїзду суб`єкти містобудування були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, департамент надіслав лист від 05.11.2014 № 7/26-54/0511/10 замовнику будівництва - ОСОБА_2 щодо прибуття до Департаменту ДАБІ з необхідними документами для проведення перевірки, але у визначений час ОСОБА_2 до Департаменту ДАБІ не з`явилась, документи не надала. У зв`язку із викладеним Департамент ДАБІ 19.11.2014 звернувся до Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві щодо сприяння у проведенні перевірки, а враховуючи, що відповідь на цей лист не надійшла ов, листом від 29.12.2014 № 10/26-42/2912/09 звернувся до прокуратури Шевченківського району м. Києва щодо вжиття заходів прокурорського реагування та сприяння у проведенні перевірки.

Листом від 20.11.2015 № 10/26-72/2011/05 Департамент ДАБІ повідомив представника позивача, що посадовою особою Департаменту 05.11.2014 на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2014 у справі № 826/6806/14, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 здійснено виїзд за адресою: вул. Стрітенська, 4/13 у Шевченківському районі м. Києва щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Зазначеною перевіркою встановлено, що проектна документація, розроблена ТОВ «Центр інженерного проектування» на підставі завдання на проектування затвердженого ТОВ «Українська медична група». Вказана проектна документація розроблена з порушенням вимог пункту 5.33 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», а саме прокладання витяжної шахти для викиду повітря із вбудованих приміщень цокольного поверху будинку запроектовано шляхом прокладання по фасаду житлового будинку. Отже вказана витяжна шахта змонтована на об`єкті будівництва з порушенням вимог пункту 5.33 ДБН 3.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення».

Замовнику будівництва ОСОБА_4 та ТОВ «Українська медична група» видано обов`язкові до виконання приписи від 03.11.2015 з вимогою усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 26.12.2015.

В подальшому, Департаментом ДАБІ за результатами позапланової перевірки проведеної на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2016 ВП № 5139980, складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.07.2016, в якому зафіксовано, що розглянувши наданий замовником будівництва проект та документи, які підтверджують дані наведені у декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.07.2011 КВ 14311019694, а саме: дані про категорію складності (ІІІ категорія складності, відповідно до листа від 18.07.2011 № 49 ТОВ «Центр інженерного проектування»); дані про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду; дані про генерального підрядника; дані про осіб, відповідальних за виконання робіт; дані про генерального проектувальника; дані про відповідальних осіб генерального проектувальника; дані про проектну документацію ( в тому числі і розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві «Про затвердження проектної документації та надання дозволу на виконання будівельних робіт № 462 від 22.07.2010); дані про дозвільні документи; дані про основні показники проекту встановлено, що фактів недостовірності даних наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації із перепланування нежилих приміщень цокольного поверху ( група приміщень пр. № 33) під медичний центр за вказаною вище адресою від 22.07.2011 № КВ 14311019694 не виявлено.

Також встановлено, що вимоги припису Департаменту ДАБІ від 03.11.2015 замовником не виконано, а саме не усунуто порушення пункту 5.33 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення».

Не погоджуючись з такими висновками відповідача та вважаючи протиправною бездіяльність щодо вжиття заходів до скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації позивач звернувся з даним позовом в суд.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що перепланування нежилих приміщень з № 1 по № 22 (групи приміщень № 33) (в літ. А) загальною площею 218,6 кв.м. в будинку № 4/13 на вул. Стрітенській під медичний центр здійснено без належно затвердженого проекту за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт, що вказує на наявність підстав у відповідача для прийняття рішення про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

При цьому суди виходили з того, що перебіг строку звернення до суду у позивача щодо зазначених вище спірних правовідносин, розпочався з дня отримання відповідної інформації щодо відсутності підстав для скасування реєстрації декларації. Відтак, на час подання даного позову, позивачем не пропущено строк звернення до суду.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга ТОВ «Українська медична група» мотивована, зокрема тим, що єдиною підставою для скасування декларації є наявність неправдивих відомостей вказаних в деклараціях на час її реєстрації. В акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.07.2016 зафіксовано, що фактів недостовірних даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації із перепланування нежилих приміщень цокольного поверху (група приміщень № 33) під медичний центр за адресою: вул. Стрітенська, 4/13 у м. Києві, не виявлено. При цьому, ТОВ «Українська медична група» вказує на те, що суди попередніх інстанцій не застосували чинні на момент виникнення спірних правовідносин норми матеріального права, що визначають порядок затвердження проектної документації замовником.

15. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми статті 39-1 Закону № 3038-VI, оскільки зазначення недостовірних відомостей у відповідній декларації не є достатньою підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, для цього необхідним є наявність таких обставин: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта. Вирішуючи спір суди не встановили чи існували підстави, передбачені частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI, за наявності яких об`єкт, щодо декларації про готовність якого виник спір, слід вважати самочинним будівництвом.

16. ДАБІ касаційну скаргу обґрунтувало тим, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, оскільки про існування оспорюваної декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.07.2011 № КВ 14311019694 та відсутність у контролюючого органу підстав для скасування її реєстрації він дізнався у 2013 році. Також ДАБІ вказує на те, що на дату реєстрації вказаної декларації (22.07.2011) розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 22.07.2010 № 462 було чинне та в Інспекції ДАБК були відсутні підстави, як для відмови в реєстрації декорації про готовність об`єкта до експлуатації, так і в майбутньому для скасування її реєастрації.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

20. На час реєстрації оспорюваної декларації частиною першою статті 39 Закону № 3038-VI було передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

21. Прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів (частина четверта статті 39 Закону № 3038-VI).

22. Частиною шостою статті 39 Закону № 3038-VI було перебачено, що інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

23. З метою реалізації вимог статті 39 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 13.04.2011 № 461 затвердив Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - Порядок № 461), який визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

24. Так пунктами 19-21 Порядку № 461 передбачено, що замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

25. Законом України від 20.11.2012 № 5496-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності 05.01.2013) Закон № 3038-VI доповнено, зокрема, статтею 39-1, частинами другою та третьої якої передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

26. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 918 Порядок № 461 доповнено новим розділом «Порядок внесення змін до декларації, скасування декларації», у який увійшли пункти 28, 29.

27. Відповідно до пункту 29 Порядку № 461 у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Також, інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

28. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 750 «Про внесення змін до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», яка набрала чинності 01.10.2015, Порядок № 461 викладено в новій редакції.

29. Разом з цим положення щодо порядку скасування державної реєстрації у випадку виявлення у ній недостовірних відомостей за змістом залишились такими ж, що й у попередній редакції цієї постанови.

30. Зокрема, у пункті 22 Порядку № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 750) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

31. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що перевірка повноти даних, зазначених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, полягає не тільки у з`ясуванні питання її належного оформлення та порядку подання, а й у перевірці достовірності зазначених в ній відомостей.

32. При цьому, з наведеного слідує, що реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути скасовано у разі виявлення у ній недостовірних даних, які дають підстави вважати такий об`єкт самочинним будівництвом. При цьому, такі обставини щодо наявності неправдивої інформації, яка зазначалася в декларації та/або виявлення розбіжностей в ній мають існувати на дату реєстрації декларації. Підставами для цього, відповідно до положень Закону № 3038-VI та Порядку № 461, є те, що об`єкт збудовано або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

33. Вказані обставини мають значення для правильного вирішення спору. Разом з цим, на переконання колегії суддів перевірка дотримання строку звернення до адміністративного суду передує розгляду справи по суті.

34. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

35. Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

36. Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

37. Так, відповідно до частин першої та другої статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

38. Аналізуючи зміст статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

39. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

40. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

41. Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

42. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені й у статті 123 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017), за правилами частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

43. Вирішуючи питання щодо строку звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, суди попередніх інстанцій виходили з того, що його перебіг розпочався з дня отримання ним листа Департаменту ДАБІ від 20.11.2015 № 10/26-72/2011/05, яким його, зокрема повідомлено про здійснений позаплановий контролюючий захід щодо проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства України при встановленні повітропроводу на фасаді будинку № 4/13 по вул. Стрітенській, у м. Києві , в тому числі, достовірності даних, наведених у зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.07.2011 № KB 14311019694. Тому, на час подання даного позову (14.07.2015) позивачем не пропущено строк звернення до суду.

44. Разом з цим, суди встановили, що 06.11.2013 представник позивача звертався до відповідача щодо проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства при встановленні повітропроводу на фасаді будинку № 4/ 13 по вул. Стрітенській в м. Києві , в тому числі, достовірності даних, наведених у зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.07.2011 № КВ 14311019694 та листом Інспекції від 25.11.2013 № 7/26-75/2511/10 його було повідомлено про відсутність правових підстав для проведення перевірки достовірності даних, наведених у зазначеній декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

45. Отже, з 2013 року позивач був обізнаний як про реєстрацію оспорюваної в цій справі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, так і про обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги (скасування в судовому порядку розпорядження про дозвіл на перепланування та затвердження відповідної технічної документації).

46. Колегія суддів вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

47. У справі, яка розглядається позов був поданий 14.07.2015. При цьому, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами з 2013 року позивач не надав та не зазначив підстав неможливості своєчасного звернення до суду з зазначеними вимогами у встановлений КАС України строк.

48. При цьому, колегія суддів вважає, що листування із суб`єктами владних повноважень щодо здійснення ними контролюючих заходів стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду, оскільки приписи статті 99 КАС України пов`язують початок перебігу строку звернення до суду із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не з часом отримання необхідних доказів для звернення до суду.

49. Натомість, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata, чого у цій справі встановлено не було.

50. За правилами пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

51. Механізм застосування такого повноваження конкретизовано у статті 354 КАС України, частина перша якої визначає, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

52. Ураховуючи наведене, зважаючи на надані статтею 341 КАС України повноваження, суд касаційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі вимог касаційних скарг й скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а позовну заяву залишити без розгляду.

Керуючись статтями 240, 340, 341, 344, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська медична група», ОСОБА_2 задовільнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 у справі № 826/14271/15.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська медична група», ОСОБА_2 , про скасування реєстрації декларації, - залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук А.Ю. Бучик Л.В. Тацій